Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Шукати «*подібний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Амо́рфный – амо́рфний, безподі́бний.
Аналоги́ческий и аналоги́чный – аналогі́чний, поді́бний, схо́жий, відпові́дний.
Бесподо́бный – незрі́вняний, незрівня́нний, безподі́бний.
-но – незрі́вняно, незрівня́нно, без порівня́ння, безподі́бно.
Богоподо́бныйбогоподі́бний, богови́д(н)ий. [Таки́й богови́дний, хоч пиши́ з ньо́го о́браз свято́го].
Вероя́тный – імові́рний, правдоподі́бний, можли́вий; (предположительный, гипотетический) здога́дний (гал.). [Здога́дне відда́лення = вероятное расстояние].
Вероя́тное – можебили́ця.
Вкус
1) смак.

На вкус – на сма́к. [Борщ ви́йшов до́брий на смак].
На вкус, на цвет товарища нет – ко́жний Іва́сь ма́є свій лас.
Есть со вку́сом – сма́чно (у сма́к) ї́сти;
2) (
свойство вкушаемой вещи) смак. [Каву́н недо́брий – смаку́ нема́. Лю́бий соло́дкий смак].
Придать вку́са чему – присмачи́ти, посмачи́ти що.
Неприятный вкус – не́смак;
3) (
чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Лю́ди з вели́ким худо́жнім смако́м];
4) (
склонность, симпатия) уподо́ба, вподо́бання. [Його́ літерату́рні вподо́бання виробля́лися під німе́цьким впли́вом].
Иметь вкус в чем – смак зна́ти у чо́мусь.
Со вку́сом – до смаку́, (вульг.) до шми́ґи. [Все помальо́вано до смаку́].
Со вку́сом сделанный – смакови́тий, ґусто́вний.
По вку́су – до смаку́, у сма́к, до вподо́би, до сподо́би, до (в)подо́бання, до сподо́бання, до ми́сли, під ми́слі, до лю́бости, до любо́ви, у лад, до ґу́сту.
По своему вку́су – собі́ до смаку́, до сво́го смаку́, на свій смак, собі́ до вподо́би, до своє́ї вподо́би, по свої́й уподо́бі, по своє́му вподо́банню, до сво́го (в)подо́бання. [Не знайшо́в ко́ней до свого́ подо́бання. Ша́пку по свої́й уподо́бі ви́брав].
Быть, приходиться, прийтись по вку́су – бу́ти (припада́ти, припа́сти) до вподо́би, до смаку́, до лю́бости и т. д., прийти́ в смак, смакува́ти кому́, до душі́ сла́тися, (безл.) присмачи́тися. [Пова́жна розмова їй смаку́є. Це тобі́ присмачи́лося тут лежа́ти].
Мне по вку́су было… – мені́ до вподо́би було́…, до вподо́би моє́ї було́.
Приходящийся по вку́сууподі́бний, споді́бний.
Так он мне по вку́су – таки́й він мені́ уподі́бний.
Мне более по вку́су было бы… – мені́ уподі́бніше було́-б…
Не по вку́су – не до смаку́, не в смак, не до вподо́би и т. д.; не уподі́бний, -на, -не. [Ма́бу́ть їм це не в смак (не до смаку́). Не лю́блю я тих намі́ток, не уподі́бні вони́ мені́. Хоч як роби́, все не в лад йому́ бу́де].
Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём – набира́ти, набра́ти смаку́ до чо́го, засмако́вувати, засмакува́ти що, усмако́вувати, усмакува́ти, уподо́бати що, розбира́ти, розібра́ти смак у чому, смакува́ти в чому, розсмакува́ти що. [Попро́буй, то шви́дко й засмаку́єш. В тім пани́ браку́ють, в чім убо́гі смаку́ють].
Как на чей вкус – як на чий смак, як кому́ до смаку́ (до вподо́би, до ґу́сту и т. д.).
На мой вкус – (як) на ме́не, як на мій смак;
5) (
утонченность) смако́витість (р. -тости);
6) (
худож. манера, стиль) – ма́ні́р, стиль.
Во вку́се – на ма́ні́р, на стиль.
Женообра́зный, женоподо́бный – жонови́дий, поді́бний до жі́нки, жінкува́тий.
Делаться -ным – бабі́ти, жінкува́тіти, (сов.) пожіно́читися. [Як наді́в очі́пка – відра́зу пожіно́чивсь].
Как, нрч.
1) (
для выражения, вопроса) як, (каким образом) яки́м чи́ном, по-яко́му? [Як ти пі́деш, що таки́й дощ? (Харк.). Яки́м чи́ном помири́ти вби́йчий песимі́зм і за́клик до розгну́зданої весе́лости? (Крим.)].
Как бишь? – я́к бо, я́к пак, я́к бак? [Як бо його́ зва́ти? Я́к пак він каза́в? (Сл. Ум.)].
Как быть – я́к його́ бу́ти? що поча́ти?
Как велик? – яки́й завбі́льшки?
Как вы говорите? – як ка́жете?
Как далеко (до Киева)? – чи дале́ко (до Ки́їва)?
Как дорого? – чи до́рого? по чо́му?
Как же (ритор. вопрос) – як, я́к його, я́к таки́?
Как ваше здоровье? – як ся ма́єте? як там (ва́ше) здоро́в’ячко?
Как зовут? – як зва́ти, як на ім’я́, як по ба́тькові, як прі́звище, як звуть? [Як-же твого́ бра́та звуть? (Сл. Гр.)].
Как ваше имя? – як вас (реже вам) на ім’я́? як вас зва́ти?
Как именно? – як са́ме?
Как фамилия? – як прі́звище? як прозива́єтесь?
Как? как? (при переспрашив.) – що? що?
Как много? – як бага́то? як забага́то?
Как можно? – як (-же) мо́жна? як таки́ мо́жна? де-ж мо́жна?
Как не (нельзя не)? – я́к таки́ не? я́к його́ не?
Как поживаете? – як ся ма́єте? я́к ся мо́жете?
Как прикажете вас называть? – як вас ма́ємо зва́ти?
Как пройти на такую-то улицу? – я́к його́ перейти́ до тако́ї-то ву́лиці?
Как скоро (это будет)? – як (чи) шви́дко (це бу́де)?
Как же так? – я́к-же (воно́) так? як пак так? я́к таки́ так?
Как так? – я́к то? через що́? я́к то так?
Как таки так? – як таки́ так?
Как это (при возражении) – я́к то? [Чому́… я пови́нна геть в усьо́му вас слу́хать? – Як то чому́? Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ (Крим.)];
2) (
для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, я́к-же! [Ой, як боли́ть моє́ се́рце, а сльо́зи не ллю́ться (Котл.). Як дам ляща́ тобі́ я в пи́ку! (Котл.). Як кри́кну я: бре́шеш! (Стор.). Я́к-же зчепи́лись вони́, – така́ була́ бу́ча (М. Вовч.)].
А как же! (утверд.) – ато́ж, ато́, ая́кже, (зап.) ая́!
Вот как! – о́сь як, о́н як!
Как вот… – як о́сь, аж о́сь, агу́, коли о́сь. [Тут ті́льки що перемоли́вся (Еней)… як о́сь із не́ба дощ поли́вся (Котл.). Агу́, на́шій Мару́сі тро́шки ле́гше ста́ло (Квітка)].
Как во, как на… (народно-поэтич.) – що. [Що на Чо́рному мо́рі на ка́мені біле́нькому, там стоя́ла темни́ця кам’яна́я (Дума)].
Как во городе, во Казани – що в го́роді та в Каза́ні.
Как вдруг – коли́ це, аж, аж гульк, (диал.) аже́нь. [Коли́ це, серед ува́жного мого́ писа́ння, ра́птом мене́ щось уда́рило десь у глибу́ душі́ (Крим.). Аж гульк, з Дніпра́ повирина́ли малі́ї ді́ти сміючи́сь (Шевч.). Ті́льки що поблагослови́всь ї́сти, аж та стріла́ так і встроми́лась у пече́ню (ЗОЮР)].
Как не! (положит. знач.) – коли́ не, як не! [Каба́н коли́ не розбіжи́ться, коли́ не вда́риться об дуб! (Казка)].
Вон как – аж-а́ж як. [Я вже ї́сти хо́чу, аж-а́ж як (Н.-Лев.)].
Да как не – я́к не, я́к-же не.
Как же (печально, горько) – я́к-же, то́-то. [Ой мій си́ну! то́-то гі́рко, гі́рко умира́ти (Рудан.)].
Как же!
А то как же! (иронически) – де́-ж пак! [Пне́ться, нена́че спра́вді вели́ка ця́ця. Де́-ж пак! нові́ штани́ спра́вив (Номис)].
Как бы не… – коли́-б не… [На ме́не він не наріка́тиме, а от коли́-б ви його́ не знева́жили (Куліш)].
Как бы не так! – овва́, та ба́, авже́ж, але́-ж, але́, але́-але́, еге́, де́-ж пак! [Не одна́ тихе́нько від ма́тери по п’я́тінкам пря́ла на сві́чечку, щоб Кость її́ узя́в, а Кость і овва́! (Квітка). Вже що́ не ро́бить сві́тло, намага́ючись просу́нутися бли́жче до те́много за́кутка – та ба́! нія́к не мо́же (Коцюб.). Ну, то бери́ Га́нну! – Авже́ж! оце взяв-би той ка́дівб, що бу́блика ззіси́ по́ки круго́м обі́йдеш (Н.-Лев.). Го́ді виле́жуватись, іди́ молоти́ти. Але́-ж! (Сл. Гр.). І мені́ даси́ ме́ду як піддере́ш? – Але́-але́! (Сл. Гр.). Ході́м, Рябко́! – Еге́, ході́м! Не ду́же ква́пся… (Г.-Арт.). Зляка́ються вони́? Де́-ж пак! (Шевч.)].
Как много – як бага́то, яко́го бага́то, яко́го. [Яко́го бага́то люде́й на я́рмарку! Яко́го тут люде́й (М. Вовч.)].
Как бы ни (было)… а… – що-що́… а; хоч-би я́к… а… [Що-що́, а батькі́в чіпа́ти не слід (Крим.). Хоч-би як диви́лись ми на таки́й методологі́чний спо́сіб… а пови́нні бу́демо призна́ти (Єфр.)].
Как раз (мигом) – як раз, як стій. [Вважа́в я себе́ за аске́та; жоргну́ла – попа́вся, як стій (Крим.)].
Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) – яки́й, яки́й-же. [Яка́-ж га́рна! Які́ дурні́ лю́ди бува́ють].
Тут как тут – як тут. [Всім молоди́м – гарбу́з як тут (Греб.)].
Как угодно! – про ме́не, як хо́чете! [Про ме́не, йди з ним на мир, коли́ вже таке́ ді́ло ско́їлось (Н.-Лев.)].
Уж как-нибудь будет – я́ко́сь то (вже) бу́де́, яко́сь-тако́сь бу́де.
Уж как (бранит, хвалит) – так то вже (ла́є). [Так то вже мене́ ла́є (М. Вовч.)].
Уж как ни (старался) – хоч як-я́к, вже-ж я́к не… [Хоч як-я́к я си́лувався загру́знути в уче́ній пра́ці, але літерату́рне тяготі́ння не ки́дало мене́ (Крим.)].
Как бы это (желательн.) – я́к-би його́. [Я́к-би його́ пообі́дати! (Ніков.)];
3) (
при сравнении, подобии, обознач. качества) як, я́ко, що, (гал.) гей, (как бы) я́к-би́, (зап.) коби́, (гал.) гей-би, (словно) мов, немо́в, (будто) ні́би, на́че, нена́че. [Вода́ чи́ста як сльоза́. Я́ко пое́т правди́вий, а не підспі́вувач… (Куліш). В душі́ йому́ Га́ля, що та зі́рочка ся́є (Свидн.)].
