Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє:
а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!;
без дела не входить – без потреби не заходити;
безотлагательное дело – пильна справа;
ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць;
браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи;
браться за дело, не стоящее того – братися за діло, яке не варте того; руки поганити;
браться не за своё дело – не за своє діло (не за свою справу) братися; (разг.) шитися не в своє [діло];
быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим;
вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає);
вводить в дело – ознайомлювати зі справами;
ведение дела – провадження справи;
везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть;
вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб;
вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу;
виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?;
внешние (иностранные) дела – закордонні справи;
военное дело – військова справа;
возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого;
вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!;
в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно;
всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися;
в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть);
в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?;
выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що;
главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно);
говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі;
горное дело – гірництво;
гражданское дело – цивільна справа;
грешным делом – на жаль; признатися;
громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація);
да и в самом деле – та й справді; та воно й правда;
дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше);
дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі;
дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.);
дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще);
дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого);
дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі;
дело во времени – йдеться про час, залежить від часу;
дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому);
делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього;
дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…;
дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…;
дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!;
дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа;
дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ;
дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами;
дело за небольшим стало – діло за малим стало;
дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь;
дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб;
дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого;
дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала;
дело ладится – справа налагоджується;
дело лежит без движения – справа не рушає;
дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.);
дело начато – справу розпочато;
дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила;
дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива;
дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться);
дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.);
дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати;
дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа;
дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки;
дело обыкновенное – звичайна річ;
дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке;
дело обычное – звичайна річ;
дело о ком – справа кого;
дело окончено – справу закінчено (кінчено);
дело подвернулось кстати – справа нагодилась;
дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається;
дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому;
дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що;
дело привычки – звичка, звичай;
дело проиграно – справу програно;
дело случая – випадкова річ;
дело стало за чем – затримка за чим;
дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги;
дело табак – кепська справа;
дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота);
дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб;
делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
другое (иное) дело – інша річ (справа);
его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав;
её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий);
ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться;
если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде;
за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його;
за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає);
за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати;
затруднительное дело – клопітна, морочлива справа;
золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник;
и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта);
известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано;
иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким;
иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого;
как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?;
каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.);
какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?;
к делу! (разг.) – до діла!;
круг дел – обсяг справ;
к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба;
личное дело (документ) – особова справа;
личное дело – особиста, приватна справа;
между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь;
мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить;
моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким;
на деле доказывать – ділом довести;
на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі;
на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці;
начинать судебное дело – піти у позов;
не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого;
не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа;
не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться;
не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад;
немного дела – діла ніскільки (не багато);
не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.);
не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн;
не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане;
ну и дела – ну й робота;
обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу;
обнять дело – збагнути справу;
обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою;
общее дело – спільна справа;
он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах);
он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків;
оставлять дело без движения – лишати справу без руху;
первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ;
плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що;
плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза;
погубить дело – занапастити справу;
по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками;
по делу – за ділом (за справою), у справі;
пойти в дело – піти в надобу, піти до діла;
по личному делу – в особистій (у персональній) справі;
положение дел – стан речей (справ);
помочь делу – зарадити справі;
понимать в деле – розумітися на справі;
понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло;
поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу;
по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою;
по сути дела – до суті справи (діла), фактично;
по ходу дела – з розвитку справи;
пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре);
по этому делу – у цій справі, за цим ділом;
по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі;
правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа;
прийти по делу – прийти у справі;
приобщать к делу – прилучати до справи;
приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що;
приостановить дело – припинити справу;
пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що;
расследовать дело – розслідити, розвідати справу;
сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти;
смотреть за делом – наглядати за справою;
спешное дело – нагальна, термінова справа;
справиться с делом – дати (собі) раду із справою;
статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?;
столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся;
странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа;
судебное дело – судова справа;
такие-то дела – от такі діла (справи);
таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла);
текущие дела – теперішні справи;
тёмное, подозрительное дело – непевна справа;
типографское дело – друкарство;
то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку;
то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так;
торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство;
тяжебное дело – позов;
уголовное дело – карна, кримінальна справа;
у меня дела идут хорошо – мені ведеться;
у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа);
умно вести дело – з розумом провадити справу;
употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим;
управиться с делом – упоратися з справою;
управляющий делами – керівник справ;
ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися;
часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар;
что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття;
шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла];
экстренное дело – пильна справа;
это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!;
это дело другое – це що инше; це инша річ;
это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу;
это дело потерянное – це річ пропаща;
[это] дело случая – [це] річ випадкова;
это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується);
это не дело (разг.) – це не годиться;
это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать;
это совсем другое дело – це щось зовсім інше;
это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло);
я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.);
я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї.
[Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний).   — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто  неспокутний гріх (В.Стус).    — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].
Обговорення статті
Занятие, занятье – (действие) зайняття, займання, (дело, времяпровождение) заняття, (труд, работа) праця; робота, (учёба) навчання, (состояние при деле) придільність:
без определённых занятий – незайнятий, без певного заняття, без роботи;
выбирать, выбрать занятие – вибирати, вибрати (обирати, обрати) собі працю (фах, професію); (иногда разг.) пристановитися до чого;
занятие хлебопашеством – хліборобство;
занятие ремеслом – ремісникування; занятие торговлею, учительством – крамарювання, (пренебреж.) гендлювання, учителювання;
личное занятие – особиста праця, професія;
промышленное занятие – промисловство;
ремесленное занятие – ремісництво;
род занятий – праця (фах, професія);
торговое занятие – торгівництво;
часы занятий – час занять, (прежде) робітні, урядові години;
человек без определенных занятий – людина без певної праці, без певної придільности, людина не при ділі. Обговорення статті
Специальность – (от лат.) спеціяльність (совет. спеціальність), (нем.) фах, (ещё, от лат.) професія, (ещё, от лат.) кваліфікація, заняття:
он по специальности врач – він за фахом (за спеціяльністю) лікар.
[Люди все намагалися опанувати ті фахи й ремесла, які їм придадуться в біді й полегшать їхню долю в тих місцях, куди їх позаганяють всі ті ОСО, Трибунали, Спецколегії та Тройки. І виходило, що всі фахи добрі і всі можуть придатися, а тому люди вчили все, чому тут можна навчитися (І.Багряний). Я чув, як один кат говорив: “Фах треба мати, шановний, а не бавитись у політику чи філософувати про життя та смерть” (С.Є.Лєц). За час навчання в інституті я освоїла всі види сексу. І от інститут закінчено, незабаром працюватиму за спеціяльністю].
Обговорення статті
Хобби – захоплення, (англ. hobby) гобі, (совет.) хобі.
[Доброзичливі люди радили йому здобути якийсь інший фах, а малювання перетворити на гобі. Але Саймон реагував на такі поради обуренням і вперто продовжував вважати себе невизнаним генієм (Н.Сняданко)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАНЯТИЕ, фраз. діло, фах, ремесло, хліб [не за своё занятие = не за свій хліб], (міста) зайняття, (посади) обняття, (учнів) навчання;
пустое занятие /бесполезное занятие/, фаміл. дурне діло;
род занятий, професія;
без определенного занятия, жарт. приший-кобилі-хвіст.
РОД, средний род г-а ніякий рід;
род занятий фах, професія;
разного рода фраз. усякий [разного рода публика усяка публіка];
такого рода такий, отакий [дело такого рода така /отака/ справа];
знатного рода високого коліна;
на роду (у кого) (написано) ще на віку, (сам Бог велів кому);
по роду деятельности родом діяльности.
УВЛЕЧЕНИЕ ще гоббі, уподобання [увлечение – не профессия гоббі /уподобання/ – не фах], (ким) замилований, (чиє) симпатія;
увлечение чем замилування /замиловання, закохання/ в чому;
увлечение молодости закохання молодости.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Профессияфах, -ху, професія, -ії.
