Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поря́док – поря́док (-дку), ряд (-ду), лад (р. ла́ду́), стрій (-ро́ю), по́лад, розпоря́док, (в действии, в работе) ра́да, чин (-ну), (очередь следования) че́рга́, ко́лія. [Грома́дський поря́док (Куліш). Після тата́рщини нові́ поря́дки на Украї́ні поста́ли (Куліш). Наро́дній добро́бут зале́жить від то́го, які́ зако́ни даю́ть наро́дові ряд (Леонт.). Держа́вний лад. Прива́тна вла́сність, то – осно́ва тепе́рішнього капіталісти́чного ладу́ (Єфр.). Світови́й стрій одві́чний (Л. Укр.). Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Життя́ почина́лось своє́ю черго́ю (Коцюбинськ.). Тепе́р прийшла́ ко́лія, так тре́ба йти].
Привычный -док (обыкновенье) – зви́ча́й (р. зви́ча́ю).
Установленный -док (правило) – устано́ва. [Сам я зна́ю всі вхо́ди й звича́ї в (йо́го) ха́ті (Франко). У ньо́го (па́на) така́ встано́ва, що попе́реду відроби́ па́нові, хоч-би ту громові́ ку́лі леті́ли, а вже відта́к – собі́ (Франко)].
В -дке – як слід, у поря́дку. [У ме́не все як слід, ка́же Ове́рко: худо́бі позано́сив, понапува́в, клу́ня і возі́вня на замку́ (Кониськ.)].
В таком -дке размещать(ся) (о людях) – таки́м ладо́м, таки́м розпоря́дком ста́вити, поста́вити (става́ти, ста́ти).
По -дку – по ря́ду, по ря́ду че́рги, за ря́дом, по ко́лії, у поря́док. [Спа́ло на ду́мку й мені́, дові́давшись пи́льно про все з поча́тку, списа́ти по ря́ду (Єв.). Він пра́вив по ря́ду че́рги своє́ї слу́жбу перед бо́гом (Єв.). Тоді́ по ко́лії підхо́дили і дру́гі (до сто́лу) і ко́жен розпи́сувавсь (Свид.)].
В -дке содержать (дело) – ма́ти, трима́ти (спра́ву) в поря́дку; на поря́дках соде́ржувати (спра́ву). [Господа́рство соде́ржувала на поря́дках (Квіт.)].
Давать -док – знахо́дити, знайти́ лад кому́, чому́, дава́ти, да́ти лад кому́, чому́, знахо́дити, чини́ти, дава́ти ярмі́с кому́, чому́, ряди́ти, уряди́ти, розпоряди́ти що. [Ві́йсько стоя́ло, ладу́ не зна́ло, пан Іва́н ішо́в, лад ві́йську знайшо́в. Мене́ на дво́рі дру́гі дожида́ються; – тре́ба усі́м ярмі́с да́ти (Мирн.). Старшина́ приї́де, розпоряди́ть та й знов на ху́тір. Чолові́к ми́слить, а бог ря́дить].
Приводить в -док
1) (
о деле, работе или группе предметов) дово́дити, дове́сти до ладу́, роби́ти, зроби́ти лад чому́, зво́дити, зве́сти до поря́дку (на лад), упорядко́вувати, упорядкува́ти, ула́годжувати, ула́годити, ула́джувати, ула́дити, уладна́ти, направля́ти, напра́вити що. [Си́лувалась доро́гою упорядкува́ти свої́ думки́, зупини́ти їх на чім-не́будь одні́м (Франко). Хтось штовхну́в ді́жечку з водо́ю… пооблива́в оде́жу, з’яви́вся сто́рож… і дові́в зно́ву все до ладу́ (Грінч.)];
2) (
о предметах отдельных) оправля́ти, опра́вити, обла́годжувати, обла́годити, опоря́джувати, опоряджа́ти, опоряди́ти, упоря́джувати, упоряджа́ти, упоряди́ти, припоряджа́ти, припоряди́ти, наряджа́ти, наряди́ти, направля́ти, напра́вити, виладно́вувати, ви́ладнати, по́рати, упо́рати що; (наводить чистоту) прибира́ти, прибра́ти, чепури́ти, причепури́ти -ся (себя), відхре́щувати, відхрести́ти. [Збери́ всі чо́вни, що оста́лись, і га́рно за́раз їх опра́в (Котл.). Тре́ба упоряди́ть шко́лу. Ми йому́ ґа́нки наряди́ли. Пого́нич узя́в по́рати санки́ (Крим.). Вми́лася холо́дною водо́ю, щоб не зна́ти було́ сліз, ще причепури́лася тро́хи й пішла́ (Грінч.). Там таке́ вдо́ма заста́ла, що наси́лу-си́лу відхрести́ла (Свид.)].
