Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «ярий»
Шукати «ярий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воск – віск (р. во́ску).
• Белый воск от пчел первого лета – я́рий віск.
• Заполнение улья во́ском – зані́с (р. зано́су).
• Продавец или покупщик во́ска – вощани́к.
• Восково́го цвета – воща́ний.
• Покрытый во́ском – навоско́ваний.
• Сухой воск – суш (р. су́ши).
• Горный воск – земляни́й віск, кіндиба́.
Зелё́ный –
1) (зелёного цвета) зеле́ний, я́рий [Я́ра ру́та];
2) (незрелый, неспелый) зеле́ний, свидови́й, свидни́й, нести́глий, недости́глий, недоспі́лий. [Жи́то ще свидне́. Недости́глі я́блука];
3) (молодой, неопытный) зеле́ний, ра́но зі́рваний, ро́зумом неді́йшлий. [Ото́й Нечи́пір ще рано зі́рваний (Борзенщ.)].
• -ным (в незрелом виде) – за́зелень, зеленце́м, на́дзелень, усви́д, на свид, у свиду́. [Обскубу́ть горо́х зеленце́м. Усви́д жа́ти жи́то].
• -ная краска – зеле́на фа́рба, зелі́[е́]нка, (диал.) дзеле́нка.
• -ное мыло – зеле́не ми́ло.
• -ная рвота – зеле́ні блюво́ти, зеленя́ва.
• -ное стекло – зеле́не скло.
• -ная неделя – клеча́льний ти́ждень.
• -ные святки – зеле́ні свя́та, клеча́льна неді́ля.
• -ные круги под глазами или в глазах – в оча́х (під очи́ма) чо́рно.
• -ная, зелё́ненькая (три рубля) – троя́чка, три карбо́ванчики.
• Зелено́ вино – горі́лочка ле́пська.
• -ная гора (ранняя молодость), молодо-зе́лено – сами́й цвіт, а я́гід ніт.
Пы́лкий –
1) палки́й, палю́чий, полум’яни́стий.
• -кий огонь – палки́й, палю́чий ого́нь.
• -кие дрова – полум’яни́сті дро́ва;
2) палки́й, запальни́й, я́рий, гаря́чий, завзя́тий, огне́нний, огни́стий, огня́ний, вогнюва́тий, пале́ний. [Кого́-ж до серде́нька горну́ти, тули́ти, кого́-ж тим коха́нням палки́м напої́ти (Рудан.). Виступа́є вона́ запальни́м оборо́нцем жіно́чої емансипа́ції (Єфр.). Стар, та яр (Номис). Гаря́чий чолові́к (Грінч.). Він до робо́ти огне́нний (Лебед.). Се́рце огни́сте (Куліш). Молоди́ця вогнюва́та (Зміїв.)].
• -кие слова, чувства – палкі́, запальні́, гаря́чі, огне́нні слова́, почуття́. [До слів палки́х коха́ння ти схиля́лась (Грінч.). Найкра́щі по́риви, гаря́чі почуття́ розсі́кли ми ноже́м холо́дним міркува́ння (Самійл.)].
• -кое воображение – палка́ уя́ва.
• -кий нрав, темперамент – палка́, гаря́ча, запальна́ вда́ча.
• Человек -кого темперамента – люди́на палка́, запальна́ на вда́чу, палко́ї, запально́ї, огне́нної вда́чі, темпера́менту.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Рапс – (лат. Brassica napus і Brassica napus ssp. oleifera) ріпа́к, рапс, (франц.) ко́льза (ріпак ярий).
