Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «чого доброго»
Шукати «чого доброго» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Быть – бу́ти. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси́. [Добре́ єси́, мій кобза́рю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте́ и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существова́ть, Находи́ться, Име́ться. Быть чем, в качестве чего – бу́ти за що. [Бу́ти за сві́дка. Бу́ти за вчи́теля].
Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -ува́ти, -юва́ти – батькува́ти (быть отцом), учителюва́ти (быть учителем).
Быть может, чего доброго – бува́.
Может быть – мо́же, ма́бу́ть.
Как быть? – що роби́ти? як його́ бу́ти?
Так и быть – гара́зд, до́бре, неха́й так, сі́лькись.
Надо быть (надо полагать) – ма́бу́ть, мо́же, либо́нь, ма́бу́ть чи не так.
Должно быть – пе́вно, ма́бу́ть, ма́бу́ть чи не… [Він ма́бу́ть чи не ходи́в туди́ – он должно быть ходил туда].
Стало быть – зна́чить, вихо́дить, о́тже.
Быть посему – так має бу́ти.
Быть после кого – поста́ти по ко́му. [Ма́ю все те зіста́вити дру́гому, хто поста́не по мені́ (Еккл.)].
Как быть человек – як-слід люди́на.
Будь добр, бу́дьте добры – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві.
Да бу́дет – хай бу́де.
Бы́ло да сплыло – було́ та загуло́, було́ та за водо́ю пішло́.
Будь что бу́дет, была́ не была́ – що бу́де, те й бу́де.
Кто бы ни был – хоч-би хто́ був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був ба́тько, а все-ж він ба́тько (Свидн.)].
Как бы там ни бы́ло, как бы то ни бы́ло, что бы там ни бы́ло – хоч-би що́ там бу́ло, бу́дь-що-бу́дь.
Не тут то бы́ло – та ба́, го́ді.
Чтоб тебя здесь не бы́ло – щоб твій і дух тут не пах, щоб тво́го й ду́ху тут не було́.
Пока ещё что бу́дет – по́ки там ще до чо́го ді́йдеться. См. ещё Бу́дет (довольно), Бу́дучи.
До́брый
1) до́брий (
к кому, – для ко́го или до ко́го), ласка́вий, (добряк) – благи́й. [До́брим сло́вом не згада́ють. Він для ме́не (до ме́не) до́брий. Кость – бла́жчий за Григо́ра].
До́бренький – ласкаве́нький.
Очень до́брый – добре́нний, добря́ч[щ]ий. [Добре́нна душа́ з йо́го. Добря́чі були́ лю́ди, покі́йнички (М. Вовч.)].
Становиться, стать до́брым – добрі́ти, добрі́шати, ласкаві́шати, подобрі́шати; поласкаві́шати. [Ба́ба на́че тро́хи подобрі́шала до Мико́ли].
Сделать кого до́брым – роздо́брити, (провинц.) – роздобру́хати.
Доброе дело сделать – до́бре (добро́) вчини́ти.
Будь добр, будьте до́бры (пожалуйста) – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві, зроби́ (зробі́ть) ла́ску, спаси́бі тобі́ (вам). [Скажі́ть, будь ла́ска, й мені́. Скажі́ть, спаси́бі вам, з яки́х ви є: чи ви з пані́в, чи ви із мужикі́в (Грінч.)];
2) (
хороший) – до́брий, га́рний, хоро́ший. [Ду́же се до́бре ді́ло. До́брого го́лоса ма́єш. Хоро́ший (га́рний) робітни́к з ньо́го].
В до́брый час – час до́брий вам, на до́брий час.
В до́бром ли вы здоровьи? – чи до́бре ся ма́єте?].
Чего до́брого – бува́, бува́є, ча́сом, хто зна. [Чи ти, бува́, не здурі́в? Не диви́сь на ньо́го, щоб ча́сом не підійшо́в].
До́брое утро, до́брый день, до́брый вечер, до́брой ночи – добри́день, (только у интеллигентов) – до́брого ра́нку; добри́вечір; добра́ніч; на добра́ніч.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мигающий – який (що) кліпає, мигтить, миготить, блимає; миготливий, мигкий, блимкий, (часто) мигтючий, мигкотючий; (мерцающий) мерехтли́вий:
мигающий маячок – проблисковий маячок;
мигающий свет – миготливе (мигке) світло, блимавка;
мигающий экран – миготливий екран;
часто мигающий глазами – моргу́н, кліпко́, (диал.) моргосліпий.
[В миготливому світлі майже не видно було його великого замкнеого обличчя, затіненого рукою (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Йому пригадалися ночі, проведені за дистилюванням у майстерні Бальдіні: закіптюжений перегінний куб, блимкий вогонь, тихий звук, з яким дистилят скрапував із холодильної рурки у флорентійську пляшку (Ірина Фрідріх, перекл. Патріка Зюскінда). Я не привіз сюди телевізора і не раз про це шкодую, коли настають довгі вечори, але я думав, що коли житиму сам, то, чого доброго, швидко приклеюся носом до мигтючого екрану та стільця, і просиджуватиму так до глупої ночі, убиваючи час на чужу метушню (Г.Кирпа, перекл. П.Петерсона). Чому еспанський бик розганяється на червоний колір, а наш на зелений мигкий?].
