Знайдено 1 статтю
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Га́рний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. II. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година. Ум. Гарне́нький, гарне́сенький. Гарненький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. І. 18. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)