Как-будто (как бы) – як, я́к-би́, на́че, нена́че, ні́би, (словно) мов, немо́в, (будто) десь, знай, бу́цім. [Ене́й тоді́ як народи́вся (Котл.). Пішо́в на свя́то не я́вно, а як-би́ по́тай (Єв.). А що се – га́лас на́че? Ба ні́, спів (Грінч.). Дивлю́ся я на йо́го, то от нена́че-б межи гу́си сі́рі оре́л сизокри́лий ви́вівсь (М. Вовч.). Мо́ре за парохо́дом не так шумі́ло, ні́би вже збира́ючись на нічни́й спочи́нок (М. Левиц.). Це був немо́в ба́тько школяра́м (Єфр.). Сього́дня, десь, неспокі́йно у го́роді (Коцюб.). Стара́ верба́ похили́лась над ним, знай та не́нька рі́дна над свої́ми діточка́ми (Федьк.). Ма́ти шутку́ючи одпиха́ла їх, бу́цім серди́та (Крим.)].
Как будто бы – я́кби́-то, як-ні́би, на́чеб-то, нена́чеб-то, ні́би-то, ні́биб-то, мо́в-би, мо́вби-то, немо́в-би, немо́вби-то, бу́цім-то. [Мокри́ною ціка́вляться, немо́в-би знайо́мою ді́вкою з своє́ї слободи́ (Грінч.). Но́ги були́, мо́в-би підтя́ті (Крим.). То так гу́би і складе́, як-ні́би свиста́ти (Рудан.)].
Как встрёпанный – як переми́тий, як ску́паний.
Как горохом об стену – як горо́хом об сті́нку, як пу́гою по воді́.
Как есть – чи́сто, чи́стий, зо́всім, цілко́м. [Хло́пчик – чи́стий ба́тько. Чи́сто вовк яки́йсь, а не люди́на].
Как есть все – чи́сто всі, геть усі́.
Как живой – як живи́й, як живі́сінький.
Как кто (в качестве кого) – як хто, за ко́го. [Він при́сланий сюди́ за лі́каря. Я вам бу́ду за си́на рі́дного (як рі́дний син). По́рається всю́ди за видю́щу (Г. Барв.)].
Как например – як напри́клад, як о́т. [Було́ бага́то племе́н слов’я́нських, як от: поля́ни, деревля́ни, дулі́би, ти́верці, сі́вер (Куліш)].
Как нарочно, как на зло – як на те́, як навми́сне. [І так ні́коли, а тут як на те ще й дру́ге ді́ло приспі́ло].
Как нельзя лучше, хуже – як-найкра́ще, як-найгі́рше, що-найкра́ще, що-найгі́рше.
Как очумелый – як навіже́ний, як скази́вшися, як зджумі́лий, як зджу́млений (бі́гає, ди́виться).
Как сумасшедший – як (той) божеві́льний яки́йсь.
Как… таки – як… так; що… що. [Тепе́р, па́ні, усі́ рі́вні перед зако́ном: що вели́кі пани́, що оста́нні капарі́ (Яворн.)].
Как то (при перечислении) – як, як от. [Ви́роблено особли́ві ти́пи вида́ннів, як мі́сячники, тижне́вики, щоде́нні газе́ти (Єфр.). Не тре́ба витолко́вувати, що ва́било до Бра́нда чи́стих люде́й, як от Агне́с (Єфр.)].
Как у Христа за пазухой – як у Бо́га за двери́ма.
Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) – як що́, за що. [Все то (мідяки́) бі́дним мужика́м за срі́бло спуска́є (Рудан.)].
Как что (подобный чему) – як що, рі́вний до чо́го, схо́жий на що, поді́бний до чо́го. [Рука́ бі́ла, до папе́ру рі́вна (Васильч.)];
4) (
обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яки́м чи́ном, спо́собом, по́би[у]том. [Часте́нько прига́дує та розка́зує, як у тому́ Чорноста́ві коли́сь ми жили́ (М. Вовч.)].
Как бы то ни было – будь-що-бу́дь, хоч що-б там було́, будь-як-бу́дь.
Как видно – ба́читься, (фамил.) ба́чця, зна́ти, ма́буть, (зап.) віда́й.
Как водится – як заве́дено, зві́сно, як воно́ веде́ться. [На бе́седі, вже зві́сно, попили́сь (Глібов)].
Как должно – як слід, як тре́ба, як годи́ться, нале́жно, належи́то.
Как есть – як є, все по-пра́вді, наголо́. [Неха́й-же ба́тько зна все чи́сто, наголо́ (Самійл.)].
Как-либо – а) см. Как-нибудь;
б) хоч та́к, хоч та́к; я́ко́сь.

Как можно – як(о) мо́га. [Як мо́га шви́дше утіка́й (Котл.)].
Как-нибудь, кое-как – як-не́будь, аби́-я́к, аби́-то, дея́к, яко́сь, сяк-та́к, бу́длі-як, ле́да-як. [Як-не́будь доста́ти його́ (Казка). Ти все ро́биш ті́льки аби́-як (Сл. Гр.). Він усе́ ро́бить аби́-то (Сл. Гр.). Не плач, ка́же, ляга́й та спи: яко́сь пої́демо (Казка). Коби́ то дея́к на во́льний світ (Франко)].
Как бы ни – хоч-би я́к, хоч-би яки́й. [Мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (Єфр.)].
Как ни – хоч як, хоч і як. [Хоч іспа́нці й як хоро́бро відбива́ли ко́жен забі́г, а що-день нова́ обло́га і ще гі́ршії бої́ (Крим.). Хоч як роби́ коло землі́, а не забагаті́єш (Липовеч.)].
Как-никак – яко́сь-не-яко́сь, я́кби не було́. [Яко́сь-не-яко́сь, вело́ся па́ру мі́сяців, по́ки я розкрути́в тро́хи гро́шей (Франко)].
Как (ни) попало – а) см. Как-нибудь;
б) (
в беспорядке) жу́жмо́м, (о живых сущ.) бе́збач, в бе́зладі.
Как придётся – як ви́йде, як ви́паде, на гала́й-бала́й; см. Как-нибудь. Как раз – са́ме, са́ме враз, як раз, акура́т, помі́рно. [Явдо́ха ста́ла са́ме про́ти війї́ (Конис.)]. Бу́де акура́т, як ти каза́в (Желех.)].
Как следует (как нужно) – як слід, як тре́ба, доладу́, до-ді́ла, до пуття́, ула́д, дола́дно, дого́дне, нале́жно, нале́жить, гара́зд; (с честью) че́сно, (шутл.) по-че́ськи; (вежливо) ґре́че, звича́йно, дого́же. [Що зро́бите, то все не до-ладу́ (М. Врвч.). Наро́ду че́сно поклони́вся (Грінч.). Не вмі́є… вслужи́ти дого́дне (М. Вовч.)].
Как-то (неопред.) – я́кось, я́к-то, я́кось-то, я́ктось, я́к-ся. [Я́кось так чудно́ було́ ба́чити но́ги в чобо́тях (Коцюб.). Я́кось-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.)].
Как… так… – як… так… [Як діди́ і батьки́ на́ші роби́ли, так і ми бу́демо (Номис)].
Таккак (причин.), см. Так;
5) (
союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли́. [Чи ти прийде́ш тоді́ до ме́не, як со́нце зга́сне, звечорі́є? (Лепкий)].
А как… – а як, як-же. [Як-же вмер па́волоцький полко́вник, він ви́йшов (Куліш)].
Как вот – аже о́сь, аж, аж ту́т, аж о́т, коли́, коли́ це. [Аж от перестріва́ на доро́зі станови́й (Казка)].
Всякий раз как – що, що ті́льки, аби́, аби́ лиш. [А що ті́льки в це́ркві дяк «і́же» заспіва́є, бі́дна ба́ба у кутку́ ма́ло не вмліва́є (Рудан.). Що розжене́ться про́тив Кожом’я́ки, то він його́ булаво́ю (Казка)].
Между тем как… – тим ча́сом як…
Как-нибудь (когда-нибудь) – як-не́будь, я́ко́сь, коли́, коли́сь, ча́сом. [Захо́дьте, як-не́будь. Але таки́ й зайду́ яко́сь до вас (Крим.). Ти, ма́буть, ча́сом погада́єш собі́: «бува́ють-же й помі́ж старши́ми до́брі лю́ди» (Крим.)].
Однажды как-то – раз я́кось. [Раз я́кось хма́ра наступа́ла (Гліб.)].
Как раз (во время) – са́ме, як-ра́з, притьмо́м, акура́т, са́ме враз. [Сімна́дцятий рік пішо́в са́ме з Пили́півки (Крим.). Притьмо́м у сій порі́ прийшо́в, – ні, ка́же, опізни́вся (Н.-Вол. п.)].
С тех пор как – з того ча́су як, відто́ді як.
Как-то (однажды) – я́ко́сь, коли́сь, я́ко́сь-то, коли́сь. [І ото́ було́ я́кось над ве́чір (Крим.). Коли́сь прихо́джу, а він таки́й гні́вний (Сл. Гр.)].
Как только – а як, ско́ро. [Ско́ро жени́х і го́сті з двора́, па́нночка в плач (М. Вовч.)].
Уже час, как он у меня – вже́ годи́на, що (як) він у ме́не;
6) (
условный союзесли) як, якби́, коли́, коли́-б, коби́. [Пра́вду ка́же, як не бре́ше (Приказка). Коли́-ж зги́нув чорнобро́вий, то й я погиба́ю (Шевч.)].
Как бы – якби́, коли́-б, коби́; см. Кабы́. [Лихі́ лю́ди хо́дять тепе́р раз-у-ра́з по ву́лицях, коли́-б ще до нас не залі́зли (Коцюб.). Пливе́ чо́вен, води́ по́вен, коби́ (якби́) не схитну́вся (Пісня)].
Как скоро – ско́ро, ско́ро ті́льки, (зап.) ско́ро-но. [Дити́на його́ заги́не, ско́ро ті́льки не поки́не він вогко́го, отру́тного для життя́ мі́сця (Єфр.)].
Конева́тый – конюва́тий, коня́стий, поді́бний до коня́.
Кори́стый
1) корува́тий; поді́бний до кори́;
2) (
толстокорый) товстоко́рий.
Люби́мый
1) (
излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́[о́]бний. [Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (Крим.). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Грінч.). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (Куліш). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня)].
-мый автор, -мое произведение – улю́блений, уподі́[о́]бний а́втор, твір. [Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (Н.-Лев.)].
-мое чтение – улю́блене чита́ння.
-мый вождь – улю́блений проводи́р.
-мое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та.
-мое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа.
-мая лошадь – улю́блений кінь.
-мое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на.
Самый -мый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший. [З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Грінч.). Найулю́блена дити́на (Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (Стефаник)].
-мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
2) (
возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба (-бої и -би), ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на. [Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л. Укр.). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Грінч.). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Приказка). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня)].
Металлоподо́бный – металюва́тий, метальоподі́бний.
Митрови́дный – митрува́тий, поді́бний до ми́три.
Млекови́дный – молокува́тий, поді́бний до молока́.
Молниеви́дный – бли́скави́чний, поді́бний до бли́скавки.
Мужеобра́зный, Мужеподо́бныймужоподі́бний.
I. На, предл.
1)
с вин. п.
а)
на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)].
Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати.
Смотреть на кого – диви́тися на ко́го.
Закричать на кого – закрича́ти на ко́го.
Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́.
Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го.
Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го.
Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го.
Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас.
Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе.
Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе.
Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́).
На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано.
Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го.
Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го.
Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го.
Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)].
Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв.
Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є!
Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери.
Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)].
Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево.
Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок.
Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб.
Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу).
Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю.
Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь.
Положить на стол – покла́сти на стіл.
Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю.
Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви.
Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю.
Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти.
Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1.
Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум.
Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться.
Говорить на ухо – говори́ти на у́хо.
Стать на колени, см. Коле́но 1.
Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду.
Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)].
Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во).
Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́).
На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же!
Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику.
Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву.
Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві.
