Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 96 статей
Шукати «*водитель» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вводи́тель – запрова́дник, упрова́дник.
Делопроизводи́тель – ділово́д. [Він на поса́ді ста́ршого ділово́да].
Заводи́тель, -ница – (учредитель) основополо́жник, -ниця, фунда́тор (-ра), -торка, (вводитель) запрова́дник, -ниця. [Запрова́дник нові́тніх звича́їв].
Изводи́тель, -ница, см. Изво́дчик, -чица.
Переводи́тель, -ница
1) перево́дець, -во́дниця;
2) (
истребитель) виво́дець, виво́дниця, переві́дни́к, переві́дни́ця, вигу́бник, вигу́бниця;
3)
ком. – перепи́сувач.
Письмоводи́тель – письмово́д, ділово́д, пи́сар (-ря).
Предводи́тель – приво́[і́]дець (-ві́дця) и приві́дця (-дці, м. р.), прово́дець (-ві́дця), прові́дни́к; (проводырь) провода́р и проводи́р (-ря́); (отряда) ва́таг, ватажо́к, вата́жко́ (-жка́), вата́жний (-ного), голова́, ота́ман. [Їх приво́дець по та́бору мов пан яки́й хо́дить (А.-Д.). Го́вард, на́шим корабля́м приві́дця (Грінч.). Без голови́ ві́йсько ги́не (Номис). Провіднико́м се́ї депута́ції був єпі́скоп Яхимо́вич (Барв.). Попере́ду ва́таг молоде́нький на вороні́м ко́ню (Рудч.). Хто ватажко́м пі́де перед ва́ми (Шевч.)].
-тель дворянства – ма́ршал, марша́лок (-лка).
-тель голи, бедняков – голотово́да (Куліш). Быть -лем, см. Предводи́тельствовать.
Производи́тель – творе́ць, витво́рець; (исполнитель) викона́вець (-вця), вико́нувач, переві́дник.
-тель работ – викона́вець робо́ти.
-тель следствия – переві́дник слі́дства;
2) (
племенной самец) насі́нник;
3) виро́бник, виро́блювач, продуце́нт. [Виробники́ й споживачі́. Виробники́ сі́льсько-господа́рських проду́ктів. Бі́льше бу́де споживачі́в, бі́льше бу́де й виро́блювачів. Не Дон-Жу́ан – геро́єм на́ших днів, а продуце́нт, робі́тник (Франко)];
3)
арифм. (множимое и множитель) – чи́нники (-ків);
4)
геом. – твірна́; см. Образу́ющая.
Путеводи́тель
1) провідни́к, проводи́р (-ря);
см. Проводни́к, Руководи́тель;
2) (
книга) подоро́жник;
3)
см. Ко́мпас.
Атама́н
1) (
начальник войска) ота́ман, ге́тьман; (на Запорожье) кошови́й;
2) (
предводитель отряда, шайки, артели) ота́ман, вата́г, вата́жо́к.
-ны (соб.) ота́мання.
Помощник -на – підотама́нчий.
Голова́, голо́вка, голо́вушка
1) голова́,
ум. голі́вка, голі́вонька, увел. голови́ще.
Выше всех -о́ю – за всі́х голово́ю ви́щий.
Рубить, отрубить го́лову кому-л. – стина́ти, стя́ти кому́ го́лову, стина́ти, стя́ти кого́.
Задирать -ву – де́рти го́лову, (иронически) ки́рпу гну́ти.
Повесить -ву – похню́пити го́лову, похню́пити ніс, похню́питися, пону́ритися.
В голове́, как молотом бьёт – в голові́ так і кре́ше, в голові́ на́че ковалі́ кую́ть.
Вниз голово́й, см. Вниз.
Ходить с непокрытой голово́й (ирон. о замужней женщине) – воло́ссям світи́ти.
С непокрытой -во́й – простоволо́сий.
Покачать голово́ю – покрути́ти голово́ю, похита́ти голово́ю.
Кивнуть -о́й – кивну́ти голово́ю.
Поднимать го́ловы – набира́тися ду́ху, смі́ливости.
Стоять, постоять голово́й за кого-л., за что-л. – ва́жити життя́м за ко́го, відва́жувати, відва́жити життя́ за ко́го, за що.
Платиться, поплатиться голово́й – наклада́ти (накла́сти, наложи́ти) голово́ю (душе́ю), заплати́ти своє́ю голово́ю.
Сложить го́лову – лягти́ голово́ю, зложи́ти го́лову, тру́пом лягти́.
Бей в мою го́лову! – бий моє́ю руко́ю!
Мылить, намылить го́лову кому-л. – ми́лити, нами́лити чу́ба, чупри́ну, (длительно) скребти́ мо́ркву кому́.
Осмотреть кого с головы́ до ног – обмі́ряти, обки́нути кого́ по́глядом від голови́ до ніг.
Очертя го́лову – о́сліп, нао́сліп, на одча́й душі́, на одча́й бо́жий.
Сломя го́лову – стрімголо́в, про́жо́гом.
Голова́ кругом идёт – голова́ о́бертом іде́ (хо́дором хо́дить, кружка́ йде), голова́ тумані́є, моро́читься (па́морочиться) світ, голова́ макі́триться, світ ве́рнеться кому́.
Закружилась голова́ у кого-л. – заморо́чи́ло го́лову кому́, заморо́чи́лася голова́ кому́.
Не сносить ему головы́ – накладе́ він голово́ю, не топта́тиме він ря́сту.
Как снег на́ голову – нежда́но-нега́дано, несподі́вано.
Разбить на́ голову – впень, до ноги́ поби́ти.
Сколько голо́в, столько умов – що голова́, то ро́зум.
С больной головы́ на здоровую – швець заслужи́в, а коваля́ пові́сили; винува́та діжа́, що не йде на ум їжа́.
Глупые го́ловы – цві́лі го́лови.
Глупая голова́ – дурна́, капу́стяна голова́, макі́тра.
Низкоостриженная (или голая) голова́ (насмешл.) – ги́ря, макоти́ря.
Лохматая г. (насмешл.) – ку́дла, ку́чма.
Сорви-голова́ – ши́беник, шиба́й-голова́.
Победная голо́вушка – побіде́нна голі́вонька.
Жить одною голово́ю – самото́ю жи́ти.
Он (она) живёт одною голово́ю – одни́м-оди́н (одна́) живе́, самото́ю живе́.
С головы́ на́ голову – всі до о́дного (жо́дного), геть-усі́.
Вооруженный с ног до головы́ – о[у]збро́єний до зубі́в.
Голова́ сахару – голова́, брила́ цу́кру.
Голова́ пласта (геол.) – лоб верстви́.
Мёртвая голова́ (бабочка) – летю́чий паву́к.
В голова́х – в голова́х.
В го́ловы – в го́лови, під го́лову.
Под голова́ми – під го́ловами.
Из-под головы́ – з-під голі́в;
2) (
ум. память) голова́, ду́мка.
