Знайдено 21 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Быть – бу́ти. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси́. [Добре́ єси́, мій кобза́рю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте́ и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существова́ть, Находи́ться, Име́ться. Быть чем, в качестве чего – бу́ти за що. [Бу́ти за сві́дка. Бу́ти за вчи́теля]. • Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -ува́ти, -юва́ти – батькува́ти (быть отцом), учителюва́ти (быть учителем). • Быть может, чего доброго – бува́. • Может быть – мо́же, ма́бу́ть. • Как быть? – що роби́ти? як його́ бу́ти? • Так и быть – гара́зд, до́бре, неха́й так, сі́лькись. • Надо быть (надо полагать) – ма́бу́ть, мо́же, либо́нь, ма́бу́ть чи не так. • Должно быть – пе́вно, ма́бу́ть, ма́бу́ть чи не… [Він ма́бу́ть чи не ходи́в туди́ – он должно быть ходил туда]. • Стало быть – зна́чить, вихо́дить, о́тже. • Быть посему – так має бу́ти. • Быть после кого – поста́ти по ко́му. [Ма́ю все те зіста́вити дру́гому, хто поста́не по мені́ (Еккл.)]. • Как быть человек – як-слід люди́на. • Будь добр, бу́дьте добры – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві. • Да бу́дет – хай бу́де. • Бы́ло да сплыло – було́ та загуло́, було́ та за водо́ю пішло́. • Будь что бу́дет, была́ не была́ – що бу́де, те й бу́де. • Кто бы ни был – хоч-би хто́ був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був ба́тько, а все-ж він ба́тько (Свидн.)]. • Как бы там ни бы́ло, как бы то ни бы́ло, что бы там ни бы́ло – хоч-би що́ там бу́ло, бу́дь-що-бу́дь. • Не тут то бы́ло – та ба́, го́ді. • Чтоб тебя здесь не бы́ло – щоб твій і дух тут не пах, щоб тво́го й ду́ху тут не було́. • Пока ещё что бу́дет – по́ки там ще до чо́го ді́йдеться. См. ещё Бу́дет (довольно), Бу́дучи. |
До́брый –
1) до́брий (к кому, – для ко́го или до ко́го), ласка́вий, (добряк) – благи́й. [До́брим сло́вом не згада́ють. Він для ме́не (до ме́не) до́брий. Кость – бла́жчий за Григо́ра]. • До́бренький – ласкаве́нький. • Очень до́брый – добре́нний, добря́ч[щ]ий. [Добре́нна душа́ з йо́го. Добря́чі були́ лю́ди, покі́йнички (М. Вовч.)]. • Становиться, стать до́брым – добрі́ти, добрі́шати, ласкаві́шати, подобрі́шати; поласкаві́шати. [Ба́ба на́че тро́хи подобрі́шала до Мико́ли]. • Сделать кого до́брым – роздо́брити, (провинц.) – роздобру́хати. • Доброе дело сделать – до́бре (добро́) вчини́ти. • Будь добр, будьте до́бры (пожалуйста) – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві, зроби́ (зробі́ть) ла́ску, спаси́бі тобі́ (вам). [Скажі́ть, будь ла́ска, й мені́. Скажі́ть, спаси́бі вам, з яки́х ви є: чи ви з пані́в, чи ви із мужикі́в (Грінч.)]; 2) (хороший) – до́брий, га́рний, хоро́ший. [Ду́же се до́бре ді́ло. До́брого го́лоса ма́єш. Хоро́ший (га́рний) робітни́к з ньо́го]. • В до́брый час – час до́брий вам, на до́брий час. • В до́бром ли вы здоровьи? – чи до́бре ся ма́єте?]. • Чего до́брого – бува́, бува́є, ча́сом, хто зна. [Чи ти, бува́, не здурі́в? Не диви́сь на ньо́го, щоб ча́сом не підійшо́в]. • До́брое утро, до́брый день, до́брый вечер, до́брой ночи – добри́день, (только у интеллигентов) – до́брого ра́нку; добри́вечір; добра́ніч; на добра́ніч. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ИСКЛЮЧЕНО́, не исключено вставн. фраз. чого́ до́брого. |