Обговорення статті
Умыкать, умыкнуть – викрадати, викрасти, вкрасти (украсти), цупити, поцупити:
умыкать (умыкнуть) невесту – викрадати (викрасти) наречену;
умыкнуть коня – викрасти (украсти) коня.
[— Але ж не нечистий дух виніс їх із посаду, мурзо! — раптом люто гаркнув Юрась. — Ти перший мусиш дбати за безпеку міста і всіх нас!.. Якщо піде так і далі, то одної ночі, чого доброго, викрадуть не тільки наречену гетьмана, а й самого гетьмана! (В.Малик). я коней крав і крав дівчат але любив лиш коней і зрадив їм прощався з ними пострілом у вухо заради імені яке дзвеніло срібно мов вуздечка я полюбив її та не зумів украсти щось ніжно шепче цівка біля вуха холодна як її вуста (В.Слапчук). Приходили вірші, за плечі трусили, Просили не спати, вставати просили. Приходила жінка, вродлива, лукава. Поцупила розум, та серця не вкрала (Василь Терещук)].
Обговорення статті
Футбольный – футбольний.
[Де ж таки їм дістати справжнього футбольного м’яча? (О.Вишня). Він мав повернутися по ключі того ранку. Мав дізнатися про Еміліо. А тепер дізнався ще й про Жака. На все це була єдина відповідь. Він мав перестати повертатися додому. Якщо цього не зробити, він «чого доброго» знайде одного чудового дня футбольну команду Фолкерка, вишикувану в черзі аж надвір (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Якщо в Европі і є абсолютно чисті футбольні асоціяції, то я їх іще не знайшов (Днвід Єлоп). Футбольний матч між збірними Ямайки і Колумбії тривав 3 хвилини. Ямайці викурили всю траву, колумбійці винюхали білі лінії].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИСКЛЮЧЕНО́, не исключено вставн. фраз. чого́ до́брого.
ПОЖА́ЛУЙ, ще зре́штою, чого́ до́брого, грі́шним ді́лом, фраз. коли́ хо́чете, оказ. чи не [пожалуй, лу́чше всех чи не кра́ще від усі́х], хіба́ [пожалуй, уже́ в четве́рг вже хіба в четве́р], десь [пожалуй да́же десь навіть].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пожалуй, нар.
1) (
согласие) неха́й так;
2) (
возможность) чого́ до́брого;
3)
см. Пожалуйста.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Чего доброго – бува; часом; хтозна. Чей – чий. Чей-то – чийсь. Кое-чей – дечий. Чей-нибудь – чий-небудь. Чей бы то ни было – хоч чий; абичий.
Добрый – добрий; ласкавий; (хороший) – добрий; гарний; хороший. Добренький – ласкавенький. Становиться добрым – добрішати; ласкавішати. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) – будь, будьте ласка; будь ласка; будьте ласкаві; зроби, зробіть ласку; спасибі тобі, вам. Чего доброго – бува, буває часом; хтозна. В добрый час – час добрий вам; на добрий час.
Пожалуй – відай; чого доброго; нехай так. По мне пожалуй – про мене.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Добрый
• Будь добр, добра
– будь ласка; будь ласкав, ласкава; коли ласка [твоя]; (іноді) зроби ласку; (розм.) спасибі тобі.
• Будьте добры
– будьте ласкаві (будь ласка); коли ласка [ваша]; (іноді) зробіть ласку; (розм.) спасибі вам. [Піди, спасибі тобі, принеси водички. З нар. уст.]
• Будьте так добры
– будьте такі ласкаві.
• В добром ли вы здоровье?
– чи здоровенькі?; як здоров’я ваше?; (іноді давн.) чи добре ся маєте?
• В добрый час
– час добрий [вам]!; на (у) добрий час!
• Всего доброго!
(разг.) – на все добре!; усього доброго [бажаю]!
• Доброго здоровья!
– доброго здоров’я!; здоров був!; здорові були!; здоровенькі були!
• Доброго утра желать кому
– казати добридень кому; давати на добридень кому; доброго ранку бажати кому.
• Доброе дело сделать
– добре діло зробити; (іноді) добро (добре) вчинити.
• Доброе начало — половина дела
– добрий початок — половина діла. Пр. За початком діло становиться. Пр. Як добре почнеш, то і діло добре піде. Пр.
• Доброе старое время
(ирон.) – добрі старі часи; давні (старі) часи; золоті часи; золота давнина (минулість, іноді минувшина).
• Доброе утро!
– добридень (добрий день)!; доброго ранку!; (іноді про ранній досвітній час) добрисвіток!
• Доброй ночи!
– добраніч!; на добраніч!
• Добрые вести не лежат на месте
– добрі вісті не лежать на місці. Пр.
• Добрый вечер!
– добривечір (добрий вечір)!
• Добрый день!
– добридень (добрий день)!
