Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «штири»
Шукати «штири» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кут
1) кут (-та́), куто́к (-тка́). [Запалю́ я кра́йню ха́ту на всі шти́ри ку́ти (Гол.)];
2) (
невода) матня́, гузи́р (-ря́).
Нагреба́ть, нагрести́ и нагре́сть
1) нагріба́ти, нагребти́, (
граблями ещё) нагрома́джувати, нагрома́дити, (лопатой ещё) нагорта́ти, нагорну́ти, (о мног.) понагріба́ти, понагрома́джувати, понагорта́ти що и чого́. [Нагрі́б ку́пу смі́ття, а ви́везти ні́чим (Сл. Гр.). Із дука́тів шти́ри ку́пи рі́вних нагорта́є (Рудан.). Лю́ди, що та мурашня́, купки́ собі́ понагорта́ли і живу́ть (Свидниц.)].
-бли́ три копны сена – нагребли́ (нагрома́дили) три копи́ці сі́на.
-би́ овса из закрома – нагорни́ вівса́ з засі́ка;
2) (
веслом) навесло́вувати, навеслува́ти, нагріба́ти, нагребти́. [Сів був на гре́бки, та не бага́то навеслува́в (Київщ.)];
3) (
настигать на вёслах) (на)здоганя́ти, (на)здогна́ти, наганя́ти, нагна́ти (чо́вно́м). [Як наля́жу на ве́сла, так тобі́ мене́ не здогна́ти (Канівщ.)].
Нагребё́нный
1) нагре́бений, нагрома́джений, наго́рнений
и наго́рнутий, понагрі́баний, понагрома́джуваний, понаго́ртаний;
2) навесло́ваний, нагре́бений.

-ться
1) нагріба́тися, нагребти́ся, понагріба́тися; бу́ти нагрі́баним, нагре́беним, понагрі́баним;
и т. п.;
2) (
вдоволь, сов.) нагребти́ся, нагрома́дитися, нагорну́тися; (веслом) навеслува́тися, нагребти́ся; попогребти́ (досхочу́) и т. п.; (о мног.) понагріба́тися и т. п.
Одина́ковый – одна́ковий, одна́кий, їдна́ковий, їдна́кий; рі́вний. [Їх тро́є, а всім суди́лась одна́кова до́ля (Коцюб.). Приї́хали два коза́ки, оби́два їдна́кі. Із дука́тів шти́ри ку́пи рі́вних нагорта́є (Рудан.)].
Весь одина́ковый (однородный) – односта́[о́]йний; одноли́чній. [Пря́жа односто́йна, рі́вно напря́дена. Одноли́чня трава́ на цій десяти́ні: сами́й пері́й].
Совершенно одина́ковый – однакові́сінький.
В -вой степени – за́рівно. [Усі́м вам за́рівно добра́ ми́слю].
Все они одина́ковы (шутл.) – усі́х їх одни́м ми́ром ма́зано, усі́ вони́ в одну́ ду́дочку гра́ють.
Оба одина́ковы – обо́є-рябо́є, оди́н біс, оди́н кат.
Одина́ково – одна́ково, одна́ко, їдна́ково, їдна́ко, за́рівно, на́рівно; в-одно́.
Совершенно -во – однакові́сінько.
Не одина́ково – не одна́ково, рі́зно. [Рі́зно бува́є].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жо́па, за́дница, по́па (вульг.) – срака, (ум.) сраченя́, гузно, гузниця, дупа, (ув.) дупенція; (попка, ум.) дупця, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупампулька тощо; (ув.) дупище, ґедзло, ґепа, сідниці, зад;
полная жопа (разг., в знач. «плохо дело!») – повна дупа;
получить по попе – дістати по дупі.
