Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «чура»
Шукати «чура» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нови́к
1)
см. Новина́ 2; (о квасе, хлебе и т. п.) нови́й квас, -ви́й хліб и т. п.;
2) (
стар.: паж) джу́ра, (устар.) чу́ра;
3)
см. Новичо́к;
4)
см. Новобра́нец;
5) (
новый месяц) молоди́к, нови́к, нова́к (-ка́).
Оружено́сец – зброєно́сець (-сдя), (в козац. войске) джу́ра, чу́ра.
Паж
1) паж, джу́ра, чу́ра;
2) (
воспитанник пажеского корпуса) паж.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чура – жорства́, -ви́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Чу́ра, см. Джу́ра.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. См. Чура. Ум. Джу́ронька.
Кива́ти, -ва́ю, -єш, одн. в. кивну́ти, -вну́, -не́ш, гл.
1) Кивать.
Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16.
2) Махать.
Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. Кива́ти дзво́нами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. Кива́ти п’я́тами. Шляться, шататься. П’ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Чу́ра, -ри, м. = Джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» АД. І. 248. Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого». Нп.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Чура́ = жорства́ (д. Песо́къ).
Оружено́сець = джу́ра, чу́ра. С. З. — Двацять лїт за джуру пробував, всї мої козацькі звичаї познав. н. д. — Сам царь Лазарь середину держить, його джура, Відослав з ним поруч. Ст. С. — Ой як крикнув та пан Перебийніс на джуру малого: та виводь, джуро, та виводь, малий, коня вороного. н. д.
Пажъ = 1. паж (що вчить ся в пажеському корпусі). 2. джу́ра, чу́ра. – Сам царь Лазарь середину держить, його джура, Відослав з ним поруч. От. С.

Запропонуйте свій переклад