Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 59 статей
Шукати «*опасный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Безопа́сный – безпе́чний.
Не безопа́сный – небезпе́чний.
-но – безпе́чне, -но.
Небезопа́сный – небезпе́чний. [Ма́ти кни́жку наро́дню в рука́х я призна́в небезпе́чною рі́ччю (Самійл.)].
Неопа́сный
1) безпе́чний, ненебезпе́чний.

-ная болезнь, -ное заболевание – неважка́ (нетяжка́, незагро́злива, ненебезпе́чна) х(в)оро́ба (сла́бість), неважке́ (нетяжке́, незагро́зливе) захворі́ння (занеду́жання), легке́ захворі́ння;
2) необере́жний, необа́чний;
срв. Неогля́дчивый 1.
Огнеопа́сный – огненебезпе́чний, небезпе́чний від огню́.
Опа́сный – небезпе́чний, непе́вний, варівк[н]и́й (гал.).
Быть -ным – небезпе́чне стоя́ти. [Степи́ тоді́ небезпе́чне стоя́ли (Куліш)].
Головоло́мный
1) (
опасный) карколо́мний. [Карколо́мна робо́та];
2) (
об умств. работе, сложн. деле) (за)моро́чливий, (за)моро́чний, моро́куватий. [Заплу́тане й моро́чливе ді́ло].
Изгоня́ть, изгна́ть – виганя́ти, виго́нити, ви́гнати, гна́ти, зганя́ти, зігна́ти, викида́ти, ви́кинути, (о мног.) повиганя́ти, повиго́нити, повикида́ти, (всех) ви́зганяти кого́; срвн. Гнать, Выгоня́ть, Сгоня́ть. [Ви́гнати ду́ха нечи́стого (Єв.). Макси́мця не раз з двора́ зганя́ли (Боров.). Та й гово́рять як Госпо́дь гнав Ада́ма з ра́ю (Рудан.). З усі́х устано́в, де він служи́в, його́ повикида́ли (Крим.)].
-ня́ть (из пределов родного края, республики) юрид. – виганя́ти, виго́нити (за ме́жі рі́дного кра́ю, ба́тьківщини, респу́бліки), (стар.) вивола́ти, сов. ви́волати з чо́го, банітува́ти кого́. [А за ві́що його́ баніто́вано? (Л. Укр.)].
Он человек опасный, его нужно -на́ть из нашего общества – він люди́на небезпе́чна, його́ тре́ба ви́кинути з на́шого товари́ства.
Его -на́ли из отечества – його́ ви́гнано з рі́дного кра́ю, (стар.) його́ баніто́вано.
-ть плод – зганя́ти, зігна́ти, стра́чувати, стра́тити, потеря́ти за́родок, дити́ну, роби́ти, зроби́ти ви́кидень.
И́згнанный – ви́гнаний, зі́гнаний, (стар.) ви́воланий, баніто́ваний від ко́го (кем).
Изгоня́емый кем – гна́ний від ко́го. [Заби́вцею вона́ до нас прийшла́, від лю́ду гна́на, ски́нена з престо́лу (Грінч.)].
Неблагополу́чный
1) (
неудачный, неблагоприятный) нещасли́вий.
-ный исход дела – нещасли́вий кіне́ць спра́ви.
Случилось что-то -ное – ста́лося щось недо́бре (нела́дне), ста́лося яке́сь неща́стя. [Щось нела́дне йому́ ста́лося (Звин.)];
2) (
опасный) небезпе́чний, (рус.) неблагополу́чний, (сомнительный) непе́вний. [Що там неблагополу́чного в жита́х? жук? му́ха? чи що? (Кониськ.)].
Местность -на по холере – місце́вість небезпе́чна на холе́ру (холе́рно непе́вна).
-ный в отношении эпидемии – небезпе́чний від по́шести, по́шесно непе́вний;
3) (
о человеке: несчастный) неща́сний, нещасли́вий, безтала́нний.
