Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Шукати «чад?» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дитя́ – дити́на, дитя́ (р. дитя́ти); (возвыш.) ча́до, (насмешл.отродье) ви́лупок. [Це-ж твої́ ви́лупки]; мн. ді́ти; ум. дити́нка, дити́нонька, дити́ночка, дитя́тко, ді́тонько, (чаще во мн. -ки), дитя́точко, дитя́те[о]нько, дитинча́ (р. -ча́ти).
Де́тки – ді́тки́, ді́точки́, ді́тоньки́.
Дети́шки – дітво́ра́, дітлахи́, дітваки́, дитинча́та, (насмешл.) бахурня.
Малые де́ти – мале́ча, дрі́б’язок. [Там того́ дрі́б’язку по́вен за́пічок]; (в детск. яз.) ля́ля, ля́лечка.
Дитя́ в зародыше – утро́ба; (ещё не говорящее, грудное) немовля́ (р. -ля́ти), немовля́тко; (начинающее бегать) бігуне́ць (р. -нця́), бігу́нчик; (самое младшее в семье) мізи́нець (р. -нця), мізи́нчик, мізи́нне дитя́, (шутливо) – ви́с[ш]крібок; (сводное) зведеню́к (ж. р. зведеню́чка), зведеня́ (р. -ня́ти, мн. зведеня́та); (родное) рі́дна дити́на, порі́дня (ж. р.). [Він її́ порі́дня, – то хіба́-ж вона́ його́ одки́неться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня́ (р. -ня́ти); (подаренное) подарунча́ (р. -ча́ти); (внебрачное) нешлю́бна дити́на; (незаконнорождённое) байстря́ (р. -ря́ти), байстру́к, (о девочке) байстру́чка, (общ.) байструченя́, (деликатно) баста́рд, па́далишне [Андрі́й з па́далишних], па́далишна (самосі́йна) дити́на; (зачатое до брака) безкорова́йний, безкоровайчу́к; (родившееся после смерти отца) посме́ртна дити́на; (балованное) пе́стя (р. -ті); (резвое) ко́кот, ко́котень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пи́скавка, вере́скля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опе́цьок (р. -цька), окле́цьок; (запачканное, неопрятное) ма́зя, замурзеня́ (р. -я́ти); (уродливое, больное английской болезнью) відмі́нок, відмінча́ (р. -ча́ти), відмі́на; (умершее без крещения) потерча́ (р. -ча́ти), потерчу́к.
Корчить из себя дитя́ – дити́нитися, сов. здити́нитися. [Не дити́нься та прийма́й гро́ші на теля́. А Семе́н здити́нився, на́че він ніко́ли не чув і не ба́чив].
Родить дитя́ – знайти́ дити́ну, приве́сти дити́ну, породи́ти.
Родить дитя́ вне брака – наряди́ти дити́ну, (грубее) приве́сти байструка́.
Жа́ждущий – жадни́й на що и чого́, спра́глий чого́, жаді́бний чого́, жажду́щий чого́, жажде́нний, жагу́чий, прагну́щий чого́, жада́к. [Коли́ ми ба́чили тебе́ голо́дним або жадни́м? (Св. П.). Жадни́й пра́ці (Фр.). Нови́х працівникі́в жде спра́гла земля́. Жаді́бна вті́хи, го́мону, ча́ду (Л. Укр.). Жажду́щий пра́вди. Прагну́ща душа́. Жагу́че се́рце. Коли́сь ми́ша жажде́нна в сусі́днє боло́то всю мо́рду уткну́ла].
Из-за
1) (і)з-за ко́го, (і)з-за чо́го, з-поза ко́го, з-поза чо́го. [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). З-поза срі́бного тума́ну хви́ля срі́бного фонта́ну пле́ще та брини́ть (Крим.)].

Встать из-за стола – вста́ти з-за сто́лу.
Возвратиться из-за границы – поверну́тися (о мног. поверта́тися) з-за кордо́ну.
Выглянуть из-за двери – ви́глянути, ви́зирнути з-поза двере́й. [З-поза двере́й ви́зирнуло весе́ле Ода́рчине обли́ччя (Крим.)].
Из-за горы – (і)з-за гори́, з-поза гори́. [Із-за гори́ ві́тер ві́є, березо́ньку хи́лить (Метл.). З-поза скали́ виї́хало дво́є кавка́зців-верхівці́в (Крим.)].
Из-за тучи (туч) – з-за, з-поза хма́ри (хмар).
Из-за моря – (і)з-за мо́ря, з-поза мо́ря;
2) (
вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чо́го, за-ра́ди, ра́ди чо́го, (диал.) про що, (за что) за що. [До́вго не спа́ли обо́є – ко́жне за свої́ми думка́ми (Грінч.). За лихи́ми людьми́ та за ворога́ми гуля́ти не ві́льно (Пісня). Му́сів че́рез малярі́ю й болю́че знервува́ння поки́нути те́пле Туапсе́ (Крим.). Ой врони́ла я віно́чок без свій дурни́й розумо́чок (Чуб. V). Ото́ж і є найважні́ші причи́ни, за-для яки́х я вдяга́юся бі́дно (Крим.). За-ради вла́сних інтере́сів (Корол.). Стида́ ра́ди не змо́же ви́мовити ні слове́чка (Квітка). Як я тепе́р му́шу рі́дні свої́ ча́да про хлі́ба кава́лок труча́ти до а́ду? (Федьк.). За ка́рії оченя́та, за чо́рнії бро́ви се́рце рва́лося, смія́лось, вилива́ло мо́ву (Шевч.). Йому́ ця кварти́ра незвича́йно припа́ла до вподо́би за свою́ ідеа́льну ти́хість і безшу́мність (Крим.)].
