Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Шукати «щ?т» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму́, -меш, гл.
1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Макс. (1849). 103. Із правої рученьки перстень зняв. Мет. 168. Зняли з нього головоньку. Мет. 77. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. Чуб. V. 861.
2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Мет. 259. Зняв руки до Бога. Левиц. ПЙО. І. 263. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. К. Псал. 291. Филю зо дна моря знімає. АД. І. 192.
3) — бу́чу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. МВ. II. 118.
4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. МВ. II. 96. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. Єв. Л. XI. 27.
5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати. Чуб. І. 85.
Щет, -ти, ж. = Щеть. Вх. Лем. 487.
Щит, -та, м.
1) Гребень крыши избы. Чуб. VII. 379.
2) Трехугольный бокъ кровли. Вх. Лем. 487.
3) Щитъ. Возьми спис і щит у руки. К. Псал. 80.
4) Верхушка растенія. А я на тій руті-м’яті щити позриваю. Грин. ІІІ. 66. Ум. Щито́к.
Щито́к, -тка́, м. Ум. отъ щит. Въ 3-мъ значеніи употребляется и самостоятельно. Вирубується щиток з дубка і сучки на йому обрубуються. Черниг. у. От яка шкода: щиток у вишеньці зломився. Черниг. у.
Щот, -ту, м. Счетъ. Копійка любить щот. Ном. № 9922.