Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «цикл»
Шукати «цикл» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) ко́ло, круг (-га), о́бід (-бода) (ум. обіде́ць), окі́л (р. о́колу), ко́лесо. [Начеркни́ ци́ркулем вели́кий круг, а всере́дині в йо́му мали́й кружо́к (М. Грінч.). Побра́вшися дівча́та за ру́ки, ста́ли вели́ким ко́лом, а одна́ ді́вчина вступи́ла в сере́дину ко́ла (М. Грінч.). І так що-дня все ву́жчає те ко́ло, що в йо́му я все ти́хше ворушу́сь (Грінч.). У ко́ло става́йте. Рука́ми сплели́ся і ко́лом гуля́ють (Київщ.). Вітрякі́в о́кіл крила́тий Бенде́ри мов обгороди́в (Греб.)].
• Площадь -га – пло́ща кру́гу (ко́ла).
• Начертить круг вокруг чего – накре́слити круг навко́ло чо́го, обцирклюва́ти, обкружля́ти що.
• Идти кру́гом (о телах небесных) – іти́ ко́лом, ко́лесом, колува́ти. [Споконві́ку і до ві́ку хо́дить ко́лом без кінця́ (плане́та) (Самійл.). Ой ко́лом, ко́лом догори́ мі́сяць іде́ (Пісня). Ко́лесом со́нечко, ко́лесом вго́ру йде (Після)].
• Садиться, ставать в круг (кружок), кру́гом – сіда́ти, става́ти ко́лом, кружка́, кружкома́, кружа́лом. [Усі́ мовча́ли, сто́ячи ко́лом біля однії́ па́рти (Грінч.). Сіда́йте-ж бо кружка́ та слу́хайте (М. Вовч.). Парубки́ обсі́ли кружа́лом її́ ха́ту (М. Вовч.)]. Голова́ -гом идёт – голова́ о́бертом (о́бертнем) іде́; у голові́ моро́читься.
• Всё пошло -гом – усе́ пішло́ о́бертом, о́бертнем (М. Вовч.).
• Заколдованный круг – зачаро́ване ко́ло.
• Кру́ги на воде – круги́, кружки́, жмурки́ (-кі́в). [Поскида́ли у во́ду тру́пи; ти диви́лась, як розстеля́лися-стели́лись круги́ широ́кії над ним, над си́ном пра́ведним твої́м (Шевч.). Шубо́вснув у во́ду, і вода́ широ́кими кружка́ми побі́гла від ньо́го (Коцюб.)].
• Круг около луны – кружа́ло.
• Тёмные -ги вокруг глаз – синці́ (те́мні о́боди) попід очи́ма. [Земли́стий ко́лір обли́ччя, синці́ попі́д очи́ма (Коцюб.)].
• Круг семейный – роди́нне ко́ло, роди́нне ото́чення.
• Круг (общество) людей – ко́ло (гурт (-ту), грома́да) люде́й, товари́ство, (слой) верства́. [Серед на́шого ко́ла (товари́ства) тако́го зви́чаю нема́ (М. Грінч.). Хто хо́че бу́ти бли́жчим і зрозумі́лішим яко́мусь гу́ртові люде́й, той його́ мо́вою пови́нен говори́ти (Єфр.). Письме́нство росло́ й розвива́лося само́ і все бі́льшу грома́ду люде́й до се́бе прихиля́ло (Єфр.). Старе́ письме́нство найду́жче одбива́ло в собі́ потре́би тіє́ї ви́щої верстви́, що його́ сплоди́ла (Єфр.)].
• Люди известного (своего) -га – лю́ди пе́вного (свого́) ко́ла (товари́ства), пе́вної верстви́ грома́дської, пе́вного (свого́) гу́рту (кру́гу), пе́вної (своє́ї) грома́ди.
• В своём -гу – серед свої́х, помі́ж свої́ми, серед свого́ гу́рту (товари́ства, грома́ди), у своє́му гурті́ (товари́стві, грома́ді).
