Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «герць»
Шукати «герць» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поеди́нок – поєди́нок (-нку), герць и ге́рець (-рцю).
• Вызвать на -нок – ви́кликати на герць, на поєди́нок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поединок – поєди́нок, -нку, герць, -цю.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Перчатка
• Бросать, бросить перчатку кому, чему – кидати, кинута рукавицю (рукавичку) кому; викликати, викликати на (дво)бій (на ґерць) кого. [Едварду глянув він в лице. Мов кинув блискавицю. Здійняв і кинув ворогам Залізну рукавицю. Українка.]
• Поднять перчатку – підняти рукавицю (рукавичку); прийняти виклик на (дво)бій.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Герць, -ця – поединок, турнир.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

герць, ге́рця, -цеві, на ге́рці; ге́рці, -ців

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ге́рць, -ця, м. = Ге́рець.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Би́тва = бій, бата́лїя, сїча, побі́й, би́тва. (У запорожцїв: баталїя мішаного характеру — га́лас, особливими ватагами, кожна самостійна — гарми́дер, стичка перед баталїєю нарізно або малими купками — герць, ге́рець). Эв. — Пили, пили запорожцї і гуляли, під Товстою могилою баталїю мали. н. п. — Служив в полку пана Кочубея на баталїї з Шведами під Полтавою. Кот. — Дали коня, дали зброю: вставай, сину, до побою. н. п. — Не наступай Ли́тва, бо буде між нами битва. н. п. — Завзя́тий як перець, поки не вийде на герець. н. пр.
Джигито́вка = ге́рць, ге́рець. — Золотаренка на герцю з мушкета у ногу пострелено Л. Сам.
Лавръ, рос. Laurus nobilis L. = лавр, лаври́на. С. Жел. — Пожина́ть, собира́ть ла́вры = сла́ви зажива́ти, залуча́ти, добува́ти. — Ой хотїв козак Сопрон та й славоньки зажити, гей зібрав військо запорозське та й пішов Орду бити. н. п. — Гей нум, браття, до зброї, на герць погуляти, слави залучати! М. Лобода. — Почива́ть на ла́врахъ = спочива́ти після вели́кої й сла́вної пра́цї.
Поеди́нокъ = поєди́нок, на війнї — герць. – На герць викликає. н д.
Рѣша́ть, ся, рѣши́ть, ся = 1. рішати, розвя́зувати, ріши́ти (С. Жел.), розвяза́ти, ся. — Розвязати питання. 2. поклада́ти, покла́сти; верши́ти. постановля́ти (рішенець, вирок), ріши́ти, постанови́ти і д. Опредѣля́ть 2. — Поклав неодмінно сватати ії. Кр. 3. ва́жити ся, зважа́ти ся, відва́жувати ся, зва́жити ся, нава́жити ся, відва́жити ся, настанови́ти ся, наполу́жити ся. — Як прибиті так зостались, довго очі звести не зважались. Гр. Чайч. — Не розмовившись з головою, нї до чого не важ ся. н. пр. — Ніхто не важив ся приставати до них. К. Св. п. — Заказаноє під карою смерти важив ся вкусити. Б. Н. — І не важив ся навіть на турків нападати, доки не прибули козаки. Бар. О. — Ти сьогодня бачу я розум стратив, що прохать синів у мене зваживсь. Ст. С. — Було б справді чудо, коли б зваживсь хто на герць з ним стати. Ст. С. — Мнеть ся щось біля дверей, немов щось хоче казати, та не зважить ся. Лев. В. — От вони й наважились йому чим небудь оддячити. н. о. Гр. Чайч. — Вже я на що наважусь, то мінї все байдуже. Ос.
Схва́тка = 1. поти́чка (С. Л.), бі́йка, колотне́ча, сам на сам — ге́рець, герць. — Завзятий, як перець, поки не вийде на герець. н. пр. 2. д. Брань, Дра́ка, Споръ і Ссо́ра.