Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «череда»
Шукати «череда» на інших ресурсах:

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безпасту́шно = бе́збаш, само́пас, самопа́сом. — Пустив волів на бе́збаш. С. І. — Череда пішла самопасом. — Про гусий він не дбав і вони ходили самопас. Фр.
Вы́пашь = толо́ка. — С. Ш. — На тім боці на толоцї череда пасеть ся. н. п.
Двоезу́бецъ, рос. Bidens = череда́, собачки́, соба́чі репяхи́, стрілки́. С. Ан.
За́лежь = 1. за́валь, заваля́ще. — Усе нове розпро́дав, зостала ся сама за́валь. 2. перелі́г, облі́г; толо́ка. — Лани мої неорані, давні перелоги! Доки по вас блукатимуть брати мої вбогі? К. Д. — Поле давно лежить облогом. — На тім боцї на толоцї череда пасеть ся. н п.
Козе́льи рожки́, рос. Bidens tripartita L. = репъяшки́, соба́чі репъяшки́, череда́, приче́па, стрілки́. С. Ан.
Конопля́нка = 1. пт. Fringilla linaria = коно́плик (С. Жел.), конопля́нка, макодзьо́б (С. Пар.); пт. Acanthis (Linata, Fringila) connabina = по́пик. Хар. Кайг. 2. рос. Bidens tripartita L. = череда́, стрілки́, соба́чі репяхи́, приче́па, репяшки́. С. Ан.
Пасту́хъ, здр. пастушо́къ = пасту́х, здр. пастушо́к, пастуша́, овець — вівча́рь, чаба́н, гайда́рь, вата́жник, здр. вівча́рик, чабане́ць, рогатої худоби — скота́рь, ста́дник, го́нщик (С. З.), корів, телят тощо в чередї — чередни́к, корі́вник, коней — ста́дник, табу́нщик (С. З. Л. Ш.), свиней — свина́рь, свинопа́с (С. З. Л.), телят — теля́тник (С. Ш.), кіз — коза́рь, гусей — гуся́тник, коней в степу на ніч — кона́рь (Сп.), волів — вола́рь, старший чабан — ота́ман, ли́чман, отага́с, молодший або помішник — підпа́сок, підпа́сач (С. Л.), старший гурта — гуртопра́в (С. Л.), останнї — гайда́рь, гайда́й (С. Л.), кухарь у чабанів — байба́ра. – Який пастух, така й череда. н. пр. — Побраталась свиня з пастухом. н. пр. — Коли б можна бути через зїму котом, через лїто пастухом, а на Великдень попом. н. пр. — Як снїг упаде, то й пастух пропаде, як снїг ростане, то й пастух устане. н. пр. — Колишнє пастуша „стад непорочних“ повернули на кухарча. Кн. — Був на селї вівчарь Тарас, він панових овечок пас. Б. Г. — Сопілка вівчареви втїха. н. пр. — І вівчарик на ґирлиґу похиливсь. В. Щ. — Була отара добра в чабана. Чайч. — Був собі чабанець такий, що змалку все вівцї пас. н. к. — Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас. Гр. — Чередник погнав скотину попід гору на долину. В. Щ. — Як би Бог слухав чередника, уся б худоба вигинула. н. пр. — Чередник ляснув пугою і погнав череду на толоку. Ск. — Раз прибив ся такий кінь до табунщиків. н. к. — Став він до свинаря за підпасача. н. к. — Ватажники ватагу гнали. К. Ш. — Як чередї без личмана, так військови без гетьмана. н. пр. — А сам попереду, як личман, іде. С. З. — Я був за байбару, а отагас як оперіще мене ґирлиґою за те, що не послухав. Чигир. — Два чабани, чи мало було і підпасачів, Ст. X. — Ми його на веснї до чередника за підпасача оддамо. Кн. — Быть пастухо́мъ = чередникува́ти, чабанува́ти, чаба́нити, ватажникува́ти, гайдарюва́ти, скотарува́ти. — Безъ пастуха́ (про стадо) — само́пас, бе́збеш. — Череда ходить самопас. — Череда пішла безбеш. Ман.