Вариации на тему – варія́ції на те́му.
Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)].
Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду.
Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний.
Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́;
б)
на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)].
Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи).
Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)].
Путешествие на Восток – по́дорож на Схід.
Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн.
На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)].
Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір.
Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік.
Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)].
Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)].
Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)].
Итти на войну – іти́ на війну́.
Ехать на воды – ї́хати на во́ди.
Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння).
Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок).
Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля;
в)
на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2.
На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день.
На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)].
На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)].
На завтра – на(в)за́втра.
На следующий год – на той рік, на насту́пний рік.
На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час.
В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня.
В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня.
С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок.
Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня;
г)
на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)].
Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень.
Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день.
На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день.
На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)].
Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші.
Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)].
Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри.
На половину меньше – на полови́ну ме́нше.
Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну.
Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і].
На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)].
На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)].
Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́).
Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́.
Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців.
Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й;
д)
на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)].
На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му.
Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́.
Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну).
Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі).
Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)].
Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́.
На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним.
Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то.
На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну.
На случай – про случа́й; на ви́падок чого́.
На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі.
На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом.
Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го.
На риск – на риск, на відча́й.
На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть.
Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)].
На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́.
Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що.
На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя.
На встречу, см. Навстре́чу.
На силу, см. Наси́лу.
На память
а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку;
б) (
наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2.
На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце;
2)
с предл. п.
а)
на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)].
Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді).
Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́.
Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́.
Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий.
Рана на руке – ра́на на руці́.
Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х.
Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х.
Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми).
Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х).
Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х.
У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці.
На небе и на земле – на не́бі і на землі́.
На небосклоне – на о́брії.
На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі.
Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м.
На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера.
На дне бутылки – на дні пля́шки.
На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць.
На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.).
Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)].
Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку.
Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці.
Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́).
Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна.
На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні.
Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)].
На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг.
Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́).
На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм.
Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́.
Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві).
Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в.
Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це.
Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді.
Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі.
Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х).
Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́).
Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях.
Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою).
Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми.
Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах.
Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах.
Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно).
Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)].
Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми).
Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці.
Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах.
На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́.
Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду.
На коленях, см. Коле́но 1.
На цыпочках, см. Цы́почки.
На четвереньках, см. Четвере́ньки.
На корточках, см. Ко́рточки.
Компания на акциях – акці́йне товари́ство;
б)
на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му.
Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді).
Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах).
На побегушках, см. Побегу́шки.
На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́;
в)
на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му.
На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)].
На днях – ци́ми дня́ми.
На святках – свя́тками.
На досуге – на дозві́ллі.
На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи.
Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці;
3) (
в сложных словах) на, у, про, ви.
На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш).
С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).
Невероя́тный
1) (
неправдоподобный) неймові́рний, неправдоподі́бний. [Слова́, дале́кі й неймові́рні, як у ка́зці (Коцюб.). Се неймові́рним вам здає́ться? (Самійл.)].
-ное дело – неймові́рна (несообразное: неподо́бна, неслыханное: нечу́вана) річ.
Это -но – це неймові́рна річ.
Рассказывать -ные вещи – розповіда́ти неймові́рні ре́чі (щось неймові́рне);
2) (
чрезвычайный) неймові́рний, надзвича́йний. [Мені́ огне́м уда́рило в лице́, коли́ почу́в бли́зько таку́ неймові́рну си́лу (Васильч.). Зчиня́ючи неймові́рний га́лас (Епік)].
До -ной степени, до -ного – до неймові́рної мі́ри, до неймові́рности (неймові́рно, аж ві́ри не мо́жна по(й)ня́ти). [Ви таки́ до неймові́рности жа́лісливі (Л. Укр.)].
В -ном количестве – в неймові́рній кі́лькості, в неймові́рнім числі́; см. ещё Мно́жество 2 (Во -ве);
3)
см. Недове́рчивый.
Непохо́жий на кого, на что – несхо́жий, непохо́жий на ко́го, на що, неподі́бний до ко́го, до чо́го, (отличный) відмі́нний, відмі́тний, (особый, отдельный) опрі́чний, осі́бний від ко́го, від чо́го. [За́раз постереже́ш, що пішла́ перед тобо́ю відмі́нна від на́шої сторона́ (Куліш). Мій ба́тько був чолові́к ду́же відмі́нний від и́нших на́ших селя́н (Грінч.). Нас врази́в його́ світо́гляд, осі́бний від кла́сного (Крим.)].
Становиться, стать -жим на кого, на что – става́ти (роби́тися), ста́ти (зроби́тися) несхо́жим (непохо́жим) на ко́го, на що (неподі́бним до ко́го, до чо́го, відмі́нним від ко́го, від чо́го), відмі́нюватися, відміни́тися від ко́го, (между собою, друг на друга) різни́тися, порізни́тися (між собо́ю). [Розби́лися лю́ди на рі́зні поро́ди, або́ ра́си, і мо́вою порізни́лися (Крим.)].
Неправдоподо́бныйнеправдоподі́бний, (невероятный) неймові́рний, (невозможный) неможли́вий.
-ная вещь – неймові́рна річ, неможли́ва річ.
Несимпати́чный – несимпати́чний, (неприятный) нелю́бий, неприє́мний, при́крий, (не по вкусу, не по нраву) невподі́бний, несподі́бний, не до вподо́би, не до сподо́би. [В його́ оча́х було́ щось при́кре (Крим.)].
Несравне́нный – незрівня́нний, (бесподобный) безподі́бний. [Незрівня́нний лі́рик (М. Зеров)].
Несхо́дный
1) (
несхожий) несхо́жий з ким, з чим, неподі́бний до ко́го, до чо́го, (неодинаковый) неодна́ковий, (отличный) відмі́нний від ко́го, від чо́го, (различный) рі́зний, (расходящийся) розбі́жний. [Вони́ між собо́ю несхо́жі (Київ). Розбі́жні думки́ (Пр. Правда)];
2) (
по цене) непоці́нний, не по гро́шах; (дорогой) недеше́вий, дороги́й; (о цене) непомі́рний, вели́кий, висо́кий; (о деле) неви́гідний, непідхо́жий.
Нрав
1) (
характер) вда́ча, (натура) нату́ра, (норов) но́ров (-ва) и (мн.) но́рови́ (-ві́в); (у животных) нату́ра; срв. Но́ров 2. [Ти-ж зна́єш мою́ вда́чу; нія́к не вси́дю, щоб не поговори́ти з ким (Васильч.). Хоч і царе́м зро́биться, одна́ково своє́ї вда́чі не позбу́деться (Крим.). Пангло́с був ора́кулом до́му, і мали́й Канді́д слу́хав його́ ле́кції з по́вним дові́р’ям, власти́вим ві́кові і вда́чі (Кандід). То вже в ме́не така́ нату́ра, щоб з усьо́го кепкува́ти (Брацл.). З лю́тим та скаже́ним но́ровом (люди́на) (Яворн.). Та й но́рови-ж у те́бе! (Н.-Лев.). А в йо́го но́рови такі́ става́ли, що от було́ приче́питься до ра́тника яко́гось, та й ві́зьме вб’є (Крим.)].
Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав – буйна́, весе́ла, гаря́ча (палахка́, запальна́, запа́льчаста), ла́гідна (суми́рна), крута́ (суво́ра), ти́ха (ми́рна, спокі́йна) вда́ча.
-вом какой, -ва какого – на вда́чу яки́й, (реже) вда́чі яко́ї. [Ва́ська була́ на вда́чу заля́кана та зашто́вхана (М. Левиц.)].
Крутого -ва – крути́й (-та, -те, -ті) или суво́рий (-ра, -ре, -рі) на вда́чу, круто́ї (суво́рої) вда́чі.
-вом хорош, да норовом негож – на вда́чу добря́чий, та но́ров леда́чий.
Нрав на нрав не приходится – вда́ча на вда́чу (но́ров на но́ров) не при́йдеться.
Моему -ву не препятствуй – нату́ру мою́ не спиня́й; мої́й нату́рі доро́гу не заступа́й; (иногда) гуля́й душа́ без кунтуша́!
У оленя нрав кроткий – оле́нь ма́є нату́ру ла́гі́дну;
2)
по -ву кому – до вподо́би (до сподо́би, по сердцу: до се́рця, до лю́бости, до любо́ви, до ми́сли, під ми́слі, по душе: до душі́, по вкусу: до смаку́) кому́, до вподо́би (до сподо́би) чиє́ї; срв. Вкус 4. [«Ох, дити́но моя́! чи то-ж до па́ри?» – кажу́. – «До па́ри, до лю́бої вподо́би!» (М. Вовч.). Дружи́ни шука́ють, дружи́ни тако́ї, до сподо́би мо́ї (Чуб. V). Не до ми́сли жону́ взяв (Гнід.)].
Быть по -ву кому – бу́ти до вподо́би (до сподо́би) кому́ (чиє́ї) и т. п., бу́ти вподі́бним (споді́бним, в уподо́бі) кому́, (нравиться) подо́батися кому́. [З тим життя́ своє́ діли́, хто се́рденьку до вподо́би (Чупр.). Що́-йно ті́льки пока́же, все то цари́ці до сподо́би (Рудан.). Мені́ й само́му, не все одна́ково до лю́бости з то́го, що попе́реду писа́лося (Грінч.). Ті́льки-ж мені́ до любо́ви, що чо́рнії бро́ви (Метл.). Скажі́ть-же ви про йо́го, що він до ми́сли вам (Самійл.). Вибира́й, молода́ дівчи́но, котри́й під ми́слі (Метл.). Тобі, невісточко, така́ балакани́на, види́мо, до смаку́ (Самійл.). Бага́то мене́ сва́тало, та ніхто́ мені́ не був у такі́й уподо́бі, як оди́н па́рубок. (Г. Барв.)].
Быть более по -ву кому – бу́ти вподібні́шим (сподібні́шим) кому́, (реже) бу́ти бі́льш(е) до в[с]подо́би (до лю́бости) кому́ (чиє́ї) и т. п., (более нравиться) бі́льш(е) подо́батися кому́. [Прийма́ючи життя́, вирізня́в, він те, що йому́ більш було́ до лю́бости (Рада)].
Быть не по -ву кому – бу́ти не до в[с]подо́би (не до любо́ви) кому́ (чиє́ї) и т. п., бу́ти невподі́бним (несподі́бним) кому́, (не нравиться) не подо́батися кому́. [Я з не́ю не мо́жу жи́ти, вона́ мені́ не до любо́ви (Коцюб.). Они́сі та гордови́та по́за чому́сь була́ несподі́бна (Н.-Лев.)].
Приходиться, приттись по -ву кому – припада́ти, припа́сти до вподо́би (до сподо́би и т. п.) кому́, підхо́дити, підійти́ під ми́слі (до ду́мки) кому́, (нравиться, понравиться) подо́батися, сподо́батися кому́; срв. Приходи́ться 1. [Моя́ мо́ва, ви́мірена про́ти аристократи́зму, ду́же їй припа́ла до вподо́би (Крим.). Хоро́шая дочка́ твоя́ під ми́слі підхо́дить (Чуб. V)].
Приходящийся, пришедшийся по -ву – уподі́бний, споді́бний.
Неприходящийся, непришедшийся по -вуневподі́бний, несподі́бний;
3)
-вы (обычаи) – звича́ї (-ча́їв), (реже) но́рови (-вів); (привычки) зви́чки; (быт) по́бут (-ту). [Яки́й наро́д! які́ лю́ди! які́ звича́ї! (Кандід). Ну́ньєс вчи́вся по́буту та звича́їв Краї́ни Сліпи́х (Країна Сліпих). У нас нові́ лю́ди, нові́ но́рови (М. Вовч.). Заде́ржали чорного́рці да́вню суво́рість но́ровів (Калит.). Ну, й зви́чки туте́шні! (Звин.)].
Добрые -вы – до́брі звича́ї.
Зверские -вы – звіря́чі звича́ї.
Современные -вы – суча́сні (сьогоча́сні) звича́ї; як тепе́р веде́ться.
