Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зо́лото – зо́лото, ум. золотце́, (в поэзии) зла́то, ум. злі́тце, зло́течко, (слав.) зла́то. [Зо́лото і в огні́ блищи́ть (Приказка). Єсть лю́ди на сві́ті срі́блом-зло́том ся́ють (Шевч.). Дружи́на, о́троки, наро́д круго́м його́ во зла́ті ся́ють (Шевч.)].
Жильное -то – жилове́ зо́лото.
Красное -то – черво́не зо́лото, че́рвінь (-іни).
Сусальное -то – сухозлі́тка, шуми́ха, позоло́тка, позлі́тка.
Самородное -то – саморі́дне зо́лото.
Чистое -то – щи́ре (чи́сте) зо́лото.
Из чистого -та – щирозолоти́й, сутозолоти́й, (в поэзии) щирозло́тий, сутозло́тий. [Щирозло́тий пе́рстень (Чуб. III). Черві́нці сутозло́ті (Драг.)].
-том шитый – зо́лотом гапто́ваний.
Сиять -том – ся́яти зо́лотом.
Сияющий -том – золотося́йний.
Блестеть, заблестеть как -то (-том) – золоті́ти, зазолоті́ти, зазолоти́тися.
Лить, плавить -то – ли́ти, топи́ти зо́лото.
Накладывать -то на что – сади́ти зо́лото на що.
Плющить -то – би́ти, плющи́ти зо́лото.
Слиток -та – ви́ливок зо́лота.
-то в слитках – зо́лото у ви́ливках.
Не всё то -то, что блестит – не все те зо́лото, що блищи́ть (Номис); (зап.) не все те зо́лото, що ся сві́тить.
Ценить что на вес -та – цінува́ти (шанува́ти) що як зо́лото.
Продавать на вес -та – продава́ти (ва́жити) на́че зо́лото.
О́хра – (жёлтая) во́хра, (красная) че́рвінь (-ни), черві́нька.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Крах – (нем.) крах, (банкротство) банкрутство, збанкрутування, (гибель) загибель:
крах потерпеть – зазнати краху (провалитися з чим); увірвалося кому що; скрахувати; збанкрутувати.
[Галицькі нафтярі похнюпилися і не ждали собі добра від такої кон’єктури, обмежували продукцію, боячися краху (І.Франко). Марксистсько-ленінська теорія побудови світового комунізму скрахувала (І.Кошелівець). Всі були безмежно пригноблені й не дивились одне на одного — теорія професора Літвінова трагічно скрахувала (І.Багряний). За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень. Не зрадьте, нерви: попереду — твій край, твій крах, твій прах (В.Стус). Впритул з відчаєм оця вся криза, крах. З дистанції часу так іде історія. І ми повинні зараз набратися сил, спокою, доброго гумору. Сміх — перепалює, а в сльозах можна втопитися (Л.Костенко). Шістдесятники — хто загинув, хто вижив, хто витримав, хто зламався, хто пішов до кінця, а хто збився зі шляху. Але це в умовах тоталітарної системи. А в посттоталітарній Україні «незаангажовані» літератори підтанцьовують за гроші провладних спонсорів і пишуть владцям солодкі листи на підтримку їхніх руйнівних «реформ». Страхітлива парабола морального краху інтелігенції (І.Дзюба). Несправедливо скаржиться на море той, хто зазнає краху вдруге (Джордж Герберт). Сьогодні біля Мадагаскару зазнав краху російський риболовецький траулер «Непотоплюваний». Команда, що пиячила у Владивостоці, не постраждала].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Золото – зо́лото;
• з. дельное
– з. лігату́рне;
• з. жидкое
– з. рідке́;
• з. листовое, в листах
– з. аркуше́ве;
• з. мусивное, сусальное
– сухозлітка;
з. породистое – з. породне;
з. сернистое – сірча́к-зо́лото;
• з. червонное
черві́нь (-веня).
Охра – во́хра;
• о. желтая
– в. жо́вта;
• о. красная
че́рвінь (-ни).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Краска
• Вгонять, вогнать в краску кого
– примусити червоніти, почервоніти кого; завдавати, завдати сорому (стиду) кому.
• Краска бросилась в лицо кому
червінь кинувся (краска кинулася) в обличчя (в лице) кому; обличчя враз узялося червонем; обличчя враз почервоніло.
• Не жалеть, не щадить красок; не скупиться на краски
(перен.) – не шкодувати (не жалувати, не жаліти) фарб (барв, кольорів); не скупитися (не скупіти) на фарби (на барви, на кольори).
• Речь бедна красками
– бідна на барви мова.
• Сгущать, сгустить краски
(перен.) – згущати (згущувати), згустити барви; перебирати (перебільшувати) міри (міру); брати через край.
Молоко
• Всосать с молоком матери
(перен.) – увіссати (усмоктати) з материним молоком.
• Как от козла — ни шерсти, ни молока; как от козла молока
– як з цапа вовни. Пр. Як від бика молока. Пр. Як з чорта смальцю. Пр. Не буде з цапа вовни. Пр.
• Кровь с молоком
[Мов (немов, наче)] кров з молоком; білий та рум’яний (біла та рум’яна) з лиця; як ягода; (про обличчя ще) біле як кипень і рум’янці грають (і червінь грає).
• Молоко на губах не обсохло у кого
– ще молоко на губах (іноді під носом) не обсохло кому; ще губи в молоці у кого. [А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці. Олесь.]
• Обожжёшься на молоке, станешь дуть и на воду
– як спарився на молоці, тоді й на сироватку дмухатимеш. Пр. Обпікшись на молоці, дутимеш і на воду. Пр. Хто спаривсь на окропі, той і на холодну воду дмухне. Пр. Хто на окропі спаривсь, той і на холодну (на зимну) воду дме. Пр. Опаришся (обпечешся) на молоці, то й на воду студитимеш. Пр.
• Парное молоко
– молоко з-під корови; сиродій.
• Сколько с быком не биться, а молока от него не добиться
– захотів молока від бика. Пр. У ялової корови молока не випросиш. Пр.
• Снятое молоко
– збиране (іноді жарт, брите) молоко; спідняк.
• [Только] птичьего молока недостаёт (не хватает)
[Тільки (хіба, лиш(е))] пташиного (пташачого, птичого) молока нема(є) (нестає, бракує).
• Цельное молоко
– незбиране молоко.
• Чего в молоке не было, того в сыворотке не найдёшь
– коли нема в молоці, то не буде й на сироватці. Пр. Не зійшло на молоці, не зійде й на сироватці. Пр.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Че́рвінь, -вені, ж. = Червінька. Шух. І. 262, 263.
ІІ. Че́рвінь, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті. Щог. Сл. 17.