Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «верхушка»
Шукати «верхушка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Верху́шка –
1) верх, вершо́к, верше́чок, верхі́в’я́. [Вершо́к на ша́пці си́ній. Дощо́ва хма́ра висо́вує з-за гори́ своє́ верхі́в’я (Коцюб.)].
• В. горы – вершо́к, верше́чок, шпиль, шпиле́чок, щолопо́к; (соб.) верхогі́р’я.
• Крутая в. – щовб, що́вба.
• Острая в. – остри́ця (гал.).
• В. растения – щит, щито́к (р. -тка́) чуб, чубо́к (р. -бка́), верше́чок (р. -чка), верхі́вка, ку́дер (р. -дря).
• В. дерева (соб.) – верхові́ття. [А я на тій ру́ті-м’я́ті щити́ позрива́ю. Зломи́в щито́к з дубка́. На ду́бові, на верше́чку, там посія́в мужи́к гре́чку. Золоті́ї верхі́вочки]. См. Верши́на;
2) анат., в. легкого – вершо́к.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕРХУ́ШКА, пра́вящая верхушка панівна́ верства́, елі́та.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Верхушка –
1) (о верх. башни, дома) верх, -ха, верше́чок, -чка;
2) (верх деревьев) верхові́ття, -ття, вершо́к, -шка́;
3) (о верш. гор) верхі́в’я, -в’я, шпиль, -ля;
4) (о вер. разных предметов) верх, -ха́, вершо́к, -шка́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Верхушка (волны) – вершо́к (-шка́);
• в. (дерева) – верхові́ття.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Верхушка
• Верхушка (вершина) горы – верх (верховина, вершина, верхів’я) [гори]; шпиль [гори]; (діал.) грунь; щолоп(ок) [гори]; (збірн.) верхогір’я. [Тінь в долинах… Верхогір’я Наче золоте… Кримський.]
• Верхушка (вершина) дерева – верх (вершина, верховина, верхів’я) [дерева]; (збірн.) верховіття.
• Крутая верхушка горы – крута верхівка гори, іще щовб (щовба) [гори]. [Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Сл. Гр.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

верху́шка верхі́в’я, вершо́к,-шка́

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Верху́шка = верх, вершо́к. — Верх на шапцї синїй. (Дерева) — верхови́на, верхів’я́, вершня́к, верховіття. — Окоренок піде на стовп, середина на дошки, а верховина на топливо. С. Аф. — Будемо тобі верховіття у тернїв стинати, тобі на признаку на шляху покидати. н. д. (Гори́) — верховина́, шпиль. – Злїз на гору, на самий шпиль.
Верхъ = 1. д. Верхо́вье, Верху́шка. 2. (верхнє житло) — верх, гора́. — Де пан? Пішов на гору. 3. (у екипажів) — верх, бу́да, бу́дка, по́кліть. 4. (одежі) — верх, покри́ва, покри́вка. — Взять, брать, одержа́ть верхъ = го́ру взя́ти, бра́ти, поду́жати, перемогти́, перева́жувати. — Унїя на Україні почала гору брати. Л. С. — До́ верху = до ве́рху, в ще́рть. С. З. — Верхи́ = 1. верх, вершо́к, мн. верхи́, вершки́. 2. пло́скінь (коноплї). 3. на́кожнї (на рукавицях).

Запропонуйте свій переклад