Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 56 статей
Шукати «*гр* к*ст*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

А́ло и ало́ – че́рвоно, ба́гряно, крива́висто.
Алова́тый – червонува́тий, багряни́стий, крива́вистий.
Ба́бка
1)
см. Ба́бушка;
2)
см. Ба́ба 4;
3) (
надкопытная кость) ба́бка;
4) (
игральная кость, камешек) ба́бка, па́ця.
Игра в ба́бки – гра в па́ці;
5) (
небольшая наковальня) ба́бка.
Виногра́дный – виногра́дний, виногра́довий, ви́нний, вино́вий. [Ви́нні кві́ти].
Виногра́дная кисть – ґро́на, ґро́нка, виногра́дний ке́тях.
Гра́мота
1) гра́мота, письмо́.

Учиться гра́моте – учи́тися письма́, гра́моти.
Приступать к гра́моте – бра́тися гра́моти. [Уже́ воно́ й гра́моти бра́лося];
2) гра́мота. [У рука́х царська́ гра́мота].

Конституционная гра́мотагра́мота конституці́йна.
Г. охранная – лист охоро́нний, обере́жний.
Г. дарственная, жалованная – лист да́рчий, нада́вчий.
Г. освободительная – визволе́нний лист.
Г. верительная – ві́рчий лист.
Гребешо́к
1)
см. Гребё́нка 1;
2) (
у овчинниковкогтеобразный железный гребешок для расчёсывания шерсти на овчине) дрешпа́к;
3)
петуший гребешо́к, бот.
а) пі́внячий гре́бінь,
б) лиси́чий хвіст, туре́цьке про́со;
4)
анат. (грудная кость у птиц) – коби́лка.
Грудно́й – грудни́й, груди́нний.
-а́я кость – грудни́на, грудни́ця; (у птиц) коби́лка.
-а́я клетка – огру́ддя.
-но́й ребёнок – немовля́тко, запа́зушна (цицькова́) дити́на, пригрудча́ (р. -ча́ти).
Закрести́ть
1) поча́ти хрести́ти, захрести́ти;
2) (
оградить крестом от чего-л. недобр.) похрести́ти кого́, що;
3) (
пометить крестом) позначи́ти хресто́м що.
Игра́льный – гра́льний.
-ные кости – бабки́ (-бо́к).
-ные карты – ка́рти, гра́льні ка́рти.
Кли́ка – клі́ка, згра́я; срвн. Ша́йка. [Згра́я капіталі́стів].
Придворная -ка – двірська́ клі́ка.
Кобы́лка
1) коби́лка, лоши́чка, кобильчи́на, (
молодая, уж и не жеребёнок) кобиля́ (-ля́ти), кобильча́ (-ча́ти, ср. р.).
Сколько -ке не прыгать, а быть в хомуте – стриба́й не стриба́й, а в голо́блі става́й (Приказка);
2) (
в струнных музык. инструм., в шерстобитном лучке) коби́лка;
3) (
для снимания сапог) роззува́чка;
4) (
подпорка) підпо́ра, пі́дпірка, (вилообразная) соха́, сі́шка, (козлы) коби́ли́ця, ко́[і́]зли (-зел и -злів);
5) (
цокольная, карнизная) коби́лка;
6) (
грудная кость у птиц) коби́лка, місто́к (-тка́);
7)
энтом. Cicada – коби́лка, ко́ник.
Копни́ть – (снопы) грома́дити, кла́сти (в) ко́пи, (сено) кла́сти (грома́дити) в копи́ці, копи́ти, копи́чити.
Копня́щий – копі́льник.
Моги́льщик
1) моги́льник, гроба́р (-ря́), погре́бник, (
только гробокопатель) гробоко́п (-па), копа́ч (-ча́). [Діста́ли від гробаря́ кі́стку з мерця́ (Етн. Зб. V). Він за погре́бника в на́шому селі́ (Липовеч.)];
2)
перен. – моги́льник, гроба́р. [Ви́бере собі́ з кни́жки тако́го-ж, як сам, моги́льника – безду́ший ви́раз (Куліш)];
3)
см. Моги́льник 5.
