Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «черес»
Шукати «черес» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́ша́чий – котя́чий, коти́ний, коше́чий, кі́тчий. [Розпереза́в че́рес (пояс) із котя́чої шкі́ри (Франко). Полі́зу на коше́чі го́ри (на печь) (Борзенщ.)].
• -чий хвост, бот. Amarantus paniculatus L. – щири́ця садова́, динде́рево, крива́вник (-ку), кра́сна трава́, кра́сне про́со; Hippuris L. – хвосня́к (-ку́), со́сонка.
• -чья мята, см. Кото́вник.
• -чья петрушка, бот. Cicuta virosa L. – віха́, віх (-ху), ви[е]х, воми́га.
Кошелё́к –
1) гамане́ць (-нця́), гама́н (-на́) (ув. гамани́ще), капшу́к (-ка́), кали́тка, (редко) кабза́, капса́, камза́, киса́, мошо́нка; срвн. Кисе́т; (в виде кушака) че́рес, ум. чересо́к (-ска́); срвн. Куша́к. [Повні́сінький капшу́к зо́лота й срі́бла (Сторож.). Тя́гне з твоє́ї кеше́ні ху́стку, де гамане́ць з гро́шами зав’я́заний (Квітка). Де о́ком не догля́неш, там кали́ткою допла́тиш (Приказка). Кабза́ гро́шей до́бра (Сл. Гр.). Ма́буть не мала́ й камза́ перепа́ла? – Та бу́де з нас, – одка́зує Чі́пка, витяга́ючи гама́н з кеше́ні (Мирний). В ко́го віл та коса́, в то́го й гро́шей киса́ (Номис)];
2) бот. Capsella Bursa pastoris Moench – ві́нчики, гірча́к (-ка́), гороби́нець (-нця), ди́ка гре́чка, зозу́льник, кали́тник, череви́чник (-ка).
Коше́ль –
1) (плоская сумка) ко́шіль (-шеля), (корзинка) ко́шик (-ка). [Давно́ то́рба ко́шелем ста́ла (Приказка)];
2) см. Кото́мка;
3) (двойной дорожный) сакви́ (-ко́в), беса́ги́ (-са́гі́в); срвн. Сума́ перемётная. [Почепи́в собі́ сакви́ на пле́чі (Гребінка). Парубки́ кладу́ть калачі́ в беса́ги (Федьк.)];
4) (пестер для носки сена, соломы) сі́тка, пі[и]хті́р (-ра);
5) -ше́ль-пояс – че́рес (-са);
6) -ше́ль пеклевальный, мельн. – мішо́к питлюва́льний.
Куша́к – (кожаный) пас, па́со́к (р. па́ска́), ремі́нь (-ме́ню), (тоже с карманом для денег) че́рес (-са), чересо́к (-ска́), (тканый) по́яс (-са), (женский) кра́йка. [Од Спа́са – та й рукави́ці за па́са! (Номис). Ша́льовим по́ясом підпере́заний (Сторож.). Зняли́, зняли́ з Морозе́нка з че́ресом черві́нці (Пісня)].
Набива́ть, наби́ть –
1) что на что – набива́ти, наби́ти, (о мног.) понабива́ти що на що.
• -ва́ть обручи на бочку, шину на колесо – набива́ти обручі́ на бо́чку, ши́ну на ко́лесо. [Тре́ба наби́ти обручі́ на ді́жку, а то зовсі́м розсо́хлася (Сл. Ум.)].
• -ва́ть вёдра, кадки – набива́ти ві́дра, діжки́. [Бо́ндар ві́дра набива́є (Шевч.). Ва́ші ді́жки всі вже понабива́в (Сл. Гр.)];
2) что чем, чего во что (наполнять) – набива́ти, наби́ти, нато́птувати, натопта́ти, напиха́ти, напха́ти, набига́ти, набга́ти, напако́вувати, напакува́ти, (начинять) начиня́ти, начини́ти, (натолакивать) натовкма́чувати, натовкма́чити, (о мног.) понабива́ти, понато́птувати, понапиха́ти, понабига́ти, понапако́вувати, поначиня́ти, понатовкма́чувати що чим, чого́ в що. [Лиси́чка ви́їла мачо́к з сере́дини (з пирога́), а туди́ напха́ла смі́ттячка (Рудч.). Набга́в по́вну кише́ню горі́хів (Сл. Гр.). Чума́ з лопа́тою ходи́ла, та гробови́ща ри́ла-ри́ла, та тру́пом-тру́пом начиня́ла (Шевч.). Ковба́си вже поначиня́ла (Богодух.). Натовкма́че було́ туди́ сухарі́в жи́тних (Основа 1861)].
• -би́ть матрац волосом, сеном – наби́ти (напха́ти, натопта́ти) матра́ц(а) воло́ссям (волосі́нню), сінни́к сі́ном.
• -би́ть мебель волосом – наби́ти ме́блі воло́ссям (волосі́нню).
• -ть погреб льдом – набива́ти, наби́ти льоді́вню льо́дом.