Мне приходит, пришло в го́лову – мені́ спада́є, спа́ло на ду́мку, упада́є, упа́ло на ду́мку, набіга́є, набі́гло на ду́мку, сплива́є, сплило́ на ду́мку.
Забрать себе в го́лову – убга́ти собі́ в го́лову, у го́лову забра́ти, узя́ти щось собі́ в го́лову, взя́ти собі́ ду́мку.
Засело что-л. в голове́ – запа́ло щось у го́лову, урої́лось у го́лову кому́. [Урої́всь мені́ в го́лову Семе́н небі́жчик].
Не выходит из -вы́ что-л. – не схо́дить, не вихо́дить, не йде з ду́мки, стої́ть мені́ на ду́мці.
Ломает себе го́лову – клопо́че собі́ го́лову; су́шить собі́ го́лову (мо́зок), у го́лову захо́дить, хо́дить до голови́ по ро́зум.
Взбрело в -ву кому – ухопи́лося голови́ кому́, спа́ло на ду́мку, (вульг.) забандю́рилося кому́ що.
Потерять -ву – стеря́тися, заморо́читися.
Теряю го́лову – не дам собі́ ра́ди, нестя́млюся, не́стямки напа́ли мене́.
Вбить в го́лову кому – втовкма́чити кому́.
Выкинуть из головы́ – спусти́ти з ду́мки що.
Пойти с повинной голово́й к кому – повини́тися (повинува́титися) кому́, учини́ти поко́ру.
Голова́ полна тяжёлых мыслей – важкі́ ду́ми обсі́ли го́лову.
У него голова́ не в порядке – нема́є в ньо́го (не стає́ йому́) тре́тьої (деся́тої) кле́пки в голові́.
Вскружить кому го́лову – закружи́ти (закрути́ти) кому́ го́лову.
Забивать кому -ву – моро́чити го́лову кому́, па́мороки забива́ти кому́;
3) (
начальник, предводитель) голова́.
Голова́ городской, сельский – голова́ міськи́й, сі́льськи́й.
Быть, служить -во́й – головува́ти.
Пробыть, прослужить голово́й – проголовува́ти.
Он всему делу голова́ – він до всьо́го приві́дця (приві́дець, призві́дник), він на все голова́.
Дьяк
1)
стар. (письмоводитель, секретарь) – дяк, дьяк [А писалъ грамоту писарь пана старостынъ дьякъ изъ Болестрашичь, именемъ Дьячковичь (Гал. грам. 1359 р.)].
Думный д. – ду́мний дяк.
Дворцовый д. – пала́тний дяк.
Митрополичий д. – мітрополі́тів дяк.
Приказный д. – прика́зний дяк;
2)
см. Дьячо́к.
Команди́р
1) (
воен.) команди́р (-ра), старшина́; (полка) (стар.) реймента́р (-ра́); (нерегулярн. группы: предводитель) вата́жо́к (-жка́), вата́жко́. [На́ші команди́ри (Пр. Пр.). Шко́ла черво́них старши́н].
-ди́р дивизии, корпуса – команди́р диві́зії, ко́рпусу;
2) (
в обиходе) команди́р, верхово́да, ота́ман, голова́.
Ма́тка
1) (
мать) ма́тка. [У ко́го ма́тка рідне́нька, у то́го й соро́чка біле́нька (Приказка)].
Правда -ка – щи́ра пра́вда.
Сказать всю правду -ку – сказа́ти щи́ру пра́вду, сказа́ти все по щи́рості;
2) (
женщина) жі́нка, (баба) ба́ба, (тётка) ті́тка;
3) (
у животных) ма́тка (в ед. и соб. значении), (самка) сами́ця. [Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе (Номис). Ове́ць у йо́го ду́же бага́то: само́ї ма́тки сот сім (Сл. Ум.)];
4) (
у пчёл) ма́тка, ма́тиця. [За ним повали́ло коза́цтво, як за ма́ткою бджо́ли (Куліш)].
Лишиться -ки – зматчі́ти, зма́тчитися.
Лишившийся -ки (улей, рой) – зматчі́лий, безма́тній (ву́лик, рій, р. ро́ю);
5)
анат. uterus – ма́тиця, ма́тка, ура́з (-зу), (пров.) дити́нник, (у свиньи ещё) паця́тник (-ка) (Верхр., Жел.).
Бешенство -ки – німфома́нія, сказ ма́тиці.
Выпадение -ки – ви́пад ма́тиці (ма́тки, ура́зу);
6) (
у растений) ма́точка, плідни́к (-ка́);
7) (
картофелин, луковиц) ма́тка;
8) (
минер.: маточная порода) ма́точна поро́да.
-ка венисы – лосняко́вий лупа́к (-ка́);
9) (
в колодце) діти́нець (-нця);
10) (
уксусный отсед) гніздо́ (о́цту) (Сл. Ум.);
11) (
предводитель в игре) ма́тка;
12) (
оспа) ві́спа;
13)
см. Ко́мпас;
14)
см. Матня́;
15)
см. Ма́тица 1.
Нача́льник – нача́льник; (заведующий, председатель, предводитель) голова́; (старшой, шеф) старши́й (-шо́го); (власть имущий) зве́рхник. [Ти чув, що говори́в оту́т нача́льник? (Л. Укр.). Та то-ж посла́в намі́сник, нача́льник ваш (Грінч.). Чолові́к, що ма́ла його́ бі́льша части́на (козакі́в) собі́ за го́лову; закли́кав сього́ ново́го зве́рхника Зборо́вський у свій курі́нь (Куліш). Хто тебе́ наста́вив старши́м над на́ми? (Брацл.)].
-ник гарнизона – нача́льник зало́ги.
Земский -ник – зе́мський (-кого) (нача́льник). [Хіба́ йому́ зе́мський не ви́бив зу́ба? (Коцюб.)].
Караульный -ник – нача́льник сторо́жі.
Непосредственный (прямой), низший -ник – безпосере́дній, ни́жчий нача́льник.
-ник отделения – нача́льник (голова́) ві́дділу.
-ник связи, снабжения – нача́льник зв’язку́, постача́ння.
-ник станции – нача́льник ста́нції.
-ник школы – нача́льник (заві́дувач) шко́ли.
-ник штаба – нача́льник шта́бу.
Отношения между -ком и подчинённым – відно́сини (по)між нача́льником і підле́глим (підвла́дним), відно́сини ста́ршого до підле́глого (підвла́дного).
Быть -ком – бу́ти нача́льником (за нача́льника и т. п.); см. ещё Нача́льствовать 2.
Обольсти́тель
1) (
обманывающий лестью) обле́сник; (прельщающий чем-либо) споку́сник, зводи́тель;
2) (
соблазнитель) баламу́т (-та), баламу́та (-ти) (м. р.). Срв. Соблазни́тель;
3) (
пленяющий собою) чарівни́к (-ка́).
Перево́дчик, -чица
1) переклада́льник, -ниця, перекла́дач, -дачка, перекла́дчик, -чиця, перекла́дар, -дарка;
2) товма́ч;
3)
см. Переводи́тель.