Старинные -вы – старови́нні (старосві́тські) звича́ї, старосві́тчина; як воно́ вело́ся (пово́дилося) за да́вніх часі́в. [Держа́вся старосві́тчини (Свидн.)].
Испорченность -вов – зіпсу́тість (зіпсуття́) звича́їв.
Простота -вов – про́стість (просто́та) звича́їв.
Растление -вов – розтлі́ння звича́їв.
Обычаи и -вы – звича́ї і по́бут.
-вы животных – по́бут твари́н.
Нра́виться – подо́батися, (очень редко) люби́тися, (быть по нраву) бу́ти до вподо́би (до сподо́би) кому́ (чиє́ї), бу́ти уподі́бним (споді́бним) кому́, (по душе) бу́ти до ми́сли, бу́ти га́рним кому́; (по вкусу) бу́ти до сма́ку, смакува́ти кому́; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по -ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто́ не вмі́в-би так, як він, подо́батись дівча́там (Самійл.). Їй подо́бається чорня́вий сусі́д (Коцюб.). Він мені́ почина́є подо́батись (Коцюб.). А що, ха́та лю́биться? (Лебединщ.). Невже́ оці́ пісні́ вам такі́ га́рні? (Звин.). Лю́ди зви́кли (до карто́плі) і тепе́р вона́ всім смаку́є (Наш). Пова́жна розмо́ва їй смаку́є (М. Вовч.). Мені́ життя́ іще́ смаку́є (Стар.-Чернях.)].
-тся ли он вам? – чи він важ подо́бається? чи він вам до вподо́би? чи він вам уподі́бний?
Как вам это -тся? – як вам це подо́бається?
Ему -тся в деревне – йому́ до вподо́би (подо́бається) на селі́ (село́, жи́ти на селі́).
Здесь всем -тся – тут усі́м подо́бається, тут усі́м до вподо́би, (редко) тут усі́ прилюбля́ються. [Пари́ж га́рний і усі́ тут прилюбля́ються (М. Вовч.)].
Что кому -тся – що кому́ до вподо́би (до смаку́), що кому́ подо́бається.
Больше -ться, чем кто, что – бі́льш(е) подо́батися (бу́ти вподібні́шим, бу́ти бі́льш(е) до вподо́би), ніж хто, ніж що; бу́ти кра́щим за ко́го, за що, від ко́го, від чо́го. [До́вший батіжо́к цьому́ хло́пчикові вподібні́ший, ніж коро́ткий (Н.-Лев.). Мені́ ка́вун кра́щий за ди́ню (Харківщ.)].
Перестать -ться (разнравиться) – переста́ти подо́батися, ста́ти не до ми́сли, розлюби́тися. [Незаба́ром три факульте́т мені́ розлюби́вся (Крим.)].
Не -ться – не подо́батися, (быть не по нраву) бу́ти не до вподо́би (не до сподо́би; бу́ти невподі́бним (несподі́бним); (не по вкусу) бу́ти не до смаку́, не смакува́ти. [Йому́ не подо́баються на́ші го́рниці (Черкас.)].
Не -тся он мне – не до вподо́би (не подо́бається, невподі́бний) він мені́.
Нра́вящийся – що подо́бається, (що) до вподо́би и т. п., уподі́бний, споді́бний, га́рний кому́.
Нра́вный и Нра́вен
1) (
народн.: нравящийся) уподі́бний, споді́бний.
-вен ли тебе жених? – чи до вподо́би (чи уподі́бний, чи подо́бається) тобі́ нарече́ний (молоди́й?);
2) (
своенравный) норови́стий, норовли́вий, з но́ровом, з но́рова́ми, (упрямый) нату́ристий, комизи́стий, (капризный) примхли́вий.
Опалови́дный – опалови́дий, опалоподі́бний.
Подо́бный кому, чемуподі́бний до ко́го, до чо́го, поді́бний, таки́й, як хто, як що, підхо́жий до ко́го до чо́го, схо́жий на ко́го, на що. Срв. С[По]хо́жий. [Оттака́ й підхо́жі думки́ плу́талися в голові́ (Грінч.). Лю́ди поді́бні до богі́в (Л. Укр.)].
-бный емуподі́бний до йо́го, таки́й як і він. [Уби́в тако́го як і він (як і сам) (-бного себе)].
Ничего -бного – ані подоби́ни́ (Куліш), нічо́го схо́жого (підхо́жого).
Ничего -бного не говорил – не каза́в нічо́го тако́го (Грінч.), поді́бного, підхо́жого.
Кража и тому -бные преступления – краді́жка й такі́ и́нші злочи́нства (Куліш).
И тому -бное – то́-що.
Или что-либо -бное – або́-що, або́-що таке́. [Був-би я десь за пи́саря, або́-що (Крим.)].
Нечто -бное тому – щось підхо́же, поді́бне до то́го.
В -бном случае – в тако́му ра́зі, в такі́й приго́ді.
Нет -бного ему – нема́ до йо́го поді́бного.
-бный, мат.поді́бний.
-бные треугольники – поді́бні трику́тники.
Понра́вный – уподі́[о́]бний, прилю́бний; той, що до душі́, до се́рця, до ми́сли.
Похо́жий на кого на что – схо́жий, похо́жий на ко́го, на що, підхо́жий, поді́[о́]бний до ко́го, до чо́го. [Він був схо́жий з ви́ду на ма́тір (Н.-Лев.). Сама́ на се́бе не схо́жа ста́ла, така́ журба́ її́ бере́ (Рудч.). Ви́йшла ді́вчинка, підхо́жа до молодо́го гусеня́ти (Г. Барв.). Оттакі́ й підхо́жі думки́ плу́тались у ко́жного в голові́ (Грінч.). Все здава́лось чужи́м, чудни́м, не поді́бним до то́го, що було́ вчо́ра (Коцюб.)].
Портрет не -хо́ж на оригинал – портре́т не схо́жий на оригіна́л.
Они -жи друг на друга – вони́ схо́жі оди́н на о́дного (помі́ж собо́ю), вони́ підхо́жі, поді́бні оди́н до о́дного.
-жий как вылитый, как две капли воды – схо́жий, як ви́капаний, досто́ту схо́жий, досто́тній, чи́стий, чисті́сінький. [Син – ви́капаний (чи́стий, досто́тній) ба́тько. Досто́ту на бра́та схо́жий].
Бывать, быть -жим на кого, на что – підхо́дити до ко́го, до чо́го, скида́тися, подо́бати, похо́дити на ко́го, на що; см. II. Походи́ть. [Чолові́к до чолові́ка бува́ підхо́дить. День на день і ніч на ніч не скида́ється (Васильч.). Похо́дить на те, ні́би-то а́кція – гро́ші? (Кониськ.)].
Родиться, оказаться -жим на кого – уроди́тися, уда́тися, ви́йти в ко́го, ви́кинутися в ко́го и на ко́го, ски́нутися, зда́тися на ко́го. [Чорт її́ зна́є, в кого́ вона́ й уроди́лась така́ хоро́ша (Тобіл.). Уда́вся я, ма́біть, у того́ пра́щура свого́, у Савлука́ козака́ (М. Вовч.). Ні оди́н син не ви́кинувсь на ба́тька (Херс.). Така́ і по́вненька, і бі́ла і рум’я́на, чорноо́ка, чорнобри́ва, як ма́ти, і на но́ров тро́хи ски́нулась на не́ї (Мирн.). Ні, га́рний був Мазе́па мій, а ти так здавсь на чо́рта зло́го (Греб.)].
Стать на человека (на людей) -жим – ви́людніти. [Між товари́ством став він ско́ро віджива́ти, став виявля́ти зді́бності до вче́ння, осмілі́в, ви́люднів, як ка́жуть (Васильч.)].
Похо́же на это, на то – підхо́же до цьо́го, до то́го; скида́ється на це, на те. [Це ті́льки тро́шки на пра́вду скида́ється, а більш до брехні́ підхо́же].
Это ни на что не -же – це вже не зна́ти що.
Правдоподо́бныйправдоподі́бний, імові́рний, можли́вий, може́бний.
Преподо́бный
1) (
титул) веле́бний, превеле́бний, преподо́бний. [Не турбу́йтесь, веле́бний о́тче (О. Лев.). Благослови́ нас, бра́те преподо́бний (Л. Укр.)];
2) (
праведный) преподо́бний, пра́ведний, святи́й. [Не зові́те преподо́бним лю́того Неро́на (Шевч.)].
-ный (как сущ.) – преподо́бник, преподо́бниця.
Сделаться -ным – преподо́битися; см. Преподо́биться;
3) (
весьма подобный) ду́же поді́бний до ко́го, до чо́го, ду́же схо́жий на ко́го, на що; см. Подо́бный.
Приго́жий
1) го́жий, приго́жий, поді́[о́]бний, вродли́вий, чепурни́й, хупа́вий, дола́дний. [Ти молода́ ще, го́жа (Грінч.). Приго́жа, як ро́жа (Мет.)].

-жий (сущ.) – вро́дник.
-жая – вро́дниця, хорошу́ля, хупа́вка;
2) го́жий, приго́жий;
см. Прили́чный;
3)
см. Го́дный.
Прия́тный – приє́мний; лю́бий, ми́лий, соло́дкий, уті́шний, при́язний; (угодный, нравный) угі́дний, уподі́бний, люб’язни́й. [На́че вітере́ць шелесне́ в ли́сті, – така́ його́ була́ приє́мна й ти́ха мо́ва (Г. Барв.). Романюки́ приє́мні лю́ди (Кам’ян.). До лю́бої пра́ці лю́бо й бра́тися. Пра́ця бо́гові, як і моли́тва, ми́ла (Самійл.). Що то за вті́шні та швидкі́ ті́ї ха́рківські молоди́ці (Стор.). За столо́м веде́ться бе́сіда уті́шна (Федьк.). Бува́є, що з бі́дною приязні́ше шмато́к хлі́ба з’ї́сти, ніж з бага́тою (Костом.)].
Не всё -ное полезно – не все приє́мне на кори́сть.
-ная погода – приє́мна пого́да.
-ный вкус, запах, цвет, звук, голос – приє́мний смак, (за́)пах, ко́лір, звук, го́лос.
-ное чувство – приє́мне, вті́шне, соло́дке почуття́.
-ные вести, новости – приє́мні, вті́шні ві́сті, нови́ни.
-ная беседа – приє́мна, лю́ба, вті́шна розмо́ва.
-ная неожиданность – приє́мна, ми́ла несподі́ванка.
-ные мысли, воспоминания – приє́мні (вті́шні, соло́дкі) думки́, спо́мини.
-ный человек – приє́мна, ми́ла люди́на.
-ные моему сердцу люди – лю́бі, ми́лі моє́му се́рцю лю́ди, люб’язні́ мені́ лю́ди.
Кому что -но – кому́ що до вподо́би (до лю́бости, до любо́ви), кому́ що вподі́бне.
Считаю -ным долгом – за приє́мний (за ми́лий) обов’я́зок, за приє́мну (за ми́лу) пови́нність уважа́ю.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вродеподібний до кого-чого, на зразок кого-чого, наче, неначе, ніби, нібито, начеб, неначебто, немов, немовби, немовбито, як-от, от як, а саме;
вроде бы… – ніби, нібито, начеб, неначебто, немовби, немовбито;
вроде как (разг.) – ніби як; [не] наче; немов[би]; такий, як;
вроде кого, чегоподібний до кого, чого; як [от] хто, що; на зразок (на взір) кого, чого;
нечто вроде ошибки – наче якесь помилка, щось подібне до помилки, щось ніби як помилка;
нечто вроде чего – щось ніби що, щось подібне до чого, щось на взір (на кшталт, на шталт, на штиб, взором, кшталтом, шталтом) чого, наче як що. Обговорення статті
Женоподобный – жінкуватий, жонови́дий, поді́бний до жі́нки:
делаться, стать женоподобным – бабі́ти, жінкува́тіти, збабіти, пожіно́читися.
