Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Лежачего не бьют. Обиженного обижать - двойной грех (два греха). —
1. Хоч хто мал - не топчи його в кал.
2. Лежачого не бьють.
3. Лежачого не займай.
4. На похиле дерево і кози не скачуть.
5. Щирий козак ззаду не нападається.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Обь, О́бі, О́бі, О́б’ю (ріка)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Будько́, -ка́, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. См. Набуватися 3.
Відмі́н, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе. АД. І. 100.
Відміня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. Відміни́ло. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило.
2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14. Відмінила свічечку за копієчку. Ном. № 12832. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. ЗОЮР. II. 287.
3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити. АД. І. 100.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Набива́ти, сов. в. наби́ти, гл. *5)—ру́ку. Упражняться, наупражняться, практиковаться, напрактиковаться. Нехай набиває руку, то й стрілятиме доладу. Крим. Читаю швидко вже: трошки набив руку. Крим. *6)—но́ги. Устать, утомиться от ходьбы. Шо ти не бачив на тому ярмаркові? Не ходи, бо тільки ноги набьеш. Полт. у. Г. Йов.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мелочно́й = 1. дрібни́й, дрібьязко́вий. — Дрібний крам. — Дрібний крамарь. 2. (про чоловіка) — дріботу́н. — Ат! людина така з його... дріботун, до всього йому свого носа треба, хоч би там яка дурниця була. Кн.
Ножи́ще = ножа́ка. С. З. — Бьють, мене ломакою, ріжуть мене ножакою; за те мене отак гублять, що всї мене дуже люблять? (н. з. — хлїб).
Подра́ться = 1. поби́ти ся (С. Ж.) за чуби — поску́бти́ ся, почу́бити ся. — Він побив ся з писарем, Кн. — Бо ті попи, бо ті дяки за книші побьють ся, полають ся. н. п. 2. подра́ти ся; поде́рти ся, поша́рпати ся. — Штани в його полатані, подрана свитина. Як. — Пошарпалась одежа.
Потво́рствовать = потура́ти, потоля́ти і т. д. д. Поблажать і Потакать. — А він хоч бачить та мовчить, гріхам великим потурає. К. Ш. — Оттак, так! Потурай їм,.. Може колись і вбьють мене. Кр. Потво́рщикъ, ца = д. Потатчикъ, ца.
Прями́къ = чолові́к щи́рий, про́стий, прями́й. — Идти́, ѣ́хать на прями́къ = навпросте́ць, навпрошки́, навпряме́ць, напряме́ць, навпрямки́, прямце́м іти́, їхати, простува́ти. — Коли-б навпростець, а то обьїздками, так і далеко. Кн. — На що объїзжати, коли можна навпрошки їхати. Кр. — Хочеш бути чоловіком, так іди прямцем за віком. В. Щ. — Хто простує, той в дорозї і ночує. н. пр. — Сказа́ть на прями́къ, на пря́мки — навпросте́ць, навпря́мки сказа́ти. — Як почув таку одповідь Марко, бачить сам, що манівцем не можна, тай почав вже навпростець до його. Ст. С. (д. ще під сл. Обиня́къ).
Старови́на, рос. Scrophularia nodosa L. = старовина́, кукуля́рія, підти́нник, ра́нник, смовбь. С. Ан.