[Жовтогарячий ріпак аж горить на сонці (М. Коцюбинський)] Обговорення статті
Страсть –
1) (страдание) страждання, мука, мучення, (церк.) страсті;
2) (сильное влечение) пристрасть, жага, жадоба, запал, пал;
3) (любовная) любощі;
4) (страх) жах, ляк, страх;
5) (множество, весьма) дуже, страх, страшенно, надто, сила:
• иметь страсть к чему – мати пристрасть до чого, дуже кохатися в чому, горіти до чого;
• накал страстей – кипіння (шал) пристрастей;
• пылать, гореть страстью – палати пристрастю (жагою);
• страсти Господни – страсті Господні, мучення Боже;
• страсти разгорелись – пристрасті розпалилися (розгорілися);
• страсть как хочется (разг.) – страх як (страшенно) хочеться; хочеться аж-аж-аж (аж-аж-аж як хочеться);
• страсть сколько (разг.) – страх скільки; страшенно багато.
[Якщо кувати розпечене залізо пристрасти нерішуче, воно швидко охолоне. (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). Кажуть, пристрасть змушує думки людини обертатися в замкненому колі (Р.Доценко перекл. О.Вайлда). Емма стала такою, як усі інші коханки, і зачарування новизни, спадаючи потроху, ніби одяг, оголювало вічну одноманітність пристрасті, яка завжди має ті самі форми і говорить тією самою мовою (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Стримано повискували пристрасті (В.Даниленко). І що усі твої напасті і сподівання, і жалі, як по Вітчизні довгі страсті ряхтять, мов рани на чолі! (В.Стус). Мене вабила північна округла стіна, я вже бачив на ній мальовидло Страстей Господніх… я здалека бачив, що мальовидло на цілу стіну потріскалося, фарба поскручувалася в спіралі, одначе я не відразу кинувся до стіни, до цього мальовидла, задля яких власне приїхав у Черчен, щось мене неначе притримувало біля дверей, не давало зробити ні кроку, чиєсь око пантрувало за мною (Р.Федорів). Їй неважко було лишатись чеснотливою: спроваджувати залицяльників не довелось, а не такий уже ярий чоловічий пал Філібера згас одразу після народження їхнього єдиного сина, тож навіть дозволених плотських утіх зазнати їй не випало (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Моя пристрасть була мов дика прірва, що хотіла його поглинути. І я бачила, що вона його лякала (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Вона схилилася й накрила його вуста своїми, немовби хотіла проковтнути його. За мить початкова ніжність між ними перетворилася на тваринну пристрасть, яку з її боку живили три роки вдовиної стриманості, а з його — солодка хіть юнака, що ніколи не куштував жіночого кохання, хіба що куплену вправність шльондр (О.Оксенич, перекл. М.П’юзо). Отож від тієї миті, коли він зустрів ту кралю, Рубенс ладен був поставити на вогонь горщик із почуттями і чекати, коли кипіння оберне почуття у пристрасть (Л.Кононович, перекл. М.Кундери)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Яровой – ярови́й, -а́, -е́, я́рий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бес
• Бес попутал – лихий попутав; сатана опутав. [То тебе, каже, лихий попутав, він на все зле й навів… Мирний.]
• Рассыпаться мелким бесом перед кем – низько слатися (стелитися) перед ким; листом стелитися перед ким; шовком слатися під ноги кому; підсипатися до кого. [Уже мене давно не любиш, А тільки п’яний і голубиш. Одсунься геть, не підсипайсь! Котляревський.]
• Седина в бороду, а бес в ребро – чоловік старіє, а чорт під бік. Пр. Волосся сивіє, а голова шаліє. Пр. Волос сивіє, а дід дуріє. Пр. Сивини в голову, а чорт у бороду. Пр. Стар(ий), та яр(ий). Пр. І в старій печі дідько топить. Пр. Старість то старість, а без віжок не вдержиш. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Яри́й –
1) весенний, яровой;
2) молодой.
• Яри́й віск – белый воск от первого лета.
3) полный сил, страстный, пылкий.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

я́рий, -ра, -ре

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Базни́к, -ка́, м. Раст. а) собачья бузина, Sambucus Ebulus L. Шейк. Вх. Пч. II. 36. б) — я́рий. Syringa vulgaris. Вх. Пч. І. 13.
ІІ. Яр, я́ра, я́ре. См. Ярий.
Я́рий, -а, -е. (Краткая форма: яр).
