Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «щетина»
Шукати «щетина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каба́ний – каба́нячий, кнуря́чий. [Воло́сся жорстке́, як кнуря́ча щети́на (Стор.)].
Наё́зживаться, наё́житься – (в прям. и перен. знач.) наї́жуватися, наї́житися, напу́трюватися, напу́тритися, (только в прям. знач.) з’ї́жуватися, з’ї́житися, наїжа́чуватися, наїжа́читися, насто(в)бу́рчуватися, насто(в)бу́рчитися, настовпу́жуватися, настовпу́житися, напу́жуватися, напу́житися, (о мног.) понаї́жуватися и т. п.; бу́ти наї́жуваним, наї́женим, понаї́жуваним и т. п. [Борода́ наї́жилася, мов їжа́к голка́ми, си́вою щети́ною (Коцюб.). Відра́зу наї́живсь і поча́в серди́то огриза́тись (Васильч.). Напу́трилася, мов їжа́к (Крим.). Подиви́ся лиш на ме́не, – з’ї́жилась чупри́на? (Рудан.). Чи бач, як у йо́го чуб наїжа́чився? (Сл. Ум.). На голові́ воло́сся настовбу́рчилось, як щети́на (Н.-Лев.). Воло́сся на голові́ настовпу́жилося (Леонт.). Бро́ви напу́жились, як щети́на (Квітка)].
• Наё́жившийся – наї́жений, наїжа́чений, насто(в)бу́рчений и т. п. [Ві́йсько, наї́жене списа́ми (Л. Укр.). Настовбу́рчена чупри́на (Київщ.)].
Ощети́ниваться, -ти́ниться –
1) (о шерсти, щетине) насто(в)бу́рчуватися, насто(в)бу́рчитися, настовпу́жуватися, настовпу́житися, наї́жуватися, наї́житися, устава́ти, уста́ти. Срв. Ё́житься. [Воло́сся настовбу́рчилося як щети́на. Наї́жився соба́ка до во́вка. Воло́сся як щети́на вста́ло];
2) -ваться на кого – наї́жуватися, наї́житися на ко́го, визвіря́тися, ви́звіритися на ко́го, проти ко́го. [Він на ме́не як ви́звіриться]; (озлиться) ви́звіритися, розізли́тися, розлютува́тися, розлюти́тися на ко́го.
Приподнима́ться и Приподыма́ться, приподня́ться – підво́дитися, підве́сти́ся, підійма́тися, під(ій)ня́тися, (во множ.) попідво́дитися, попідійма́тися; (о волосах, щетине, перьях) настовбу́рчуватися, настовбу́рчитися, (у многих) понастовбу́рчуватися. [Помоли́сь хоч ле́жачи, коли́ не зду́жаєш підвести́сь (Квітка). На голові́ воло́сся настовбу́рчилось, як щети́на (Н.-Лев.)].
• Занавес -ма́ется и опускается – заві́са підійма́ється і спуска́ється.
• -ма́ться, -ня́ться на цыпочках – зво́дитися, зве́сти́ся, підво́дитися, підве́сти́ся навшпи́ньки, спина́тися, сп’я́сти́ся и зіп’я́сти́ся, зіпну́тися (навшпи́ньки, на ди́бочки). [Бага́то хто спина́ється, щоб кра́ще сте́жити за бо́єм (Л. Укр.). Йон зві́вся навшпи́ньки (Коцюб.)].
• Где кора земли -няла́сь, там стали горы – де зе́мна кора́ повипина́лася, там пороби́лись го́ри. Срв. Поднима́ться.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вразвалку, вразвалочку, разг. – перева́льцем, перева́ги-ва́ги, пере́хильцем, пере́хильці.
[А за ними кобзар Волох Переваги-ваги Шкандибав на конику, Козакам співає… (Т.Шевченко). Дід Антип вийняв з рота люльку й дивився вслід онукові, як він ішов перехильцем, як качка, коливаючи своїм химерним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні (Спиридон Черкасенко). Заріділа щетина стовбурів, шапки калини перехильці збігали вглиб, темніючи багрянцем китиць (Роман Андріяшик). А звір, почовгавшись черевом, зіп’явся на задні і перевальцем потюпав нагору (Віктор Савченко)]. Обговорення статті

- Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— Вгору

Паци́фік, -а, чол. Міжнародний символ миру, роззброєння, антивоєнного руху.
[1. На шиї Кобра носив блискучий сталевий пацифік. Юрко відразу впізнав його: рік тому Кобра виміняв його у Доща на плакат (Любко Дереш, «Культ»). 2. Та коли придивитися до волфа ближче, то видно, що виду він зовсім не благообразного, давно немите сивувате волосся брудною стьожкою перетягнуте, колюча щетина щоки вкриває, круглий пацифік з білого металу на грудях теліпається (Олександр Ірванець, «Очамимря»). 3. Фєнєчка, як і пацифік, є символом миру і дружби, це подарунок на щастя (незалежний культурологічний часопис «Ї»).]

