Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «ярість»
Шукати «ярість» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возбужде́ние
1) збу́дження.
См. Пробужде́ние;
2) звору́шення, розвору́шення, дратува́ння, роздратува́ння, збу́дження, за́пал, баламу́чення проти ко́го, збу́рення, обу́рення проти ко́го, роздро́чення (-чі́ння), розпалі́ння; (
о половом возб.) роздрочі́ння, розпа́лення (-лі́ння), ро́зпал, роз’я́трення, я́рість (р. я́рости);
3) (
о вопросе) пору́шення; (о деле) пору́шення, почина́ння, розпочина́ння.
Жа́дность
1) (
проявление чувства жажды, голода, напряжения, страсти) жадо́ба (ум. жаді́бка), жада́, жадли́вість, пожа́дливість, я́рість, жагу́чість, жа́дність (р. -ости). [Жа́дність кисло́т (химич.). Їв з жадо́бою. А в се́рці ма́ють во́вчу жадо́бу (Коц.)];
2) (
алчность) заже́рливість, ненаже́рливість, нена́їсть (р. -їсти), неси́тість на що, нена́тля, хти́вість, захла́нність (р. -ости). [Ось слу́хайте, що то ро́блять за́здрощі на сві́ті і нена́тля голо́дная (Шевч.)];
3)
см. Жа́жда.
С -ностью набрасываться, наброситься на что – з жадо́бою (пожа́дливістю) ки́датися на що, допада́тися (допа́стися) до чо́го.
Пыл
1) по́лум’я, по́ломінь (-мени);
2) за́па́л, пал (-лу), жага́, ро́зпал (-лу), завзя́ття; (
горячность) я́рість (-ости). [В запа́лі налеті́в на Ма́рса, як на мале́ курча́ шулі́к (Котляр.). Пе́рший за́пал коха́ння прости́г, прийшо́в тихі́ший час (Грінч.). Яки́й гаря́чий пал, що й перешко́д не зна, як ду́шу він мені́ збенте́жує до дна (Самійл.). Говори́в з таки́м па́лом, з таки́м гаря́чим почува́нням (Неч.-Лев.). Що ща́стям, поко́єм здава́лось, те по́пелу тепла́ верства́; під не́ю жаги́ і любо́ви не зга́сла ще і́скра жива́ (Франко)].
Пыл молодости – молоде́чий (юна́цький) за́пал, молоде (юна́цьке) завзя́ття.
Пыл юношеской любви – за́пал (пал, жага́) молоде́чого (юна́цького) коха́ння.
В -лу сражения, борьбы – у за́палі, у ро́зпалі бо́ю, боротьби́. [В запа́лі, в крива́вім бою́ не розібра́ли, чи то це́рква, чи про́сто буди́нок – і спали́ли (Тобіл.)].
В -лу гнева – в ро́зпалі гні́ву. [Така́ при́кра мо́ва ті́льки в ро́зпалі гні́ву мо́виться (Єфр.)].
С -лом – з за́палом, з завзя́ттям, запопа́дливо.
Умерить свой пыл – осі́стися, розхолоди́тися. [Ося́дьтеся, не гарячі́ться так (Борзенщ.)].
Пы́лкость
1) па́лкість, запа́льність, завзя́тість, я́рість, гаря́чість, огне́нність, огни́стість, огня́ність, пале́ність (-ости).

-кость воображения – па́лкість уя́ви.
-кость характера – па́лкість, запа́льність, завзя́тість, огне́нність, огни́стість вда́чі;
2)
см. Пыл 2.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Я́рістьстрастность, пыл, половая возбужденность.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

я́рість, я́рости, я́рості, я́рістю

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Я́рість, я́рости, ж. Страстность, пылъ, половая возбужденность. Черниг.