Знайдено 3 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Кость –
1) (анат.) кість (р. ко́сти, тв. кі́стю, мн. ко́сті), кі́стка, масла́к, (соб.) масла́ччя. [Ой поби́в-потрощи́в мені́ ко́сті (Пісня). Застуди́лася – у кістка́х кру́тить (М. Грінч.). Брати́ гри́злися за ту́ю ба́тьківщину як соба́ки за масла́к (Грінч.). В одно́го па́на, ка́жуть, є таки́й мертв’я́к, що без шку́ри і без мня́са, саме́ масла́ччя (Сл. Гр.)]. • Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) – суре́ля. • Кость плечевая – ці́вка. • Кость голенная – гомі́лка. • Ко́сти плесневые – плесна́. • Кость пальца (фаланга) – челено́к (-нка́), маслачо́к (-чка́). • Кость на спине у красной рыбы – ска́ба. • Кость слоновая (в изделиях) – слоно́ва кі́стка, слоні́вка. • Твёрдый как кость – тверди́й як кі́стка, око́стуватий. [Око́стувате де́рево – соки́ра відска́кує (Вас.)]. • Кожа да ко́сти – самі́ кістки́ та шку́ра; сама́ снасть. [Не їсть хло́пець, схуд, сама́ снасть (Звин.)]. • У него только кожа да -сти – у йо́го самі́ кістки́ та шку́ра, у йо́го ко́сті обтягну́ло. • Промокнуть до -сте́й – змо́кнути до рубця́, до ру́бчика. • Промёрзнуть до -сте́й – задубі́ти, закля́кнути. • Проникнуться чем-л. до мозга -сте́й – перейня́тись чим до оста́нньої волоси́нки. [До оста́нньої волоси́нки пере́йняті вузе́ньким дрібни́м міща́нством (Єфр.)]. • До мозга -сте́й – до са́мого шпи́ку, до сами́х кісто́к, до само́ї ко́сти. • Кость от -сте́й – кість од ко́сти. • Лечь -стьми́ – голово́ю накла́сти, кістьми́ полягти́. • Белая -сть – па́нська (бі́ла) кі́стка. • С -те́й – ски́нути (з рахівни́ці). • На -сти – доки́нути (на рахівни́ці). • Пересчитать кому -сти – полічи́ти кому́ ре́бра. • Загоню туда, куда ворон -сте́й не занесёт – туди́ зажену́, куди́ во́рон і кі́стки не занесе́ (не зано́сив). • Пар -сте́й не ломит – па́ра па́рить, а не лама́є. • Язык без -сте́й – язи́к без кісто́к (то й ме́ле); 2) (игральная) кість (р. ко́сти). • Играть в -сти – гра́ти (гуля́ти) в ко́сті. [Програ́в чума́к вози́ й во́ли в ко́сті (Пісня)]. • Игрок в -сти – костя́р (-ра́), кости́р (-ря́), кости́рник, кости́ря (м. р.). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Челе́нок, -нка – кость, сустав (в пальце). |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)