Напо́р
1) (
действие) напира́ння, натиска́ння, наляга́ння, нада́влювання, оконч. напертя́ (-тя́), нати́сне[і́]ння, нада́влення, напі́р (-по́ру), на́тиск (-ку); срв. Напира́ть;
2) на́пі́р (-по́ру), (на́)тиск (-ку), на́вал (-лу), (
порыв, особ. воздушный) і́мпет (-ту). [Під напо́ром хви́лі (Франко). Тиск води́ зме́ншився (Корол.). Перед ти́ском життя́ (Корол.). Душни́й ві́тер з і́мпетом бив об го́ри (Коцюб.). Біг так шви́дко, мов і́мпетом його́ несло́ (М. Грінч.)].
-ром воды прорвало плотину – ти́ском води́ прорва́ло гре́блю;
3) нава́ла, нало́га, на́ступ (-пу);
срв. Наступле́ние 2. [На́ше ві́йсько відби́ло воро́жу нава́лу (Київщ.). Що ду́жчою стає́ нава́ла пролетарія́ту, то суцільні́шає згра́я капіталі́стів (Азб. Ком.)].
На́тиск
1) (
действие) см. Нати́скивание, Нати́скание и Нати́снутие; (давление) на́тиск, тиск (-ку), (не только нагнёт) на́гніт (-ні́ту), (напор) на́вал (-лу) и нава́ла (-ли), (стремительный) і́мпет (-ту); (только о толпе) на́товп (-пу), (диал.) нало́га. [Міцни́й на́тиск бу́рі (Л. Укр.). Під на́тиском воро́жої си́ли (Доман.). Пе́рший на́гніт тяжко́ї ре́акції (Рада). Що ду́жчою стає́ нава́ла пролетарія́ту, то суцільні́шає згра́я капіталі́стів (Азб. Ком.). Пе́рший і́мпет ля́дський зупини́ти (Куліш). Радзиви́л поби́в козакі́в одни́м на́товпом і потя́г до Ки́їва (Куліш). Там нало́га така́, що тро́хи па́на не звали́ли, – так налягли́ (Черкащ.)].
Буря и -тиск (Sturm und Drang) – бу́ря і на́тиск.
Неограни́ченный – необме́жений, (реже) необмежо́ваний; (полный) по́вний, цілкови́тий, (безграничный) безме́жний.
-ная власть – необме́жена (абсолю́тна) вла́да; безме́жна вла́да.
-ное доверие – необме́жена (по́вна) (до)ві́ра.
-ное количество – необме́жена кі́лькість (-ости), необме́жене число́.
В -ном количестве – у необме́женій кі́лькості, необме́жено; срв. Вво́лю.
-ный кредит – необме́жений креди́т.
-ная монархия – необме́жена (абсолю́тна) мона́рхія.
-ный простор – необме́жений (цілкови́тий, безме́жний) про́стір.
-ное пространство – необме́жена (необмежо́вана) про́сторінь, (беспредельное) бе́змір (-ру), безме́жна (необме́жна) про́сторінь (-рони).
-ная свобода – необме́жена во́ля.
-ное честолюбие – безме́жне шанолю́бство (честолю́бство), безме́жний го́нор.
Ограни́ченный – обмежо́ваний, обме́жений.
-ное пространство – обмежо́вана про́сторонь.
-ная власть – обме́жена (и обмежо́вана) вла́да.
-ное количество – обме́жене число́, обме́жена (невели́ка) кі́лькість.
Давать в -ном количестве – видавце́м дава́ти (видава́ти).
-ный ум, кругозор – тісни́й ро́зум, кругови́д.
-ный человек – обве́дена голова́, дрібноголо́ва люди́на.
