Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «ведмідь»
Шукати «ведмідь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Медве́дь –
1) зоол. Ursus – ведмі́дь (-ме́дя), (диал. ве́дмідь, -ме́дя). [Швидки́й, як ведмі́дь за перепели́цями (Номис). Тя́гнеться, як ве́дмідь (Звин.)].
• -ве́дь белый, полярный (U. maritimus) – ведмі́дь бі́лий, поля́рний.
• -ве́дь обыкновенный, бурый (U. arctos L.) – ведмі́дь звича́йний, бу́рий; бортня́к, бур’янни́к (-ка́); (народн.: мишка, потапыч, топтыгин) ву́йко, стари́й (-ро́го), вели́кий (-кого), бурми́ло, бортне́вий біс (-са).
• -ве́дь серый, гризли (U. horribilis) – ведмі́дь сі́рий, ґрі́злі (нескл.).
• -ве́дь ворчит – ведмі́дь бурчи́ть.
• -ве́дь всю зиму лапу сосёт – ведмі́дь усю́ зи́му ла́пу смо́кче.
• Не убив -дя, шкуры не продавай – з невби́того ведме́дя шку́ру не продава́й.
• -ведь губастый, зоол. Melursus labiatus Blainw. – ведмі́дь губа́тий, губа́ч (-ча́).
• -ведь сумчатый, зоол. Phascolarctus cinereus Goldf. – коа́ла, торбу́н-ведмідь, торба́ч-ведмі́дь;
2) перен. –
а) (ворчун) бурми́ло, бурма́к (-ка́), бурмі́й (-ія́);
б) (неотёса, грубиян) мурми́ло, мурло́, (вахлак) ґе́вал (-ла);
в) (косолапый) бамбу́ла, незгра́ба, вайло́, маму́ла, тюхті́й (-тія́), кнюх (-ха);
3) (напиток) –
а) ведмі́дь, ка́ва з ро́мом;
б) пунш (-шу) з вершка́ми или з я́йцями;
4) (товар) зале́жаний крам (-му).
Помедве́жьи – по-ведме́жому, по-ведме́дячому, по-ведме́дячи, як ведмі́дь.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОКТЕ́ЙЛЬ (з напоїв) ведмі́дь.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Медведеобразный – ведмедюва́тий, як ведмі́дь.
Медведь – ведмі́дь, -ме́дя.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ведмі́дь, -ме́дя – медведь.
Медві́дь, -е́дя, см. Ведмі́дь.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Везет как утопленнику. —
1. Спасся, як ведмідь.
2. Заліз, як муха в патоку.
3. Удалося, як тій Солосі.
4. Плив, плив, та на березі й утонув.
5. Ухопив шилом патоки.
6. Зловив зайця за хвіст.
В чужом глазу видит сучок, а в своем бревна не замечает. —
1. В чужім оці и порошину бачиш, а в своїм і бревна не примічаєш.
2. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом.
3. Зорі лічить, а під носом не бачить.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.
5. Не замітай чужої хижі - дивись, чи твоя заметена.
За деревьями леса не видит. Див. Из-за деревьев не видно леса. —
1. В лісі був, а дров не бачив.
2. Бачить під лісом, а не бачить під носом. 3.3 неба зорі хапає, а під носом не бачить.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.
Кто прав, кто виноват - судить не нам. —
1. Бугай реве і ведмідь реве - хто кого дере, і чорт не розбере.
2. Без попа не розбереш.
3. Кат вас розбере.
4. Чорт його підвів, а чорт його не знає.
Считать звезды на небе. —
1. Зорі лічиш, а під носом не бачиш.
2. З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
3. Бачить під лісом, а не бачить під носом.
4. За гоню блоху б’є, а під носом ведмідь реве.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ведмі́дь, -ме́дя, -ме́деві, -ме́дем, -ме́дю! ведме́ді, -ме́дів, -дям

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ведме́дик, -ка, м.
1) Ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3.
2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris.
3) Родъ хмѣльнаго напитка.
4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Ведмі́дь, -ме́дя, м. Медвѣдь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Ном. № 10997. Не жируй з ведмедем, бо, він тебе задавить. Ном. № 1213. Ум. Ведме́дик.
