Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «чулість»
Шукати «чулість» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заража́емость, патол. (способность заражаться) – заразли́вість (-вости), сприйня́тливість (вразли́вість, чу́лість) до зара́зи.
Мягкосе́рдость – м’якосе́рдість, ніжносе́рдість, жа́лісли́вість, спочу́тли́вість, чу́лість (-ости); срв. Сострада́тельность.
Не́жность
1) (
свойство, качество) ні́жність, деліка́тність, тенді́тність; м’я́кість; ла́гідність; чу́лість (-ости); срв. Не́жный. [(Цей моти́в) ри́тмом ні́жности й химе́ри ще на́ших не́ньок весели́в (М. Рильськ.)];
2) (
чувство нежной любви) ні́жність, (ласка) ла́ска, прихи́лля (-лля), чу́лість (-лости). [Оле́ся до маму́ні почува́ла вдя́чну ні́жність (Виннич.). Не одра́зу розпізна́єш, у ко́го в се́рці є ла́ска, а в ко́го нема́ (Звин.). Вона́ з ма́тернім прихи́ллям цілува́ла й голу́била мене́ (Крим.). Стрі́ньмо (їх) се́рцем одве́ртим і чу́лости по́вним (Самійл.). Плач Яросла́вни ди́хає глибо́кою чу́лістю (Рудан.)];
3)
-сти (мн. ч.: из’явления -ти) – ні́жності (-стей), пе́стощі (-щів и -щей), пе́стування, пе́щення, пе́сті́ння, ла́щення, (с подольщением) примиля́ння (-ння, ед. ч.). [Га́ні таке́ ста́ло гидке́ те лука́ве песті́ння, що вона́… (Н.-Лев.). Не могла́ його́ звесели́ти нія́ким свої́м прихиля́нням та щебета́нням (Грінч.)].
Говорить -сти – говори́ти ні́жності; розво́дити ні́жні розмо́ви; см. ещё Любе́зничать 2.
Телячьи -сти – теля́чі ні́жності, теля́че ла́щення.
Осяза́ние
1) (
действие) дотика́ння, доторка́ння до чо́го и чого́;
2)
чувство -ния – до́тик, до́торк, чу́лість у пу́чка́х.
Органы -ния – о́ргани до́тику (до́торку).
Иметь развитое чувство -ния – ма́ти чу́лий до́тик (до́торк), ма́ти вели́ку чу́лість у пу́чка́х, ма́ти чу́йні пу́чки́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Душевность – душевність, щиросердність, щиросердість, щиросердечність, щиросердя, (ещё) сердечність, чулість.
[І все в її постаті, що притулилась до воріт, в її устах, що тримали посміх, в її свіжій сорочці з барвінком на грудях віяло тією жіночою принадою, без якої поменшав би й цей світ і душевність у ньому (М.Стельмах). Парубійко геть не зрозумів такої комплікованої чужомовної балачки. Однак природнє щиросердя й чемність змусили його рахманно посміхнутися і закивати (Олесь Бережний)].
Обговорення статті
Ранимость – ура́зливість, чутли́вість, (чувствительность) чулість, (ирон.) тонкошкірість, тонкосльозість. Обговорення статті
Сердечность – сердечність, щирість, щиросердість, щиросердність, щиросердечність, щиросердя, сердечна щирість, чуйність, чулість, душевність, задушевність, дружність, приязність, добрість, (прямодушие) прямодушність, (простосердечность) простосердя, простосердечність, відвертість, (о характере, ещё) щира душа:
сердечность в отношениях – щирість (сердечність) у взаєминах.
[Тріснула між братами жива струна гармонії і щирої відвертості (І. Франко). Задушевність Сковороди чарує нас у підході до народу (П. Тичина)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чувствительность
1) (
человека) чу́лість, -лости, почутли́вість, уразли́вість, -вости;
2) (
о ветре, холоде) дошку́льність, -ности.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Чу́лість, -лости
1)
чувствительность, нежность;
2)
отзывчивость.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

чу́лість, -лости, -лості, -лістю

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Чу́лість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Стара́тельность = дба́лість (С. Ж.), пи́льність. — Даби воєводи міли чулість і пильность. Самойлович. С. З.
Чувстви́тельность = чу́лість (С. Жел.); доткли́вість (С. З.), уразли́вість (С. Ш.). — Чулість пропала: коли голкою — йому байдуже. Кн.