• Широкие -ги общества – широ́кі грома́дські ко́ла, зага́л (-лу). [Зага́л росі́йської інтеліге́нції (Грінч.). Зага́л так зва́ного «українофі́льства» (Грінч.)].
• Придворный круг – дві́рське́ ко́ло.
• Круг гостей – товари́ство госте́й, ко́ло госте́й.
• В -гу гостей – серед госте́й, в гурті́ госте́й.
• Круг (сфера) действий – ко́ло (круг) дія́льности.
• Он не ограничивается узким -гом своих дел – він не обме́жується вузьки́м ко́лом свої́х справ.
• Круг обязанностей – о́бсяг обо́в’я́зків.
• Это входит в круг его обязанностей – це нале́жить до його́ обо́в’я́зків.
• Круг (цикл) предметов рассмотрения – о́бсяг чого́. [Що-б то за істо́рія була́ украї́нського письме́нства, коли́-б вона́ ви́кинула з свого́ о́бсягу ма́ло не цілко́м усе́ старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). О́бсяг іде́й, що посо́вують напере́д лю́дськість, не виче́рпується ме́жами мину́лого й сьогоча́сного життя́ рі́дного наро́ду (Грінч.)].
• Круг дороги – круг, кружина́. [Хто кру́гу не бої́ться, той да́лі станови́ться (Приказка). А все-ж за́йва кружина́: ходи́ навкруги́ – через двір, ву́лицею, знов, дворо́м (Конис.)].
• Делать, сделать круг в дороге – кру́гу накида́ти, наки́нути, нада́ти, окружля́ти. [Шлях ваш коро́тший; я-ж нада́ти кру́га му́шу: ви ви́граєте аж два дні над ме́не (Куліш). Довело́сь до́брого кру́гу наки́нути, щоб небезпе́чне мі́сце обмину́ти (М. Грінч.). За́мість іти́ напряме́ць, він окружля́в до ме́не геть поза горо́дами (Новомоск. п.)].
• Тем путём ехать – большой круг делать – тудо́ю ї́хати ду́же о́бхідно́ (кру́жно). [Ї́хати на Ве́рбки кру́жно, а на Скрипаки́ ще кружні́ш бу́де (Вовч. п.)].
• Судный круг – су́дне[є] ко́ло. [У ра́ду, до су́днього ко́ла (Грінч.)].
• Спиться с -га[у] – розпия́читися, розпи́тися вкрай, спи́тися з гу́рту.
• Продавать на круг – продава́ти на гурт;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружа́ло, кругови́на, ко́ло. [Аж кружа́ло ви́топтав, танцю́ючи (Свидн.). Перед до́мом у дворі́ було́ на́віть кружа́ло, заса́джене куща́ми та квітка́ми (Н.-Лев.). Просто́ре ко́ло перед ґа́нком заросло́ бузко́м та шипши́ною (Ор. Левиц.). Білі́є пісо́к на кругови́ні, що ви́рівняно перед вера́ндою (Васильч.)];
3) (диск) кружа́ло, ко́ло, покоте́[и́]ло, покотьо́ло. [На́че те промі́ння, що орео́лом розхо́диться з со́нячного кружа́ла (Крим.). Со́нце пливло́ до споко́ю; над са́мою земле́ю стої́ть його́ іскри́сте ко́ло (Мирний). Мов покоте́ло червоні́є, крізь хма́ру со́нце зайняло́сь (Шевч.). Мов покоти́ло з горба́, стриба́в я ви́соко пона́д тропо́ю (Куліш)].
• Кру́ги перед глазами – кружа́ла, ко́ла. [Зеле́ні кружа́ла перед заплю́щеними очи́ма (Мирний). Заплю́щу о́чі: вогняні́ ко́ла танцю́ють і си́плють і́скри (Коцюб.)];
4) круг воска – кружа́ло, (кру́гла) бри́ла во́ску, воскове́ кружа́ло. [У комо́рі воскові́ кружа́ла (Сл. Гр.)].