Отча́и[я]ваться, отча́яться – (предаваться отчаянью) розпачува́ти. [Ти ка́жеш, гріх клясти́ й розпачува́ти (Л. Укр.)]; (впадать в отчаяние) впада́ти, впа́сти в ро́зпач, в розпу́ку.
-ся в ком, в чём (терять надежду) – втрача́ти, втра́тити наді́ю на ко́го, на що, зневіря́тися, зневі́ритися в ко́му, в чо́му.
Доктор -вается в выздоровлении больного – лі́кар утрача́є наді́ю, що хо́рий ви́дужає.
Очко́
1) (
в улье, сети, на игральной кости, карте и т. п.) ві́чко, очко́;
2) (
у растения) бру́нька, бросто́к (-стка́), живе́ць (-вця́).
Перегла́дывать, переглода́ть (перегрызать) – перегриза́ти, перегри́зти, (о мног.) поперегриза́ти що.
-да́ли всё, что было – погри́зли все, що було́.
-ла́дывать костиобгриза́ти кістки́ зно́ву.
Перегло́данный – перегри́зений, (о мног.) поперегри́зуваний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кинематографист, кинематографистка – кінематографіст, кінематографістка, (разг., разг.) кіношник, кіношниця.
[Відвідувачі траплялися всілякі: непмани з пишнотілими подругами, наші й чужоземні моряки, шикарні джентльмени тих професій, про які не писалося в анкетах, але визнавалося в протоколах, письменники, які невдовзі стануть славетними, артисти, про яких скоро забудуть, а найбільше було тут кінематографістів. Одеса захворіла на кіноманію і величала себе «Голлівудом на березі Чорного моря» (Микола Бажан). Тетяна посміхнулася: «Так, якщо ще поставити на паркеті намет, і заховатись у ньому, то які гори? Тут набагато комфортніше, аніж в горах. От. А варити можна з бурульок». Почувши лише останнє слово, колишній кіношник лапнувся за носа, гадаючи, про ті, що там намерзли — адже його свого червоного він не відчував вже з півгодини. У нього в запасі був досвід натурних зимових кінознімань і тому він грівся од них, пригадуючи найвдаліші (Богдан Жолдак). Коли помер Вінграновський — людина, пов’язана з кіно, яку знали сотні операторів, артистів і режисерів, виявилося, що після нього залишилося лиш три півгодинні фільми, які зняв грузин Петріашвілі, який приїхав сюди в… еміграцію як один зі сподвижників покійного Звіада Гамсахурдіа. А якби не приїхав? А якби не зняв? Все-таки Микола Вінграновський, один із чільних «шістдесятників» і сам кіношник (Василь Герасим’юк)].
Обговорення статті
Стяжательство – грошолюбство, користолюбство. Обговорення статті
Таракан – (энтом.) тарган:
у каждого свои тараканы в голове – у кожного свої таргани в голові.