1) Весенній, яровой. Ярий дуб — дубъ, распускающійся весной. Камен. у. Там дівчина з чорними очима яру пшеницю поле. Грин. III. 242. См. Ярній.
2) Молодой. Я коза ярая. Ном. № 9265. Яра пчілочка. Грин. III. 7. Я́рий віск. Бѣлый воскъ отъ пчелъ перваго лѣта. Под. г., Черк. у. Свічечку ярого воску засвітили. Кв.
3) Зеленый? Ярая рута. Грин. III. 276. Ти те зернятко посади, виросте з його верба яра. Рудч. Ск. II. 45.
4) Полный силъ, страстный, пылкій. Стар, та яр. Ном. № 8698. Бранное выраженіе: Чорт ярої баби. Ном. № 3557.
5) Пылающій. Подай, сину, райські ключі, яре пекло одомкнути. Чуб. III. 444. Ум. Яре́нький. Яренька пчілка. Чуб. III. 40.
Ярки́й, -а́, -е́.
1) Страстный (въ половомъ отношеніи). Яркий чоловік, ярка жінка. Камен. у. См. Ярий.
2) Острый, хорошо рѣжущій. Ярка коса. Черк. у.
Ярній, -я, -є = Весняний. Вх. Уг. 278. См. Ярий 1.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Яровой — я́рий; Я. солома — я́ра соло́ма.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Adonis vernalis L. — гори́цвіт весня́ни́й (Мл, Сл, Ру, Оп; Сб — СД); горицвіт жовтий (Вх1, Вх6; Сл), горицвіт ярий (Во); адо́ніс (Ук, Мс — СТ), Боже дерево (Ан — СД), воге́нь лі́щий (Сб — ДС), гірка трава (Ос — ПЦ), головати́нь (Пч — ЗК), горецві́т (Сб — ВЛ), гори́квіт (Вх, Mk, Сб — СТ), горитьцвіт (Мн2 — СД), горицвє́(е́)т (Сб — СД, СЛ), гори́цві́т (Ав, Чн, Нв, Вх, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Hl, Шм, Mj, Шс, Гр, Ян2, Ян4, Ду, Ів, Сл, Ос, Ук, Мс, Мг, Сб, Коб — ЗАГ), горицві́т лісови́й (Сб — СД), гори́цвітки (Сб — СЛ), го́чі па́влинові (Сб — ВЛ), дє́цки (Мг — ЗК), жовтоти́сячник (Ан, Сб — СЛ, ЗК), жовто́цві́т (Ан, Гр, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, ПД, СЛ, ДС, БО), жовту́шник (Сб — СЛ), жовтяки́ (Мс — СТ), звєробо́й (Сб — ПЦ), зілля від остуди (Ос — ПЦ), колачни́к (Мг — ЗК), краски (Ан — СЛ), кріп польови́й (Сб — ПД, СЛ), купавник (Ан), ку́ряча трава́ (Мс — СТ), мак за́ячий (Во, Ан, Сб — СД), о́чі павли́ні (Сб — СД), піво́н жо́втий (Мг — ЗК), пожарна квітка (Mk — ПС), при́стріт (Сб — ВЛ), пристрітник (Ос — ПЦ), розхі́(о́)дни́к (Ан, Сб — СД, ДС, БО), слоне́чники (Сб — ПЗ), сон (Сб — СД), сон-цвіт (Го2 — СЛ), со́сонка (Ан, Го1, Сб — СД, ВЛ, СЛ), староду́б(ка) (Лс2, Мс, Сб — СТ, ДС, ПЦ), терли́ч (Сб — ПД), терпи́біда (Мг — ЗК), ти́рлич (Ум, Ду, Ів, Сл, Сб — СД, ГЦ), ти́сячник (Мг — ЗК), укріп польовий (Ан — СЛ), чемериця чорна (Ан — ПД), чемерни́ця (Мг — ЗК), чорного́рка (Сб, Мал — СТ, ДС, ЗК).
