Знайдено 3 статті
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Віз, во́за, м.
1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возі́в. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, я́щик, ко́леса, голо́блі или війя́ съ ярмо́м (см. все это Рудч. Чп. 249 — 250). Треба, як п’ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатериносл. у. Віз літерня́к. См. Літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. Мнж. 148. Віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. Кв. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. КС. 1887. VI. 465. Підвезти́ во́за, візка́. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. Візо́к, во́зик, візо́чок, во́зичок. |
Візо́к, -зка́, візо́чок, -чка, м. Ум. отъ віз. |
Возо́к, -зка́, возо́чок, -чка, м. = Візок, візочок. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)