• Добрый добру научает, а злой на зло наставляет
– з ледачим спізнався, з розуму спався. Пр. Лихе (зле) товариство (лиха компанія) і доброго чоловіка зіпсує. Пр.
• Добрый малый
(разг. фам.) – добрий хлопець (хлопчина, хлоп’яга).
• Добрый молодец
(нар. поэт.) – добрий (славний) молодець (діал. давн. левенець); славний козак (юнак); (кличн. форма) добрий (славний) молодче!; славний козаче (юначе)!; хлопче-молодче!; козаче-молодче!; (діал. давн.) козаче-левенче!
• Добрый пёс на ветер не лает
– добрий собака на вітер не гавка. Пр.
• Добрый час просидел
– чималу годину просидів (пересидів).
• Добрыми намерениями ад вымощен
– добрими намірами пекло встелене; з добрих намірів (замірів) поміст у пеклі зложений (зложився).
• Люди добрые!
(нар. поэт.) – люди добрі!; людочки!; людоньки!
• Он [был] так добр, что…
(разг.) – він [був] такий добрий, що…
• По доброй воле
– з доброї (з своєї, з власної) волі; своєю волею (охотою); охотою; доброхіть (самохіть, самохіттю); добровільно.
• Прикидываться добрым
– прикидатися добрим; добрим себе становити; удавати [з себе] доброго; (іноді образн.) листом стелитися.
• Становиться, стать добрым
– добріти, подобріти (іноді здобріти).
• Уходи, убирайся подобру-поздорову!
(фам.) – іди, забирайся, поки цілий (поки живий та цілий, поки цілий та здоровий)!; іди, забирайся, поки не пізно!
Чего доброго
(разг.) – бува(є); часом; дивись; наді(й)сь; може статися; чого доброго.
Пожалуй
• Вы этого хотите? — пожалуй.
– Ви цього (того) хочете? – хай і так (може й так, мабуть, що й так).
• Мне, пожалуй, это больше нравится
– мені це, мабуть, чи не більш(е) (дуже) до вподоби (подобається).
• Он, пожалуй, всех перегонит
– він, чого доброго (надісь, може статися), всіх поперегонить (повипереджає).
• Он, пожалуй, прав
– він, мабуть (либонь), має рацію; мабуть (либонь), його правда.
• Пожалуй, я сделаю
– мабуть, таки зроблю; може (можливо) й зроблю.
• По мне, пожалуй
(разг.) – про мене, хай і так; гаразд.
• По мне, пожалуй, довольно
– як на (як про) мене, то й годі.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бува́тибывать.
Бува́й здоро́в – прощай, будь здоров! Бува́(є) – бывает, случается.
Як, бува́, би́тимуть — тіка́й – если, случится (может быть, в случае), будут бить — удирай! А він, бува́, не замота́є гро́ші? – а он, чего доброго, не замотает денег?

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Не ровен час. Всяко бывает. Чего доброго. Див. Чем чорт не шутит.Не родись богатый, а родись счастливый. Не родись ни хорош, ни пригож, родись счастлив.
1. Грошей багацько на світі, а щастя мало.
2. Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
3. Що ті й гроші, як чортма нічого в голові.
4. Не родись у платтячку а родись у щастячку.
Чем чорт не шутит: из дубинки выпалит. Чем чорт не шутит, когда Бог спит. Див. Не ровен час.
1. Чим чорт не шутить.
2. Чим чорт не жартує.
3. Як пить дасть.
4. Чого доброго з цього, як води.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жа́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Жаловаться.
Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв.
2) Съ измѣнен. удар.:
жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл. *11) Бу́дьте ласка́ві. Будьте добры, пожалуйста. Сл. Нік. *14) Будь-яки́й. Какой-бы ни был, безразлично какой. Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь-який робітник. Принеси сюди кілька будь-якого. Крим.*16) Будь-що-будь. Как бы ни было. *17) Будь-що́, що-бу́дь. Что-нибудь. *18) Бува́, безл. а) Случается, случится. Як ото вийдеш, бува, на поле, то так думки тебе й обсядуть. б) Чего доброго, пожалуй. Чи не сказивсь ти, бува, чоловіче добрий? Звен. у. Ефр.
II. За́хід, -ходу, м. *2) Чаще во мн. ч. за́ходи, дів. Мера, мероприятие. Його педагогичні заходи ні до чого доброго не привели. Кон. *5) Первый выход в карточной игре. А з кого там заход? Ходи! Харьк. г. Сл. Яворн. *6) Место отхода, уход. Люде звикли там (на Поліссі) на своїх далеких полях та сіножатях ставити собі холодні хатки або хоч куріні та халабуди і живуть по тих «заходах» цілими тижнями у робочу пору. М. Левиц. «Оповідання». 135.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній.Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Совраща́ть, соврати́ть, ся = збива́ти, зво́дити (з правої стежки), одверта́ти (кого од чого доброго), псува́ти, непути́ти, зби́ти, одверну́ти, одби́ти, ся, зопсува́ти, ся.

Запропонуйте свій переклад