Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Шукати «эпилепс*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Паду́чий – паду́чий. [Паду́чий ласт].
-чая болезнь – чо́рна не́міч (-мочи), чо́рна х(в)о́рість, чо́рна х(в)оро́ба, паду́ча (-чої); паду́чка, пада́чка, па́давиця, причи́на. См. Эпиле́псия. [Причи́на його́ б’є]. Больной -чей, см. Эпиле́птик.
Припа́док – на́пад (-ду), (гал.) ата́к; (только падучей болезни) перехі́д (-хо́ду), причи́на. [В істери́чному на́паді лама́є ру́ки (Коцюб.). На́пади го́строї вну́трішньої му́ки (Корол.). Кру́титься на́че в причи́ні (Борз.)].
Лихорадочный -док – на́пад пропа́сниці.
Сердечный -док – серцеви́й на́пад.
-док гнева, сумасшествия, бешенства – на́пад гні́ву, божеві́лля, скаже́ности.
Нервный -док – нерво́вий на́пад.
У него начинался -док эпилепсии – в ньо́го почина́вся перехі́д, почина́вся на́пад (на ньо́го прихо́див на́пад) епіле́псії, його́ напада́ла епіле́псія. [Се був знак, що прихо́див на ньо́го на́пад епіле́псії (Маковей)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Би́рса
1)
ураган, буря;
2)
эпилепсия, падучая.
Па́давицяэпилепсия, падучая.
Перехі́д, -хо́ду
1)
переход;
2)
переправа;
3)
припадок падучей болезни, эпилепсия;
4)
родимец.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Би́рса, -си, ж.
1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра.
Як набіжить бирса, то й млин повалить. Кіев.
2) Эпилепсія, падучая болѣзнь. Канев. у.
Би́ти, б’ю, б’єш, гл.
1) Бить, наносить удары.
Дурного і в церкві б’ють. Посл. За що мене, мужу, б’єш, за якії вчинки? Нп. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б’є. Шевч. Не по чім і б’є, як не по́ голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367.
2) О лошадяхъ: лягать:
Кобила б’є.
3) Вколачивать.
Бити палі.
4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь.
Вода так і б’є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Піна била з рота. Стор. М. Пр. 19.
5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить.
В усі дзвони б’ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б’ють. О. 1862. II. 59.
6) Разбивать, бить.
Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б’є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк.
7)
— на ко́го. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б’є. АД. І. 50.
8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести.
Б’є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б’є. Грин. II. 97.
9) Корчить въ эпилепсіи.
Бодай тебе било до́ землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31.
10)
Олію би́ти. Выжимать постное масло.
11)
Би́ти третяка́. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен.
12)
Ба́йдики би́ти. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17.
13)
Би́ти на забій. Бить на смерть. Б’є жінку на забій. НВолын. у.
14)
Покло́ни би́ти. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен.
15)
— во́вну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197.
16)
— телеґра́м. Посылать телеграмму. Лохв. у.
17)
— ши́ла. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31.
18)
— чоло́м. См. Чоло.
19)
Бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.
Бо́лість, -ти, ж.
1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203.
Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чо́рна. Эпилепсія. Грин. II. 35.
2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Перехі́д, -хо́ду, м.
1) Переходъ, переправа.
Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. Чуб. III. 128. То поляки через три ріки три переходи мали. Макс.
2) ?
Переходом в чистім полі зацвіли волошки. Чуб. V. 136
3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. Грин. II. 319. У дѣтей: родимецъ, сильныя судороги. Мил. 34, 19.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Эпиле́псія = паду́ча, причи́нна і д. Паду́чая болѣ́знь.