Неопа́сно, нрч.
1) безпе́чно, ненебезпе́чно.

Он -но заболел – він нева́жко (нетя́жко, ненебезпе́чно) захворі́в (засла́б, занеду́жав), він ле́гко занеду́жав, у йо́го неважка́ (легка́) х(в)оро́ба (сла́бість, неду́га).
Здесь тебе -но – тут тобі́ безпе́чно (нема́ небезпе́ки);
2) необере́жно, необа́чно, без обере́жности, без оба́чности.
Срв. Неопа́сный.
Отча́янный
1) (
полный отчаяния) розпа́чливий, розпу́чливий.
-ный крик, плач – розпа́[у́]чливий, несамови́тий, шале́ний, навісни́й (крик, плач). [Чи ті́льки в ка́зці ле́бідь умира́є не з кри́ком навісни́м, а з лю́бим спі́вом? (Л. Укр.)].
-но – розпа́[у́]чливо; шале́но, несамови́то;
2) (
о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайду́шний, запе́клий, навісноголо́вий, шале́ний, неприторе́нний, забісо́ваний.
-ная голова, башка – шиба́й-голова́, очайду́ха (общ. р.), одчаю́га (общ. р.);
3) (
крайний и опасный) о(д)чайду́шний.
-ный поступок, -ная храбрость – очайду́шний учи́нок, очайду́шна хоро́брість.
Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) – вжи́ти оста́ннього очайду́шного за́собу, спо́собу, на одча́й душі́ (на одча́й бо́жий) пусти́тися (піти́).
-ное (безнадёжное) дело, положение – безнаді́йна спра́ва, безнаді́йне стано́вище.
Очутиться в -ном положении – опини́тися в безнаді́йному стано́вищі.
Отча́янно – о(д)чайду́шно, запе́кло, шале́но, несамови́то, безнаді́йно.
Сражаться -но – би́тися шале́но (очайду́шно, несамови́то).
Защищаться -но – борони́тися шале́но (очайду́шно).
Она больна -но – вона́ хо́ра безнаді́йно.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Взрывоопасный – вибухонебезпе́чний, передвибухо́вий, вибухо́вий:
взрывоопасная зона – вибухонебезпечна (передвибухова) зона;
взрывоопасная смесь – вибухонебезпечна суміш;
взрывоопасная среда – вибухонебезпечне середовище. Обговорення статті
Пожароопасный – пожежонебезпечний. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЗРЫВООПА́СНЫЙ вибухо́вий, передвибухо́вий, наси́чений по́рохом, під загро́зою ви́буху, на межі́ ви́буху, загро́жений ви́бухнути, книжн. ви́бухли́вий, ПЕРЕН. небезпе́чний, крити́чний, вулкані́чний, (про суміш) гриму́чий.
ЖИЗНЕОПА́СНЫЙ, жизнеопа́сная ситуа́ция, мі́нне по́ле.
ОГНЕОПА́СНЫЙ коротк. займи́стий.
ОПА́СНЫЙ (вояж) над безо́днею;
опасное предприя́тие гра з вогне́м.
ОСО́БО ще надзвича́йно, ду́же, фраз. на́дто [в особо кру́пных разме́рах у на́дто вели́ких ро́змірах];
особо опа́сный /ва́жный/ дуже /на́дто/ небезпе́чний /важли́вий/;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Безопасный – безпе́чний, -а, -е.
Небезопасный – небезпе́чний, -а, -е; -но – небезпе́чно.
Неопасный – безпе́чний.
Опасный – небезпе́чний, непе́вний.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Безопасный – безпе́чний.
Огнеопасный – вогненебезпе́чний.
Опасный – небезпе́чний.
