Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму́, -меш, гл.
1) Снимать, снять.
І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Макс. (1849). 103. Із правої рученьки перстень зняв. Мет. 168. Зняли з нього головоньку. Мет. 77. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. Чуб. V. 861.
2) Поднимать, поднять.
Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Мет. 259. Зняв руки до Бога. Левиц. ПЙО. І. 263. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. К. Псал. 291. Филю зо дна моря знімає. АД. І. 192.
3)
бу́чу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. МВ. II. 118.
4)
го́лос, річ. Начинать, начать говорить. МВ. II. 96. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. Єв. Л. XI. 27.
5)
щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати. Чуб. І. 85.
Щот, -ту, м. Счетъ. Копійка любить щот. Ном. № 9922.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зачётъ = замі́на. – Брать, дава́ть въ зачётъ = бра́ти, дава́ти впере́д, на одробі́ток. — Не въ зачётъ = не лїчучи, не в що́т.
Полъ = 1. по́міст, підло́га (дощаний), діл, долі́вка (глиняний або цегельний). — На полу́ = на помо́стї, на підло́зї, на долі́вці, долї. — Парке́тный полъ = тарфльо́вана підло́га. С. Ш. — А в нашої удовицї хата на помостї, приїхали до вдовицї три козаки в гостї. н. п. — Гуляють гостї — і покотились на помостї. К. Ш. — Тодї ж мене сподївай ся в гостї, як поросте у коморі трава на помостї н. п. — Сїли гостї на помостї варенуху пити. Кн. — У Туркенї по тім боці хата на помості. К. Ш. — На підлозї пшениця не зійде. н. пр. — В сьвітлицї дубова підлога навощена. Кн. — Химерні тїнї лежали на бі́лій підлозї. Пр. — В сьвітлицї на підлозї лежали килими. Кн. — Пляшку об долівку брязь. Кн. — Хоч долї, аби у своїй волї. н. пр. — Послались долї і лягли. н. о. — Долї — дві волї: разом і нога і рука спить. н. пр. 2. пол (С. Жел.), стать, рід (С. Жел.). — І брехлива і криклива — звісно жіноча стать. Кр. — Ганну до школи не оддали: як на її стать, так науки великої не треба. Питаєте ся, що воно таке „жіноча стать“? Це значить ся, на щот „женського полу“. Кр. 3. пів, половина, половиця. — Въ по́лы, на́ полы = попола́м, напі́в. — Изъ полу́ = з полови́ни, на́ спіл (д. Полови́на).
Счетъ = лїк, лїчба́, раху́нок, раху́ба, щот. — Лїчу в неволї днї і ночі — і лїк забуваю. К. Ш. — Стоїть війська така сила, що й лїку нема. н. к. Грінч. — Палажка водила їх з одної церкви в другу, так що богомольцї погубили лїк церков. Лев. — 700 волів в оборі, ялівнику без лїку. н. п. — А що зьвіру хижого усюди зустрінемо без лїку. Гр. Чайч. — Такий вірний, як лїчба жидівська. н. пр. — Почавши од найменшої лїчби до 50 коп грошей. Ст. Л. — Перелїчити не можу, навіть згадати не можу, цілої ночі не стало б на тую лїчбу. Нїщ. — Старі з утїхою лїчили гроші і рахунки їх опоживляли ся веселою розмовою. Лев. В. — А дрібної сили і щоту нема. н. к. Гр. — Счетъ дру́жбы не по́ртитъ = любімо ся як брати́, а раху́ймо ся, як жиди. н. пр. — На сче́тъ = а) що до́... за, про... — На счетъ э’того я споко́енъ = що до сьо́го (або: за се́) я спокі́йний, про се мінї байду́же, се мене́ не турбує. — Онъ сказа́лъ на сче́тъ ва́шего бра́та = він сказа́в про ва́шого бра́та. — Сказа́лъ на мой счетъ = сказа́в про ме́не. б) ко́штом, на кошт. — И’здано на сче́тъ акаде́міи = ви́дано ко́штом акаде́мії. — Теку́щій счетъ = пото́чний раху́нок. — Поста́вить въ счетъ = залїчи́ти, запи́сати в раху́нок.

Запропонуйте свій переклад