• Круг сыра – кружа́ло, (гал.) плеска́нка.
• Круг проволоки – кружа́ло, кружа́лок (-лка) (Липовеч.);
5) круг гончарный – круг ганча́рський.
Курс –
1) (цикл науки, учения, лечения и т. п.) курс (-су). [Курс украї́нської мо́ви. Курс лікува́ння].
• Проводить курс – відбува́ти (перехо́дити) курс.
• Окончить курс – добу́ти ку́рсу, (с)кінчи́ти курс. [Вчи́вся по духо́вних шко́лах, але́ ку́рсу не добу́в (Єфр.). Кінчи́в курс лікува́ння еле́ктрикою].
• Быть в -се чего – бу́ти в ку́рсі чого́. [Я не в ку́рсі ціє́ї спра́ви];
2) (стадия школьного обучения) курс (-су).
• Студент второго -са – студе́нт дру́гого ку́рсу.
• Наш вуз имеет пять -сов – на на́шому ви́ші п’ять ку́рсів.
• Он исключён с последнего -са – його́ звільни́ли з оста́ннього ку́рсу;
3) (путь, направление) на́пря́мок (-мку), путь (-ті́), курс.
• Твёрдый, определённый курс – тверди́й, пе́вний курс (на́прямок).
• Брать, взять курс – бра́ти, узя́ти курс (на́прямок) на що, до чо́го, куди́.
• Курс корабля – курс (на́прямок) корабля́.
• Корабль держит курс на что – корабе́ль трима́є курс на що́, до чо́го, корабе́ль просту́є до чо́го.
• Держать курс на что – трима́ти (держа́ти) курс на що, до чо́го, керува́ти, скеро́вувати до чо́го, орієнтува́тися на що.
• Курс полёта – на́прямок ле́ту.
• Курс государственной, партийной политики – на́прямок держа́вної, парті́йної полі́тики.
• Курс на рабочий класс – курс на робітни́цтво.
• Дать курс – да́ти на́прямок чому́, керува́ти що;
4) (биржевая цена) курс.
• Курс рубля, франка, ценных бумаг повышается – понижается – курс карбо́ванця, фра́нка, ці́нних папе́рів підви́щується – зни́жується (збі́льшується – зме́ншується).
• Курс поднимается – падает – курс підно́ситься – па́дає.
• Курс повышающийся, понижающийся – курс росту́чий, паду́чий.
• Высокий, низкий, переменный курс – курс висо́кий, низьки́й, змі́нний.
• Поднять курс – підви́щити курс.
• Колебания -са – хита́ння ку́рсу, в ку́рсі.
• Денежный курс – гроше́вий курс.
• Покупка ценных бумаг по -су – купі́вля ці́нних папе́рів за ку́рсом;
5) (строит., род кладки) ряд (-ду).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Болтунишка, болтушка, уменш.-ласк. – балаку́нчик, щебету́нчик, лепету́нчик, цокоту́нчик; щебету́шка, щебету́шечка, щебету́нка, цокоту́шка, лепету́шка.
[— Ти мусиш купити мені кабріолетик гарнесенький-гарнесенький. Купиш, папочко? — Ей ти, щебетушко моя! — сумовито сказав князь.— Чого би я для тебе не купив! (І.Франко). Ситуаційно-рольова гра «Капризуля-вередуля», парад спогадів «На селі у бабці», конкурс скоромовок «Міс Триндичиха», свято фарб «В гостях у квітки-семибарвиці», день малюка, цикл пізнавально-ігрових занять «Балакунчик», «Малятко-здоров’ятко», «Кмітливі малята» забезпечують інтелектуально-творчий розвиток дошкільнят, вчать логічному мисленню та умінню спілкуватися (Валентина Мартинова)]. Обговорення статті
Двуглавый – двоголовий, (рус.) двоглавий:
• двуглавая мышца – двоголовий м’яз;
• двуглавый орёл – двоголовий орел, (рос. герб, ещё) двоглавий орел.
