Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «шворка»
Шукати «шворка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Верё́вка, вервьшво́рка, мо́ту́з, моту́зка, (соб.) моту́ззя, шнур, вірьо́вка, вері́вка, ві́жки (р. -жок).
Верё́вочка (бичёвка) – мотузо́к, мотузо́чок, моту́зочка.
В. скрученная из соломы – (с)кру́тел[н]ь.
В. из прутьев – ви́тка, (в)ужі́в[л]ка, у́жва (гал.).
В. из лыка – лича́к, личкі́вка; (привязь) нали́гач, (для ведения вола) волові́д (р. -во́ду).
Хоть верё́вки вей – хоч мички́ мич.
Вяза́льный
1) в’яза́льний (
напр. шво́рка, соло́ма);
2) (
в чулочном деле) плеті́нний.
Вяза́льные спицы – дроти́ (для плеті́ння), прути́.
Кабо́лка – (топкая верёвка) моту́зка, шво́рка, каба́лка.
Подтя́жка
1) (
действ.), см. Подтя́гивание 1;
2) (
верёвка) шво́рка, мо́ту́з (-за), моту́зка;
3)
(для брюк) шле́йка.
-ки – шле́йки (р. шле́йок).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Веревка
1) (
обыкновенная или тонкая) шво́рка, -ки, моту́зка, -ки, шнур, -ра;
2) (
очень толстая) вірьо́вка, -ки.
Свора
1) шво́рка, -ки, шво́ра, -ри;
2) згра́я, -а́ї.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Веревка – мо́туз (-зу), моту́зка, мотузо́к (-зка́);
в. (из прутьев) – ви́тка;
в. (толстая), канат – кодо́ла;
в. (тонкая)шво́рка;
в. блочная – м. блочкова́, -ви́й;
в. поездная – м. поїздо́ва, -вий;
в. прижимная – м. притискна́, -ни́й;
в. просмоленная – м. ви́смолена, -ний;
в. сигнальная – м. гаслівна́, -ни́й;
в. увязочнаяшворка, мотузка в’яза́льна.
Тонкий – тонки́й;
• т. веревка
шво́рка;
• т. порошок
– дрібни́й порошо́к (-шку́).
Шнурок – шнуро́к (-рка), шво́рка.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

верёвка моту́зка,-ки, мотузо́к,-зка́, шнур,-ра
в. то́нкая шво́рка,-ки
шнуро́к шнуро́к,-ка, шво́рка,-ки (тонкий шнур)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сві́рка, -ки
1)
веревочка, шворка;
2)
сверчок.
Шві́рка, шво́ркашворка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

шво́рка, -ки, -рці; шво́рки, шво́рок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Підсу́ччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (су́чка) къ якорю лодки (ду́ба). Мнж. 179.
Сві́рка, -ки, ж.
1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех.
2) Въ загадкѣ: мышь.
Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Шво́рка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. Шво́рочка. На шворочку нав’язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Шво́рочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бечёвка — мо́ту́з, -зу, шво́рка, -ки.
*Веревка — мо́ту́з, -за, шво́рка, -ки; В-ки с грузиками — моту́зки з тягарця́ми.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Верёвка = 1. вірьо́вка, верівка, у́жівка, бечі́вка. С. Л. — (Товста при поронї або неводї) — кодо́ла. С. З. — (Для шнуровання воза) — шнурова́ння. (Що накидають на роги волів) — нали́гач, волові́д. С. З. Фр. — Налигачем скрутили руки. К. Ш. – (Коро́тка) — мо́ту́з, мотузо́к, моту́зка, моту́зочка. С. З. — Гарцює, як теля на мотузку. н. пр. — (Тоненька) — шпага́т, шво́рка, (і коротенька) — поворо́зка. С. З. 2. ключ, ни́зка. — А гусий справдї цїлий ключ з-за кряжу підняв ся. С. З. — Із вирию журавлї летять високо ключами. К. Ш.
Сво́ра = 1. шво́ра, шво́рка (С. Жел.), смик. — Хортів на смик, тай гайда на полювання. Кн. 2. шво́рка (пара хортів на смику). С. З.

Запропонуйте свій переклад