[Як наді́в очі́пка – відра́зу пожіно́чивсь (АС). Існує тип жінок-садисток, які вибирають собі в партнери жінкуватих чоловіків, молодших за себе, абсолютно підлеглих їм у всіх сферах життя (“Ти, дівчино з Подолля, В твоїх руках моя доля!”), і піддають їх моральному приниженню. От тоді й кажуть: “Іван плахту носить, а Настя – булаву” (О.Виженко). У давнину мужі були гожі й високі, а тепер вони схожі на дітей або карликів, та се лиш одна з багатьох ознак занепаду світу, який старіється. Молодь не хоче здобувати знань, вченість занепадає, цілий світ ходить догори ногами, сліпі провадять сліпих і штовхають їх у прірву, птахи падають, ще не злетівши, осел грає на лірі, а воли танцюють, Марії вже не до вподоби споглядальне життя, а Марті — діяльне, Лія безплідна, а в Рахилиних очах — розкошелюбство. Катон вчащає до лупанарів, а Лукрецій геть збабів (М.Прокопович, перекл. У.Еко)].
Обговорення статті
Змеевидный, змееобразный, змееподобный – зміюватий, зміястий, змієподібний, гадючкуватий.
[Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, хвилясто хльостають вітри, і день ховає місяць в кручу, мов у кишеню гріш старий (Б.-І.Антонич)].
Обговорення статті
Любимый
1) (
излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́бний (уподо́бний);
2) (
возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба, ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на:
любимая лошадь – улю́блений кінь;
любимая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
любимое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа;
любимое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на;
любимое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та;
любимое чтение – улю́блене чита́ння (читво);
любимый автор, любимое произведение – улю́блений, уподо́бний а́втор, твір;
любимый вождь – улю́блений проводи́р (провідник, вождь);
любимый всеми – загальний улюбленець;
наступить на любимую мозоль (шутл.) – наступити (натоптати) на улюблену (найулюбленішу) мозолю; дійняти (допекти, дошкулити) до живого; уразити у живе (болюче) місце;
про себя любимых – про себе любих;
самый любимый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший;
себя любимого – себе любого.
[Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому (Т.Шевченко). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (П.Куліш). Думаю собі: «Як-то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (М.Вовчок). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня). Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (І.Нечуй-Левицький). — От люба в нас дитина Юрко! — часом говорила Маруся до чоловіка (І.Нечуй-Левицький). — Хоч той панич син бідного диякона, але гарний, хоч з лиця води напийся! Я знаю, що він буде уподобний панні. Тільки він убогий, ой який убогий! Як той Іов на гноїщі! (І.Нечуй-Левицький). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). — Боже мій, Боже мій! — сказав він, ковтаючи сльози. — Що ж тепер з тобою буде, мій вільний, укоханий краю? Чи на те ж наші батьки обороняли тебе од бусурманів, не шкодуючи свого життя, щоб дістався ти чужим людям на поталу? (А.Кащенко). — Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені йграв, а я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі? (М.Коцюбинський). Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л.Українка). Ось уже лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем, Ані платанів розкішних наметів (Л.Українка). — Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Л.Українка). Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка, — як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся (Л.Українка). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (А.Кримський). З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Б.Грінченко). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Б.Грінченко). Найулю́блена дити́на (М.Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (В.Стефаник). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Б.Грінченко). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Пр.). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня). Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить (П.Тичина). Здрастуй, місто несказанно любе, Повне цвіту — теплого дощу! (Терень Масенко). Я не скажу і в пам’яті — коханий. І все-таки, згадай мене колись. Ішли дві долі різними шляхами. На роздоріжжі долі обнялись (Л.Костенко).  Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, — Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях небозвід; І морезвід півчарою другою — І чара зустрічі в руці моїй горить! Вино в ній — ти. Любовною рукою Я п’ю тебе за тебе у цю мить (М.Вінграновський). Як почула про те Грізельда, то вельми засмутилась, гадаючи, що доведеться їй знов до батьківської хати вертатись та вівці пасти, а муж її укоханий буде в сей час розкошувати в обіймах другої; та не одну вже од долі напасть витримала вона твердо, тож вирішила кріпитись і тут (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). — Але ж важливо саме кохати, а не бути коханим. Людина не має вдячності до того, хто її кохає — якщо почуття не взаємне, то це швидше тягар (О.Гординчук, перекл. С.Моема). Людина любляча божественіша за людину люблену (Платон). Нехай мої діти лишаться ненародженими, якщо я не зумів їх мати від коханої жінки (Дж. Лондон). 1. — Любий, скажи мені що-небудь тепле… — Та гори ти синім полум’ям!.. 2. — Кохана, а де мій рушник? — Візьми на швабрі].
Обговорення статті
Немыслимый – немислимий, (реже) немисленний, (невозможный) неможливий, (устар.) неможний (неможній); (неверояиный) неймовірний, (неправдоподобный) неправдоподібний, (ещё) надзвичайний, небувалий, небачений, нечуваний, незнаний, сенсаційний:
немы́слимая вещь – немисли́ма (немо́жна) річ.
[Немо́жня річ, щоб Во́льськи збунтува́лись (П.Куліш). У цій неможливій тісноті проскакував часом, занявши всю вулицю, новий фаетон під білим парасолем (М.Коцюбинський). Настя непомітно звикла до думки, що йти за Гнатом в далекий Сибір — річ неможлива (М.Коцюбинський). Пройти в двері — немислима річ; проламати муровані стіни — ще більше неможлива річ (Г.Хоткевич). Немисленне було побачити ім’я Єфремова у таких журналах, як «Гарт» (І.Кошелівець). Чи плем’я, знищене для битви, помстилось голосом співця? — Щоб він сопрано, меццо, басом усіх немислимих октав ячав, метався диким барсом і нот ні в кого не питав! (Л.Костенко). О, люди творчі — люди з підірваним здоров’ям, з відхиленнями у психіці, бо вони займаються самоспаленням в ім’я мистецтва! Хоч матуся й займалася самоспаленням, але стояла на всіх мислимих і немислимих обліках у поліклініці та диспансерах, і як тільки можна вирвати безплатну чи пільгову путівку на курорт чи в санаторій — вона вже вирвала путівку, вже поїхала лікуватися, а ми з батьком удвох на все літо (Є.Гуцало). Як простір немислимий без руху, так поезія не­мислима без думки (В.Симоненко)].
Обговорення статті
Ракообразныйракоподібний, ракуватий:
ракообразные – (зоол.) ракоподібні. Обговорення статті
Сигмовидныйсигмоподібний, сигмуватий, сигмоїдний:
сигмовидная кишка – сигмоїдна (сигмоподібна) кишка. Обговорення статті
Близкий
1) (
в пространстве) близький, поблизький, недалекий;
2) (
в духовном смысле) бли́зьки́й, бли́жній, ві́рний, схожий, подібний, споріднений:
бли́зкий свет – бли́гом світ, бли́гий світ, близьки́й світ;
близкое родство – близька спорідненість, близьке споріднення; близкие отношения  – близькі стосунки (взаємини);
близок локоть, да не кукусишь –   близько лікоть, та не вкусиш; є в глеку молоку, та голова не слізе;
более близкий – ближчий;
слишком близкий – заблизький.
[В близьких селах думали, що в Вербіщі пожежа (І.Нечуй-Левицький). — Ти ж, Христе, раніше порайся та раніше й лягай спати, щоб виспатись на завтра, бо не близький світ тобі йти, — рає їй хазяйка в четвер після обіду (П.Мирний). В близьких хатах ще не світилось (Л.Українка). Не близький світ топтав: Не тільки в Крим ходив, — в Туреччині бував (Л.Глібов). Література. Вона стала йому близькою і найдорожчою з причин, яких він не мав охоти докладно аналізувати, виправдуючи своє захоплення тією поважною підставою, що знати літературу є перша ознака культурної людини (В.Підмогильний). У Григорія аж чорна гора з душі зсунулась. Стало легко і радісно. Біля нього стояли рідні, близькі люди (І.Багряний). Вимріяна і близька донині, Незнайома, але й знана теж, Заховавшись в довгій самотині, Вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Ось вона йде у своїй сріблястій сукні, юна й прекрасна, світлий вогник життя, я любив її і коли казав: «Іди до мене», вона приходила, ніщо не стояло між нами, ми могли бути такі близькі, як тільки взагалі можуть бути близькі люди… А проте часом усе якось загадково відступало в тінь, ставало мукою, я не міг вирвати дівчини з сукупності речей, з кола її реального існування, яке було й поза нами, і в нас, яке нав’язувало нам свої закони, свій подих і свою тлінність, сумнівний блиск теперішнього, що невпинно поринає у небуття, хистку іллюзію почуття… ти володієш чимось, щоб втратити (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Одночасно Дон Кіхот провадив перемовини з одним селянином, близьким своїм сусідом; був то чоловік добрий,хоч добра мав, сердега, не гурт, але, як то кажуть, без олії в голові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Санчо подякував йому красненько, поцілував ще раз руку і край кольчуги, підсадив його на Росинанта, а сам сів на осла та й потюпав слідком за паном, що, навіть не попрощавшися з подорожніми дамами і не сказавши більше ні слова, покатав у поблизький лісок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Вкус
1) смак;
2) (
свойство) смак;
3) (
чувство изящного) смак, (гал.) ґуст;
4) (
склонность, симпатия) уподоба, вподобання;
5) (
утонченность) смаковитість;
6) (
худож. манера, стиль) манера (манір), стиль:
быть одного (разного) вкуса, быть одних (разных) вкусов (о предметах, о людях) – мати однаковий (різний) смак; (тільки про людей) мати однакові (різні) уподобання;
быть, приходиться, прийтись по вкусу – бути (припадати, припасти) до вподоби (до сподоби, до смаку, до любості, до мислі) кому; бути усмак (в уподобі) кому; прийти в смак; підходити, підійти під смак (під мислі) кому; смакувати кому; до душі припадати, припасти кому; подобатися, сподобатися кому; залюбитися в кому, в чому; любитися кому; (только сов.) уподобав, сподобав хто; до душі слатися; (безл.) присмачитися кому;
во вкусе чего – на смак; на манір; на стиль;
войти во вкус – розласитись; добрати смаку;
входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём – набирати (набиратися), набрати (набратися) смаку до чого; засмаковувати, засмакувати що; усмаковувати, усмакувати що; добирати, добрати, дібрати смаку в чому; (только сов.) уподобати що; розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що; розласитися;
дурной вкус, безвкусица – поганий смак; несмак;
есть со вкусом – смачно (у смак) їсти;
иметь вкус к чему, в чём – смак (уподобання) до чого; смак знати в чомусь; кохатися (милуватися) в чому;
как на чей вкус – як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту тощо;
мне более по вкусу было бы… – мені дужче було б до смаку (до вподоби, до сподоби)…; (иногда) мені уподібніше було б…;
мне по вкусу было… – мені до вподоби було…, до вподоби моєї було;
на вкус – на смак;
на вкус и цвет товарища нет – кожен Івась має свій лас (Пр.); на колір і смак товариш не всяк (Пр.);
на мой вкус – [як] на мій смак; [як] на мене;
находить, найти вкус в чём – знаходити (находити), знайти (найти) смак у чому; набирати (набиратися), набрати (набратися) смаку до чого; розбирати, розібрати смак у чому; смакувати, засмакувати в чому, чим, що; усмакувати що;
не в его вкусе – не [до] його смаку (не до його вподоби); не в його стилі (манері);
не по вкусу – не до смаку; не до вподоби (не до сподоби); не всмак; не до любості (не до любові, не до мислі); не уподібний (уподібна, уподібне);
неприятный вкус – неприємний смак;
о вкусах не спорят – у кожного свій смак; хто до кого — а я до Параски (Пр.);
одеваться со вкусом – одягатися (вбиратися) до смаку (зі смаком); одягатися (вбиратися) до вподоби (до сподоби);
по вкусу – до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до вподобання (подобання), до сподобаняя, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту;
поесть, позавтракать, пообедать… со вкусом – смачно (усмак, до смаку) попоїсти (наїстися); поснідати, пообідати…;
пожить со вкусом – пожити (нажитися) усмак (до смаку);
по своему вкусу – собі до смаку; на свій смак; до свого смаку; собі до вподоби; до своєї вподоби; по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого вподобання (подобання);
придать вкус чему – додати смаку чому; присмачити (посмачити) що;
приходящийся по вкусууподібний, сподібний;
смотря на чей вкус – як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби, до уподобання);
со вкусом – до смаку; (вульг.) до шмиґи;
со вкусом сделанный – смаковитий, ґустовний;
со вкусом сделать – до смаку (із смаком, смаковите, ловко) зробити;
так он мне по вкусу – такий він мені уподібний; у каждого есть свой вкус:
кто любит дыню, кто арбуз – хто любить гарбуз, а я диню (Пр.); той хоче гарбузів, а той гурків (Пр.); людям як повітка, а мені як квітка (Пр.); кому як мара, йому як зоря (Пр.); кому піп, кому попадя, а кому попова дочка (наймичка) (Пр.);
хороший на вкус – добрий на смак (добрий, смачний, смаковитий);
это дело вкуса – це як кому до смаку; це діло (річ) смаку;
это не в моём (твоём…) вкусе – це не [до] мого (твого…) смаку; це не [до] моєї (твоєї) вподоби;
я ещё во вкус не вошёл – я ще не добрав (не дібрав) смаку; я ще не розсмакував (не усмакував, не засмакував).