[Поцілуй мене у ґедзло (Сл. Гр.). Як любо бачити зимову ідилію, коли важкотілі жінки ґраційно падають пишними дупенціями на слизький лід… (В.Даниленко). Після нетривалої перерви дупи замиготіли перед очима з такою частотою, що нічого, крім них, і не бачив: дупа в політиці, дупа в економіці, дупа в культурі, міжконфесійна дупа, дупище людських взаємин (В. Павлів). А є ж бо такі чудові слова, як «дупця, дупелька, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупапулька, дуплюська, дупампуся, дупочка, дуплюсечка, дупелюсточка, дуперлинка, дупівонія», а в деяких, жартівливих місцях,— «дупенція, дупокльоцик, дупендра, дупижмо, дупасія, дупекло». (Ю. Винничук). Активістці УНСО в Конотопі Надавали ментяри по жопі. Вона ніжками тупа: То не жопа, а дупа! Тож ганьба вам, менти в Конотопі! (Юрко Позаяк). Нас вабить вигин вуст дівиці і хижий виклик їх зіниць, вузькі броньовані спідниці і хтива випуклість сідниць (Віктор Шушпан). Метелик доганя метелика. І квітка квітку доганя. І їде дитинча на велику І відбиває сраченя… (Галина Паламарчук). Одягла кохтину «з Європи», що сягала пупка, міні-спідничку, котра заледве прикривала сраченя — «два зубочки часнику», вхопила потерту торбинку-«човник» — також «з Європи», й, не поснідавши, вибігла з будинку, назустріч лихові, яке вже висновувалося, вже маріло попереду… (Неля Шейко-Медведєва). Цього разу Ворон узяв її ніжно, поволі, з усією ласкою, на яку була здатна його зашкарубла натура; він губами блукав по її тілу, як п’яний джміль по квітці, і дивувався, наче ніколи такого не бачив, сильно так дивувався і рівчачкові поміж грудей, і пласкому животику, і виразно випнутому пагорбку, вкритому зовсім не шорсткою, шовковою травичкою, дивувався повнявому випуклому сраченяті, тонким пальчикам, коротко стриженому волоссю і тому, які можуть бути холодні зуби у спраглому жіночому роті (В.Шкляр). Слово «дупа» мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа – частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган («Люська дала мені дупу»). 3. Жінка, як об’єкт сексуального зацікавлення («О, та Нуська файна дупа»). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою («Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа»; «та з нього такий дупик, що страх»). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?«) 6. У значенні спини («Світ повернувся до мене дупою») 7. «Взяти за дупу» – до чогось примусити. 8. «Йому бракує тільки другої дупи» – те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. «Цілувати когось в дупу» – підлизуватися. 10. «Темно, як у мурина в дупі». 11. У значенні серця – «це тішить мою дупу»; «аж ми жаль дупу стиснув». 12. «Добратися до чиєїсь дупи» – поквитатися. 13. «Дупа волова», «дупа з вухами» – нездара. 14. «Дупа з яйцями» – про вольову жінку. 15. «Гризти дупу» – нарікати на щось, шкодувати. 16. «П’яний в дупу»; «п’яний в штири дупи». 17. «Виглядає, як дупа» – про когось, хто зле виглядає (Ю.Винничук). Тільки й того, що відшмагали вже старою, а тому шорсткою, як наждак, і колючою, що аж іскрила, кропивою. Ще цілі дві доби по моїм першім шкільнім дні мені здавалося, що ті іскри сиплються з моїх ніжок і худої дупці і вдень, і вночі (О.Слоньовська). Так відшмагали, що із сраки аж клапті летіли (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Панове, ваше щастя, що я маю гарячу подругу світового класу з бездоганно пропорційним срако-цицьковим співвідношенням, а то б я розсердився (О.Негребецький, перекл. «Не займайте Зохана»). — Гайє, чоловіче, ох і ноги в неї, ого-го!— Його думки повзуть трохи вище.— В неї, мабуть, і гепа гарна, отака… як у слонихи (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Тупий, як срака. 2. Навіть на найвищому троні сидить дупа. 3. Тепер не прийнято казати: «Ідіть в дупу!». Тепер кажуть: «Усім залишатися на своїх місцях!» 4. Срака — багатофункційна частина тіла. Крім основного призначення, нею думають, нею ж відчувають, через неї ухвалюють рішення і виконують більшість робіт, на неї шукають пригод, a коли знаходять, в ній же і сидять. 5. Поки є срака — пригоди не закінчаться!].
Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Шти́ри, -рьо́хчетыре.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Авди́тор, -ра, м.
1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152.
2) Авдиторъ.
У Чернівцях в кам’яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Замаха́йло, -ла, с. Въ загадкѣ: хвостъ четвероногаго животнаго. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. (Віл). Чуб. І. 306.
Іма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл.
1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Ном. № 6889.
Наперед невода риби не імати. Ном. № 2603. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Гн. І. 124. Ой казав пан круль Варвару імити. МУЕ. III. 52.
2)
ві́ри. = Няти віри.
Ти́ка, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в’ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. Ти́чка.

Запропонуйте свій переклад