[Тоді ставало знов тихо, під лавками пищали миші, що вже перебирались на зиму до хати, та таргани шаруділи у миснику (М.Коцюбинський). В хаті не держав і кусника хліба, боячись розвести мишей та тарганів, а ще й інстинктивно здогадуючись, що вживати їжу, як і викидати її, не личить у кімнаті, де працюєш і спиш, і що цивілізація в невпинному поступові створила для цього місця громадського користування, яких вага не однаково зрозуміла для обох процесів, дарма що істотою вони рівно вартні (В.Підмогильний). Патриції лежали в три поверхи, виставивши три шереги надьогтьованих чобіт, позв’язуваних мотузками черевиків, лаптів і так репаних п’ят. Четвертий поверх становили ті, що підлазили під нижній піл і вмощувалися просто на бруднющій, вічно мокрій підлозі, мавши достатні причини не дертися нагору, а залазити, мов щурі або таргани, в нору (І.Багряний). Згадую камеру челябінської тюрми з натовпами тарганів по стінах; надивившись на них, я чув, як свербить усе тіло, і потім – новосибірська пересилка, перебута разом з В. Хаустовим, страшна іркутська тюрма – мене вкинули в камеру з бічами-аліментщиками: вошиві, брудні, отупілі, вони розносили дух периферійної задушливої волі, від чого хотілося вити вовком: виявляється, і так можна жити, і так мучитися тюремною скрутою (В.Стус). А таргани в голові дівчини не зникли, а заховалися, загубилися в тумані сумнівів і мрій. Той що шукає себе усюди, не знайде ніде. Колись на побляклу вже з часом фотографію подивиться стара жінка і посміхнеться, хоча дівчина і плакала над нею. Ці посмішки з фотокартки ще будуть здатні розсіювати темряву. Жінка заплаче, але не від образи, а від спогадів, сумних і щасливих. А таргани в її голові ще досі шукають один одного в тумані згадок і сумнівів (з інтернету). Мільт поглянув на мене так, наче я був її улюбленим тарганом, не більше (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Ауреліано миттю пояснив, що таргани — найстародавніша на Землі крилата комаха і вже в Старому Завіті згадується, що їх б’ють капцями, однак проти цих комах усі засоби знищення виявились недієвими — від посиланих бурою скибочок помідора й аж до борошна з цукром; тисячу шістсот відомих науці видів тарганів з давніх-давен переслідують вперто й нещадно; за всю свою історію люди не нападали так люто на жодне інше створіння, включаючи самих себе, і, сказати правду, потяг знищувати тарганів слід було б віднести до таких притаманних людині інстинктів, як розмноження, причому інстинкт таргановбивства непереборніший і виражений набагато чіткіше (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — На вулиці мінус 25, а дівки всі без шапок!? — Тарганів виморожують].
Обговорення статті
Просырать, просрати, разг. – просирати, просрати.
[Вона уміючи просирала, саме просирала, а не викидала на вітер гроші (О.Ульяненко). Заради політичного доктринерства або приватновласницьких інтересів вони примудрялися програвати, причому часто за вихідних умов, що були набагато кращими, ніж у супротивників (в народі таку програмну діяльність називають “проср…ти”) (Д.Шурхало, Д.Халецький). На цьому маленькому відрізку між бульваром і Рю-Лафаєт можна просрати все своє життя. Кожен бар аж вирує, сповнений пульсації, гральні кості готові; касири повсідалися на високих стільцях, мов стерв’ятники, а гролші, якими вони гендлюють, тхнуть важким людським духом (Г.Бєляков, перекл. Г.Мілера)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Подгрудный – підгру́дний, -а, -е, -ная кость – грудни́ця.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Впадать
• Впадать (впасть) в бедность
Див. бедность.
• Впадать, впасть в детство
(о старом) – упадати (падати), упасти в дитинство; дитинитися, здитинитися (дитиніти, здитиніти); на дитячий розум зійти (перейти); розум вистарити.
• Впадать, впасть в заблуждение
– помилятися, помилитися. [Дивись, щоб не помиливсь, а після не журивсь. Номис.]
• Впадать, впасть в забытьё
– упадати, упасти в забуття; забуватися, забутися. [Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття… Стельмах.]
• Впадать, впасть в крайность
– перебирати, перебрати (іноді переступати, переступити) міру; переходити, перейти [через] міру (через край); упадати, упасти в крайність (в крайнощі); доходити, дійти до крайнощів. [Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами. Старицький.]
• Впадать, впасть в летаргию
– за(в)мирати, за(в)мерти (обмирати, обмерти); западати, запасти в летаргію. [Привели до неї одну нашу-таки бабу, стару-престарезну, що недавно обмирала і на тім світі була. ЗОЮР.]
• Впадать, впасть в отчаяние
– упадати, упасти у відчай (в розпач, у розпуку); удаватися, удатися у відчай (у розпуку, у розпач); (зрідка, тільки недокон.) розпачувати. [Не раз впадав у зневіру, у відчай… Гончар. Ти кажеш, гріх клясти й розпачувати. Українка.]