[Борщ вийшов добрий на смак. Кавун недобрий — смаку нема. Люди з великим художнім смаком. Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати. Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде (АС). В тім пани бракують, в чім убогі смакують (Пр.). Бач, як розласився: усе б йому млинці та вареники (Сл. Ум.). Одежа стала для нього питанням формальним, питанням смаку і навіть впливу, бо він чудово розумів різницю між появою людини в потертій сорочці й у добірному піджаку. Це, звісно, суща умовність, але треба мати надто великий чар духу, щоб надолужити недбалість убрання (В.Підмогильний). І не повторюйте мені великопанської дурниці про те, що смаки виховуються. Хоч би скільки мене годували елітарним пліснявим сиром, я все одно ригатиму й тягнутимусь до жовклого сала (О.Стусенко).— За якусь хвилю вказалася і Люсінда, що в супроводі матері своєї та двох покойових вийшла з одежної кімнати; убрана вона була пишно та розкішно, як то й личило вроді її та вельможності, з неперевершеною елегантністю і досконалим густом (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Все ж таки Наталі мала дивні смаки. В компанії нікчеми Нікола й мужеложця Гарньє вона ставала жвавою, веселою, тоді як присутність Жана, досить інтелігентної людини, її сковувала (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). А у великих дзеркалах із позолоченими рамами відбивалися статуетки з майсенської порцеляни: юнаки у вузеньких штанях до колін лежали біля ніг пишногрудих дам, що тримали на колінах ягнят; ці статуетки старий Джоліон купив ще до свого одруження і був про них дуже високої думки тепер, коли смаки зовсім виродилися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Американці, попри рівень їхнього мистецького смаку, який я не сподівався розвинути, не сумнівались у своїй здатності оцінювати її роботи — вони проголошували їх найвищою майстерністю. Хоча ті судді також вважали чарівними її спроби спілкуватись англійською, а я чуючи її французьку, знав, що вона мелодійна, мовби візок на рипучих коліщатках (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Яблука пречудово їм засмакували. Попід рудуватою шкіркою виявився в них білісінький м’якуш із тоненькими червоними прожилками, а крім звичного яблучного смаку, мали вони ще й присмак — тонкий, лісовий, якого не має жоден садовий плід (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Мабель, щоб кохатися з кимось, повинна була відчувати до мужчини бодай трохи симпатії, а ще, як кажуть у П’юрі, присмачити злягання — для цього існували різні способи: запрошення, появи на людях, подарунки, поводження та манери, що облагороджували постільні справи, надаючи їм подоби чуттєвих відносин (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). 1. Смак, як і розум — що тонший, то помітніший. 2. У ресторані: – Принесіть мені, будь ласка, графин горілки і що-небудь на ваш смак… — Так і запишемо: два графини горілки].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АНАЛОГИ́ЧНЫЙ ще поді́бний до, схо́жий на.
ЖУТЬ, ще несві́тський жах, жахі́ття, жахо́та, оказ. мо́торош, виг. жахи́ Госпо́дні!;
жуть берёт, се́рце холо́не;
до жу́ти похо́ж, страше́нно поді́бний /о́ко-в-о́ко поді́бний, до ще́му поді́бний/.
ИМЕ́ТЬ, иметь больши́е позна́ния в чём до́бре зна́тися на чому;
иметь большо́й вес /иметь большу́ю ва́жность/ бага́то ва́жити;
иметь в виду́ ма́ти на о́ці /на прикме́ті, на меті́/;
иметь в виду́ что ще ці́лити куди;
иметь в ежедне́вном рацио́не (певні харчі) ма́ти на щоде́нь;
иметь ви́ды на ва́жити на;
иметь в карма́не кого трима́ти у жме́ні;
иметь власть ма́ти пра́во /си́лу/;
иметь в своём акти́ве ма́ти за плечи́ма;
иметь в своём распоряже́нии ма́ти під (своє́ю) руко́ю, галиц. ма́ти до диспози́ції;
иметь де́ло ма́ти до ді́ла;
иметь жи́зненный о́пыт образ. перейти́ бага́то сві́ту;
иметь запусте́лый вид світи́ти пу́сткою;
иметь значе́ние (иметь реша́ющее значе́ние) ще ма́ти си́лу, ва́жити (над усе);
иметь ме́сто (про дощі) перепада́ти;
иметь на иждиве́нии утри́мувати;
иметь на приме́те ма́ти на о́ці;
иметь обыкнове́ние взя́ти мо́ду, практикува́ти;
иметь основа́ние ма́ти підста́ву;
иметь отноше́ние к стосува́тися до;
иметь подхо́д к кому умі́ти підійти́ /зна́ти ключ, зна́ти з яко́го кінця́ зайти́/ до кого;
иметь поползнове́ние ще роби́ти за́біги, щоб;
иметь превосхо́дство над кем стоя́ти на го́лову ви́ще від кого;
иметь представле́ние обо всём наба́читися всьо́го́;
иметь пристра́стие к чему полюбля́ти /бу́ти залю́бленим у/ що;
иметь свобо́ду де́йствий ма́ти ві́льну ру́ку;
иметь се́рдце на кого се́рдитися /ма́ти жаль/ на;
иметь скло́нность к чему полюбля́ти що;
иметь смысл ма́ти сенс /ра́цію/;
иметь со́весть ще ма́ти ду́шу;
иметь соприкоснове́ние с чем торка́тися чого, (з ким) ма́ти ді́ло з;
иметь спосо́бности кого [н. певца́] вда́тися ким [н. співако́м];
иметь сре́дства к существова́нию ма́ти шмато́к хлі́ба;
иметь терпе́ние ма́ти терпе́ць;
иметь те́сные конта́кты ритмомелод. ма́ти найтісні́ші конта́кти;
иметь хождение бу́ти в /не вилуча́тися з/ о́бігу;
не иметь возмо́жности яви́ться галиц. бу́ти перешко́дженим;
не иметь жи́зненного о́пыта не ню́хати по́роху;
не иметь значе́ния образ. не ма́ти ваги́, ма́ло ва́жити, ж. то нічо́го, що [не имело значения, что о́ба служи́ли то нічого, що оби́два служи́ли];
не иметь мале́йшего жела́ния не хті́ти ані-ні́;
не иметь мале́йшего поня́тия о чём ні сном ні ду́хом не зна́ти про, фаміл. не ню́хати чого, галиц. не ма́ти зеле́ного поня́ття;
не иметь представле́ния (не иметь никако́го представле́ния) фаміл. тя́мити, як свиня́ в апте́ці;
не иметь ничего́ о́бщего с чем бли́зько не ночува́ти бі́ля чого;
не иметь пото́мства образ. рости́ в сто́вбур;
не иметь представле́ния о войне́ не ню́хати по́роху;
не иметь свобо́дной мину́ты не ма́ти ні дня ні но́чі, ні́коли й уго́ру гля́нути кому;
име́ет ме́сто /име́ло ме́сто/ что галиц. прихо́дить /прийшло́/ до чого [имеет место кри́зис прийшло до кри́зи];
не име́й ста рубле́й, а име́й сто друзе́й не май ста рублі́в, а май сто браті́в;
име́й в виду́! (име́йте в виду́!) зваж!, зва́жте!;
име́ющий що /мн. хто/ ма́є, ім. посіда́ч /вла́сник/ чого, прикм. бага́тий на що, /про тягар/ обтя́жений чим, образ. з чим [имеющий большо́е бу́дущее з вели́ким майбу́тнім], з чим на рука́х [имеющий капита́л з капіта́лом на руках], з чим на ши́ї [имеющий долги́ з борга́ми на шиї], з чим на утри́манні [имеющий семью́ з сім’є́ю на утриманні], стил. перероб. ма́ючи;
имеющий больши́е позна́ния в чем ерудо́ваний у якій га́лузі, до́бре підку́тий на чому;
имеющий большо́е значе́ние преважли́вий, ду́же важли́вий;
имеющий в виду́ стил. перероб. ма́ючи на ува́зі;
имеющий в своём акти́ве что з чим за плечи́ма;
имеющий в своём распоряже́нии что ма́вши під руко́ю;
имеющий вес вагови́тий, ваго́мий, з ваго́ю;
имеющий власть над кем волода́р /влади́ка/ кого;
имеющий возмо́жность спромо́жний, стил. перероб. ма́ючи змо́гу;
имеющий го́лову на плеча́х з голово́ю на в’я́зах;
имеющий де́ло с чем за́йня́тий чим;
имеющий де́ло с кем пов’я́заний з;
имеющий жа́лкий вид як у во́ду опу́щений;
имеющий жела́ние гото́вий, охо́чий;
имеющий зада́ние стил. перероб. ма́ючи завдання́;
имеющий зако́нную си́лу правоси́льний;
имеющий значе́ние із зна́ченням, важли́вий (для);
имеющий зуб на кого стил. перероб. ма́ючи зуб на;
имеющий каса́тельство приче́тний;
имеющий ме́сто ная́вний, зафіксо́ваний;
имеющий мно́го о́бщего с з ку́пою спі́льних рис із;
имеющий наме́рение /имеющий поползнове́ние/ = намеревающийся;
имеющий обыкнове́ние призвича́єний;
имеющий основа́ние (имеющий по́лное основа́ние) з по́вним пра́вом;
имеющий отли́чие відмі́нний, (про відзнаки) нагоро́джений;
имеющий отноше́ние к приче́тний до;
имеющий перспекти́вы перспекти́вний;
имеющий подхо́д зда́тний підійти́;
имеющий пра́во з пра́вом, галиц. упра́внений;
имеющий превосхо́дство над що ма́є перева́гу над;
имеющий представле́ние о до́бре знайо́мий з, наслу́ханий про;
имеющий преиму́щество (имеющий то преиму́щество) з (тіє́ю перева́гою;
имеющий примене́ние застосо́вуваний;
имеющий ру́ку стил. перероб. ма́ючи ру́ку;
имеющий сбыт (крам) ходови́й;
имеющий свобо́ду де́йствий ві́льний у свої́х ді́ях;
имеющий своё объясне́ние в чем поя́снюваний чим;
имеющий си́лу ді́йсний, чи́нний;
имеющий сла́бое зре́ние підслі́пуватий, підслі́пий, имеющий соприкоснове́ние = соприкасающийся;
имеющий соприкосновение с зму́шений ма́ти ді́ло /за́йня́тий/ з;
имеющий спрос (крам) ходови́й;
имеющий сре́дства к существова́нию забезпе́чений шматко́м хлі́ба;
имеющий схо́дство поді́бний, схо́жий;
имеющий тенде́нцию к з по́тягом до;
имеющий те́сные конта́кты з найтісні́шими конта́ктами;
имеющий у́ши, да слы́шит хто ма́є ву́ха, хай слу́ха;
имеющий це́лью з мето́ю;
имеющий фо́рму у фо́рмі, фо́рмою;
имеющий хожде́ние тепе́р ув о́бігу;
имеющий це́нность ці́нний, кошто́вний;
не имеющий де́нег /тала́нта, вку́са, цены́ тощо/, безгрошови́й /безда́рний, без смаку́, безці́нний тощо/;
не имеющий ничего́ о́бщего як не́бо і земля́;
не имеющий представле́ния без жо́дного уя́влення;
ничего́ не имеющий против зго́дний;
не́что, не имеющее це́нности поло́ва;
ЗАИМЕ́ТЬ діял. запопа́сти.