[Самодержавний двоглавий орел — щоправда, не з коронами, а з серпочками й молоточками — став двоглавим горобцем на смітниках Європи й Азії — так це бачиться нині (Д. і Т.Креміні). Напевне, Надюша намагалася сказати Іллічу, що світ досконалий. І що світ належить не тільки першому чи другому Інтернаціоналу. Хоча з її базедовими очима і з висохлим мозком вождя світового пролетаріату нікуди було подітися,— довелося скинути двоголового орла, замінити цього калікуватого бройлера на зірку (О.Ульяненко). Це ж символізує і двоголова російська птиця — одна її голова, повернена на Схід, страждає на діярею і символізує «просрати», друга, що на Захід, хвора на булімію, і означає «зжерти». Саме так відбувається цикл обороту доларов у китайські гаджети (Горький Лук)]. Обговорення статті
Круг –
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо; сфера, обсяг; оточення, середовище, угруповання;
2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло;
3) (диск) кружало, коло, покотело, покотьоло;
4) (круг воска) кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало;
5) (круг гончарный) круг ганчарський:
• в круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить;
• в кругу гостей – серед гостей, в гурті гостей;
• в своём кругу – серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді);
• всё пошло кругом – усе пішло обертом, обертнем (М. Вовчок);
• голова кругом идёт – голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться;
• делать, сделать круг в дороге – кругу накидати, накинути, надати, окружляти;
• заколдованный круг, замкнутый круг – зачароване (заворожене, закляте) коло;
• идти кругом (в частности о телах небесных), идти по кругу – іти колом, колесом, колувати;
• круг вопросов (обязанностей, занятий) – коло (обсяг) питань (обов’язків, занять);
• круг гостей – товариство гостей, коло гостей;
• круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків…;
• круг дороги – круг, кружина́;
• круги на воде – круги, кружки, жмурки (-ків);
• круги перед глазами – кружала, кола;
• круг лиц, которым разрешается… – кому саме дозволяється…;
• круг напряжений – круг напруги (напружин);
• круг (общество) людей – коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства;
• круг обязанностей – обсяг обов’язків;
• круг около луны – кружало;
• круг проволоки – кружало, кружалок (-лка);
• круг семейный – родинне коло, родинне оточення;
• круг (сфера) действий – коло (круг) діяльности;
• круг сыра – кружало, (гал.) плесканка;
• круг (цикл) предметов рассмотрения – обсяг чого;
• люди известного (своего) круга – люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади;
• на круги своя (библ.) – на круг свій;
• начертить круг вокруг чего – накреслити круг навколо чого, (устар.) обцирклювати, обкружляти що;
• он не ограничивается узким кругом своих дел – він не обмежується вузьким колом своїх справ;
• описать (сделать) круг – описати (зробити) коло;
• площадь круга – площа круга;
• поворачивающийся в виде круга – кругойдучий;
• придворный круг – двірське коло;
• продавать на круг – продавати на гурт;
• садиться, ставать в круг (кружок), кругом – сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом;
• спиться с круга – розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту;
• судный круг – судне коло;
• тёмные круги вокруг глаз – синці (темні ободи) попід очима;
• тем путём ехать — большой круг делать – тудою їхати дуже обхідно (кружно);
• широкие круги общества – широкі громадські кола, загал (-лу);
• широко известен в узких кругах – (шутл.) широко відомий у вузьких колах;
• это входит в круг его обязанностей – це належить до його обов’язків.
[Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах колись-то пишний замок (П.Куліш). І так щодня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Б.Грінченко). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Є.Гребінка). Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (В.Самійленко). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Пісня). Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Б.Грінченко). Сідайте ж бо кружка та слухайте (М. Вовчок). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовчок). Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Т.Шевченко). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (М.Коцюбинський). Землистий колір обличчя, синці попід очима (М.Коцюбинський). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (С.Єфремов). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Б.Грінченко). Загал так званого «українофільства» (Б.Грінченко). Аж кружало витоптав, танцюючи (А.Свидницький). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (І.Нечуй-Левицький). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С.Васильченко). Хто кругу не боїться, той далі становиться (Пр.). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги — через двір, вулицею, знов, двором (О.Кониський). Шлях ваш коротший; я ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (П.Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінченкова). У раду, до суднього кола (Б.Грінченко). Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (А.Кримський). Мов покотило червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Т.Шевченко). Зелені кружала перед заплющеними очима (П.Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (М.Коцюбинський). Було їх при тій отарі шестеро: всі посідали кружкома на шкурі, та перш підсунули Дон Кіхотові перевернуте корито і з незграбною чемністю попрохали гостя сісти (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Їм дорога видавалася прямоїжджою, і тільки юнак в осередді майбутнього бачив у ній круговину (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). І от ми втрьох накинули круга аж поза передмістям, щоб не попастись кому-небудь на очі (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Були ще різні печені, кури, качки, дичина, а після цього пудинги, потім плесканка з різних сирів, а потім мокко й коньяк із ніжними бісквітами (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На той галас його цуцики спершу озвалися скавучанням, далі почали гавкати, а потім протяжно завили усі четверо, гасаючи кружкома кімнатою (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Що ширше коло твоїх друзів, то далі ти від них стоїш]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЦИКЛ, цикл плодоноше́ния за́в’язок [тре́тий цикл плодоношения тре́тій за́в’язок /наспр., помідо́рів/].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Цикл – ци́кл, -лу.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Цикл – цикл (-лу);
• ц. двойной – ц. подві́йний;
• ц. замкнутый – ц. за́мкнений;
• ц. необратимый – ц. невідворо́[і]тний;
• ц. обратимый – ц. відворо́[і]тний, реверси́вний;
• ц. политропический – ц. політропі́чний.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

цикл цикл,-лу, ко́ло,-ла, о́біг,-гу (сукупність взаємопов’язаних явищ, процесів, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу)
ц. автомати́ческий цикл автомати́чний, ко́ло автомати́чне
ц. воспроизво́дства цикл відтво́рення
ц. дви́гателя цикл двигуна́ [рушія́, мото́ра]
ц. за́мкнутый цикл за́мкнений
ц. итерацио́нный цикл ітераці́йний [повто́рний]
ц. Карно́ фіз. цикл Карно́
ц. кругово́й цикл колови́й
ц. нагруже́ния цикл наванта́жування
ц. нагру́зки цикл наванта́ги
ц. напряже́ний цикл напру́г
ц. необрати́мый цикл необоро́тний
ц. обрати́мый цикл оборо́тний