Предводи́тельский – приві́дницький, прові́дни́цький, провода́рський, ота́манський, ватажкі́вський; марша́льський. См. Предводи́тель.
Предводи́тельствовать
1)
кем, чем – передува́ти ким, при́від (про́від) дава́ти кому́, верхово́дити, дово́дити ким, пе́ред ве́сти́ (води́ти), пе́ред держа́ти в чо́му, над чим. [І таки́й-то слабоси́лок оци́м вели́чним сві́том ору́дує і переду́є всі́ми (Куліш). Горді́й спра́вді вмів пе́ред ве́сти́, вмів отаманува́ти так, що и́нші його́ слу́хались (Грінч.). Дово́див ї́ми полко́вник Неба́ба (Куліш)];
2) (
быть предводителем) проводарюва́ти, головува́ти, отаманува́ти, ватагува́ти, вата́жити, ватажкува́ти (над ким); маршалкува́ти; см. Предводи́тель.
Преле́стник – (прельщающий собой) прина́дник, прива́бник, (искуситель) споку́сник, переле́сник (-ка), (соблазнитель) баламу́т (-та), баламу́та (-ти), зводи́тель.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Водитель – водій.
[Містом несеться «маршрутка». Пасажир, простягаючи гроші: — Передайте, будь ласка, водієві на вінок.]
Обговорення статті
Пятновыводитель – плямовибавник, вибавник плям, плямозни́щувач, плямовидаля́ч, (лосизм) плямовивідни́к. Обговорення статті
Голова, головушка
1) голова, (
умен.) голівка, голівонька, (увел.) головище, (шутл.) мозгівня, макітра, баняк;
2) (
начальник, предводитель) голова:
бей в мою голову! – бий моєю рукою!;
была бы голова на плечах, а хлеб будет – аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже (Пр.); аби моя голова здорова, то все гаразд буде (Пр.);
быть, служить головой – головувати;
валить с больной головы на здоровую – звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову);
вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что – убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що;
вбивать себе в голову – взяти собі думку; забрати в голову; убгати собі в голову;
в головах – в головах;
в голове как молотом бьёт – у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше;
в головы – в голови, під голову;
взбрело в голову кому – упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося, прибандюрилося (наверзлося) кому що;
взять, забрать себе в голову – узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку;
вниз головой – сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (иногда) потич; догори ногами;
вооруженный с ног до головы – озброєний (узброєний) до зубів;
в первую голову (разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом;
в противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать – митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати;
вскружить голову кому – замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому;
выдать с головой кого (устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (истор.) видати на ласку чию чого;
выдать себя с головой – видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (истор.) видати себе на ласку чию;
выкинуть из головы кого, что – викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що;
выше всех головою – за всіх головою вищий;
глупая голова – дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена);
глупые головы – цвілі голови;
голова болит у кого – голова болить у кого, кому, (иногда) кого;
голова в голову (двигаться, идти) (воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися);
голова городской, сельский – голова міський, сільський;
голова идёт кругом у кого (разг.) – голова обертом (обертнем, кружка, ходором) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (паморочиться, туманіє) в кого, кому; світ (голова) макітриться (округи йде) кому; морочиться (паморочиться) світ; світ вернеться кому;
голова мякиной (трухой) набита (перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться;
голова пласта (геол.) – лоб верстви;
голова полна тяжёлых мыслей – тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову;
голова сахара – голова, брила цукру;
голова с пивной котёл (фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола);
головой (на голову) выше кого – на [цілу] голову вищий (-ща, -ще) від кого(за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого;
головой ручаться – ручитися життям (головою); голову об заклад ставити;
голову вытащил – хвост увяз – голову витягнеш – зад угрузне (Пр.); сорочку викупив, а сукман заставив (Пр.); церкву покрив, а дзвіницю обдер (Пр.); поли крає, а плечі латає (Пр.);
даю голову на отсечение – кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати);
жить одною головою – самотою жити;
задирать голову – дерти голову, (ирон.) кирпу гнути;
забивать кому голову – морочити голову кому; памороки забивати кому;
за дурною головою и ногам нет покоя – за дурною головою і ногам нема спокою (Пр.); через дурний розум ногам лихо (Пр.); за дурною головою і ногам лихо (біда) (Пр.); за дурною головою і ногам дістається (Пр.);
засело что-либо в голове – запало щось у голову, уроїлось у голову кому;
из головы не выходит кто, что – з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що;
из-под головы – з-під голів;
как снег на голову – неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову;
кивнуть головой – кивнути головою;
кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого – у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, наморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого; заморочило голову кому;
ломать [себе] голову – сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок), морочитися з чим, у голову заходити; (образн.) ходить до голови по розум;
лохматая голова – кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова, (ирон.) кудла (кучма, кустра, куштра);
мёртвая голова (бабочка) – летючий павук;
мне и в голову не приходит – мені й голови не в’яжеться;
на голове ходить (перен.) – на голові ходити, бешкетувати (лок. галабурдити), збивати бучу (колотнечу), пустувати, жирувати;
намылить, мылить голову кому – намилити, милити голову (чуба, чуприну) кому, змити голову кому; (длительно) скребти моркву кому;
на свою голову брать, взять кого, что – брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність), (иногда при негат. последствиях) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що;
не бери в голову – не переймайся, (жарг.) не парся;
не выходит из головы что-либо – не сходить, не виходить, не йде, не спадає з думки, стоїть мені на думці;
негде голову преклонить – нема де (ніде) голови (голову) прихилити, нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися);
не морочь, не морочьте мне голову – не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови;
не мудра голова, да кубышка полна – хоч у голові пусто, та грошей густо (Пр.); у голові пусто, та в кишені густо (Пр.);
не сносить ему головы – накладе він головою (иногда образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту;
не удерживается (не держится) в голове (разг.) – не держиться голови, (образн.) голова як решето;
низко стриженная голова – низько стрижена голова, гиря, гирява голова, макотиря;