ВідмінокОднинаМножина
Називний  паци́фік  паци́фіки
Родовий  паци́фіка  паци́фіків
Давальний  паци́фікові (паци́фіку)*  паци́фікам
Знахідний  паци́фік  паци́фіки
Орудний  паци́фіком  паци́фіками
Місцевий  … паци́фіку  … паци́фіках
Кличний  паци́фіку  паци́фіки
* У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову паци́фікові. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЩЕТИНОВИ́ДНЫЙ, ЩЕТИНООБРА́ЗНЫЙ щетинува́тий, як щети́на, на взір щети́ни.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Щетина – щети́на, -ни.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Щетина – щети́на.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

щети́на щети́на,-ни (коротка цупка шерсть у деяких тварин (свиней, корів, коней), яку використовують для виготовлення щіток, пензлів, а в шевській справі вживається замість голки)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спинкови́й –
1) спинной, со спины;
2) отборный, лучший.
• Спинкова́ щети́на – отборная щетина (со спинки). Саме́ спинкове́ па́нство – (иронич.) сливки буржуазии, бомонд.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

щети́на, -ни, -ні

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відбі́й, -бо́ю, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Кнуря́чий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Насто(в)бу́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. насто(в)бу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц.
Пу́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Спинкови́й, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г.
2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Щети́на, -ни, ж. Щетина.
Щоти́на, -ни, ж. и пр. = Щетина и пр. К. ЧР. 371. МВ. II. 13.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Malus domestica Borkh. — я́блуня дома́шня (Оп); груша яблінка (Вх2), груша яблунь (Вх1), я́блінь (Вх6, Мл; Гр, Ів, Mk, Гб — ПД, ЛМ), яблонь звичайна (Во), я́блуня (Сл; Ln, Пс, Ум, Шс2, Гр, Ян2, Ян4, Ів, Mk, Ос, Он, Мс, Гб — ЗАГ), я́блуня садо́ва (Ру); верба́ (Мс — СТ), дереви́на (Гб — СТ), є́блинка (Гб2 — ГЦ), є́блинь (Гб2 — ГЦ), лесковка (Рг1), я́бка (Мс — СТ), я́блана (Лс2 — ПЦ), я́блиня (Ар — ПЗ), я́блінка (Гв, Во, Вх, Hl, Ів, Гд, Гб — ДС, БУ, БО), я́блоня (Ср, Rs, Сл, Mk, Он, Мс, Гб — СД, СТ, ПД, ВЛ, БО), я́блонь (Гв, Чн, Шм2, Он — СЛ, БО), я́блука (Мс — СТ), яблуня солодка (Ос — СД), я́блунь (Вх). \ Сорти: анто́ні(о)вка (Шк, Го1, Гр, Сл, Mk, Гб, Коб — ЗАГ), апорт(а) (Mk), арапка (Го1 — СЛ), астраханка (Сл), бадю́зька (Гу — ГЦ), бельфлер жовтий (Сл), білови́н(ни)ки (Вх, Вх7 — ВЛ), бло́хи (Гб — ВЛ), бо́йка (Коб — ВЛ), бойкен (Сл), боклажки́ (Вх7), боровинка (Сл), боцмани́ (Вх7 — ЛМ), брусначка (Жл), бугай (Сл), бужви́ця (Гу — ГЦ), букола́ї (Гу — ГЦ), булаї́ (Гу — ГЦ), булайки́ (Гу — ГЦ), буме́ниця (Гу — ГЦ), бу́мі (Гу — ГЦ), бура́чка (Бк — БУ), бурачки́ (Вх, Mk, Гу — ГЦ), бурди́ (Вх), бурки́ня (Гу — ГЦ), бурштинка (Mk — ПД), варгуль (Сл), ва́тянки (Вас — ВЛ), венґерки́ (Ощ — ГЦ), венґерчу́к (Гб — ДС), вено́вка (Бк — БУ), вербівки (Вх), верблянки (Вх — ВЛ), ви́нни(ч)ки́ (Жл, Вх7, Mk — ПД, ВЛ, ДС), виннюхи́ (Вх7 — ВЛ), відче́си (Вх7), віргінка (Сл), воликса́ндрівка (Гб — ДС), вороньок (Сл), гирчічки́ (Ощ — ГЦ), гірчиці (Вх), глогерівка (Сл), го́пурти (Вх7 — СЯ), гранівки́ (Вх7 — СЯ), гусак (Сл), ґольдране́та (Гб2 — ГЦ), ґрафисти́нок (Гб — ДС), ґрески́ (Гб — ДС), ґуту́ля (Гб — СТ), деренівка (Mk — ПД), дідівка (Сл), доброкваска (Гр), довгохвостка (Сл), дренчівки́ (Вх7), дуби́ (Гб — ВЛ), едельрот (Сл), житні́вка (Бк — БУ), жовкінки́ (Ощ — ГЦ), жовтяни́ці (Пр — СД, ПС), збано́чки (Бк — БУ), зеленка (Го1 — СЛ), зеленка вуда (Сл), зелізняк (Mk — ПД), зелюнки (Вх5 — ЛМ), зимник (Го1 — СЛ), зимниця (Mk), зиму́хи (Лс2 — ПЦ), зимушка (Сл), зімниці (Вх), зімовниця (Сл), зорі(и) (Сл, Гб — ВЛ), зорінки́ (Ощ — ГЦ), йо́на(и) (Коб — ДС, ПЗ), йо́натан (Гб2 — ГЦ), йо́нот (Бк — БУ), калинінки́ (Вх — БУ), калинки́ (Вх7), кальвин (Сл), кальві́ль (Ук), кальві́на (Гб — ДС), кальві́нки́ (Ощ, Гб — ВЛ, ГЦ), канди́ль (Ук), карваші́ (Вх7 — СЯ), кармази́нка (Гр, Ук — СЛ), картофлянка (Mk — ПД), ка́сля (Бк — БУ), кача́ла (Гб — ДС), качалайка (Ощ — ГЦ), клапані́ (Ощ — ГЦ), книш (Сл), колозінка (Он — ГЦ), кормошка (Гб — ЛМ), костиківка (Сл), костички́ (Вх7), красоцвіт (Сл), кримки (Ум), ксьондзівки (Ощ — ГЦ), кужі́вка (Гб — ДС), кульки́ (Бк — БУ), кушки́ (Вх — ЛМ), липівки́ (Вх7 — ВЛ), лімо́нки (Коб — ПЗ), лущаки (Вх), мазурки (Вх), мала́йка (Бк — БУ), мали́ні́(о)вка (Бк, Коб — ДС, БУ), мальвінка (Mk), мараморя́нки (Вх7 — ЗК), марисінка (Ощ — ГЦ), меду(і)нки (Вх, Сл — ГЦ), миґінка (Ощ — ГЦ), мурінка (Ощ — ГЦ), му́ски за́ячі (Гб — ВЛ), налив (Го1 — СЛ), нали́в бі́лий (Коб — ВЛ, ПЗ), наполеон (Сл), ністри́ця (Бк — БУ), о́зимка(и) (Гр, Гб — ЗК, ЛМ), олив(я́н)ка (Ощ, Сл — ПД, ГЦ), опорт(и) (Го1, Сл, Mk — ПД, СЛ), оргулівка (Го1 — СЛ), павлючки́ (Ощ — ГЦ), папе(і)рі́вка (Сл, Mk, Гб, Коб — ВЛ, ДС, ГЦ), папірки́ (Вх7, Mk — ПД), параме́на (Гб — ДС), парме́н(а) (Сл, Ук, Гб — ДС, ЛМ), пепинка (Сл), петрівки́ (Вх7), писанка (Ощ — ГЦ), писарки (Вх), під’я́рівки (Вх), піпі́нка (Коб — ДС), пнівчєнки (Ощ — ГЦ), повзаленки́ (Ощ — ГЦ), подти́мочка (Лс2 — ПС), полу́райки (Вх7 — СЯ), попівки (Ощ — ГЦ), прище́пи (Ощ — ГЦ), пуканки (Ощ — ГЦ), путивка(и) (Вх, Вх7, Сл — ПС), размарин (Сл), райки́ (Вх7), ране́т(а) (Ук, Гб — ПЗ, ДС), рапавки (Вх), рачок (Сл), ребрівка (Ощ — ГЦ), рейне́та (Mj, Mk — ВЛ), рене́т(и) (Ук, Гб — ВЛ), рене́та (Вх1, Mk, Ук, Коб — ПД, ДС), ріпка(и) (Вх, Вх1, Вх7, Сл), ріснинка (Ощ — ГЦ), розівка (Го1 — СЛ), романець (Сл), ромасівка (Сл), саблу́к(а) (Mj, Сл, Mk — ПД, ПЦ), саблу́ко (Мч — ПД), савки (Жл), савлуки́ (Вх7 — ВЛ), савруки́ (Гб — ВЛ), семери́нка (Коб — ДС), сивак (Сл), симире́нка (Ук), сина́п (Го1, Ук — СЛ), синап-кандиль (Сл), синохвостик (Mk), склянка (Сл), сколо́здра (Ощ — ГЦ), скорушінка (Ощ — ГЦ), скрижа́пель (Ук), сліпчаки́ (Вх7), смажінки (Вх — ЛМ), сорока (Сл), соф’янки́ (Вх7 — СЯ), спасівки́ (Вх, Гр, Mk, Гб — ПД, ВЛ), стилю́шка (Гб — ДС), стубе́лки (Гб — ВЛ), тара́хкалка (Мч — ПД), твердослоди (Mk — ПЛ), творожиха (Го1 — СЛ), ти́лявки (Гб — ВЛ), тиро́лька (Сл, Mk, Ук — ПД), ти́тівка (Сл, Mk, Ук), то́рби (Вх7 — СЯ), турінки (Ощ — ГЦ), хруставка (Ощ — ГЦ), хруськи́ (Вх — БУ), цеглівки́ (Вх7 — ВЛ), ци́ганки́ (Вх, Вх7, Сл, Mk, Ук, Гб, Коб — ПД, ДС, СЯ), цитрині́вка (Гб — ДС), чепавки (Вх), червінки (Вх — ДС), черничка (Сл), чубки́ (Вх — ДС), чугай (Mk), штувбурка (Ощ — ГЦ), ще(і)тина (Mk, Гб — ПД, ДС, БУ), щетин(ів)ки́ (Вх7, Гб — ВЛ), юнатянка (Гб — ЛМ), я́блуки петрі́вчині (Гб — СТ), я́. спа́сівчині (Гб — СТ), яблуко винне (Сл), я. грушкове (Mk — ПД), я. кантельне (Сл), я. сорочинське (Сл), я. шовківське (Сл), ядерки́ (Вх7 — ВЛ), ямпорти (Вх7 — БО), янівки (Вх7 — ЛМ), янто́нівка (Гб — ДС), я́порота (Гб — ДС), япо́рта(и) (Вх, Гб — ДС), ярабина (Гб — ЛМ), ярівки (Вх), ярови́нники (Вх7 — ВЛ), ячмінки́ (Вх — ДС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Щети́на, щети́нка = щети́на, щіти́на, щіти́нка. С. Жел.
Игла́ = 1. го́лка, здр. го́лочка (велика) — цига́нська, (без вушка) — про́тір, про́тор С. З., (для плетїння, нанизування і то-що) — прут, дрот, (деревяна) — гли́ця. С. Аф. — Куди голка, туди й нитка. н. пр. — Москаль і протір проковтне та не подавить ся. н. пр. — Какъ на иго́лкахъ = як на шпичка́х, як на ву́гіллї. — Пла́тье съ иго́лочки = нові́сїньке. 2. (у де-яких тварів, на пр. їжака то-що) — го́лка, щети́на, колю́чка, (у рослин) — го́лка, шпи́чка, колю́чка, (у хвойних) — гли́ця, хво́їна, хво́їнка (С. Ш.), (у льона, коноплї) — костри́ця. 3. риба Syngnathus acus = зво́рлуч (С. Жел.), си́кавка. 4. (гори) — шпиль.
Топы́рить, растопы́рить = топи́рити (С. Ш.), настовбу́рчувати і д. Растопы́ривать. — Настовбурчив брови, наче щетина у кнура. Кн. — Т. глаза́ = витріща́ти, виряча́ти. — Не вирячай так очей на мене, а слухай. Кн.

Запропонуйте свій переклад