Котел – каза́н (-на́);
• к. (паровой
) – парови́к (-ка́);
• к. барловский
– к. барло́вський;
• к. батарейный
– п. батері́йний;
• к. безопасный
– п. безпе́чний;
• к. бучильный,
текст. – к. бубні́льний;
• к. варочный (для тряпья
) – к. варни́й;
• к. вертикальный
– к., п. прямови́сний;
• к. водогрейный
– к. водогрі́йний;
• к. водотрубный
– к. водотру́бний;
• к. вспомогательный
– к., п. допомічни́й;
• к. выпарной
– к. випарни́й;
• к. газоводотрубный
– п. газоводотру́бний;
• к. галлерейный
– п. галері́йний;
• к. горизонтальный
– к., п. позе́мий;
• к. двойной (цилиндрический
) – п., к. подві́йний;
• к. дефекационный,
сах. – к. дефекаці́йний;
• к. для варки асфальта
– к. асфальтова́рний;
• к. запарной (ситцепеч.
) – к. запарни́й;
• к. запасной
– к., п. запасни́й;
• к. заторный, пив.
– к. затірни́й;
• к. клеровальный,
сах. – к. клерува́льний, очисни́й;
• к. комбинированный
– к., п. комбіно́ваний;
• к. коробчатый
– к. коробча́стий;
• к. красковарный
– к. фарбова́рний;
• к. литровальный (для рафинирования селитры
) – к. літрува́льний;
• к. морской
– п. морськи́й;
• к. овальный
– к. яйцюва́тий;
• к. одиночный
– п., к. одини́чний;
• к. однокамерный
– к., п. однока́мерний;
• к. осветлительный
– к. усто́ювальний;
• к. Папинов, дигестор (автоклав
) – автокла́в (-ва), каза́н Па́пінівський;
• к. паровозный
– к., п. паротяго́вий;
• к. паровой
– парови́к (-ка́);
• к. пароходный
– п. паропла́вний;
• к. передвижной
– к., п. переставни́й;
• к. пивоварный
– к. брова́рський;
• к. полутрубчатый
– п. півтрубча́стий;
• к. постоянный (стационар. неподвиж.
) – к. нерухо́мий;
• к. простой цилиндрический
– к. п. звича́йний циліндри́чний;
• к. рабочий
– к., п. робо́чий;
• к. сатурационный
– к. сатураці́йний;
• к. составной, сложный
– к. складни́й;
• к. стационарный
– п. стаціона́рний;
• к. судовой
– п. суднови́й;
• к. тряпьеварный
– к. ганчір’єва́рний;
• к. трубчатый
– к., п. трубча́стий;
• к. цилиндрический
– к., п. циліндри́чний;
• к. циркуляционный
– к. циркуляці́йний, обіго́вий;
• к.-резервуар
– к.-резервуа́р (-ра).
Крюк – гак (-ка́);
• к., багор (для вытягивания пней
) – оче́па;
• к. (в одежде
) – гапли́к (-ка́);
• к. безопасный
– гак безпе́чний;
• к. дверной
– г. две́рний;
• к. двойной
– г. подві́йний;
• к. заершенный
– г. зайо́ржений;
• к. замкнутый
– г. за́мкнений;
• к. ломовой
– г. лама́льний;
• к. петельный, воротная петля с крюком,
стр. – г. завісо́вий;
• к. поддерживающий
– г. підтримни́й;
• к. пожарный
– г. поже́жний;
• к. раздвижной
– г. розсувни́й;
• к. стенной
– г. насті́нний;
• к. сцепной
– г. зчіпни́й;
• к. тяговой
– г. тяглови́й;
• к. фонарный
– г. ліхта́рний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Оборот
• Брать, взять в оборот кого-либо
(разг.) – брати, узяти в роботу кого; (іноді) брати, узяти (прибирати, прибрати) до рук кого.
• Давать, дать делу другой оборот
– повертати, повернути діло (справу) інакше.
• Давать, дать разговору иной оборот
– повертати, повернути (звертати, звернути) розмову на інше.
• Дело принимает, приняло опасный оборот
– справа набуває, набула (набирає, набрала) небезпечного характеру.