• -би́ть трубку – наби́ти (напха́ти) лю́льку.
• -би́ть карман – напха́ти (набга́ти, напакува́ти) (гроши́ма) кише́ню.
• -ва́ть чучела – набива́ти (випиха́ти) маняки́.
• Ребёнку -би́ли голову бесполезными правилами – наби́ли (начини́ли, натовкма́чили, нату́ркали, вульг. набухту́рили) дити́ні го́лову непотрі́бними пра́вилами.
• -бьё́т себе чем-л. голову – наб’є́ (начи́нить) собі́ чимсь го́лову.
• -ть кому что в уши – нату́ркувати, нату́ркати, (о мног.) понату́ркувати кому́ що в у́ха. [Я вже зна́ю, це вона́ йому́ нату́ркала (Сл. Ум.). Понату́ркують дурни́м в у́ха, а вони́ й ві́рять (Грінч.)];
3) (навевать) набива́ти, наби́ти, понабива́ти чого́ куди́, в що.
• Ветер -би́л, ветром -би́ло много снегу в сени – ві́тер наби́в, ві́тром наби́ло (понабива́ло) бага́то сні́гу в сі́ни;
4) (наколачивать чего во что) набива́ти, наби́ти, (о мног.) понабива́ти чого́ в що.
• -ть гвоздей в стену – набива́ти, наби́ти, понабива́ти гвіздкі́в (цвяхі́в) у сті́ну; (для обмазки стены глиной) цвяхува́ти (цвяшкува́ти), обцвяхува́ти (обцвяшкува́ти) сті́ну, поцвяхува́ти (поцвяшкува́ти) сті́ни.
• -би́ть свай – наби́ти (понабива́ти) паль у що;
5) (тиснить) вибива́ти, ви́бити, (о мног.) повибива́ти що.
• -ва́ть холст, холсты – вибива́ти полотно́, поло́тна;
6) (наминать) набива́ти, наби́ти, (во мног. местах) понабива́ти що.
• -би́ть себе ногу, ноги – наби́ти собі́ но́гу, понабива́ти собі́ но́ги.
• -би́ть мозоли – понабива́ти (понаму́лювати) мозо́лі.
• Седло -би́ло спину у лошади – сідло́ наби́ло спи́ну коне́ві.
• -ть оскомину – набива́ти, наби́ти оско́мину, (себе) оско́мити, пооско́мити собі́ зу́би, оско́митися, пооско́митися. [Зеле́ні кисли́ці ї́сти, то ті́льки зу́би оско́мити (Сл. Гр.)].
• -би́ть руку (переносно) – наби́ти (нава́жити) ру́ку, налама́тися, приломи́тися (до робо́ти). [Ті́льки нава́жиш ру́ку до яко́ї робо́ти, а він тебе́ взяв та й на дру́ге мі́сце переста́вив (Київщ.)].
• -ть цену – набива́ти (підбива́ти), наби́ти (підби́ти) ці́ну. [Коло ко́ней хо́дять та ці́ну набива́ють (Чигиринщ.). Ма́ло й торгува́лися, підбива́ли ці́ну (Франко)];
7) нарі́зувати, нарі́зати, нако́лювати, наколо́ти; набива́ти, наби́ти; (о мног.) понарі́зувати, понако́лювати; понабива́ти чого́.
• Охотник -би́л много дичи – стріле́ць настріля́в бага́то дичини́.
• -би́ть орехов – наби́ти горі́хів.
• Наби́тый – наби́тий и наби́ваний, (о мног.) понаби́ваний; нато́птаний, на́пханий, на́бганий, напако́ваний, начи́нений, натовкма́чений; (о ткани) ви́битий, виби́ваний, повиби́ваний и т. п. Туго -тый кошелёк – до́бре (ту́го) нато́птаний (на́пханий, на́бганий, начи́нений) гама́н (капшу́к). [Че́рес із котя́чої шкі́ри, ту́го на́пханий банкно́тами (Франко). Начи́нений капшу́к шага́ми з кали́тки глузува́в (Боров.)].
• Битком -тый – на́топтом-нато́птаний, на́пхом-на́пханий, по́вно на́бганий, (толпящимися) (повно)нато́впаний. [Мане́нька це́рква по́вно нато́впана була́ людьми́ (Грінч.)].
• Люди битком -тые в карету – лю́ди на́пхом-на́пхані в каре́ту.
• -тый дурак – ду́рень заплі́шений (несосвіте́нний).
• -тая дура – дуре́па пи́сана.
По́яс –
1) (вообще) по́яс (-са); (кожаный узкий) пас, па́сок (-ска), па́ска, попру́га; (кожаный с карманами) че́рес (-са) (ум. чересо́к (-ска́), ре[а]мі́нник, ре́мінь (-меня); (ремённый) ре́тяг, ре́тязь (-зя), (ум.) ретязо́к (-зка́); (всякое опоясание) підпері́з, підпері́зок (-зка); (чаще тонкий) пе́рез, перезо́к (-зка́), підпері́зка; (из кромки, нитяный) окра́вка, окра́йка, кра́йка; (в юбке) о́бшивка; см. Опоя́ска, Куша́к. [Стан підпере́заний по́ясом черво́ним (М. Вовч.). Від Спа́са та й рукави́ці за па́са].