По́ле = 1. по́ле, орне, невелике — ни́ва, ни́вка, пооране — рілля́, велике, примірно десятин десять — лан, здр. лано́к (С. З. Л.), виоране на осінь — пар, на весну — зяб, зя́бля́ (С. Л.), засіяне яровим — ярина́ (С. Л.), засіяне озимим — ози́мина́ (С. Л.), зоставлене під випас — толо́ка (С. З. Л.), зоставлене на спочивок і на сїножать — перелі́г, облі́г (С. З. Л.), нїколи не оране або дуже давно — цілина́ (С. З. Л.), призначене під випас коло села або міста — ви́гон (С. Аф. Л.), на котрому жнуть — жни́во, після жнив — стерня́ (С. З. Л.), засіяне хлїбом — па́шня (С. З.), виоране ралом — рали́ця, призначене під коноплї — підме́т (С. З. Л.), що не пускають під толоку — безтоло́шне, над річкою або долиною — поло́г, поло́ги (С. З.), сумежне з лугом — підлу́жжя, в низинах — пади́ (С. Л.), сумежне з хатою і обгорожене — лева́да, лева́дка (С. Л.), виоране весною — ново́рілля, викорчоване — корчі́вка, теребі́вля (С. З.), раз з’оране — одно́рілля́, оране за рік і заволочене — на́волок, наволо́ка, висилене — старопі́лля, не засїяне рік — пере́лїток, де була пшениця — пшени́чище (С. Л.), д. б. жито — жи́тнище (С. Аф. Л.), д. б. мак — макови́ще, макове́ць, д. б. овес — вівся́нище (С. Л.), ві́всище (Чайч.), д. б. просо — прося́нище, проси́ще, прі́ська (С. Л.). д. б. гречка — гречкі́вка (Чайч.), д. б. баштан — баштани́ще, баштани́сько, д. б. льон — льни́ще. — Парово́е по́ле = толо́ка (С. Ш.), пар, паровина́. — По́ле би́твы = бо́їще, бойо́вище. — Біла рілля, чорне насїння? (н. з. папір і писання). — Увесь лан ізжали і в копи поклали. Кв. — Нїгде кінця не бачилось ланам, од жовтих скирд ломило землю там. В. Щ. — Потім для худоби сусїдської даром хазяйська толока. С. З. — На тім боцї на толоцї череда пасеться. н. п. — Череда звернула з толоки. Лев. — Купив ниву з цілиною. С. З. — Вже скільки лїт земля лежить облогом. — Хто на стернї лїг спать і од сонця катражку зробив. С. З. — О там підете пашнями. — Сарана пашням озиминим не шкодила. Л. В. 2. бе́рег, край, по́ле (в книжцї або в рукопису). 3. кри́си (у бриля). — Бриль з величенними крисами.
Соба́чки, рос. Bidens cernua І. = приче́па, репъяшки́, соба́чі репъяхи́, стрі́лки, череда́. С. Ан.
Ста́до = ста́до, коней — табу́н (С. З.), кобил з огирем — кося́к (С. Л.), овець — ота́ра (С. З. Л.), вата́га (С. З.), ягниць (чимала) — шмато́к (Ст. X.), з баранами і ягнятами більше 1000 — кирд (С. Л.), невелика кітних овець — кирди́к (Ман.), одгодованих на сало — конара́ (С. Л.) маток з ягнятами — сагма́л (С. Л.), невеличка отарка — ку́щанка, корів, переважно дійних — череда́, чері́дка (С. З. Л.), коровни́к, птицї — згра́я, табу́н, табуно́чок, табуне́ць, рогатої худоби — бичня́ (С. Ш.), одгодованих на сало волів — згон (С. Л.), в 120 штук — гурт (С. Л.), свиней — ста́до, череда́, чері́дка. — Обще́ственное ста́до (воли, корови, телята, часом і конї і вівцї) — череда́. — Вовк ідучи поуз кошару, крізь тин заглянув на отару. Б. Б. — Була отара добра в чабана. Чайч. — Ватажники ватагу гнали. К. Ш. — Еге! Шматок — це річ не мала! У шматку, коли знаєте 2000 ягниць. Степ. X. — Який пастух, така й череда. н. пр. — Дружній чередї вовк не страшний. н. пр. — На дворі ходила зграя гусей. Кн. — Ой як гляну на ставочок, пливе утят табуночок. н. п.

Запропонуйте свій переклад