одна голова и смеётся, и плачет – одні очі і плачуть, і сміються (Пр.);
одна голова хорошо, а две — лучше – одна голова добре, а дві ще краще (лучче) (Пр.); що дві голови, то не одна (Пр.); дві голови ліпше, як одна (Пр.);
он всему делу голова – він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова;
он забрал себе в голову – він узяв (убгав, укинув) собі в голову, він узяв собі думку, йому зайшло в голову;
он о двух головах (разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий;
он (она) живет одною головою – він одним один (вона одним одна) живе, він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе, він (вона) самотою живе;
он с головой – він має добру голову, у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах), він має голову на плечах (на карку, на в’язах), він має під шапкою;
осмотреть кого с головы до ног – обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг;
очертя голову – на від[од]чай [душі], відчайдушно, осліп (сліпма, наосліп, безбач), (образн.) зав’язавши очі; на одчай Божий;
победная головушка – побіденна голівонька;
повесить, понурить голову, поникнуть головой – похнюпити (понурити похилити) голову (ніс), похнюпитися (понуритися, посупитися), зажуритися (засумувати); (образн.) очі в землю;
повинную голову меч не сечёт – покірної голови й меч не бере (Пр.); покірної голови меч не йме (Пр.); винного двома батогами не б’ють (Пр.); покірне телятко дві матки ссе (Пр.);
як признався – розквитався (Пр.);
под головами – під головами;
под носом взошло, а в голове не посеяно – під носом косовиця, а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
поднять, поднимать голову (перен.) – підвести (звести, підняти), підводити (зводити, піднімати) голову, набратися, набиратися духу (сміливости(і));
пойти с повинной голови к кому – повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору;
покачать головою – покрутити головою, похитати головою;
поплатиться головой (перен.) – наложити (накласти, накладати) головою (душею), заплатити [своєю] головою;
потерять голову (перен.) – розгубитися, утратити (стратити) розум, заморочитися, сторопіти [украй]; стерятися; не дати ради собі;
приходить в голову – спадати, спливати кому на думку;
пришло в голову, пришла в голову мысль – спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося, набігло) на думку (на гадку), спала (набігла, прийшла) думка, зайшла думка (гадка), зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови);
пробыть, прослужить головой – проголовувати;
промелькнуло в голове
промайнула [майнула, проминула, минула, блиснула, шаснула] думка (гадка) [в голові] кому, в кого;
промок с головы до ног – промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ (хлюща));
пустая голова – порожня (пуста) голова (образн.) у голові яку пустій стодолі, голова як свистун;
разбить на голову – впень, до ноги побити;
рубить, отрубить голову кому-либо – стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого;
сам себе голова (перен.) – сам собі голова (пан);
с больной головы на здоровую – з хворої голови на здорову скидає (Пр.); з дурної голови та на людську (Пр.); швець заслужив, а коваля повісили (Пр.); слюсар прокрався, а коваля покарали (Пр.); винувата діжа, що не йде на ум їжа (Пр.); хто кислиці поїв, а (на) кого оскома напала (Пр.); Адам кисличку з’їв, а в нас оскоми на зубах (Пр.); на вовка неслава, а їсть овець Сава (Пр.); іноді б’ють Хому за Яремину вину (Пр.); на вовка помовка, а заєць капусту з’їв (Пр.); хто б’ється, а в кого чуб болить (Пр.); за моє ж жито та мене ж і бито (Пр.); нашим салом та по нашій шкурі (Пр.);
свернуть себе голову – скрутити (звернути) собі голову (в’язи), прогоріти (збанкрутувати);
светлая голова (перен., разг.) – світла (ясна) голова, тямущий чоловік (тямуща людина);
с головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен., разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим;
с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (иногда) від мозку до п’ят;
с головы на голову – всі до одного (жодного), геть усі;
сделал что на свою голову (разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову);
седина в голову, а бес в ребро – волосся сивіє, а голова шаліє (Пр.); сивина в голову, а чорт у бороду (Пр.); чоловік старіє, а чортяка під бік (Пр.); і в старій печі дідько топить (Пр.); голова шпакувата, а думка клята (Пр.); стар, та яр (Пр.); волос сивіє, а дід дуріє (Пр.); сивина в бороду, а біс у ребро (Пр.); старість то старість, а без віжок не вдержиш (Пр.);
сколько голов, столько умов – кожна голова свій розум має (Пр.); що голова, то розум (Пр.);
сложить голову – наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти;
сломя голову – стрімголов (прожогом);
с непокрытой головой – простоволосий;
снимать голову – стинати голову;
с ног на голову поставить – з ніг на голову поставити, (назвать белое черным) сказати на чорне біле
[, а на біле чорне]; (
исказить, ещё) поперекру́чувати, перекрути́ти, попереіна́кшувати, переіна́кшити, попепереверта́ти, переверну́ти, поперебрі́хувати, перебреха́ти, (подтасовать, ещё) попідтасо́вувати, підтасува́ти;
снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема (Пр.); стявши голову, за волоссям не плачуть (Пр.); про ноги не думають, коли голова в петлі (шия в зашморзі) (Пр.); пропав кінь – і узду (по)кинь (Пр.); пропив кульбаку, то не жаль стремен (Пр.); взяв чорт батіг, нехай бере й пужално (Пр.); взяв чорт корову, нехай бере й теля (Пр.); коли пропав віл, пропадай і батіг (Пр.); байдуже ракові, в якому його горшку зварять (Пр.); не до поросят свині, як свиня в огні (Пр.); не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили (Пр.); по смерті нема каяття (Пр.); є каяття, та нема вороття (Пр.);
с седой головой – сивоголовий;
стоять, постоять головой за кого, что – важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що;
сумасбродная голова – шалена голова; зайдиголова (шибайголова);
сушить голову – (перен.) сушити (забивати, клопотати, морочити) голову;
теряю голову – не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене;
ты (он…) всему делу голова – ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова;
умная голова – розумна (велика) голова; (образн. разг.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав;
у него голова не совсем в порядке – жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє;
упасть, полететь вниз головой – сторчака дати;
хвататься, схватиться за голову (перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися;
ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) – волоссям світити;
хоть кол на голове теши – хоч кіл (клин) на голові теши (Пр.); як на пень з’їхав (Пр.); хоч вогню прикладай (Пр.); хоч перервусь, а не підкорюсь (Пр.);
хоч гавкай на його – нічого не вдієш (Пр.); хоч заріж, то не хоче (Пр.); хоч стріль йому в очі (Пр.);
что голова, то ум (разум) – що голова, то [й] розум (Пр.); що хатка, то інша гадка (Пр.).
[Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? (Сл. Гр.). Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став (П.Мирний). Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! (М.Кропивницький). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались (Сл. Гр.). Дурна голова нічого не поможе (Пр.). Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить (О.Кониський). Мені світ округи йде (Г.Барвінок). Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя (П. Куліш). Голова як казан, а розуму ні ложки (Пр.). Голова як у вола, а все говорить — мала (Пр.). Голову об заклад ставлю (Пр.). Мені з думки не йде наше безталання (І.Котляревський). Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Г.Барвінок). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою (Коцюбинський). Засвітив той лампочку, на комині стояла постояв, почухавсь у кучмі,знов сів (А.Тесленко). Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру (П.Мирний). Беру те на свою голову (Пр.). Атосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась (А.Свидницький). Хто ворожить, той душею наложить (Номис). Через тії коні воронії наклав козак головою (Сл. Гр.). Пуста готова ані посивіє, ані полисіє (Пр.). То світла голова (Пр.). За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят (Пр.). Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається (Г.Барвінок). Голова як маківка, а в неї розуму як наклано (Пр.). Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: «От тобі,– каже,– добулась як сова на току» (Г.Барвінок). Твоєю головою тільки на стілець добре сідати (Пр.). Краще бути головою у риби, ніж хвостом у лева (Пр.). Дурна голова не сивіє (Пр.). Де дурна голова, там і ногам біда (Пр.). Аж до 2008 року на пам’ятнику був напис про те, що енкаведисти загинули від рук «фашистських буржуазно-українських націоналістів», який лише замінили на мудре «з мечем прийшли — від меча загинули». Ось так, ніяких тобі підривів чи бульдозерів — ще один доказ того, що буковинські гуцули живуть дотримуючись американського гасла «take it easy» — «не переймайся» (Дмитро Антонюк).  Головне — це не паритися і насолоджуватися життям, бо воно, сука, проходить («Людина в (м)асьці»). … чого він, зрештою, сподівається своєю впертою, дурною поросячою макітрою, якщо навіть досвід тисячоліть не зміг примирити його зі своєю долею (Л.Мушкетик, перекл. Тібора Дері). Отож хай усяке на себе перш оглянеться та й каже тоді на чорне біле, а на біле чорне, бо всі ми такі, якими нас Господь создав, а часом то ще й гірші (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Злі язики в тутешніх  старих леді, дуже злі. Базікають, що їм прибандюриться (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Мої руки вже були наелектризовані від хвилювання, але побачивши, як Бутч увійшов до клітки без дозволу, я запанікував так, що у мене, як то кажуть, аж голова замакітрилася (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Тепер я більше нічого не пояснюю, бо немає сенсу збивати бучу (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Як же нерозумно він учинив! Адже можна було відомстити Каміллі іншим яким способом, та не так жорстоко, не так підло. Він проклинав свою дурість, картав себе за таку легкодумність і аж у голову заходив - як би те діло назад повернути, як би знайти якийсь порятунок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Наприкінці серпня я на безпач дав оголошення в газеті (О.Король, перекл. Д.Фаулза). 1. Одна голова добре, а дві краще. Але вже для кунсткамери… 2. Кат засудженому: — Вище голову!].
Обговорення статті
Политрук – (политический руководитель, ист., рус.) політрук.
[… я згадую, Як ти була політруком ескадрону І брала Перекоп (В.Сосюра). Бачив я, добродію мій Василю, гидку цю наругу п’яної солдатні над арештованими дівчатами, які були, як потім я дізнався, гімназистками з Рогачівської жіночої гімназії, і чув задоволене енкаведистське сміхотиння, похабну їхню лайку, похвальбу; я не впускав свого ока з голомозгого їхнього командира, який чи то пильнував, щоб солдати задовольнили хіть, чи то потішався своїми нововинайденими тортурами над бідними жертвами. Всі, всі оті політруки, старші й молодші, комісари й командири, що панували над нами в Кармеліті, навперейми винаходили все нові над нами знущання (Роман Федорів). …хай омине його куля колумбійських партизанів — котрі ж теж, здається, марксисти й борються за комуністичну революцію. Якщо вони візьмуть його заручником, Льончик, на крайняк, завжди зможе стати в них політруком — і душними тропічними вечорами переповідатиме їм, коли ще не забув, матеріали останнього з’їзду КПРС із програмою розвитку СРСР до 2000-го року, — хай, курви, конспектують (О.Забужко). Масовий похід у культурологію колишніх академічних «політруків» мав наслідком перетворення цієї дисципліни навіть не у прикладне смакознавство, а радше в поверхневе, тривіяльне культуроглядство (Олександр Івашина)].
Обговорення статті
Прораб, производитель работ – (виконавець робіт) виконроб.
[Нам належить визначити, що ми хочемо будувати. І примусити тих, хто бачить себе архітекторами, стати виконробами (С.Рахманін)].
Обговорення статті
Фильм – (англ.) фільм:
производитель, съёмщик фильмов – фільмар.
[Роздеризівотний фільм].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЯТНОВЫВОДИ́ТЕЛЬ реконстр. пляможе́р.
РУКОВОДИ́ТЕЛЬ ще провідни́к, управи́тель, (держави) лі́дер.
ИСКУША́ТЬ ще зва́блювати, зна́джувати, образ. вво́дити у споку́су;
искуша́ющий що /мн. хто/ зва́блює тощо, споку́сник, зва́бник, переле́сник, фаміл. зві́дник, зводи́тель, уроч. спокуси́тель, прикм. споку́сливий, звабли́вий, зна́дний, швидки́й до зва́би;
искушающийся/искуша́емый споку́шуваний, зва́блюваний, зна́джуваний;
ПРЕДВОДИ́ТЕЛЬСТВОВАТЬ (задавати тон) перен. козакува́ти;
предводи́тельствующий що /мн. хто/ веде́ пере́д тощо, ста́вши козакувати, ра́ди́й покозакува́ти, о́браний /призна́чений, покли́каний/ на ватажка́, провідни́к, проводи́р, верхово́да, ватажо́к, /у дворян/ предводи́тель, /у шляхти/ марша́лок, прикм. провідни́й, складн. веди́-перед- [веди́-перед-ба́ба].
СВО́ДНИЧАТЬ, сводничающий що /мн. хто/ звіднику́є, зви́клий звідникува́ти, за́йня́тий зві́дництвом, зві́дник, зводи́тель, прикм. галиц. зводли́вий, фраз. зві́дницький.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Делопроизводитель – ділово́д, -да.
Письмоводитель – письмово́д, -да, пи́сар, -ря.
Предводитель – приві́дець, -дця, приві́дця, -ці, проводи́р, -ря́; (войск) ватажо́к, -жка́; -ница – проводи́рка, -ки.
Производитель – виробни́к, -ка́; (потомства) сплоди́тель, -ля; (работ) викона́вець, -вця; -ница – виробни́ця, -ці.
Путеводитель – провідни́к, -ка́; -ница – провідни́ця, -ці; -тель (книга) – подоро́жник, -ка.
Руководитель – керівни́к, -ка́; -ница – керівни́ця, -ці.
Совратительзводи́тель, -ля, зві́дник, споку́сник, -ка; -ница – зводи́телька, -ки, зві́дниця, -ці, споку́сниця, -ці.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Производитель – виробник. Производитель работы – виконавець робота.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Производитель – вирібни́к (-ка́), п. (работ) – перево́дець (-дця), викона́вець (-вця).
Путеводитель – провідни́к (-ка́);
• п. (книга
) – подоро́жник (-ка).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

воспроизводи́тель відтво́рник,-ка, відтво́рювач,-ча
производи́тель виробни́к,-ка́, продуце́нт,-та
товаропроизводи́тель товаровиробни́к,-ка́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ватажо́к, -жка́вожак, предводитель, главарь.
Викона́вець, -вця
1)
исполнитель;
2) (
работы) производитель.
Викона́вець, викона́виця духівни́ці – душеприказчик, душеприказчица.
Судо́вий виконаве́ць – судебный исполнитель.
Виробни́к, -ка́производитель, производственник.
Голова́
1)
голова.
Голова́ в го́лову – все зауряд.