• Предохранительный, спасательный -яс – убезпеча́льний по́яс.
• Заткнуть за -яс кого – заткну́ти за по́яс кого́; (превзойти) заломи́ти, закасува́ти кого́ чим. [Усі́х за по́яс заткне́ (П. Мирн.). Всіх дівча́т заломи́ла свої́м ста́ном і красо́ю (Г. Барв.)].
• Прихватывать, прихватить -сом – припері́зувати, припереза́ти що.
• Кланяться в -яс – кла́нятися, вклоня́тися до по́яса;
2) см. Поясни́ца;
3) геогр. – (климатич.) сму́га. [Гаря́ча, холо́дна сму́га].
• Горный -яс – гі́рське па́смо, гі́рська пасму́га, па́смо (пасму́га) гір;
4) архит. – по́яс, опаса́ння;
5) (полосы на животных, на материи) сму́ги; см. Полоса́.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КУША́К (з грошима) че́рес.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кушак –
1) пас, -са, пасо́к, -ска́, по́яс, -са;
2) (с карманом для денег) че́рес, -са,

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Че́рес, -са – кожаный пояс.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Да́ха, -хи, ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. І. 175. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап’яну, із сап’яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи. ЗОЮР. І. 175.
Дука́т, -та, м.
1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Рудч. Ск. II. 202. Набив дукатами гаман. К. МБ. III. 241. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб’є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84.
2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ. Гол. Од. 22.
Кото́рий и котри́й, -а, -е. мѣст.
1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Не знаєш, з котрого боку зайти. Ном. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. Дума.
2) Какой-нибудь. Як доживе було которий запорожець до великої старости... то наб’є черес дукатами, та забере з собою приятелів... та й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку. МВ. (О. 1862. III. 43).
3) Иной. Як которий, то й навчиться, а сей — ніколи.
4) Нѣкоторый, одинъ, другой... Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б’є. — Которих дівчат то матері не пустили в дружки, которі й сами не пішли. МВ. І. 41.
Подю́ґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Ремі́нник, -ка.
1) Родъ широкаго кожанаго мужскаго пояса изъ куска толстой кожи, сшитой вдвое, такъ что въ средину прячутъ деньги, —тоже, что и черес, только шире. Чуб. УН. 418.
2) Ремінни́к. См. Вуголов. Шух. І. 166.
Че́рес, -са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Нп. Мав грошей два череси. Рудч. Чп. 123. Ум. Чересо́к. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати. ЗОЮР. І. 206.
Чересо́к, -ска́, м. Ум. отъ черес.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
Кошелёкъ = 1. капшу́к, здр. капшучо́к, кали́тка, киса́, гама́н, здр. гамане́ць, гамано́к, (в поясї) — че́рес, здр. черешо́к. — Поки Сидір не женив ся, були в його гроші, а як оженив ся — капшук загубив ся. н. п. — А в мене мисль така: здоровя нам милїше капшука. Б. Б. — Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. н. пр. — Лїкарям чи поможись, чи не поможись, а калитка розвяжись. н. пр. — В кого віл та коса, в того й грошей киса. н. пр. — Прокинув ся чумак вранцї, та й поглянув у гаманцї. н. д. — Сидить козак на могилї, онучі латає, як кинув ся до чересу — копійки не має. н. п. — Не здобувайте собі грошей у череси ваші. К. Св. П. 2. рос. Capsella Bursa pastoris Moench. = рижу́ха, мішо́чки, гірча́к, гри́цики, зозульник, сїрики, сухо́тник, черви́шник. С. Ан.
Куша́къ = по́яс, пас (С. З.), шкуратяний разом з гаманом на гроші — че́ре́с. (С. З.). — Сидить козак на могилї, сорочку латає, він кинув ся до череса — копійки не має. н. п. — Черес із червінцями. Кр.
По́ясъ, поясо́къ, поясо́чекъ = по́яс; поясо́к, пас (С. З. Л.), тоненький — пе́рез, перезо́к, підпері́зка, ремі́нний — ре́тяг, ре́тязь, ретязо́к, ремі́нник, з окравки — окра́вка, шкуратяний на гроші — че́рес (С. З. Л.), чересо́к, котрим тягнуть бурлаки судно або забродчики невід — ля́ма (Аф.). — Єсть у мене пояс, єсть у мене два — шовковиї обидва. н. п. — За царя Саса їж хлїб, хоч роспережи паса. н. пр. — Тремтячими руками стали розпускати перезок, що обмотував її гнучкий стан. Лев. В. — Наберемо срібла, злота, набъєм туго череся. Мова. — Добрий інтерес, коли повний черес. н. пр. — Сидить козак на могилї, сорочку латає, він кинув ся до череса — копійки не має. н. п.

Запропонуйте свій переклад