ПОЖА́ЛУЙ, ще зре́штою, чого́ до́брого, грі́шним ді́лом, фраз. коли́ хо́чете, оказ. чи не [пожалуй, лу́чше всех чи не кра́ще від усі́х], хіба́ [пожалуй, уже́ в четве́рг вже хіба в четве́р], десь [пожалуй да́же десь навіть]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Пожалуй, нар. –
1) (согласие) неха́й так; 2) (возможность) чого́ до́брого; 3) см. Пожалуйста. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Чего доброго – бува; часом; хтозна. Чей – чий. Чей-то – чийсь. Кое-чей – дечий. Чей-нибудь – чий-небудь. Чей бы то ни было – хоч чий; абичий. |
Добрый – добрий; ласкавий; (хороший) – добрий; гарний; хороший. Добренький – ласкавенький. Становиться добрым – добрішати; ласкавішати. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) – будь, будьте ласка; будь ласка; будьте ласкаві; зроби, зробіть ласку; спасибі тобі, вам. Чего доброго – бува, буває часом; хтозна. В добрый час – час добрий вам; на добрий час. |
Пожалуй – відай; чого доброго; нехай так. По мне пожалуй – про мене. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Добрый
• Будь добр, добра – будь ласка; будь ласкав, ласкава; коли ласка [твоя]; (іноді) зроби ласку; (розм.) спасибі тобі. • Будьте добры – будьте ласкаві (будь ласка); коли ласка [ваша]; (іноді) зробіть ласку; (розм.) спасибі вам. [Піди, спасибі тобі, принеси водички. З нар. уст.] • Будьте так добры – будьте такі ласкаві. • В добром ли вы здоровье? – чи здоровенькі?; як здоров’я ваше?; (іноді давн.) чи добре ся маєте? • В добрый час – час добрий [вам]!; на (у) добрий час! • Всего доброго! (разг.) – на все добре!; усього доброго [бажаю]! • Доброго здоровья! – доброго здоров’я!; здоров був!; здорові були!; здоровенькі були! • Доброго утра желать кому – казати добридень кому; давати на добридень кому; доброго ранку бажати кому. • Доброе дело сделать – добре діло зробити; (іноді) добро (добре) вчинити. • Доброе начало — половина дела – добрий початок — половина діла. Пр. За початком діло становиться. Пр. Як добре почнеш, то і діло добре піде. Пр. • Доброе старое время (ирон.) – добрі старі часи; давні (старі) часи; золоті часи; золота давнина (минулість, іноді минувшина). • Доброе утро! – добридень (добрий день)!; доброго ранку!; (іноді про ранній досвітній час) добрисвіток! • Доброй ночи! – добраніч!; на добраніч! • Добрые вести не лежат на месте – добрі вісті не лежать на місці. Пр. • Добрый вечер! – добривечір (добрий вечір)! • Добрый день! – добридень (добрий день)! • Добрый добру научает, а злой на зло наставляет – з ледачим спізнався, з розуму спався. Пр. Лихе (зле) товариство (лиха компанія) і доброго чоловіка зіпсує. Пр. • Добрый малый (разг. фам.) – добрий хлопець (хлопчина, хлоп’яга). • Добрый молодец (нар. поэт.) – добрий (славний) молодець (діал. давн. левенець); славний козак (юнак); (кличн. форма) добрий (славний) молодче!; славний козаче (юначе)!; хлопче-молодче!; козаче-молодче!; (діал. давн.) козаче-левенче! • Добрый пёс на ветер не лает – добрий собака на вітер не гавка. Пр. • Добрый час просидел – чималу годину просидів (пересидів). • Добрыми намерениями ад вымощен – добрими намірами пекло встелене; з добрих намірів (замірів) поміст у пеклі зложений (зложився). • Люди добрые! (нар. поэт.) – люди добрі!; людочки!; людоньки! • Он [был] так добр, что… (разг.) – він [був] такий добрий, що… • По доброй воле – з доброї (з своєї, з власної) волі; своєю волею (охотою); охотою; доброхіть (самохіть, самохіттю); добровільно. • Прикидываться добрым – прикидатися добрим; добрим себе становити; удавати [з себе] доброго; (іноді образн.) листом стелитися. • Становиться, стать добрым – добріти, подобріти (іноді здобріти). • Уходи, убирайся подобру-поздорову! (фам.) – іди, забирайся, поки цілий (поки живий та цілий, поки цілий та здоровий)!; іди, забирайся, поки не пізно! • Чего доброго (разг.) – бува(є); часом; дивись; наді(й)сь; може статися; чого доброго. |