ц. обра́тный цикл зворо́тний
ц. отнулево́й цикл віднульови́й
ц. паротурби́нный цикл паротурбі́нний
ц. повто́рный цикл повто́рний
ц. превраще́ний цикл перетво́рень
ц. преде́льный цикл грани́чний
ц. произво́дственный цикл виробни́чий
ц. прямо́й цикл прями́й
ц. ремо́нтный цикл ремо́нтний
ц. силово́й цикл силови́й
ц. теплово́й цикл теплови́й
ц. термодинами́ческий цикл термодинамі́чний
ц. усто́йчивый цикл стійки́й
ц. холоди́льный цикл холоди́льний
ц. четырёхта́ктный цикл чотирита́ктний
ц. элемента́рный цикл елемента́рний
кольцо́ 1. кільце́,-ця́
2. каблу́чка,-ки, о́бруч,-ча
3. хем. ци́кл,-лу
к. банда́жное кільце́ пов’язне́
к. верёвочное кільце́ мотузко́ве
к. во́йлочное кільце́ повстяне́
к. враща́ющееся кільце́ обертне́ [оберто́ве]
к. де́мпферное кільце́ де́мпферне [заспоко́ювальне]
к. закрепи́тельное кільце́ закріпне́
к. затяжно́е кільце́ затяжне́
к. защи́тное кільце́ захисне́
к. колле́кторное кільце́ коле́кторне [збира́льне]
к. маслоотража́тельное кільце́ оливовідбивне́
к. маслосьёмочное кільце́ мастилознімне́ [оливознімне́]
к. наби́вочное кільце́ ущі́льнювальне
к. нажда́чное кільце́ шмергеле́ве
к. нажимно́е кільце́ натисне́
к. наса́дочное кільце́ насадне́
к. опо́рное кільце́ опо́рне
к. охра́нное кільце́ запобі́жне
к. подкладно́е кільце́ підкладне́
к. поршнево́е кільце́ то́локове
к. прокла́дочное кільце́ перелі́жне
к. пружи́нное кільце́ пружи́нне
к. распо́рное кільце́ розпі́рне
к. распредели́тельное кільце́ розподі́льне
к. ре́жущее кільце́ рі́зальне
к. рези́новое кільце́ ґу́мове
к. скрепля́ющее кільце́ скріпне́
к. сма́зочное кільце́ масти́льне
к. соедини́тельное кільце́ сполучне́ [з’є́днувальне, злу́чувальне]
к. сто́порное кільце́ сто́порне [затримне́]
к. стяжно́е кільце́ стяжне́
к. уплотни́тельное кільце́ ущі́льнювальне
к. устано́вочное кільце́ устано́вне

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Цикл – цикл (-лу).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

цикл, -лу, в -клі; ци́кли, -лів

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

програмі́стка, програмі́сток; ч. програмі́ст
фахівчиня із програмування. [За даними Федерального статистичного управління, бездітними залишаються 40% програмісток. (Український тиждень, 2018). Програмісткам та юристкам – пряма дорога в каратисти. (Високий замок, 2004). У нього була дівчина – звичайна дівчина, програмістка з якогось конструкторського бюро. (Станіслав Стеценко «Чорна акула в червоній воді», 1993). Леді Лавлейс можна вважати не тільки видатною винахідницею, але й першою програмісткою в світі – адже саме вона вперше почала вживати терміни, які застосовують в наші дні: «операція», «цикл», «робоча чарунка» та багато інших. (Наука і суспільство, 1985). Ми обидва задивлялись на блакитнооку Таню, програмістку з дев’ятої лабораторії. (Юрій Лоцманенко «Білий, білий каштановий цвіт», 1964).]
див.: айті́виця, програмува́льниця
Вільний тлумачний словник, 2016.
фотожурналі́стка, фотожурналі́сток; ч. фотожурналі́ст
журналістка-фотографка. [Фотожурналістка Ольга Онишко, яка працювала у Львові та Києві, в листопаді 2013 року перебувала в США, але коли дізналася про демонстрацію студентів за вступ України до Евросоюзу, відразу полетіла до Києва і була свідком демонстрації <…>. (Свобода, 2017). Проблемою життя після Чорнобиля перейнялася іспанська фотожурналістка Квентіна Валеро. (День, 2016). Українська фотожурналістка Міла Тешаєва, яка активно співпрацює з Тижнем, здобула перше місце в одній із номінацій міжнародного фотоконкурсу The Best of Photojournalism-2010 <…> (Український тиждень, 2010). За цикл фоторобіт «Україна єдина» – фотожурналістці Наталії Новиковій, яка завітала до Сімферополя з Керчі. (Кримська світлиця, 2008).]
див.: фотокореспонде́нтка
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 634.

Запропонуйте свій переклад