Го́лову ї́сти кому́ – пилить кого.
Наложи́ти голово́ю – погибнуть, умереть.
2)
ум, разум.
У го́лову взя́ти, забра́ти – задаться целью, решить.
Цві́ла голова́ – глупец.
3)
предводитель, главарь, распорядитель.
За твоє́ю голово́ю – под твоим водительством.
4)
председатель;
5) (
в книге) глава.
Ділово́д, -даделопроизводитель.
За́відця, -ці
1)
заведывающий, руководитель;
2)
подрядчик.
Зводи́тельобольститель.
Керовни́к, -ка́ (чого) – руководитель.
Марша́лок, -лка
1)
предводитель дворянства;
2)
староста на свадьбе;
3)
дворецкий.
Напра́вник, -ка
1)
руководитель;
2)
подстрекатель.
Ору́дникруководитель;
ору́дницяруководительница.
Ота́манатаман, предводитель.
Ота́ман у во́лоці (не́воді) – руководитель рыбной ловли.
Приві́дець, -дця и приві́дця, -ціруководитель, предводитель.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Деловод, делопроизводитель – ділово́д (-да).
Переводитель, -ница (коммерч.) – переписувач (-ча).
Письмоводитель, -ница – ділово́д (-да), ділово́дка.
Производитель, -ница
1) (
продуцент) – виро́бник (-ка), виро́бниця, витво́рець (-рця), витво́рниця, продуце́нт (-та), продуце́нтка;
2) (
п. работ) – викона́вець (-вця).
Путеводитель (книга) – провідник (-ка), подоро́жник (-ка); п. по Киеву – провідник по Києву.
Руководитель, -ница – керівник (-ка́), керівниця, провідник (-ка́), провідниця.
По: а) (с дат. падеж.) –
1) (
для обозначения места) – по (с предлож. пад.) – на, в (с винит. пад. на вопрос «куда» и с предлож. пад. на вопрос «где»); по балансу значится – на (в) балянсі записано; по всей Украине – на всю Украї́ну, по (на) всій Украї́ні; по книгам вести учет – в книгах (по книгах) прова́дити о́блік; вручить повестку по месту службы – пові́стку вручити, до рук, да́ти на мі́сці (в мі́сці, при мі́сці), де уряду́є; зарегистрироваться по месту жительства – зареєструва́тися в мі́сці прожива́ння; работать по профессиональной линии – працюва́ти в професі́йній лі́нії, працюва́ти в професі́йних організа́ціях; по селам и городам – по се́лах і по міста́х; по учреждениям – по устано́вах;
2) (
для обозначения направления движения и пути следования, а также способа передвижения, способа сообщения употребляется конструкция с творительным падежом без предлога): плавание по Днепру – плавба́ Дніпро́м; ехать по железной дороге – ї́хати залізницею; переслать по почте, телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом, телегра́фно; по телефону говорить – розмовляти телефо́ном; по улице ехать – ї́хати ву́лицею;
3) (
на вопрос «куда», для обозначения места назначения) – на, в (с винит, пад.); по адресу послать – на адре́су посла́ти; обратиться по адресу – вда́тися на адре́су; отослать по месту жительства – одісла́ти, надісла́ти в (на) мі́сце прожива́ння; разослать приказ по округам – порозсила́ти нака́з по окру́гах (на окру́ги); уехать по месту назначений – поїхати в призна́чене мі́сце, до призна́ченого мі́сця; по месту службы командировать – на мі́сце (в мі́сце) слу́жби відрядити;
4) (
с дат. пад. множ. числа для обозначения времени и действия передается чаще всего творит. падежом множ. числа, либо конструкциями с предлогом «у» с вин. пад. мн. числа, а также род. падеж. с «що»): по временам – часа́ми, ча́сом; по праздникам, по праздничным дням – у свята́, у святні дні, святами, святними днями; заседания происходят по пятницам – засі́дання відбуваються у п’ятниці, п’ятницями; (еженедельно) – щоп’ятниці; он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівто́рками; (еженедельно) – щовівті́рка; пароход отправляется по средам – паропла́в відпливає щосереди;
5)
а) (согласно чему, сообразно с чем) – за; (с творит. пад.) – згі́дно з чим, доде́ржуючи чого́; по алфавиту – за абе́ткою; по всем правилам, требованиям – за всіма́ пра́вилами, вимо́гами; по декрету – за декре́том; по его совету – за його́ пора́дою, згі́дно з його́ пора́дою; по закону – за зако́ном, за пра́вом; по исчислениям, предположениям и т. п. – за обраху́нками, припу́щеннями і т. ін.; по Марксу, по Ленину – за Ма́рксом, за Ле́ніном; по общему согласию – за спі́льною зго́дою; по определению суда – за вироком су́ду; по очереди – за черго́ю; по подписке – за передпла́тою; по порядку – за порядком, вряд; по порядку считать – рахува́ти (лічити) з ряду, вряд; по постановлению – за ухва́лою, постано́вою; по приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к; по следующей форме сделать – зробити за (згі́дно з) тако́ю фо́рмою, зробити, доде́ржуючи тако́ї фо́рми; распределять, классифицировать по каким-либо признакам – поділяти, клясифікува́ти за якими озна́ками; б) (с род. пад.) – з, (на підста́ві чого́); по ассигновке (выдавать, получать) – на підста́ві асиґна́ти; по поручению – з дору́чення; по приказу заведывающего – з нака́зу завідача́; по распоряжению Окрисполкома – з (на підста́ві) ро́зказу Окрвиконко́му; по чеку (выдать, получить) – на підста́ві че́ка, на чек; заплатить по векселю – заплатити на підста́ві ве́кселя, оплатити ве́ксель; заплатить по счету – заплатити на підста́ві раху́нку, оплатити раху́нок; налагать взыскания по докладам управляющего делами – наклада́ти ка́ру на підста́ві до́повідей (від) керівника́ справ; он арестован по доносу – він заарешто́ваний на підста́ві доно́су, виказу, че́рез доно́с, виказ; судить по наружности, по внешнему виду – судити з о́кола, з зо́внішнього (з о́колишнього) вигляду; судя по этому, по тому, что – су́дячи з цьо́го, з то́го, що; в) (в виду чего) – (уважа́ючи) на що; по заказу №… – на замо́влення; по моей просьбе – (уважа́ючи) на моє проха́ння; он уволен (в отставку) по прошению – його́ зві́льнено (у відстано́ву) (уважа́ючи) на (його́) проха́ння (на підста́ві його́ проха́ння); по первому его требованию – на пе́ршу його́ вимо́гу; по прошению, по ходатайству – на проха́ння, на клопота́ння; по требованию – на вимо́гу; г) (по причине чего, вследствие чего) – з (с род. пад.) – че́рез що, з чо́го; по болезни – че́рез хво́рість, че́рез хворо́бу (за хворо́бою); по недоразумению – че́рез непорозумі́ння (з непорозумі́ння); по недостатку средств – че́рез брак за́собів; по несогласию – че́рез незго́ду; по ошибке – че́рез по́милку, у по́милку; по принципиальным соображениям – з принципо́вих міркува́нь (че́рез принципо́ві міркува́ння); по принуждению – з (при)мусу, з прину́ки, че́рез примус; по случаю столетия – з наго́ди, з приводу столі́тніх роковин; по случаю чего? по поводу чего? – з яко́ї наго́ди? з яко́го приводу?; по той причине – з тіє́ї причини, через ту причину; д) (соответственно чему) – відпові́дно до чо́го, від чо́го; зарплата назначается по занимаемой должности – зарплатню признача́ють відпові́дно до поса́ди; плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти, пла́та відпові́дно до робо́ти;