• Впадать, впасть в противоречие
– допускатися, допуститися (припускатися, припуститися) суперечності.
• Впадать, впасть в ребячество
– упадати, упасти в хлоп’ячі пустощі (дурощі); пустувати; дуріти; витворяти (витинати); штукарити; фіглі строїти. [Не дурій: тобі не шістнадцятий. Барвінок. Таке було іноді витворює. Сл. Гр.]
• Впадать, впасть в тоску
– удаватися, удатися (укидатися, укинутися) у тугу; тужити, затужити; світом нудити. [Не вдавайся в тугу, — каже Назар. Вовчок. Гнат нудив світом. Коцюбинський.]
• Впадать, впасть в уныние
– удаватися, удатися (укидатися, укинутися) в смуток (в жур(б)у); сумувати, засумувати; засмучуватися; засмутитися; журитися; зажуритися. [Ти чого, сестрице, плачеш. Ти чого вдалася в смуток? Тимченко, перекл. «Калевали». Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губернію. Квітка-Основ’яненко.]
• Впасть в бессознательное состояние (лишиться сознания)
– знепритомніти; запасти у непритомність (у нетяму); утратити пам’ять (свідомість, притомність). [Більше лейтенант Фаберне не чув нічого. Він знепритомнів. Владко. Остап не спав, а лише часом, на кілька хвилин западав у нетяму. Коцюбинський. Здавалося, що він ось-ось втратить притомність. Дольд-Михайлик.]
• Впасть в немилость
– підпасти під неласку; потрапити (попасти, упасти) у неласку (в немилість); відпасти ласки; зазнати неласки. [Що ж, як ти батькової ласки одпадеш, а той, може, одцурається. Вовчок.]
• Глаза у него впали
– очі в нього (йому) запали, позападали. [І очі позападали, і бліда, моч памороззю припала!.. Старицький.]
Выдавать
• Выдавать, выдать кого, что
– виказувати, виказати кого, на кого, що; зраджувати, зрадити кого, що. [Вони вас не викажуть… коли ви не викажете їх. Шовкопляс.]
• Выдавать, выдать себя за кого
– видавати, видати себе за кого; удавати, удати з себе кого; показувати, показати себе ким.
• Выдавать, выдать тайну
– зраджувати, зрадити (виказувати, виказати) таємницю (тайну).
• Выдавать счётом, мерой, в ограниченном количестве
– видавцем (ви)давати.
• Выдать замуж кого
– давати, дати (віддавати, віддати, видавати, видати) [заміж] за кого; одружувати, дружити, одружити кого з ким.
• Выдать по чеку, по ордеру…
– видати на чек, на ордер…
• Выдать себя
– зрадити (виказати) себе; зрадитися.
• Выдать себя с головой
– видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; (істор.) видати себе на ласку чию.
• Выдать чужую работу за свою
– присвоїти (привласнити) [собі] чужу працю.
