Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «бігунець»
Шукати «бігунець» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бігу́н, -на́, м.
1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. Гол. І. 376. 2 Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. Двері спали з бігуна. Шейк.
3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. Вас. 183.
4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. Дещо.
5) Извилистый узоръ, зигзагъ. Волын. г.; Славяносерб. у.
6) Родъ колбасы. Желех.
7) Ленъ. Вх. Уг. 227. Ум. Бігунець, бігунчик.
Бігуне́ць, -нця́, м.
1) Ум. отъ бігун.
2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116.
3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. Бігунчик.
Бігу́нчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бігунець.
2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.