Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «щетина»
Шукати «щетина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каба́ний – каба́нячий, кнуря́чий. [Воло́сся жорстке́, як кнуря́ча щети́на (Стор.)].
Наё́зживаться, наё́житься – (в прям. и перен. знач.) наї́жуватися, наї́житися, напу́трюватися, напу́тритися, (только в прям. знач.) з’ї́жуватися, з’ї́житися, наїжа́чуватися, наїжа́читися, насто(в)бу́рчуватися, насто(в)бу́рчитися, настовпу́жуватися, настовпу́житися, напу́жуватися, напу́житися, (о мног.) понаї́жуватися и т. п.; бу́ти наї́жуваним, наї́женим, понаї́жуваним и т. п. [Борода́ наї́жилася, мов їжа́к голка́ми, си́вою щети́ною (Коцюб.). Відра́зу наї́живсь і поча́в серди́то огриза́тись (Васильч.). Напу́трилася, мов їжа́к (Крим.). Подиви́ся лиш на ме́не, – з’ї́жилась чупри́на? (Рудан.). Чи бач, як у йо́го чуб наїжа́чився? (Сл. Ум.). На голові́ воло́сся настовбу́рчилось, як щети́на (Н.-Лев.). Воло́сся на голові́ настовпу́жилося (Леонт.). Бро́ви напу́жились, як щети́на (Квітка)].
Наё́жившийся – наї́жений, наїжа́чений, насто(в)бу́рчений и т. п. [Ві́йсько, наї́жене списа́ми (Л. Укр.). Настовбу́рчена чупри́на (Київщ.)].
Ощети́ниваться, -ти́ниться
1) (
о шерсти, щетине) насто(в)бу́рчуватися, насто(в)бу́рчитися, настовпу́жуватися, настовпу́житися, наї́жуватися, наї́житися, устава́ти, уста́ти. Срв. Ё́житься. [Воло́сся настовбу́рчилося як щети́на. Наї́жився соба́ка до во́вка. Воло́сся як щети́на вста́ло];
2)
-ваться на кого – наї́жуватися, наї́житися на ко́го, визвіря́тися, ви́звіритися на ко́го, проти ко́го. [Він на ме́не як ви́звіриться]; (озлиться) ви́звіритися, розізли́тися, розлютува́тися, розлюти́тися на ко́го.
Приподнима́ться и Приподыма́ться, приподня́ться – підво́дитися, підве́сти́ся, підійма́тися, під(ій)ня́тися, (во множ.) попідво́дитися, попідійма́тися; (о волосах, щетине, перьях) настовбу́рчуватися, настовбу́рчитися, (у многих) понастовбу́рчуватися. [Помоли́сь хоч ле́жачи, коли́ не зду́жаєш підвести́сь (Квітка). На голові́ воло́сся настовбу́рчилось, як щети́на (Н.-Лев.)].
Занавес -ма́ется и опускается – заві́са підійма́ється і спуска́ється.
-ма́ться, -ня́ться на цыпочках – зво́дитися, зве́сти́ся, підво́дитися, підве́сти́ся навшпи́ньки, спина́тися, сп’я́сти́ся и зіп’я́сти́ся, зіпну́тися (навшпи́ньки, на ди́бочки). [Бага́то хто спина́ється, щоб кра́ще сте́жити за бо́єм (Л. Укр.). Йон зві́вся навшпи́ньки (Коцюб.)].
Где кора земли -няла́сь, там стали горы – де зе́мна кора́ повипина́лася, там пороби́лись го́ри. Срв. Поднима́ться.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вразвалку, вразвалочку, разг. – перева́льцем, перева́ги-ва́ги, пере́хильцем, пере́хильці.
[А за ними кобзар Волох Переваги-ваги Шкандибав на конику, Козакам співає… (Т.Шевченко). Дід Антип вийняв з рота люльку й дивився вслід онукові, як він ішов перехильцем, як качка, коливаючи своїм химерним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні (Спиридон Черкасенко). Заріділа щетина стовбурів, шапки калини перехильці збігали вглиб, темніючи багрянцем китиць (Роман Андріяшик). А звір, почовгавшись черевом, зіп’явся на задні і перевальцем потюпав нагору (Віктор Савченко)].
Обговорення статті

- Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— Вгору

Паци́фік, -а, чол. Міжнародний символ миру, роззброєння, антивоєнного руху.
[1. На шиї Кобра носив блискучий сталевий пацифік. Юрко відразу впізнав його: рік тому Кобра виміняв його у Доща на плакат (Любко Дереш, «Культ»). 2. Та коли придивитися до волфа ближче, то видно, що виду він зовсім не благообразного, давно немите сивувате волосся брудною стьожкою перетягнуте, колюча щетина щоки вкриває, круглий пацифік з білого металу на грудях теліпається (Олександр Ірванець, «Очамимря»). 3. Фєнєчка, як і пацифік, є символом миру і дружби, це подарунок на щастя (незалежний культурологічний часопис «Ї»).]

ВідмінокОднинаМножина
Називний  паци́фік  паци́фіки
Родовий  паци́фіка  паци́фіків
Давальний  паци́фікові (паци́фіку)*  паци́фікам
Знахідний  паци́фік  паци́фіки
Орудний  паци́фіком  паци́фіками
Місцевий  … паци́фіку  … паци́фіках
Кличний  паци́фіку  паци́фіки
У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову паци́фікові. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЩЕТИНОВИ́ДНЫЙ, ЩЕТИНООБРА́ЗНЫЙ щетинува́тий, як щети́на, на взір щети́ни.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Щетинащети́на, -ни.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Щетинащети́на.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

щети́на щети́на,-ни (коротка цупка шерсть у деяких тварин (свиней, корів, коней), яку використовують для виготовлення щіток, пензлів, а в шевській справі вживається замість голки)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спинкови́й
1)
спинной, со спины;
2)
отборный, лучший.
Спинкова́ щети́наотборная щетина (со спинки). Саме́ спинкове́ па́нство – (иронич.) сливки буржуазии, бомонд.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

щети́на, -ни, -ні

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відбі́й, -бо́ю, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Кнуря́чий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Насто(в)бу́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. насто(в)бу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц.
Пу́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Спинкови́й, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г.
2) Переносно: самый отборный, лучшій.
Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Щети́на, -ни, ж. Щетина.
Щоти́на, -ни, ж. и пр. = Щетина и пр. К. ЧР. 371. МВ. II. 13.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Щети́на, щети́нка = щети́на, щіти́на, щіти́нка. С. Жел.
Игла́ = 1. го́лка, здр. го́лочка (велика) — цига́нська, (без вушка) — про́тір, про́тор С. З., (для плетїння, нанизування і то-що) — прут, дрот, (деревяна) — гли́ця. С. Аф. — Куди голка, туди й нитка. н. пр. — Москаль і протір проковтне та не подавить ся. н. пр. — Какъ на иго́лкахъ = як на шпичка́х, як на ву́гіллї. — Пла́тье съ иго́лочки = нові́сїньке. 2. (у де-яких тварів, на пр. їжака то-що) — го́лка, щети́на, колю́чка, (у рослин) — го́лка, шпи́чка, колю́чка, (у хвойних) — гли́ця, хво́їна, хво́їнка (С. Ш.), (у льона, коноплї) — костри́ця. 3. риба Syngnathus acus = зво́рлуч (С. Жел.), си́кавка. 4. (гори) — шпиль.
Топы́рить, растопы́рить = топи́рити (С. Ш.), настовбу́рчувати і д. Растопы́ривать. — Настовбурчив брови, наче щетина у кнура. Кн. — Т. глаза́ = витріща́ти, виряча́ти. — Не вирячай так очей на мене, а слухай. Кн.

Запропонуйте свій переклад