Пользование
• Места общественного пользования
– місця громадського користування.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

плоти́на гре́бля,-лі, зага́та,-ти, га́тка,-ки (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку для створення водосховищ, одержання енергії)
п. водозабо́рная гре́бля водозбі́рна
п. водоподъёмная гре́бля водопідійма́льна
п. водосли́вная гре́бля водозли́вна
п. водохрани́лищная гре́бля водо́ймищна
п. глуха́я гре́бля глуха́
п. загражда́ющая гре́бля загоро́джувальна
п. ме́льничная га́тка млино́ва́
п. намывна́я гре́бля намивна́
п. отводна́я гре́бля відвідна́
п. ря́жевая гре́бля зру́бова
п. средненапо́рная гре́бля середньонапі́рна
п. яче́истая гре́бля комірча́ста
решётка 1. ґра́тка,-ки
2. ґра́ти,-тів, ґра́тниця,-ці
р. а́томная ґра́тка а́томна
р. гексагона́льная ґра́тка гексагона́льна
р. гранецентри́рованная ґра́тка гранецентро́вана
р. дифракцио́нная ґра́тка дифракці́йна
р. ио́нная ґра́тка йо́нна
р. колоснико́вая ру́шта,-тів, рушта́виця,-ці, ґра́тниця руштува́та
р. кристалли́ческая ґра́тка кристалі́чна
р. куби́ческая ґра́тка кубі́чна
р. лю́ковая ґра́ти лю́кові
р. монокли́нная ґра́тка моноклі́нна
р. объёмноцентри́рованная ґра́тка об’є́мноцентро́вана
р. око́нная ґра́ти віко́нні
р. отража́тельная ґра́тка відбивна́
р. предохрани́тельная ґра́ти запобі́жні
р. про́волочная ґра́ти дротяні́
р. простра́нственная ґра́тка просторо́ва
р. регуля́рной структу́ры ґра́тка регуля́рної структу́ри
р. слои́стая ґра́тка шарува́та
р. тетраэдра́льная ґра́тка тетраедра́льна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́бка
1)
бабушка, бабка;
2)
игральная кость;
3)
петелька, застежка, проволочная петля на одежде;
4)
наковаленка для отбивания косы;
5)
род кушанья, испеченного из муки, пшена, картофеля с яйцами;
6)
мотылек, стрекоза;
7)
род гриба;
8) (
раст.): а) подорожник; б) голыш, шалфей; в) цветок;
9)
надкопытная кость;
10) (
морс.) ахтерштевень.
Да́ти ба́бки кому – побить кого.
Би́тка
1)
игральная кость, биток;
2)
разбитое яйцо;
3)
драка, битье;
4)
трепалка (льна).
Грудни́цяподгрудная кость.
Ґро́на, -ни и ґро́но, -на – виноградная кисть, гроздь.
Кість, р. ко́сти – 1) кость;
2)
игральная кость.
Кре́нільбабка (игральная кость).
Намоги́льнийнадгробный, надмогильный.
Намоги́льний хрест – надгробный крест.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Количество (о массе, чего) – кі́лькість (-кости); (о поддающемся исчсилению количестве) – число́; к. потребное – потрі́бна кі́лькість, скі́льки тре́ба; в большом -ве случаев – у багатьо́х випа́дках; в -стве – кі́лькістю, число́м; в достаточном -ве имеется что – с до́сить чого́, дові́льно на що; в недостаточном -ве имеется что – о́бмаль, чого́, не до́сить чого́; давать в достаточном -ве что – дава́ти, да́ти чого́ до́сить; давать в ограниченном -ве – обме́женою мі́рою дава́ти; при таком -ве – з тако́ю кі́лькістю, з таким число́м; при таком ничтожном -ве чего – коли (так) зана́дто ма́ло чого́, з тако́ю зана́дто мало́ю кількістю; товар в огромном -ве – величе́зна кі́лкість това́ру, кра́му; иметь порядочное -во чего – ма́ти чима́ло чого́; иметь потребное -во чего – ма́ти скі́льки тре́ба чого́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
1) Употребляется какъ ум. отъ
баба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130.
2)
= Баба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182.
3)
= Баба 4.
4)
= Баба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл.
5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк.
6) Игральный камешекъ при игрѣ въ
бабки́, — то же, что креймах. Шейк.
7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за
гапли́к. Шейк.
8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной
бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается бабка отъ коваленьки (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г.
9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, говорятъ:
Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408.
10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ.
Бабки́ пуска́ти, перево́зити. См. ба́бу перево́зити. Шейк.
11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150.
Карто́пляна, пшоняна бабка.
12) Зоол. Стрекоза.
У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, металиків над нею грає сила. Греб. 370.
13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б)
= Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24.
14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus.
Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340.
15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e)
— смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь. Угор.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Груди́на, -ни, ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). Ном. № 11226.
2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина.
Волова грудина.
Кість, ко́сти, ж.
1) Кость.
Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.
2) Игральная кость.
Програв чумак вози й воли в кости. Нп. Ум. Кі́стка, кі́сточка.
