Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дер! меж.
1) Для выраженіи звука, происходящаго во время разрыванія ткани.
Дер-р-р! поли у шляфрока як не було. Стор. І. 236. Также для выраженія звука отъ царапанія по твердому тѣлу. Дер-дер до діда в двері. Баба прокинулась: діду, діду, щось до нас у двері Шкряботить. Дід вийшов, коли то ведмідь. Рудч. Ск. II. 15.
2) Крикъ коростеля.
Деркач кричить: дер-дер! Грин. II. 313.
Жа́бка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II.
2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія
леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть ра́ла. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. Я) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260 — 262.
4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35.
5) Названіе одного изъ играющихъ въ
кре́ймашки. Ив. 39.
6) Ракета. К. ЦН. 175.
Скряботу́шка, -ки, ж. = Шкряботушка. Мишка-скряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Шкраб, -ба, м.
1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. Гайс. у.
2) =
Шкарбан 1. Гол. Од. 57. Однімав шкраби на всю свою родину. Гн. II. 28.
Шкребло́, -бла́, с. Скребница. Кіев. г.
Шкребти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Скребти.
Шкря́бання, -ня, с. Царапанье.
Шкря́бати, -баю, -єш, гл. Скресть, царапать.
Шкрябну́ти, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ
шкря́бати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать.
Як шкрябнув, так тілько мене й бачили. О. 1862. І. 41.
Шкряботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Шкряботу́ха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. Шкряботу́шка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.