Знайдено 2 статті
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Гости́нець, -нця, м.
1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. Якого ти мені, тату, гостинця купив? Ном. № 12431. 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. Каменец. у. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Чуб. Аж тут два люде гостинцем їдуть. Федьк. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Гол. IV. 435. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Чуб. V. 663. Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий. Чуб. V. 520. |
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)