Заводить -дки – порядкува́ти; лад, поря́док, розпоря́док запрова́джувати, запрова́дити. [Коза́цтво перебива́ло королі́вським уря́дам порядкува́ти по свої́й уподо́бі (Куліш)].
Заведены, существуют -дки – звича́ї пово́дяться. [Що то за лю́ди в ній (у бу́рсі) живу́ть, і що то за звича́ї пово́дяться в ній (Яворн.)].
-док наводить в чём – лад дава́ти, да́ти, лад роби́ти, лад знахо́дити чому́, упорядко́вувати, упорядкува́ти, на лад зво́дити, зве́сти́ що. [Дячи́ха господарюва́ла і всьому́ лад дава́ла (М. Вовч.)].
Прийти в -док – зійти́, спа́сти на лад. [Як попорядку́є з ти́ждень, то на́че все й на лад спаде́ (Мова)].
Стать, поставить на -док дня – ста́ти, поста́вити на че́ргу дня, на поря́док де́нний. [Жіно́че пита́ння ста́ло наре́шті тут (у Галичині́) на че́ргу дня (Єфр.)].
Соблюдать -док – доде́ржувати, доде́ржати поря́дку, гляді́ти, догляді́ти поря́дку. [Гляди́, дя́дьку, поря́дку].
Нарушать -док – пору́шувати, пору́шити лад, поря́док, розпоря́док, лама́ти, злама́ти зви́ча́й, -ча́ї.
Нарушение -дка – пору́шування, пору́шення ладу́ и т. д., лама́ння звича́ю, -їв.
Плохие -дки – безла́ддя (-дя), бе́злад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) – безуря́ддя.
Никакого -дка не стало – нія́кого ладу́ не ста́ло.
Поддерживать -док – пильнува́ти ладу́.
Правовой -док – пра́вний, правови́й лад.
Смотреть за -дком – ве́сти́ поря́док.
По поря́дку – підря́д, по-че́рзі́, по́ряду.
В алфавитном -ке – за абе́ткою, в абе́тковім поря́дку.
В обычном -ке – звича́йним поря́дком.
В спешном -ке – нега́йно, спі́шно.
В -ке очереди – за ря́дом, по ря́ду че́рги.
В -ке настоящего постановления – поря́дком ціє́ї постано́ви.
В -ке назначения, выдвижения – поря́дком призна́чення, висува́ння.
В судебном -ке – судо́вно[е].
Для -ку (без существен. надобности) – для годи́ться.
В -ке вещей – як во́диться, як звича́йно, як слід, як годи́ться.
Это в -ке вещей – це річ звича́йна.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ярми́с, ярмі́с, -су и ярмі́з, -зу
1)
способ, средство.
Знахо́дити, учиня́ти ярми́с – давать порядок, лад.
2)
предлог.
Знайшли́ ярми́с – нашли предлог.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ярми́с и ярміс, -су, ярмі́з, -зу, м.
1) Способъ, средство. Вас. 213.
Уже ж можно якийсь ярміс прибрати. Черн. Знахо́дити, учиня́ти ярмі́с. Давать ладъ, порядокъ, находить, что нужно сдѣлать. Заносили до Явдохи накрадене, награблене добро, а вона вже сама знаходила йому ярміс. Мир. ХРВ. 166. Доти старець плохий, поки собаки не обступлять, тоді ярміс найде і палкою обганяється. Ном. № 4224. Но те Юнона повернула і в голові так коверзнула, щоб зараз учинить ярміз. Котл. Ен. ІІ. 25.
2) Предлогъ.
І про що вони так довго балакають? — А вони вже знайшли ярмис для балачки. Переяс. у. Як діти встряють не в своє діло, то їм кажуть: О, знайшов уже ярміс! Конст. у.
Ярмі́с. См. Ярмис.