КА́ПЛЯ ще ка́пка, (дрібка) кри́хта, (сумніву) кри́хта, тінь [без капли сомнения без тіні сумніву], фраз. рі́ска [во рту – ни капли ні рі́ски в ро́ті];
как две капли воды́ (похо́ж) о́ко-в-о́ко (поді́бний);
как в каплю о́ко-в-о́ко;
как по капле стил. перероб. кап-ка́п та кап-ка́п;
по капле по крапли́ні.
МНОГООБРА́ЗНЫЙ ще розмаї́тий, гронови́й, перен. рясногра́нний, барви́стий; зменш. гронува́тий, книжн. гроноподі́бний.
НАПОМИНА́ТЬ ще скида́тися на, вигляда́ти як що, (про кривди) випомина́ти за що;
напомина́ющий що /мн. хто/ нага́дує тощо, ра́ди́й нагада́ти, ста́вши /охо́чий/ нага́дуваний, для нага́дування, прикм. схожий на, поді́бний до, образ. зо́всім як [напоминающий Фому́ зо́всім як Хома́];
напоминающий о чём як при́гадка про що;
напоминающий обру́бок обру́бкуватий.
НИЗВЕРГА́ТЬСЯ (вділ) шуга́ти, шубо́встати, ско́чуватися, си́патити (як з мішка́), образ. па́дати з п’єдеста́лу;
ниспада́ющийся ве́рганий /ско́чуваний/ (додо́лу), долубі́жний, лавиноподі́бний, як лави́на, у нестри́мному ру́сі вділ, пор. нисходящий, ниспадающий;
ниспадающийся сплошно́й ма́ссой ско́чуваний суці́льною ма́сою;
ПЕРЕКЛИКА́ТЬСЯ ще подава́ти го́лос, ПЕРЕН. скида́тися оди́н на о́дного;
переклика́ющийся що перегу́кується тощо, перегу́куваний, ста́вши подавати голос, ра́ди́й пода́ти го́лос, прикм. перегу́кливий, ПЕРЕН. поді́бний.
РА́ЙСКИЙ фраз. раєподі́бний.
РЫДА́ТЬ ще захо́дитися плаче́м, души́тися /залива́тися/ слі́зьми́;
рыдать в три ручья́ рида́ти ри́дма, пла́кати гі́рко-прегі́рко;
рыда́ющий що /мн. хто/ рида́є тощо, ста́вши ридати, вми́ваний /зали́ваний/ слі́зьми́, ду́шений рида́нням, (весь) у (ре́вних) сльоза́х, (звук) поді́бний до /схо́жий на/ рида́ння, складн. рида́й- [рыдающие зву́ки лю́тни лю́тні рида́й-зву́ки], пор. плачущий.
РЫЧА́ТЬ, рыча́щий що гарчи́ть, гарку́н, зви́клий гарча́ти, (звук) поді́бний до гарча́ння, прикм. гарку́чий, пор. рыкающий від РЫКАТЬ.
СМА́ХИВАТЬ, смахивающий 1. що /мн. хто/ зма́хує тощо, зви́клий зма́хувати, ра́ди́й змахну́ти, прикм. зма́хувальний, обма́хувальний, 2. що скида́ється на кого, поді́бний до, схо́жий на;
смахивающийся/смахиваемый 1. зма́хуваний, обма́хуваний.
СПАЗМАТИ́ЧЕСКИЙ (про корчі) образ. п’явкоподі́бний, п’явкува́тий.
СРОДНИ́, сродни́ чему поді́бний до чого, зовсім як що [сродни́ жука́м поді́бний до жукі́в, зо́всім як жуки́];
сродни́ кому близьки́й ду́хом.
СРО́ДНЫЙ, сро́дный чему поді́бний до чого, стил. перероб. зо́всім як [сро́дный на́шей мо́де зо́всім як на́ша мо́да].
УЖЕОБРА́ЗНЫЙ укр. як вуж, поді́бний до вужа́;
ЧЕЛОВЕКООБРА́ЗНЫЙ схо́жий на люде́й, людсько́ї подо́би, на-взір-люде́й, коротк. людоподі́бний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Аналогичный – аналогі́чний, поді́бний, -а, -е.
Бесподобныйбезподі́бний, -а, -е, незрі́вняний, -а, -е.
Богоподобныйбогоподі́бний.
Вероятныйправдоподі́бний, можли́вий, -а, -е, ймові́рний.
Китообразныйкитоподі́бний, -а, -е.
Машиноподобный машиноподі́бний.
Неправдоподобныйнеправдоподі́бний, неймові́рний, -а, -е; -но – неправдоподі́бно, неймові́рно.
Несообразный – незгі́дний (з чим), неподі́бний, -а, -е (чому); -но – незгі́дно, неподібно.
Несхожий – несхо́жий, неподі́бний, -а, -е.
Подобныйподі́бний, схо́жий.
Похожий – схо́жий, похо́жий (на ко́го), поді́бний, -а, -е (до ко́го).
Правдоподобныйправдоподі́бний, ймові́рний, -а, -е; -но – правдоподі́бно, ймові́рно.
Рыбообразныйрибоподі́бний.
Сходный
1) (
о месте сходки) збі́рний, -а, -е;
2) згі́дний (з чим), поді́бний (до чо́го), схо́жий (на що);
3) (
о цене) недороги́й, поці́нний.
Схожийподі́бний (до ко́го) схо́жий (на ко́го).
Человекообразныйлюдиноподі́бний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Вкус – смак. На вкус – на смак. Со вкусом (одеваться) – до смаку (одягатися). По вкусу – до смаку; у смак; до вподоби; до сподоби. По своему вкусу – собі до смаку; на свій смак; до свого смаку; собі до вподоби; до своєї вподоби. Находить вкус в чем – смакувати в чому. Иметь вкус в чем – смак знати в чому. Во вкусе чего – на смак; на манір; на стиль. Войти во вкус – розласитись; добрати смаку. Мне по вкусу было… – мені до вподоби було… По вкусу приходящийсяуподібний; сподібний. Мне более по вкусу было бы… – мені уподібніше було б…
Подобныйподібний. И тому подобное – тощо. Подобные явления наблюдаются – такі явища трапляються.
Угодныйуподібний. Как вам угодно – як собі знаєте; воля ваша. Сколько угодно – скільки хочете; доволі. Что вам угодно – чого ви бажаєте. Не угодно ли вам – чи не дозволите; чи не бажаєте ви.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

V-образный – V-поді́бний.
Г-образныйГ-поді́бний.
Зетообразный – зетува́тий, Z-поді́бний.
Изгиб – згин (-ну);
• и. (
процесс) – згина́ння, гнуття́;
• и. (вверх
) – ви́гин (-ну);
• и. (вниз
) – уги́н (-ну);
• и. (дороги, реки
) – колі́но;
• и. волнообразный
– згин хвилюва́тий;
• и. двойной
– з. подві́йний;
• и. дополнительный
– з. додатко́вий;
• и. косой
– з. скісни́й;
• и. местный
– з. місце́вий;
• и. отвала
– за́крутень (-тня);
• и. продольный
– з. подо́вжній;
• и. S-образный
– з. S-поді́бний;
• и. свободный
– з. ві́льний;
• и. сложный
– з. складни́й;
• и. чистый
– з. чи́стий.
М-образныйМ-поді́бний;
• м-об. зуб (пилы
) – зуб подві́йний.
Мотор – мото́р (-ра);
• см. также
Двигатель;
• м. авиационный
– м. авіяці́йний;
• м. автомобильный
– м. автомобі́льний;
• м. асинхронный
– м. асинхро́нний;
• м. бензиновый
– м. бензино́вий;
• м. бензоловый
– м. бензоло́вий;
• м. V-образный
– м. V-поді́бний;
• м. вертикальный
– м. прямови́сни́й;
• м. газовсасывающий
– м. газовсисни́й;
• м. горизонтальный
– м. позе́мий;
• м. двухтактный
– м. двотакто́вий;
• м. двухцилиндровый
– м. двоциліндро́вий;
• м. для передвиж. тележки крана
– м. візкови́й;
• м. W-образный
– м. W-поді́бний;
• м. закрытый
– м. закри́тий;
• м. звездообразный
– м. зірча́стий;
• м. керосиновый
– м. гасови́й;
• м. крановый
– м. зводо́ви́й;
• м. мотоциклетный
– м. мотоцикле́тний;
• м. нефтяной
– м. нафто́вий;
• м. одноцилиндровый
– м. одноциліндро́вий;
• м. открытый
– м. відкри́тий;
• м. под’емный
– м. підійма́льний;
• м. приводной
– м. повідне́вий;
• м. реверсивный
– м. реверси́вний;
• м. ротативный
– м. ротати́вний;
• м. с балансиром
– м. коромисло́вий;
• м. с веерообразным расположением цилиндров
– м. віялува́тий;
• м. с парными цилиндрами
– м. паристоциліндро́вий;
• м. самовентилирующийся
– м. самоостудни́й;
• м. светильного газа
– м. світильногазо́вий;
• м. спиртовый
– спирто́вий;
• м. трамвайный
– м. трамва́йний;
• м. тяговый
– м. тяглови́й;
• м. четырехцилиндровый
– м. чотирициліндро́вий;
• м. шестицилиндровый
– м. шостициліндро́вий;
• м.-генератор
– м. генера́тор (-ра).
Н-образныйН-поді́бний.
П-образныйП-поді́бний;
• п. сечение
– коробча́стий пере́крій (-крою).
S-образный – S-поді́бний.
Сходныйподі́бний.
Т-образный – те́туватий, Т-поді́бний.
Фальц – фа́лець (-льця);
• ф. двойной
– ф. подві́йний;
• ф. косой
– ф. ко́сий;
• ф. лежачий
– ф. лежа́чий;
• ф. плоский
– ф. пло́ский;
• ф. полукруглый
– ф. півкру́глий;
• ф. S-образный
– ф. S-поді́бний;
• ф. стоячий
– ф. стоя́чий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вроде
• Вроде как
(разг.) – ніби як; [не] наче; немов(би); такий, як.
• Вроде кого, чего
подібний до кого, чого; як [от] хто, що; на зразок (на взір) кого, чого.
• Нечто вроде ошибки
– наче якась помилка; щось ніби як помилка; щось подібне до помилки.
• Нечто вроде чего
– щось ніби що; щось подібне до чого; щось на зразок (на взір, на кшталт) чого; наче як що.
Нравиться
• Нравится, не нравится кто, что кому
– до вподоби (до сподоби, до любості, до мислі, до душі, до смаку) хто, що кому; припадає до вподоби (до душі) хто, що кому; підходить (підпадає) під мислі хто, що кому; подобається хто, що ком у; гарний хто кому, гарне що кому; любиться хто, що кому; не до вподоби (не до сподоби, не до любові, не до любості, не до мислі, не до душі, не до смаку) хто, що кому; не підходить під мислі хто, що кому; не вподібний хто кому; не вподібне що кому; не подобається хто, що кому; не любиться хто, що кому.
