Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «ясувати»
Шукати «ясувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возвеща́ть, -ся, возвести́ть, -ся – звіща́ти (кому́ що), -ся, звісти́ти, -ся, сповіща́ти кого́, -ся, сповісти́ти, -ся, ознаймува́ти (кому́ що), -ся, ознайми́ти, -ся, ясува́ти [Ясу́ю вам, що воюва́в щасли́во (Куліш)], проголо́шувати (проголоси́ти), -ся (сло́во і́стини, га́рні га́сла).
Возвещё́нный – зві́щений, спові́щений, ознаймо́ваний, проголо́шений.
II. Докла́дывать, доложи́ть – (сообщить) доповіда́ти, допові́сти, (уведомлять) ясува́ти; з’ясува́ти, (сообщать) доно́сити, доне́сти́. [Гайков усе́ доповіда́є кому́ тре́ба (Грінч.). На́ймичка доповіла́ їй, що це все Тупоту́н так весели́ть бе́сіду (Г. Барв.). Ясу́ю вам, що воюва́в щасли́во (Куліш). Газе́ти доно́сять про відкриття́ парла́ментської се́сії].
Из’ясня́ть, из’ясни́ть – з’ясо́вувати и (реже) ясува́ти, з’ясува́ти, ясни́ти, з’ясни́ти, вия́снювати и виясня́ти, ви́яснити, (толковать) тлума́чити, витлума́чувати, ви́тлумачити що кому́; срвн. Раз’ясня́ть, Об’ясня́ть. [Дава́й ясни́ти нам та́ ба́ба – я́к і що́, і до чо́го (Новом. п.). Ви про́сто все і ко́ротко з’ясни́ли (Куліш)].
Изменё́нный – з’ясо́ваний, з’я́снений, ви́яснений.
Об’явля́ть, об’яви́ть – оповіща́ти, оповісти́ти, повісти́ти, обвіща́ти, обвісти́ти, оголо́шувати и оголоша́ти, оголоси́ти, оглаша́ти, огласи́ти, ознаймува́ти, ознайми́ти, ясува́ти, з’ясува́ти, освідча́ти, осві́дчити, об’явля́ти, об’яви́ти що, про що. [Про це опові́щено в газе́ті. Ознайму́ємо цим на́шим універса́лом. Ми ясу́ємо ім’я́м наро́ду й на́шого уря́ду, що Ма́рцій заслужи́в кара́ння сме́ртю (Куліш)].
-ля́ть устно – виклика́ти.
-ля́ть, -ви́ть себя сторонником кого, чего – признава́тися до ко́го, до чо́го.
-ви́ть себя чем – об’яви́тися чим. [Чи не хтів він в той ве́чір неофі́том об’яви́тись? (Л. Укр.)].
-ви́ть о себе – оповісти́тися. [Піду́ оповіщу́ся у во́лость].
-ви́ть о выходе книги – оповісти́ти, що кни́га ви́йшла з дру́ку.
-ви́ть кому свои намерения, цель, мнение, волю – з’ясува́ти кому́ свої́ за́мі́ри, мету́, ду́мку, во́лю.
-ви́ть амнистию – ознайми́ти амнесті́ю.
-ви́ть приказ – оповісти́ти нака́з(а).
Об’явля́емый – опові́щуваний, оголо́шуваний.
Об’я́вленный – опові́щений, оголо́шений, обві́щений, озна́ймлений, осві́дчений.
Об’ясня́ть, об’ясни́ть – виясня́ти, ви́яснити, поясня́ти, поясни́ти, ясува́ти, з’ясо́вувати, з’ясува́ти, ясни́ти що кому́. [Поча́в виясня́ти, як ста́лося, і ви́яснив докла́дно. Я вам залюбки́, поясню́. Дава́й ясни́ти нам та ба́ба – як і що, і до чо́го, – аж набри́дла].
Об’яснё́нный – ви́яснений, поя́снений, з’ясо́ваний.
Оглаша́ть, огласи́ть
1) оголо́шувати, оголоси́ти, розголо́шувати, розголоси́ти, оповіща́ти, оповісти́ти, о[роз]публіко́вувати, о[роз]публікува́ти, ясува́ти, яси́ти. [Зібра́в усі́х коло се́бе та й оголоси́в, що бу́де роздава́ти хліб голо́дним. Газе́ти розголоси́ли по всьо́му сві́ту про поді́ї. Що хоч зо мно́ю роби́, ті́льки ба́тькові не яси́].