Род – рід (род. роду); (презрит.) кодло, -ла; род занятийфах.
Специальностьфах, -ху, спеціяльність, -ности.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Род – рід; (вид) – порідок; відміна; (о товаре) – гатунок. Такого рода явления – такі явища. В этом роде – щось подібне. Отроду не видал – зроду не бачив. Род занятийфах, професія. Род операций – форми операцій. Всякого рода (сделки) – різні (угоди).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Специальностьфах (-ху), спеціяльність (-ности).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дело
• А мне какое дело, что за дело?
(разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!
• Без дела не входить
– без потреби не заходити.
• Ближе к делу
– [Ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць.
• Браться за дело
– братися до діла (до роботи, до праці); ставати до праці (до діла, до роботи).
• Браться за дело, не стоящее того
– братися за діло, яке не варте того; руки поганити.
• Браться не за своё дело
– не за своє діло (не за свою справу) братися; (розм.) шитися не в своє діло.
• Быть в курсе дела
– бути в курсі справи; бути поінформованим.
• Вам до меня и дела нет
– вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема(є).
• Вводить в дело
– ознайомлюватися з справами.
• Везде испортишь дело
– скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть.
• Вести дело
(юр.) – провадити справу.
• Вести дело к тому (так), чтобы…
– вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…
• Виданное ли, слыханное ли дело?
– чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?
• Возбудить дело против кого
– порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого.
• Вот это дело!
– оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (іноді) оце до ума!
• В самом деле
– справді; (іноді) дійсно.
• Все употребить в дело
– усе зробити; на всі способи братися, узятися.
• В том-то и дело
– отож-то; отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові.
• В чём дело?
– у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?
• Выходит дело, что
(разг.) – виходить, що; кладеться на те, що.
• Главное дело
– головна (найголовніша) річ; головне (головно).
• Говорить дело
– казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі.
• Горное дело
– гірництво.
• Грешным делом
– на жаль; признатися.
• Громкое дело
– голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація).
• Да и в самом деле
– та й справді; та воно й правда.
• Дела, дела, как сажа бела
– живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне. Пр. Впав у біду, як курка в борщ. Пр.
• Дела идут к лучшему
– справи (діла) покращали (повернули на краще).
• Дела нет до чего
– байдуже про що (до чого).
• Дела тайные
– таємні діла (справи); таємнощі.
• Дело во времени
– йдеться про час; залежить від часу.
• Дело вот в чём
– річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому).
• Дело в том, что…
– річ у тім, що…; ідеться про те (за те), що…
• Дело в том, чтобы…
– ідеться за те (про те), щоб…
• Дело в шляпе
(разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено); (образн. нар.) рибка в сітці!
• Дело дрянь, табак
(разг.) – погане діло; погана (кепська) справа.
• Дело житейское, обыкновенное
– світова, звичайна річ.
• Дело за вами
(разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга); діло (справа) за вами.
• Дело идёт к осени
– ідеться (береться) до осені; кладеться на осінь; надходить (наближається) осінь.
• Дело кончено, поздно уже
(образн. разг.) – клямка запала.
• Дело мастера боится
– діло майстра хвалить. Пр. Дільника і діло боїться. Пр. Що вхопить, то зробить. Пр. Добра пряха й на скибці напряде. Пр. В умілого й долото рибу ловить. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр. Майстер зна, що кобилі робити. Пр.
• Дело не в том
– не про те (не за те) річ; не в тім річ; не в тім сила.
• Дело не выйдет
(разг.) – нічого з того не буде (не вийде); (образн.) з цього пива не буде дива.
• Дело не клеится
– діло (справа) не йде в лад (не ладиться).
• Дело не медведь (не волк) — в лес не убежит
– діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече. Пр. Сиди, Векло, бо ще не смеркло. Пр. Як до діла, так і сіла. Пр. Гуляй, тато, — завтра свято. Пр.