• Это мне очень нравится
– це мені дуже до вподоби (до сподоби, до смаку); це мені дуже подобається; це я дуже вподобав (сподобав).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

бочкообра́зный бочкоподі́бний
валикообра́зный валча́стий, валикоподі́бний
винтообра́зный ґвинтоподі́бний
волнообра́зный хвиля́стий, хвилеподі́бний
во́рот коло́ворот,-ту
в. вертика́льный коло́ворот вертика́льний
в. горизонта́льный коло́ворот горизонта́льний
в. крестообра́зный коло́ворот хреща́тий [хрестоподі́бний]
в. парово́й коло́ворот парови́й
в. цепно́й коло́ворот ланцюго́вий
газови́дный, газообра́зный газоподі́бний, га́зовий
грушеви́дный грушоподі́бний
дискообра́зный дископоді́бний
желеобра́зный драгли́стий, студени́стий, желеподі́бний
забо́й ви́бій,-бою (кінець гірничого виробітку, що постійно пересувається)
з. веерообра́зный ви́бій віялоподі́бний
з. восстаю́щий ви́бій піднятко́вий
з. встре́чный ви́бій зустрі́чний
з. глухо́й ви́бій глухи́й [сліпи́й]
з. диагона́льный ви́бій діягона́льний
з. догоня́ющий ви́бій наздогі́нний
з. накло́нный ви́бій похи́лий
з. очистно́й ви́бій очисни́й
з. по поро́де ви́бій по поро́ді
з. сплошно́й ви́бій суці́льний
з. штре́ковый ви́бій штре́ковий
звёздообра́зный зірча́стий, зіркоподі́бний
зетообра́зный зетоподі́бний
зигзагообра́зный зиґзаґоподі́бний
змееви́дный змії́стий, змієподі́бний
зубови́дный зубоподі́бний
иглообра́зный голча́стий, голкоподі́бний
колоколообра́зный дзвоноподі́бний
кольцеобра́зный кільцюва́тий, кільча́стий, кільцеви́дний [кільцеподі́бний]
конусообра́зный конусоподі́бний
конфо́рмный конфо́рмний, поді́бний, відпові́дний
корытообра́зный коритоподі́бний
крестови́дный хреща́тий, хрестоподі́бний
крестообра́зный хреща́тий, хрестоподі́бний
кры́ша 1. покрі́вля (залізна), дах,-ху
2. покриття́
к. а́рочная покрі́вля а́ркова
к. гла́дкая дах рі́вний
к. го́нтовая покрі́вля ґо́нтова
к. двуска́тная дах двосхи́лий
к. кони́ческая дах коні́чний [стіжко́вий]
к. ку́полообра́зная дах банеподі́бний
к. односка́тная дах односхи́лий
к. пока́тая дах похи́лий [поло́гий]
к. сво́дчатая покрі́вля склепі́ниста, дах склепі́нистий
к. тесо́вая покрі́вля тесо́ва [те́сана]
к. усту́пчивая дах східцюва́тий
к. щипцо́вая дах шпиля́стий
крючкообра́зный гачкува́тий, гачкоподі́бний
лентови́дный стрічкоподі́бний
линзообра́зный лінзоподі́бний
листообра́зный листоподі́бний, аркушеподі́бний
лопатообра́зный лопатоподі́бний
лункообра́зный ямкоподі́бний
магни́т магне́т,-ту (намагнечене тіло, що утворює магнетне поле)
м. вре́менный магне́т тимчасо́вий
м. есте́ственный магне́т приро́дний
м. иску́ственный магне́т шту́чний
м. кольцево́й магне́т кільце́вий
м. компенсацио́нный магне́т компенсаці́йний
м. ле́нточный магне́т стрічкови́й
м. листово́й магне́т листови́й [платі́вчастий]
м. направля́ющий магне́т напрямни́й [спрямо́вувальний]
м. неподви́жный магне́т нерухо́мий
м. отклоня́ющийся магне́т відхильни́й
м. передвига́ющийся магне́т пересувни́й
м. подви́жный магне́т рухо́мий
м. подковообра́зный магне́т підковоподі́бний
м. постоя́нный магне́т пості́йний
м. размыка́ющийся магне́т розмикни́й [розмика́нний]
м. сверхпроводя́щий магне́т надпрові́дний
м. соста́вной магне́т скла́дений
м. стально́й магне́т стале́вий
м. стержнево́й магне́т стрижневи́й
м. удобоподви́жный магне́т рухли́вий
м. успокои́тельный магне́т заспоко́ювальний [заспокі́йливий]
мазеобра́зный мазеподі́бний, мазеви́дний
металлообра́зный металови́дний, металоподі́бний
мечеви́дный мечеподі́бний
молоткообра́зный молоткоподі́бний
напи́льник напи́лок,-лка, терпу́г,-га́ (сталевий різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів)
н. ба́рхатный напи́лок оксами́товий
н. во́гнутый напи́лок угну́тий
н. двунасе́чный напи́лок двонасі́чний
н. иго́льчатый напи́лок голча́стий
н. ножеви́дный напи́лок ножеподі́бний
н. ова́льный напи́лок ова́льний [заокру́глений]
н. ра́шпильный напи́лок ра́шпильний
н. шлифова́льный напи́лок шліфува́льний
парообра́зный парови́й, парови́дний, пароподі́бний
пая́льник лютни́к,-ка́, лютівни́к,-ка́
п. га́зовый лютни́к га́зовий
п. молоткообра́зный лютни́к молоткоподі́бний
п. остроконе́чный лютни́к гостроно́сий
п. прямо́й лютни́к прями́й
п. углово́й лютни́к кутови́й
п. электри́ческий лютни́к електри́чний
перли́т геол. перлі́т,-ту (1. склиста вулканічна порода, яку використовують як будівельний тепло- і звукоізоляційний матеріял; 2. структурна складова сталі, суміш фериту і цементиту)
п. зерни́стый перлі́т зерни́стий
п. пласти́нчатый перлі́т платі́вчатий [пласти́нчастий]
п. сорбитообра́зный перлі́т сорбітоподі́бний
подковообра́зный підковоподі́бний
подо́бный поді́бний, схо́жий
порошкови́дный порошкоподі́бний
потокообра́зный потокоподі́бний
похо́жий схо́жий, поді́бний
ромбови́дный ромбоподі́бний
седе́льчатый сідлоподі́бний
седлови́дный сідлоподі́бний
серпови́дный серпоподі́бний, серпови́дний
серпообра́зный серпоподі́бний, серпови́дний
сече́ние 1. пере́тин,-ну (лінії)
2. пере́різ,-зу (поверхонь)
с. вертика́льное пере́різ [пере́тин] вертика́льний
с. вну́треннее пере́різ вну́трішній
с. горизонта́льное пере́різ [пере́тин] горизонта́льний
с. двухта́вровое пере́різ двота́вровий
с. диаметра́льное пере́різ [пере́тин] дія́метровий
с. допусти́мое пере́різ допустни́й [прийня́тний]
с. едини́чное пере́різ одини́чний
с. живо́е пере́різ чи́стий [пропускни́й]
с. звёздообра́зное пере́різ зірча́стий [зіркоподі́бний]
с. золото́е пере́різ золоти́й
с. каса́тельное пере́різ доти́чний
с. кольцево́е пере́різ кільце́вий
с. кони́ческое пере́різ коні́чний
с. крестообра́зное пере́різ хреща́тий
с. кру́глое пере́різ кру́глий
с. кругово́е пере́різ кругови́й
с. накло́нное пере́різ похи́лий
с. нача́льное пере́різ початко́вий
с. некру́глое пере́різ некру́глий
с. норма́льное пере́різ норма́льний
с. ова́льное пере́різ ова́льний
с. опа́сное пере́різ небезпе́чний
с. осево́е пере́різ осьови́й [вісе́вий]
с. ослабленно́е пере́різ посла́блений
с. переме́нное пере́різ [пере́тин] змі́нний
с. пло́ское пере́різ пло́ский
с. по́лое пере́різ порожни́стий
с. попере́чное пере́різ [пере́тин] попере́чний
с. продо́льное пере́різ [пере́тин] поздо́вжній
с. прямоуго́льное пере́різ прямоку́тний
с. ромби́ческое пере́різ ро́мбовий
с. с круговы́м вы́резом пере́різ з кругови́м ви́різом
с. симметри́ческое пере́різ [пере́тин] симетри́чний
с. сплошно́е пере́різ суці́льний
с. торцо́вое пере́різ торце́вий [іверо́вий]
с. трёхуго́льное пере́різ трику́тний
с. тру́бчатое пере́різ трубча́стий
с. узлово́е пере́різ вузлови́й
с. цилиндри́ческое пере́різ циліндри́чний
с. ше́йки пере́різ ши́йки
с. эквивале́нтное пере́різ еквівале́нтний
с. эллипти́ческое пере́різ еліпсо́вий
с. эффекти́вное пере́різ ефекти́вний
скачкообра́зный стрибкоподі́бний, стрибка́ми
состоя́ние 1. стан,-ну, стано́вище,-ща
2. майно́,-на́
с. агрега́тное хем. стан агрега́тний (фізичний стан речовини – газовий, рідинний [плинний], твердий)
с. агрега́тное газообра́зное стан га́зовий [газоподі́бний] агрега́тний
с. агрега́тное жи́дкое стан ріди́нний [пли́нний] агрега́тний
с. агрега́тное твёрдое стан тверди́й агрега́тний
с. амо́рфное стан амо́рфний [безфо́рмний]
с. взве́шенное хем. стан суспендо́ваний [зави́слий] (у рідині)
с. высокоэласти́ческое полімер. стан високоеласти́чний
с. газообра́зное стан га́зовий [газоподі́бний]
с. жи́дкое стан ріди́нний [пли́нний]
с. жидкокристалли́ческое стан ріди́нно-кристалі́чний
с. измельчённое стан здрі́бнений
с. испра́вное стан спра́вний
с. капельножи́дкое стан краплиннорідки́й
с. квазистациона́рное стан квазістаціона́рний
с. колло́идное стан коло́їдний
с. конденси́рованное стан конденсо́ваний
с. кристалли́ческое стан кристалі́чний
с. крити́ческое стан крити́чний
с. мезомо́рфное стан мезомо́рфний (стан деяких речовин між рідинним і твердим кристалічним станом)
с. напряжённое стан напру́жений
с. неравнове́сное стан нерівнова́жний [нерівнова́гий]
с. неуравнове́шенное стан незрівнова́жений
с. неусто́йчивое стан нестійки́й
с. парообра́зное стан парови́й [пароподі́бний]
с. перехо́дное стан перехідни́й
с. преде́льное стан грани́чний
с. работоспосо́бное стан роботозда́тний (машини); стан працезда́тний (людини)
с. рабо́чее стан робо́чий [робітни́й]
с. равнове́сия стан рівнова́ги
с. равнове́сное стан рівнова́жний [рівнова́ги]
с. свобо́дное стан ві́льний
с. свя́занное стан зв’я́заний
с. систе́мы стан систе́ми
с. стациона́рное стан стаціона́рний
с. стеклообра́зное стан скли́стий [склоподі́бний]
с. твёрдое стан тверди́й
с. термодинами́ческое стан термодинамі́чний
с. упоря́доченное стан упорядко́ваний
с. уравнове́шенное стан зрівнова́жений
с. усто́йчивое стан стійки́й
с. эвтекти́ческое стан евтекти́чний
с. электромехани́ческое стан електромехані́чний
спиралеобра́зный спіра́листий, спіралеподі́бний
среброви́дный срібля́стий, сріблоподі́бний
стеблеви́дный стеблоподі́бний
стеблеобра́зный стеблоподі́бний
стеклови́дный скли́стий, склоподі́бний
стеклообра́зный скли́стий, склоподі́бний