Оглаша́ть, -си́ть чету, вступающих в брак – оклика́ти, окли́кнути, виклика́ти, ви́кликати молоди́х, заповіда́ти, запові́сти молоди́х, за́повіді дава́ти молоди́м;
2) розтина́ти, розітну́ти (
и розтя́ти), сповня́ти, спо́внити що, луна́ти, залуна́ти в чо́му.
-а́ть воздух воплями, стенаниями – розтина́ти пові́тря ле́ментом, голосі́нням.
Радостные крики -си́ли воздух – ра́дісні по́крики залуна́ли в пові́трі.
Оглашё́нный – о[роз]голо́шений, опові́щений, о[роз]публіко́ваний.
Оповеща́ть, оповести́ть о чём кого – оповіща́ти, оповісти́ти кого́ про що, проголо́шувати, проголоси́ти кому́ що, ясува́ти, з’ясува́ти кому́ що, про що, обвіща́ти, обвісти́ти кому́ що, заповісти́тися. [Мене́ про це вже опові́щено. Звели́ Анто́нія живи́м узя́ти, – з’ясу́й про це (Куліш)].
-ща́ть, -сти́ть через посланцов – обсила́ти, обісла́ти. [Уже́ я й полки́ обісла́в, щоб ко́ні корми́ли і в доро́гу гото́ві були́ (Куліш)].
Оповеща́емый – опові́щуваний, проголо́шуваний.
Оповещё́нный – опові́щений, проголо́шений. Срв. Извеща́ть, Об’явля́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЫЯСНЯ́ТЬ ще ясува́ти, вно́сити я́сність, (питаючи) допи́туватися;
выяснять обстоя́тельства з’ясо́вувати карти́ну, з’ясо́вувати обста́вини;
выясня́ющий що з’ясо́вує тощо, зда́тний /покли́каний/ з’ясува́ти, для з’ясува́ння, за́йня́тий з’ясуванням, прикм. з’ясовувальний, вияснювальний, висвітлювальний;
выясняющий обстоя́тельства ста́вши з’ясо́вувати карти́ну;
выясняющийся/выясня́емый з’ясо́вуваний, вия́снюваний, висві́тлюваний;
выясняющийся проя́снюваний, щора́з ясні́ший;
выясняющиеся обстоя́тельства щора́з ясні́ша карти́на;

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ясува́ти, -су́юсалютовать.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Засалютова́ть = ясува́ти, я́су воздава́ти (почать) С. З.
Объясни́ть, объясня́ть, ся = объясни́ти (С. Жел.), ви́яснити (С. Пар.), поясни́ти, ви́словити ся (С. Л.), зъясува́ти, після довгого непорозуміння — порозумі́ти ся, объясня́ти, поясня́ти, виясня́ти, ся, ясува́ти. — Все як слїд йому вияснив. Чайч. — Треба нам висловити ся на письмі. Кн. — Ми порозуміли ся і помирили ся. Кн.
Огласи́ть, оглаша́ть, ся = 1. оголоси́ти (С. З. Л.), розголоси́ти, оповісти́ти, яси́ти, оголоша́ти, розголоша́ти, оповіща́ти, ясува́ти. — Уже хоч бий, тільки батькові не яси. н. о. 2. залуна́ти, розітну́ти ся, розляга́ти ся, розтина́ти ся (С. З.). — Луна розтинаєть ся в лузї. С. З. — Забринїли стави-ріки в берегах зелених, залунали всї улоньки од сьпівів веселих. Пч. О. 3. окли́кнути, оклика́ти, виклика́ти (про шлюб).
Публи́кова́ть = ясува́ти і д. Объявля́ть і Обнаро́дывать.
Салютова́ть = ясува́ти, ясу́ воздава́ти (С. З.).

Запропонуйте свій переклад