• Дело нешуточное
– це (то) не жарт; (розм.) непереливки.
• Дело обстоит так
– справа стоїть так; діло таке.
• Дело обычное
– звичайна річ.
• Дело подходит к концу
– справа (діло) доходить кінця; справа (діло) наближається до кінця.
• Дело подходящее
– [Це] діло підходить кому; на руку (наруч) кому; (образн.) на руку ковінька кому.
• Дело по обвинению кого в чём
– справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що.
• Дело привычки
– звичка; звичай.
• Дело твоих рук
(разг.) – діло (справа) твоїх рук; то твоя праця (робота).
• Дело только в том, чтобы…
– ідеться тільки про (за) те, щоб…; річ тільки про те, щоб…
• Делу время, потехе час
– коли почав орати, так у сопілку не грати. Пр. Попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку). Пр. Іди в гості сміло, як не жде дома діло. Пр.
• Доказать на деле
– довести ділом.
• Его слова не расходятся с делом
– його слова не розходяться (не розминаються) з ділом; він що скаже, те й зробить; (образн.) сказав, як зав’язав.
• Ее (его) дело молодое
(разг.) – вона (він) молода (молодий).
• Если уж до чего дело дойдёт
– коли вже до чого (до того) дійдеться; як до чого (до того) ряд дійде.
• За дело он наказан
(разг.) – він заслужив на кару; по заслузі (за діло) покарано його.
• За малым дело стало
(разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає).
• За ним дело не станет
(разг.) – за ним діло не стане; його не доведеться чекати.
• Золотых дел мастер
– золотар.
• И дело с концом
(разг.) – та й по всьому (та й по всій справі); та й край [увесь] (та й квит, іноді та й решта).
• Известное, видимое, ясное дело
(разг.) – відома, видима, певна річ; звичайно (звісно).
• Иметь дело с кем
– мати діло з ким, до кого; мати зв’язки (стосунки) з ким; (іноді негат.) накладати з ким.
• Как дела?
– як ваші (твої…) справи?; як ся маєте (маєш…)?; як ведеться?
• Каков у хлеба, таков у дела
– як їсть, так і робить. Пр. Який до їжі, такий і до роботи. Пр.
• Какое [кому] дело до этого?
– що до того [кому]?
• К делу!
(разг.) – до діла!
• К чему мне такое дело
– на(ві)що мені таке діло; (розм.) нащо мені та рахуба.
• Между делом
(разг.) – поміж ділом; побіжно; мимохідь.
• Мне (тебе, ему…) нет до этого дела
– мені (тобі, йому…) байдуже до того; мене (тебе, його…) це не обходить; до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить.
• Моё дело сторона
(разг.) – моя хата скраю; не маю нічого спільного з тим.
• На [самом] деле
– (на)справді (іноді, доправди); на ділі.
• Не было дела до кого, до чего
– байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого.
• Не в этом дело
– не в тім річ, не про те (не за те) річ; не про те (не за те) мова мовиться; не в тім сила.
• Не идёт дело
– діло не йде; (образн. розм.) не прядеться.
• Не к делу
– не до діла (не до речі); не в лад.
• Немного дела
– діла ніскільки (не багато).
• Не по словам судят, а по делам: хорошие дела лучше хороших слов
– менше слів, а більше діла. Пр. Менше говори — більше діла твори. Пр. Добрі діла кращі від добрих слів. Пр. Робота сама за себе скаже. Пр.
• Не твоё, не ваше дело
– не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась; (образн. жарт.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн.
• Не твоего ума дело
(разг.) – не з твоїм розумом братися до… (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане.
• Обделывать, обделать дело (прост.)
– оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу; упорати справу.
• Он знаток своего дела
– він знавець свого діла (своєї справи); він знається на своїй справі (на своєму фаху); він знає своє діло (свій фах).
• Он не у дел
– він не працює (не на посаді, не на службі); він без діла (без роботи); його усунено з посади (від діла); він не має службових обов’язків.