Коби́лка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
коби́ла. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439.
2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164.
3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ
ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179.
4) Часть
лу́ка, употребляемаго шерстобитами. См. Лук. Черниг. у.
5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282.
6) Грудная кость у птицъ (cicada).
7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ
дідо́к і ма́тка. Ив. 25, 29.
8) Часть
начи́ння. См. Начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18.
9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Хлань, -ні, ж.
1) =
Безодня.
2) Множество, огромное количество.
Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бу́бенець, -ця, м.? Встречается в «Играх крест, детей», собр. Ивановым. Сбор. Хар. Ист.-филолог. о-ва, т. II, стр. 62.
Видава́ти, -даю́, -є́ш, сов. в. ви́дати, -дам, -даси, гл. *Ви́давцем видава́ти. Выдавать счетом, мерою, в ограниченном количестве. Хліб видавцем видають. Звен. у. Ефр.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Pyrola rotundifolia L.груша́нка круглоли́ста (Мл, Сл, Ру, Оп); всезелен круглолистий (Вх1); груша́нка (Мн, ЯвСТ, СЛ), грушинка (Вх1), грушочка (HlБУ), добровка (АнВЛ), жабник (HlБУ), зимозелениця (Tl), чорнолистки (Tl).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Виногра́дная кисть = ґро́но, ґро́на, гро́на.
Ба́бка = 1. д. Ба́ба 2. лїкарка, зна́харка, шепту́ха, ба́ба і д. Акуше́рка. — Сто баб — сто слабостів. н. пр. 3. (в дитя́чій грі кісточка) — ба́бка, па́ця, (та що не́ю б’ють) — би́тка. (нали́та о́ливом, свинце́м) — олив’я́нка, свинча́тка. 4. ба́бка (кілька снопів льо́ну або коно́плї, поста́влених, сто́рч, брусо́к гостри́ти ко́су і т. д.) 5. ри́бка, Gobius — бичо́к на Бузї, Днїстрі і Днїпрі і під Адесом: Gobius melanostomus — губа́нь, G. marmoratus — бичо́к, цу́цик, G. fluviatilis – б. гоне́ць, G. platucephalus — голова́нь, голова́ч, G. Traulvetteri — б. горлач, G. Melanio Pall. — б. кова́ль або чо́рний, G. Ratan — рота́нь і др. (Херсонскій Земскій сборникь 1891–1892 р.). 6. рос. Plantago arenaria. — ба́бка трава́, товсту́шка, хме́лик. С. Ан. Ба́бникъ = д. Б́абень.
Грудно́й = грудни́й, груди́нний. – Грудна́я кость = грудни́на, грудни́ця, (у птиць) — коби́лка. — Грудно́й ребе́нокъ = цицькова́ дити́на. – Грудно́й портре́тъ = погру́ддя. (Гал) — Грудна́я игла́, рос. Zizyphus vulgaris = де́рен. (Прав.).
Кладби́ще = кла́дови́ще, гробови́ще, гробки́, могилки́, кла́двище, (переважно в церковному дворі або коло церкви) — цви́нтарь, церкови́ще Лев., (старе кладовище або місце, де колись було кладовище) — погре́бище. С. З. Л. — Ой як мінї не ходити на цвинтарь тужити — поховала миленького, зостали ся дїти. н. п. — І років через сто на цвинтарь прийде внук, де грішні костї їх в одну копицю сперли. Гул. Ар. — Її немає: під осїнь журливу на гробовище однесли. І. Г.
Кобы́лка = 1. коби́лка, кобильчи́на. — Запріг кобильчину та й поїхав. 2. коби́лка (в муз. струментї). 3. бі́лик (у кушнїрів, вичищати мезку). 4. коби́лка, місто́к (С. Пар.), грудна кістка у птиць. 5. ком. Cicada — коби́лка, ко́ник.
Костя́нка = 1. костя́нка— Груші костянки (дуже тверді). 2. костя́шка (кістяний ґудзик).