Из-за собственной неосторожности – че́рез вла́сну необере́жність.
Из-за кого (меня, тебя и т. д.) – через ко́го (ме́не, те́бе і т. д.). [Через не́ї мій вік молоди́й пропада́є (М. Вовч.). Іді́ть, ді́ти, ви од нас, нема́ життя́ через вас (Гнід.)].
Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка – спереча́тися (супере́читися), свари́тися за щось, за дурни́цю. [От учо́ра взяла́ за щось супере́читися зо мно́ю (Крим.)].
Из-за выеденного яйца – за ма́сляні ви́шкварки, за ону́чу. [За ону́чу зби́ли бу́чу].
Соперничество из-за кого, чего – супе́рництво за ко́го, за що, через ко́го, через що.
Исча́дие – (потомство) наща́док (-дка), соб. наща́дки (-дків), на́корі́нок (-нка), (порождение) породі́ння и поро́дження, порі́дня (ж. р.); ко́дло, ви́плодок (-дку); бранно: ко́дло (соб.), ви́лупок (-пка), (выродок) ви́родок (-родка); см. Ча́до, Пле́мя.
-дие адасоб. бі́сове ко́дло, пеке́льні ді́ти (ви́плодки); (об одном) пеке́льне ча́до, бі́сів ви́лупок, бі́сів пеке́льник. [Ляхи́ в на́ших влади́к-архире́їв були́ «бі́сові пеке́льники» (Куліш)].
Надыша́ться – нади́хатися чим или чого́. [Весня́ним пові́трям нади́халася (М. Грінч.). Нади́хавсь ча́ду, а тепе́р голова́ боли́ть (Грінч.)].
Она им не -тся – вона́ ним не нади́хається, вона́ ду́х за ним ро́нить, вона́ коло ньо́го всіє́ю душе́ю впада́є.
Науга́рить – начади́ти чим; (шерстью) насмали́ти (шерстю); (при неодуш. суб’екте) начаді́ти. [Ля́мпа начаді́ла (Київщ.)].
Науга́ренный – нача́джений; насма́лений. Как тут -но! – як тут начади́ли! яко́го тут ча́ду наро́блено!
Начади́ть – начади́ти, нароби́ти ча́ду, (при неодуш. суб’екте) начаді́ти. [Так начади́ла молоко́м, що й не продихне́ш (Київщ.). Нароби́ла ча́ду (Брацл.)].
-ться – начади́тися, (при неодуш. суб’екте), начаді́тися.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗБА́ВИТЬСЯ, избавиться от чего відкара́скатися чого, фраз. (по)збу́ти що [избавиться от моро́ки позбутися біду́ (з голови́)];
избавиться от кого спле́сти ла́пті кому;
избавиться от чего цено́й больши́х уси́лий галиц. ви́храпатися з чого;
избавиться от и́га ви́прягтися з ярма́;
избавиться от наважде́ния перен. ви́дихатися з ча́ду;
избавиться от хлопо́т фраз. ма́ти спо́кій, ски́нути кло́піт з голови́;
избавился от иллю́зий кто полу́да з оче́й спа́ла /відкри́лися о́чі/ кому;
избавивший, избавившийся ОКРЕМА УВАГА;
избавившийся ви́бавлений, ви́рятований, зві́льнений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чадо – дити́на, -ни.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Угар
• В угаре страстей
(перен.) – у чаду пристрастей; (іноді) в екстазі.
Чад
• Ходит, чувствует себя как в чаду кто
– ходить, почуває себе як (наче, неначе) очманілий (як, наче, неначе у чаду) хто.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ча́до
1)
дитя;
2) (
собир.) дети.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

чад, ча́ду, в -ду́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Привиле́й, -ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225. Чадо попсованого привилеями панства. К. ХП. 23.
Сатани́ний, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо. Левиц. Пов. 343.
Ча́денько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
Ча́до, -да, с.
1) Дитя.
2) Соб. Дѣти. Чуб. II. 42.
Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Гол. IV. 554. Ум. Ча́денько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило. Гол. II. 75.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Запре́тный = зака́заний, заказни́й, заборо́нений. — Позичающему грошей на ігру заказану вільно не оддати. Б. Н. — От там же той Дон Хоз, як рідне чадо Єви, знаходив ласощі на заказному древі. К. Д. Ж.
Уга́ръ = чад. С. Л. — Цим самоваром тільки чаду напустили. — Трудно й було в такому душному, одурливому чадї не вчадїти. З. — У. издава́ть = чадїти. — Щось наче самовар чадить.