6)
а) (в каком отношении, чаще всего твор. пад. без предлога) – на, про що, з чо́го; по качеству – якістю, на якість; по количеству народонаселения – число́м людности; по самой идее – само́ю іде́єю, з само́ї іде́ї; по своей величине, по своей силе – свої́м ро́зміром, своє́ю силою; по социальному положению он служащий – соціяльним ста́ном він службо́вець; по существу своего содержания – суттям свого́ змі́сту; литература по этому вопросу – літерату́ра до цього́ пита́ння, літерату́ра про це (пита́ння); по форме и по содержанию (интересный доклад) – і фо́рмою і змі́стом; товарищ по профессии – това́риш профе́сією; б) (по какому способу) – по (с дат. пад.), на (с вин. пад.); назвать по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння, на прі́звище (ім’ям, прі́звищем); по моему – (як) на ме́не, по-мо́єму; по моему мнению – на мою ду́мку; по моему соображению – на мою га́дку (ду́мку); по такому способу – на такий спо́сіб, по тако́му, таким спо́собом; по-украински, по-русски – по-украї́нському, по-росі́йському; в) (по сравнению с кем, с чем, по отношению к кому, к чему) – про́ти ко́го, про́ти чо́го, як рівняти (рівняючи) до ко́го, до чо́го; по смете у нас перерасход – про́ти кошто́рису в нас перетра́та; г) (на вопрос для чего? для какой цели? по какому вопросу, делу?) – в спра́ві чого, для чого, на що… (и часто непосредственно родит. падеж без предлога); по этому делу – в цій спра́ві; высказываться по вопросу о чем – висло́влюватися в які́й спра́ві (в спра́ві) про що; делопроизводитель по учету личного состава – ділово́д для о́бліку особо́вого скла́ду, ділово́д у спра́ві о́бліку особо́вого складу; доктор по (нервным) болезням – лі́кар (нерво́вих) хворо́б; издержки по предприятию – витра́ти підприє́мства; (вкладываемые в самое предприятие) – витра́ти на підприє́мство; издержки по содержанию аппарата – витра́ти на утримання апара́ту; комиссариат по внутренним делам – комісаріят вну́трішніх справ; комиссия по землеустройству – комі́сія (для) землевпорядкува́ння; комиссия по охране труда – комі́сія (в спра́ві) охоро́ни пра́ці, комі́сія для охоро́ни пра́ці; комиссия по составлению словаря – комі́сія на (для) склада́ння словника́, комі́сія (в спра́ві) склада́ння словника́; конференция по разоружению – конфере́нція в спра́ві роззбро́єння; обратиться к кому по делу – уда́тися до ко́го в спра́ві; работа по рационализации аппарата – робо́та над раціоналіза́цією, ко́ло (з) раціоналіза́ції апара́ту; расходы по операциям – операці́йні вида́тки; специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на (всерединні) вну́трішні неду́ги, х(в)оро́би; д) на вопрос из какой отрасли? из какой области?) – з (с родит. пад.); лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри; руководство по бухгалтерии – підру́чник (з) бухгальте́рії; е) (в выражениях): по выборам служить – служити з вибору; по длине, по ширине, по высоте измерять – виміряти на (в) довжину́, на (в) ширину́, на (в) височину́; по докладу резолюция – резолюція на до́повідь; по дороге, по пути: а) (в дороге) – доро́гою, в доро́зі, по доро́зі; б) (одна дорога) – по доро́зі, одна́ доро́га, одно́ю доро́гою (йти); доход по предприятию – добу́ток підприє́мства; (извлекаемый из самого предприятия) – добу́ток із підприє́мства; по закону, по праву – по закону, по пра́ву; по командировке – а) як відряджений, з відрядження, з відряду; б) з докуме́нтом про відрядження, про відряд; по мере возможности – у мі́ру можливости; по случаю дешево продается мебель – випа́дком (випадко́во) де́шево продають ме́блі; по справедливости – по пра́вді; по цене – за ціну́; б) (с вин. падеж.)
1) (
на вопрос по сколько?) – по (с винит. пад.); платить по 2 рубля метр – платити по два карбо́ванці за метр; по рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного; получать по 3 рубля в день – оде́ржувати (по) три карбо́ванці на день; приложить по одному образцу (экземпляру) – дода́ти по одно́му зразко́ві (примі́рникові); сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два пита́ння ко́жному;
2) (
на вопросы: по что, до какой поры?) – до чо́го, по що, по ко́го; по настоящее время, по сие время – до́сі, до цьо́го ча́су́, по цей час; по эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва бо́ки; с 1917 по 1927 год – з 1917 ро́ку до 1927 ро́ку, з 1917 ро́ку по 1927 рік; с 5 января по 5 марта – з 5 січня до 5 бе́резня;
3) (
с предлож. пад. на вопросы: по ком, по чем, после, чего) – за ким, за чим, по ко́му, по чо́му; по истечении, по прошествии срока – як вийде те́рмін; по истечении трех недель – по трьох тижнях, за три тижні пі́сля чо́го; по окончании праздников – по святах.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ватажо́к, -жка́, м. Предводитель, атаманъ, начальникъ. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.
Голова́, -ви́, ж.
1) Голова.
Що голова, то розум. Посл. У го́лову захо́дити, зайти́. а) съ ума сходить, сойти. К. ЧР. 152. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). Ном. № 1506. б) — заходи́ти. Печалиться. Фр. Пр. 52. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. Фр. Пр. 52. У го́лову (го́лови) кла́сти, покла́дати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. Ном. № 5478. Наложи́ти голово́ю, лягти́ голово́ю. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Мет. 14. Або за Дніпром ляжу головою. Шевч. 142. В голові́ мені́ (тобі́....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. Ном. № 4986. У голова́х. У изголовья. Рудч. Ск. І. 193. Поклав сокиру в головах. Під го́лови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. Мет. 82. У го́лову взя́ти, забра́ти. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пити горілки. Рудч. Ск. І. 200. По моїй голові́. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. На мою́, твою́.... го́лову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б’ються на гончарову голову. Ном. № 3148. Шоб тебе́ у жи́то голово́ю. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: Ном. № 3267. За твоєю (його́ и пр.) голово́ю. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. АД. II. 8. Го́лову кому́ ї́сти, жува́ти. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Ном. № 2725. Що в Бога день, усе голову їсть. Ном. № 2724. У голові́, у голо́вці було́. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. Кв. Голова́ в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька.