Ласа́ч, -ча́, м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. III. 141.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Быкъ = 1. Bostaurus — бик, віл, (ста́дник) – буга́й, (дикий, Bosurus) — тур. С. Аф. З. Ш. — Бугай реве і ведмідь реве, а хто кого дере, сам чорт не розбере. н. пр. — Сидить, як тур у горах. н. пр. — З тобою ходити, як з туром водитись. н. пр. 2. медвідь, о́лень, лось (самцї). 3. д. Бычо́къ 3. 4. Водяно́й быкъ = д. Бу́халень. 5. стовп (мурований для підпори моста). — Быкъ быко́мъ = упе́ртий, як віл. — Ско́лько съ быко́мъ ни би́ть ся, а молока́ отъ него́ не доби́ть ся, н. пр. — з бика́ нї ло́ю, нї молока́. н. пр.
Медвѣ́дка = 1. д. Медвѣ́докъ. 2. ге́мбель (великий). 3. бендю́г, бе(и)ндюги́. С. Ш. 4. ведмі́дь (напиток з кави з ромом або коняком). С. Аф.
Медвѣ́дь = 1. Ursus arctos — ведмі́дь (С. Аф. З. Л.), ведме́дь (С. Л.), медві́дь (С. З.), медве́дь, здр. — ведме́дик (С. Аф.), ведме́дець, поб. — д. Медвѣ́дище. — Не то розумний, дурень знає, як скрізь ведмідь той мед тягає. Б. Г. 2. д. Медвѣ́дка 4.
Мураве́йникъ = 1. комашня́ (С. З. Л.), комашни́ця, комашни́ще, муравни́к, муравни́ця, мура́шник, мураши́нник. — Коли розгромадити того мурашинника, то можна бачити, що там скрізь пророблені канавки, по яким, нїби по вуличкам, скрізь лазять мурашки. Степ. 2. мурашкоїд (ведмідь, що ласує мурашками).
Поворо́тливый = 1. поворотки́й (С. Л). — Повороткий човен. 2. мото́рний, метки́й, шамки́й (С. Л.), поворотни́й, поворотни́ця. — Така поворотниця, як ведмідь. Кр.
Помо́щникъ, ца = помішни́к, ця (С. Л.), помога́ч, ка (С. Ж. Л.), підпомо́шник, ця (К. Кр.), послуга́ч, посо́бник, ця, підру́чник, поплїчник, у пастуха — підпа́сач, підпа́сич, у титаря — підтита́рій, підтита́рний (С. З.), у суддї — підсу́док (С. З.), у дяка — піддя́чий, у весїльного старости — підста́роста (С.З.), у дружка — піддру́жий (С. З.), піддру́жба. — Сьв. Микола добрий помішник в дорозї. н. о. — Не сама ж я пряла, були помішницї — хто за хлїб, хто за сіль, хто за паляницї. н. п. — Нї грач, нї помога́ч. н. пр. — Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Б. Гр.
Расторо́пный, ая = жва́вий, жва́ва, хистки́й (С. Л.); мото́рний (С. Л.), мотору́н, моторя́к, мотору́ха, похіпни́й, поворо́тниця. — Така поворотниця, як ведмідь. Кр.
Слѣди́ть = 1. (наслѣди́ть) — слїди́ти, роби́ти слїди́, нароби́ти слїду, натопта́ти. 2. (ослѣди́ть) — шука́ти слїду, сте́жити, стежкува́ти, слїдкува́ти, ви́слїдити (С. Аф.), ви́стежити. 3. слїдкува́ти (С. З.), сте́жити, догляда́ти, нагляда́ти, назира́ти, підгляда́ти, пильнува́ти, пантрува́ти, зори́ти, па́сти, па́сти о́чі (Фр.), сочи́ти, (на засїдах, на чатах — засїда́ти, чатува́ти. (Д. Наблюда́ть 2.) — Слїдкуючи за нею. С. З. — Зїнька допитливими очима слїдкувала за Соломією. Лев. — Мотрі стало легше, що свекрушинї очі не слїдкують за нею. Лев. — Слїдкуй за мною скрізь Ти, Господи мій милий! Чи де уста мої неправду говорили? Гул. Ар. — Як він отам за мною стежкував. Фр. — І поки не зник він за дверима, його погляд все зорив на мене. Ст. Г. — Куди я не піду — його стрічаю. Зорить за мною він, чи так ненароком стрічаюсь? К. К. — Казали, що й уряд підсилає пантрувати, чи хлопи справдї не бунтують? Фр. — Агент тільки сочив Шевченка. Кн. — Одійшов чоловік та й пасе того старця. Чигир. — Чатували козаченьки у зеленім гаю. н. п. — Ловець засїдає в овсї та й чатує, поки ведмідь не піде. н. к.
То́лсто = товсто. — Намаж маслом товсто. — Ведмідь на ретязї товсто реве. н. пр.