• Дело принимает, приняло хороший, дурной оборот
– справа повертає, повернула (діло повертає, повернуло) на добре, на лихе.
• Деньги лежат без оборота
– гроші лежать без діла; гроші дармують (розм. гуляють).
• Пускать, пустить деньги в оборот
– пускати, пустити гроші в обіг.
• Разговор принимает, принял такой оборот, что…
– розмова обертається, обернулася так, що…; розмова звертає, звернула в такий бік (на таке), що…; розмова набуває, набула (набирає, набрала) такого характеру, що,…
• Смотри на обороте
– дивися на звороті; дивися на зворотному (на другому, на тому) боці.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

безопа́сный безпе́чний
взрывобезопа́сный вибухобезпе́чний
огнеопа́сный займи́стий, легкопальни́й, вогненебезпе́чний, вогненевідпі́рний
опа́сный небезпе́чний
диапазо́н діяпазо́н,-ну; о́бсяг,-гу (межі поширення або розмір чого-небудь)
д. безопа́сный діяпазо́н безпе́чний
д. значе́ний діяпазо́н зна́чень
д. напряже́ний діяпазо́н напру́г
д. показа́ний діяпазо́н по́казів
д. рабо́чий діяпазо́н робо́чий
д. регули́рования діяпазо́н регулюва́ння
д. часто́т діяпазо́н часто́т
д. эффекти́вный діяпазо́н ефекти́вний
реа́ктор реа́ктор,-ра
р. а́томный реа́ктор а́томний
р. бассе́йновый реа́ктор басе́йновий
р. безопа́сный реа́ктор безпе́чний
р. бы́стрый реа́ктор швидки́й
р. взрывно́й реа́ктор вибухо́вий
р. высокотемперату́рный реа́ктор високотемперату́рний
р. газоохлажда́емый реа́ктор газоохоло́дний
р. гетероге́нный реа́ктор гетероге́нний
р. гомоге́нный реа́ктор гомоге́нний
р. графитоводяно́й реа́ктор графі́то-водяни́й
р. графи́товый реа́ктор графі́товий
р. и́мпульсный реа́ктор і́мпульсний
р. квазигомоге́нный реа́ктор квазігомоге́нний
р. кипя́щий реа́ктор кипля́чий
р.-конве́ртер реа́ктор-конве́ртор, -ра-конве́ртора
р. ко́рпусный реа́ктор ко́рпусний
р. крити́ческий реа́ктор крити́чний
р. магни́тный реа́ктор магне́тний
р. на жи́дком то́пливе реа́ктор на рідко́му па́ливі
р. на распла́вленных со́лях реа́ктор на розто́плених со́лях
р. на тепловы́х нейтро́нах реа́ктор на теплови́х нейтро́нах
р. надкрити́ческий реа́ктор надкрити́чний
р. напряже́ния реа́ктор напру́ги
р. низкотемперату́рный реа́ктор низькотемперату́рний
р. обме́нный реа́ктор обмі́нний
р. передвижно́й реа́ктор пересувни́й
р. плуто́ниевый реа́ктор плуто́нієвий
р. подкрити́ческий реа́ктор підкрити́чний
р. промежу́точный реа́ктор промі́жний
р.-ра́змножи́тель реа́ктор-розмно́жувач, -ра-розмно́жувача
р. с водо́й под давле́нием реа́ктор з водо́ю під ти́ском
р. с водяны́м замедли́телем реа́ктор з водяни́м упові́льнювачем
р. с га́зовым охлажде́нием реа́ктор з га́зовим охоло́дженням
р. саморегули́рующийся реа́ктор саморегульо́вний
р. суспензио́нный реа́ктор суспензі́йний
р. сфери́ческий реа́ктор сфери́чний
р. теплово́й реа́ктор теплови́й
р. термоя́дерный реа́ктор термоя́дерний
р. то́рцевый реа́ктор торчови́й [іверо́вий, гузи́рний]
р. универса́льный реа́ктор універса́льний
р. уран-графи́товый реа́ктор уран-графі́товий
р. ура́новый реа́ктор ура́новий
р. эксперимента́льный реа́ктор експеримента́льний
р. энергети́ческий реа́ктор енергети́чний
р. я́дерный реа́ктор я́дерний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Безпе́чнийбезопасный;
безпе́чнобезопасно, спокойно.