• Первым делом, первое дело
– (що)найперше; передусім (насамперед); найперша річ.
• Плёвое дело
(разг.) – дурниця; абищиця; пусте; казна-що.
• Плохо дело
– погане діло; зле; погана (кепська) справа; (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза.
• По делам; по делам службы
– за ділом (за справами, у справі); у службових справах (за службовим ділом).
• По делу
– за ділом (за справою); у справі.
• Пойти в дело
– піти в надобу; піти до діла.
• По личному делу
– в особистій (у персональній) справі.
• Понятное, ясное дело
– зрозуміла, ясна річ; зрозуміло.
• По ходу дела
– з розвитку справи.
• Пошло дело на лад
– пішла робота (пішло діло) гаразд; повелося добре (гаразд, на добре).
• По этому делу
– у цій справі; за цим ділом.
• Правое дело
– праве діло; справедливе діло.
• Приниматься, приняться за дело
– братися, узятися до діла (до праці, до роботи); ставати, стати до роботи (до праці); братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що.
• Пускать, пустить в дело что
– пускати, пустити (запускати, запустити) що; ставити, поставити на роботу що. [Саме ото перед дев’ятою п’ятницею і пустили той млин уперше. Кониський. Моє діло, кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Номис.]
• Сидеть, быть без дела
– сидіти, згорнувши руки; посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти.
• Статочное ли дело?
– чи подоба?; чи годиться [ж]?
• Столько дела, что не успеешь всего сделать
– діла такого, що не переробиш; діла не обкидаєшся.
• Странное дело
– дивна річ; чудасія, чуднота, диво.
• Такие-то дела
– от такі діла (справи).
• Таково положение дел
– такий стан речей; такі маємо справи (діла).
• Типографское дело
– друкарство.
• То и дело
(разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай. [А він знай співає. Шевченко.]
• То ли дело
(разг.) – інша річ; хіба така річ?; нема краще як…; нема як…; нема в світі як…; от… так-так.
• У меня к тебе дело
– я до тебе маю діло (справу); у мене до тебе діло (справа).
• Умно вести дело
– з розумом провадити справу.
• Употребить в дело
– узяти до діла; ужити що; пустити в діло що; скористатися з чого, чим.
• Ходить по делу
(устар.) – позиватися; тягатися.
• Часовых дел мастер
– годинниковий майстер; годинникар.
• Что дело, то дело
– що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття.
• Шататься, болтаться без дела
(разг.) – вештатися; швендяти; тинятися [без діла].
• Это дело
– це до діла; це діло; це (ото) добре; це гаразд.
• Это дело потерянное
– це річ пропаща.
• [Это] дело случая
– [Це] річ випадкова.
• Это к делу не относится
– це до діла не належить (не стосується).
• Это не дело
(разг.) – це не годиться.
• Это особое дело
– це інша (особлива) річ; це інша стать.
• Это совсем другое дело
– це щось зовсім інше.
• Это уж моё дело
– це вже мені знати; це вже моя річ (моє діло).
• Я в деле, я и в ответе
– що роблю, за те й відповідаю. Пр.
• Ясное дело
– ясна (видима) річ.
Занятие
• Вибирать, выбрать занятие
– вибирати, вибрати (обирати, обрати) собі працю (фах, професію); (іноді розм. докон.) пристановитися до чого.
• Род занятий
– праця (фах, професія).
Часть
• По части чего, какой
– щодо чого; у галузі чого.
• Сын пошел по учёной части
– син пішов у науку (на наукову роботу, по науковій лінії); син став науковцем.
• Это не по моей части
– це не мій фах; це не моя галузь (ділянка); це не з моєї галузі; це не моя компетенція; (іноді) це не моє діло.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Фах, -хуспециальность (профессия).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Специальностьфах (-ху), спеціяльність (-ности).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

фах, -ху, у -ху і -хові; фахи, -хів

Запропонуйте свій переклад