Brassica napus L. subsp. napus — ріпа́к звича́йний (Мл, Сл); рапс (Ру; Рг1, Пс, Ум, Ів, Сл, Ук, Гб — ВЛ), ріпа́к (Ру; Сл, Mk — ПД, ВЛ); бронза (Ос — ВЛ), ковза (Ос — ВЛ), орап (Сл), польза (Сл — ВЛ), рапша (Сл — ПС), ріпиця (Mk), свирі́па (Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів, См — ДС), суріпа (Сл), сурі́пиця (Рг1, Пс, Шм2, Ум, Ду, Ів). \ Сорти: ріпак дволітний (Вх6), р. літний (Сл), р. озимий (Сл), р. озимий олійний (Вх6), р. річний (Вх6), р. ярий (Сл).
Erophila verna (L.) Chevall. — весня́нка звича́йна; веснянка весняна (Оп), голоде́ць весняний (Вх1; Жл), голодо́к я́рий (Во, Вх6, Мл), ерофі́ла весня́на́ (Ру), крупка весняна (Сл); вонючка (Ян3 — СТ), голод (Гв), голодень (Hl — БУ), голодни́к (Жл), кашка (Ян2, Сл — СД), кру́пка (Ln, Шм2, Шс, Яв, Сл — СТ), рижу́ха (Ду, Сл), скудолисник (Го1 — СЛ), сухоребриця (Ср — СТ), чисте́ць (Рг1, Жл, Ду, Сл — СД), чистик (Гр, Сл — ПС).
Hordeum vulgare L. — ячмі́нь звича́йний (Во, Вх6, Сл, Ру, Оп; Mk); ячмі́нь многогра́нний (Мл), ячмі́нь многорядний (Сл), ячмі́нь сі́йний (Мл); гранча́к (Мл, Он — ДС, БО), єчмі́нь (Гб2 — ГЦ), ордз (Пс), я́ре́ць (Гв, Вх, Вх7, Mk, Он, Гб, Сен — БО, ЛМ), яри́ці (Мс — СТ), ячме́нь (Ср, Hl, Сл, Mk, Мс — СТ, БУ), ячмі́нь (Гв, Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн2, Mj, Rs, Гр, Дб, Ів, Сл, Гд, Mk, Мс, Гб — ЗАГ). \ Сорти: шурц (Он — БО), ячмінь броварний (Сл), я. ганацький (Сл, Mk), я. заячий (Сл), я. озимий (Mk), я.-пав’як (Mk), я. пивний (Сл), я. ярий (Mk).
Lathyrus vernus (L.) Bernh. — горо́шок весня́ни́й (Вх6, Мл, Сл); волівник ярий (Во), заячий горох весняний (Вх1), чи́на весня́на́ (Ру, Оп); бики́нь (Мг — ЗК), бики́нь ди́кий (Мг — ЗК), веснянка(и) (Ан, См — ПЗ), горо́х (Ан, Мг — ПД, ЗК), горо́х гороби́ний (Ан, Mj, Ів, Mk, См — СД, ПД), горо́х ди́кий (Ум, Ів, Мг — ЗК), горох журавлиний (См — ПД), горо́х за́ячий (Нв, Жл, Mk — ВЛ, ГЦ), горо́х ми́шачий (Мг — ЗК), горох мишиний (Mj — ПД), горох мошиний (Mk — ПД), гороша́нка (Мг — ЗК), гороши́на (Мг — ЗК), горошни́к (Мг — ЗК), горошник лісний (Hl — БУ), горошок (Mj, Ос, Мг — ВЛ, ЗК), горо́шок гороби́ний (Ум, Ду, Ів, См — СД), горо́шок ди́кий (Ан, Ів, Сл, Мг — СД, ЗК), горошок заячий (Вх, См — ВЛ, ДС), грабина (Сл — ВЛ), кікоть орлів (Ан — ПС), когу́тики (Мг — ЗК), косиці (Го2 — СЛ), ле́нча (Мг — ЗК), ле́нча ди́ка (Мг — ЗК), лугови́к (Мг — ЗК), луце́рна (Мг — ЗК), луце́рна ди́ка (Мг — ЗК), мучи́ця (Мг — ЗК), ограб (Сл — ВЛ), оро́х потя́чий (Мг — ЗК), ороша́нка (Мг — ЗК), оро́шок (Мг — ЗК), пасульки́ (Мг — ЗК), петрушок (Ан — СЛ), пі́вники (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, См — ПД), ра́нник (Ан, См — СД, СТ), ряст зозулин (Сл, Mk), серде́ш(ч)на трава́ (Рг1, Ан, Пс, Ян2, Ду, Ів, Mk, Мг — СД, ЗК), суховершки (Ос — ВЛ), тро́пник (Ан, Жл, Ду — ВЛ), фасо́ля ди́ка (Мг — ЗК), череви́чки (Рг1, Вл, Ан, Пс, Ду, Ів, Сл, Мг — СД, ЗК), черевички волоскові (Mk — ПД), череви́чки зозу́л(ьч)ині (Ан, Ів, Mk, Ос, Гб — СД, ПД, ВЛ, СЛ), чистик (См — СЛ), чистяк (Ан — ПС), чобітки зазульчині (Mk — БУ), чорна борова трава (Ан — ПС), чорне зіллє (Ан — СД).
Nicandra physalodes (L.) Gaertner — ада́мова голова́ садо́ва́; горо́дній хміль (Сл — СД), ніка́ндра звича́йна (Мл), ніка́ндра фізалісови́дна (Ру, Оп); голова адамова (Ср, Шс2, Ян4, См — СД, СТ), лумпина (Ан — СД), перелета (Ос — ПД), самиляс (Сл — СД), сердечник (Сл, Ос — ВЛ, ПЦ), спиріюс (Ан — СТ), хміль ярий (Сл — СД).
Potentilla crantzii (Crantz) G.Beck ex Fritsch — перста́ч Кра́нца; пальочник ярий (Во), перста́ч весняни́й (Вх1, Вх6), перстач Крантца (Оп), перста́ч Кра́нця (Ру); ко́кус (Рг1, Ан, Пс, Жл, Гр, Ду, Сл, Mk), п’ятопальчик (Mk — ПД).
Quercus robur L. — дуб звича́йний (Сл, Ру, Оп); дуб черешковатий (Вх1, Вх2), дуб черешкови́й (Вх5, Вх6, Мл); дуб (Гв, Рг1, Ср, Ln, Пс, Мн2, Hl, Кр, Mj, Ум, Rs, Гр, Ян2, Ян4, Ів, Сл, Ос, Ук, Гт, Он, Рм, Пч, Мс, Гб — ЗАГ), дуба́р (Ум), дубина (Rs — ВЛ), стежар (Пс). \ Форми: дуб звича́йний пі́зній (Ру), д. звича́йний ра́нній (Ру), д. пі́зній (Сл; Рг1, Жл), д. ра́нній (Сл; Рг1); д. глухий (Сл — ПЦ), д. зимній (Рг), д. зимовий (Мн2), д. літній (Ск, Рг, Мн2 — СТ), д. озимий (Mk — ПД), д. петрівський (Сл), д. ярий (Во, Mk — ПД), літняк (Сл), не́линь (Ан, Ум, Ів, Mk — СД, СТ), осінчук (Mk, См — ПД, БУ).
Sinapis alba L. — гірчи́ця бі́ла (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6, Мл, Сл, Ру, Оп; Чн, Ln, Мн2, Hl, Шм, Шс, Ос — ЗАГ); гардал (Го1 — СЛ), гі(и)рчи́ця (Ос, Мс, Кч — СТ, ВЛ, БО), гірчиця синя (Ос — ВЛ), горчи́ця (Рг1, Ан, Мс — СТ), ріпак ярий (Ос — ВЛ), хрін (Мс — СТ).