2) Умъ, разумъ.
Порадь мене своєю головою. К. ЧР. 188. До булави треба голова. Ном. № 753. Цвілі́ го́лови. Глупцы. Ном. № 6303.
3)
м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. Ном. № 751.
4)
м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... О. 1861. VIII. 95.
5)
ж. Глава, часть книги. К. Іов. XI.
6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. Сумск. у.
7) Часть топора возлѣ обуха. Сим. 24.
8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. Сим. 24.
9) Раструбъ пастушьей трубы. Сосн. у.
10)
= Маточина. Рудч. Чп. 250.
11) Часть гончарнаго круга. См.
Круг 11. Вас. 179.
12) Часть толчеи. См.
Стула походюча. Шух. I. 162.
13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. Вас. 155.
14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ
ци́гана. КС. 1887. VI. 466. 15 — святоя́нська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Чуб. І. 84. Ум. Голо́вка, голі́вка, голо́вонька, голі́вонька, голо́вочка, голі́вочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. Голови́ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Голотово́да, -ди, м. Предводитель голоти, голи, бѣдняковъ. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. К. ЦН. 168. Дурний голотовода Ґанжа. К. Бай. 67.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав, завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Зводи́тель, -ля, ж.
1) Обольститель.
2) Пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Марша́лок, -лка, м.
1) Предводитель дворянства.
Маршалок повітовий. К. МБ. II. 121.
2) Староста въ свадебномъ обрядѣ.
Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. Мет. 190.
3) Дворецкій.
Напра́вник, -ка, м.
1) Руководитель.
2) Подстрекатель, подуститель.
То такий порадник, тілько на зле направник. Черк. у.
Ору́дник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.
Ота́ман, -на, м.
1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ.
2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели;
отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Греб. 401. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п’ять, то ставиться над личманами отаман. О. 1862. V. Кух. 29. Отаманом артіль кріпка. Ном. № 10748.
Приві́дець, -дця и приві́дця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. НП. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Провідни́к, -ка́, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Нп. Ум. Провідничо́к. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ділово́д, -да, м. Делопроизводитель. Сл. Нік.
*Дові́дця, -ці, м. Предводитель, главарь. Куліш.
*Дороговка́з, -зу, м. 1) Путеводитель.
2) Указатель пути, руководитель.
Желех.
*Заві́дуватель, -ля, м. Заведующий (чем), руководитель. Сл. Нік.
*Керовни́к, -ка́, м. Руководитель. Сл. Дубр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Делопроизводитель — ділово́д, -да; Д. по хозяйственной части — ділово́д господа́рчої части́ни.
*Руководитель — керівни́к, -ка́; Р. политический — політи́чний керівни́к; Р. работ — керівни́к робо́ти.
Политический — політи́чний; П. аппарат — політи́чний апара́т; П. воспитание — політи́чне вихо́вання; П. руководитель — політи́чний керівни́к; П. состав — політи́чний склад.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Води́льщикъ, води́тель = повода́рь, поводи́рь. повода́тарь, повожа́тий С. З. Л., (старцїв) — старчово́д, міхоно́ша. — Ішов козак до Києва та сїв спочивати. Торбинками обвішаний його повожатий. К. Ш. — Слїпий сьмілїше ходить, як поводатарь водить. н. пр. — Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дївчата — шажок міхоноші. К. Ш.
Дѣлопроизводи́тель = секрета́рь, письмоводи́тель.
Письмово́децъ, письмоводи́тель = д. Пи́сарь.
Предводи́тель, ница = провідни́к, ця, приво́дець, приві́дця, прово́дець, війська — д. Военача́льникъ, стороницства — провода́рь, проводи́рь, верхово́да, розбійників — ота́ман, ва́таг, ватажо́к, колядників — бере́за, голоти — голотово́да (К. Б.). — Предводи́тель дворя́нства, Предводи́тельша = ма́ршал, марша́лок (Прав.), предводи́тель, ка (Лїв.). — Провідником сеї депутациї був єпископ Яхимович. Бар. О. — Через ваших же провідцїв на нас погибель. С. З. — Він у цьому дїлї привідця. — Татари ночують, їх приводець по табору, мов пан який, ходить. н. п. — Старий Сагайдак був наш ватаг було порядок дає. н. о. — Хто ватажком піде перед вами? К. Ш.
Производи́тель = творе́ць, ви́робник.
Путеводи́тель = провідни́к, повода́рь і д. Проводни́къ.
Руководи́тель, ница = проводи́рь, приві́дця (С. Л.), повода́р (С. Л.), повода́тар, ка (С. Л.), оруда́рь, ору́дник (С. Жел.), руково́дник (С. Жел.), вата́г, ватажо́к, напра́вник, напу́тник, ця, керма́нич, керовни́чий. — Все що жило новим життям, скрізь заворушилось; як бажали проводирі, все так і робилось. Кост. — Маючи за керманича духовенство, школа не спроможна була. Кн.
Обольсти́тель, ница = споку́сник, ця (С. Жел. Пар.), зводи́тель, ка (С. Жел. Пар.), баламу́т, ка (С. Жел.). — Ой ви хлопцї баламути, баламути всього сьвіта, баламутять наші лїта. н. п.
Отря́дъ= 1. виряжа́ння, од(від)ряжа́ння. 2. кома́нда, вата́га, загі́н (С. Л.), на розвідках — ча́та (С. З.). — Була се невеличка ватага козаків, що пильновала побіля Київського шляху. О. Ст. — Ватаги шляхти ставали за слуг у панів. Бар. О. — Два загони на Вкраїнї, два загони на Волинї, 5-й з ханом виступає, до Київа привертає. І. Г. — Розпустили свої загони по всій Українї. н. п. — Ковно опанували і чатами коло Вільна ґрасували. Л. С. — А тую землю чатами звоювали. Л. С. — Предводи́тель отря́да = ва́та́г (С. З.), ватажо́к (С. Аф. З.). — А що, хлопцї, так обіраєте його за ватажка? — Коли Кривоніс не прийме нас до свого загону, так ми оберем собі ватажком Марка, тай будемо приймать до гурту. О. Ст.
Преле́стникъ, ца = баламу́та, ка(С. Жел.) зводи́тель, ка (С. Жел. Пар.).
Разврати́тель, ница = зводи́тель, ка, споку́сник, ця. С. Пар.
Соврати́тель, ница = споку́сник, ця (К. Б.), зводи́тель, ка, зво́дник, ця.
Ша́йка = 1. вата́га (С. З. Л.), ба́нда (С. Ш.), згра́я (С. Л.), ша́йка (С. Жел.), ку́па (К. Сг.). — Ватага розбійників. — Предводи́тель ша́йки = ота́ман, ва́таг, ватажок, С. З. 2. ря́жка. С. З. — Принеси ряжку теплої води.