Варівки́й, варівни́й
1)
опасный;
2)
требующий осторожности, хлопот.
Головни́й
1)
головной;
2)
главный.
Головни́й нача́льник – главноначальствующий.
Головни́й управи́тель – главноуправляющий.
3)
смертельно опасный.
Займи́стийогнеопасный.
Небезпе́чнийопасный.
Непе́вний
1)
неверный, ненадежный, сомнительный;
2)
неуверенный;
3)
подозрительный, не внушающий доверия.
Непе́вне мину́ле – темное прошлое.
4)
опасный, ненадежный.
Щи́тний
1)
уютный, безопасный;
2)
плотно приходящийся.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Небезопасный (о мерах) – небезпе́чний.
Опасный (о положений) – небезпе́чний, непе́вний; быть -ным (для кого) – стояти небезпе́кою для ко́го, загро́жувати кому́..
Рискованный (о предприятии) – риско́ваний; (опасный, о шаге) – небезпе́чний.
Сохранный
1) (
о расписке) – схо́вний; (о месте) – закритний; (безопасный) – безпе́чний;
2) (
о вещи, в сохранности) – збере́жений, ці́лий.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безпе́чний, -а, -е.
1) Безопасный.
Безпечна дорога.
2) Вѣрный, несомнѣнный.
Як приїдеш звечора — вечеронька безпечная, як приїдеш опівночі — розмовонька сердечная. Чуб. V. 86.
Варівки́й, -а́, -е́.
1) Нерѣшительный. Шух. І. 83.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ.
Робота коло машини варівка, —роби і бійся. НВолын. у.
Головни́й, -а́, -е́.
1) Головной.
Головна хустка.
2) Главный.
Всі головні догмати нашої віри. Левиц.
3) Опасный, угрожающій смертью.
Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.
Небезпе́чний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.
Непе́вний, -а, -е.
1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный.
Та се ще непевна річ: може воно буде, а може й ні.
2) Неувѣренный.
3) Подозрительный, не внушающій довѣрія.
Сей бачить хитрость тут непевну. Котл. Ен. VI. 75. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. МВ. II. 128.
4) Опасный, ненадежный.
Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Мет. 217. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. Шевч. (пражск. изд.). І. 178 и 180.
5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій.
Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка з ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Кв. II. 97. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239 и 240. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить. Шевч. 241.
Щи́тний, -а, -е.
1) Уютный, безопасный.
2) Плотно приходящійся. Черниг. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Займи́стий, -а, -е. Огнеопасный. Сл. Дубр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Безопасный — безпе́чний; Б. зона — безпе́чна зона.
*Газоопасный — газонебезпе́чний.
*Небезопасный — небезпе́чний.
Опасный — небезпе́чний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безопа́сносгь, безопа́сный = безпе́ч(ш)ність, безпе́ч(ш)ний. С. Аф. Ш. — Безпечна дорога. С. Аф. — Тут тобі безпечно буде, моє серденько. н. п. — Сидїв я уже під містом схований безпечно. Фр.
Небезопа́сный, но = небезпе́шний, но. — Тут їхати небезпешно.
Неопа́сный = безпе́шний. С. Ш.
Опа́сный, но = небезпе́шний, но (С. Л.), непе́вний, но, бо́язно; тя́жко—Небезпешна дорога. С. Л. — Боязно, щоб і за Днїпром не стало ся того, що в Чигиринї. Кн. — Занедужав тяжко, мабуть вже йому не жити.