Syringa vulgaris L. — бузо́к звича́йний (Сл, Ру, Оп; Сб — СТ); боз турецький (Во, Вх1, Вх3), боз я́рий (Вх1, Вх6, Мл); аляля́с (Лс2 — ПЦ), арґіва́н (Бк — БУ), баз (Го1 — СЛ), базни́к (Ум, Mk, Шл, Гб, Кар, Коб — ДС), базник турецький (Сл — ВЛ), базни́к я́рий (Вх, Пс — ДС), бевз (Mk, Лс1, Сб — СД, ПД), бедз (Лс2, Бк, Сб — ВЛ, ПЦ, БУ), без (Шк, Пс, Ду, Ів, Сл, Mk, Мч, Лс1, Лс2, Ос, Бк, Рм, Гу, Гб, Ар — СД, ПД, ВЛ, ПЦ, ПЗ, БУ), бе́зя (Сб — СД), беш (Mk — ДС), бзина́ (Жл, Сб — ГЦ), биз (Сб — ПЗ), би́зє (Вх7 — СЯ), біж (См), біз (Rs, Сл, Гб, Сб — ВЛ), бізник (Сл — ВЛ), бодз (Гу — ГЦ), боз (Вх7, Сл, Mk, Ук, Гу, См, Гб, Сб, Кар, Коб — ВЛ, ДС, БО, ГЦ), боз синий (Вх6), бозина́ (Жл), бозь (Mk — СД), буз (Лч, Гр, Дб, Ду, Сл, Ос, Ук, Сб — СД, ПД, ПЦ, СЛ), бузи́на́ (Ос, См, Сб — ВЛ, БУ, ЗК), бузино́к (Сб — ПС), бузни́к (Мо, Бк, См, Сб — СТ, ПД, БУ, ЗК), бузо́к (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Шк, Ln, Пс, Мн2, Mj, Шс2, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ва, Ос, Ук, Рм, Гб, Мг2, Сб — ЗАГ), бузок красний (Ос — СД), бузо́к правди́вий (Сб — СТ), бузо́к серде́чний (Сб — ДС), варґо́на (Сб — ЗК), ворґо́на́ (Гт, Мг2, Сб — ГЦ, ЗК), гирґіван (Сл — БУ), ґ(г)орґо́на́ (Сб, Мг2 — ЗК), ілія́к (Бк — БУ), катрафо́я (Мг2 — ЗК), клюку́чка (Мг2 — ЗК), леліва́с (Пр — ПС), лилія́с (Гр, См — СД), лілія́к (Мо, Бк, Гб2 — СТ, БУ, ГЦ), лоґордина́ (Мг2 — ЗК), мардія́н (Бк — БУ), ме(и)кда́н (Сл, Сб — ПС, БУ), орґ(г)о́на(и) (Mk, Гт, Мг2, Сб — ГЦ, ЗК), орґонина (Гб — ЛМ), ордона́ (Гд — БО), палия́с (Сб — ПС), ра́й-де́рево (Ан, Гр, Ду, Сл, Сб — СД, СТ, СЛ), синель (Чн, Ln — СТ, СЛ), синіль (Во), сирень (Рг1, Мг2, Сб — СД, ПЦ, ПС, СЛ, ГЦ, ЗК), сіре́нь (Рм, Мг2, Сб — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, ЗК), сосна́ (Мг2 — ЗК), транда́хил (Ан, Жл, Ду — ПД), хабоз турецький (Гв), ялилас (Ос — ПС).
Valerianella locusta (L.) Laterrade ** (Valerianella olitoria (L.) Pollich) — мла́скавець сала́тний; валеріане́ла овоче́ва (Ру), мла́скавець звича́йний (Мл, Сл), мласкавець колосковий (Оп), мласкавець овочевий (Оп), мласкавець ярий (Вх1, Вх2, Вх3); рошпо́нка (Мл), салат-рапунцель (Ln — СТ), сала́та поле́ва (Мл).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Яркозелёный = я́рий.

Запропонуйте свій переклад