Знайдено 3 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Анафема –
1) ана́тема, церко́вна клятьба́; 2) (бранное слово) ана́хтема. • Преданный -ме – клято́ваний, ви́клятий. • -ский – ана́хтемський, га́спидський. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Анафема –
1) (церковное проклятие) ана́тема; 2) (бранное слово) ана́хтема, -ми. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Анафема
• Будь я анафема! (устар. бранное) – хай я буду проклятий!; проклін на мене! [Проклін на мене, я мовчать не вмію! Українка.] • Предавать, предать анафеме кого (церк. книжн.) – оголошувати, оголосити анафему кому; віддавати, віддати анафемі (прокляттю) кого; проклинати, проклясти (виклинати, виклясти) кого; вирікати, виректи анафему (клятьбу) кому; накладати, накласти анафему (клятьбу) на кого. [Ви прокляли? А знаєте ж ви, за що? Українка.] |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)