Пожалуй
• Вы этого хотите? — пожалуй. – Ви цього (того) хочете? – хай і так (може й так, мабуть, що й так). • Мне, пожалуй, это больше нравится – мені це, мабуть, чи не більш(е) (дуже) до вподоби (подобається). • Он, пожалуй, всех перегонит – він, чого доброго (надісь, може статися), всіх поперегонить (повипереджає). • Он, пожалуй, прав – він, мабуть (либонь), має рацію; мабуть (либонь), його правда. • Пожалуй, я сделаю – мабуть, таки зроблю; може (можливо) й зроблю. • По мне, пожалуй (разг.) – про мене, хай і так; гаразд. • По мне, пожалуй, довольно – як на (як про) мене, то й годі. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Бува́ти – бывать. • Бува́й здоро́в – прощай, будь здоров! Бува́(є) – бывает, случается. • Як, бува́, би́тимуть — тіка́й – если, случится (может быть, в случае), будут бить — удирай! А він, бува́, не замота́є гро́ші? – а он, чего доброго, не замотает денег? |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен)
Не ровен час. Всяко бывает. Чего доброго. Див. Чем чорт не шутит.Не родись богатый, а родись счастливый. Не родись ни хорош, ни пригож, родись счастлив. — 1. Грошей багацько на світі, а щастя мало. 2. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. 3. Що ті й гроші, як чортма нічого в голові. 4. Не родись у платтячку а родись у щастячку. |
Чем чорт не шутит: из дубинки выпалит. Чем чорт не шутит, когда Бог спит. Див. Не ровен час. — 1. Чим чорт не шутить. 2. Чим чорт не жартує. 3. Як пить дасть. 4. Чого доброго з цього, як води. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Жа́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл. *11) Бу́дьте ласка́ві. Будьте добры, пожалуйста. Сл. Нік. *14) Будь-яки́й. Какой-бы ни был, безразлично какой. Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь-який робітник. Принеси сюди кілька будь-якого. Крим.*16) Будь-що-будь. Как бы ни было. *17) Будь-що́, що-бу́дь. Что-нибудь. *18) Бува́, безл. а) Случается, случится. Як ото вийдеш, бува, на поле, то так думки тебе й обсядуть. б) Чего доброго, пожалуй. Чи не сказивсь ти, бува, чоловіче добрий? Звен. у. Ефр. |
II. За́хід, -ходу, м. *2) Чаще во мн. ч. за́ходи, дів. Мера, мероприятие. Його педагогичні заходи ні до чого доброго не привели. Кон. *5) Первый выход в карточной игре. А з кого там заход? Ходи! Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Место отхода, уход. Люде звикли там (на Поліссі) на своїх далеких полях та сіножатях ставити собі холодні хатки або хоч куріні та халабуди і живуть по тих «заходах» цілими тижнями у робочу пору. М. Левиц. «Оповідання». 135. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній. — Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити. |
Совраща́ть, соврати́ть, ся = збива́ти, зво́дити (з правої стежки), одверта́ти (кого од чого доброго), псува́ти, непути́ти, зби́ти, одверну́ти, одби́ти, ся, зопсува́ти, ся. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)