Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «грець»
Шукати «грець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Игре́ц –
1) грач, (і)гре́ць (-реця́);
2) акте́[о́]р, лицеді́й (-ді́я);
3) (паралич) грець (р. гре́ця).
Игро́к – грач, (і)гре́ць, (і)гра́ль, граве́ць (-вця́). [Ні грач, ні помага́ч (Номис). Які́ грачі́, такі́ й та́нці (Приказка)].
• -ро́к в карты – картя́р (-ра́), ка́ртник, картівни́к.
• -ро́к в кости – костя́р (-ра́), кости́р (-ря́), кости́рник.
• -ро́к на скрипке – скри́пник, скрипа́ль, на свирели – ду́дник, дуда́р (-ря́), на лире – лі́рник, ліра́ч и т. п. Это записной -ро́к – це відо́мий (завзя́тий) грач.
Кондра́шка – грець (-ця), пара́ліч (-чу), (зап.) пара́ліж (-жу), апопле́ксія, (вульг.) кі́нська смерть.
• -ка хватил – грець уда́рив (поби́в, узя́в) кого́.
Музыка́нт – музи́ка, музика́нт, грач (-ча́), (і)гре́ць (р. (і)греця́), (архаич.) гуде́ць (-дця́), (диал.) гуда́ч (-ча́), (оркестровый ещё) капели́ста, капеля́нець (-нця); ум. музи́че́нько, і́гронько, гуда́че́нько. [Він музи́ка, па́не, пречудо́вий; всю доро́гу весели́в пан ду́шу (Франко). Ві́йсько йде, корого́вки ма́ють, попере́ду музиче́ньки гра́ють (Пісня). Музика́нти мої́, ви загра́йте мені́! (Пісня). Які́ грачі́, такі́ й танці́ (Номис). Ні швець, ні мнець, ні в дуду́ грець (Номис). Приї́хали подоля́ни з Подо́лу, ой, приве́зли свої́ і́гроньки з собо́ю, ой, загада́ли хороше́нько йгра́ти (Метл.). І гуде́ць по стру́нах вда́рив (Ворон.). Ой, гудаки́ кра́сно гра́ють, а я не танцю́ю (Гол. IV). Загра́й мені́, гуда́ченьку, як сам розумі́єш (Пісня). А ви, пани́ капели́сти, та́нцю ми загра́йте (Пісня)].
• Хороший -ка́нт – га́рний (до́брий) музи́ка, ма́йстер-музи́ка.
Парали́ч – паралі́ч, паралі́к, роди́мець (-мця), грець. [Страха́ють мене́ параліче́м (Неч.-Лев.). Грець тебе́ поби́й].
• Он разбит -чё́м, он в -че́ – його́ спаралізува́ло.
• -ли́ч власти – паралі́ч вла́ди. См. Апопле́ксия, Апоплекти́ческий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АПОПЛЕКСИ́ЧЕСКИЙ УДА́Р укр. грець.
ПОДПИ́САНО, подписано, и с плеч доло́й підпи́сано, і хай їм грець.
УДА́Р (хвороба) грець;
удар для кого образ. ніж у се́рце кому;
УДА́РЫ ударя́ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дудка
• Ни поскакать, ни поплясать, ни в дудочку поиграть – ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр.
• Плясать под чью дудку (разг.) – танцювати під чию дудку; танцювати, як хто скаже; скакати [так], як грають (як кажуть); (зах.) грати під чиюсь батуту. [Скачи, враже, як пан каже. Пр.]
Кондрашка
• Кондрашка хватил, пришиб, стукнул, хлопнул кого – грець (родимець) ударив, побив, узяв кого.
Неладный
• Будь ты неладен! (разг.) – а щоб тобі та бодай тобі!; безголов’я на тебе!; хай тобі грець!; будь ти неладен!
Поскакать
• Ни поскакать, ни поплясать, ни в дудку поиграть – ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр. (іноді) Ні грач, ні помагач. Пр.
Сопелочка
• Ни в дудочку, ни в сопел очку – ні швець, ні жнець, ні в дуду грець. Пр. Ні грач, ні помагач. Пр. Не вміє котові хвоста зав’язати. Пр. Ані до ради, ані до звади. Пр.
Хватить
• Хватил удар кого – грець побив кого.
• Хватить горя, беды – набратися горя, лиха (біди); (фіг.) напитися (іноді спити) гіркої; випити [добру] повну; хильнути лиха (горя).
• Хватить греха на душу – узяти гріх на душу.
• Эк куда хватил! (разг.) – [Аж] он куди метнув (сягнув)!

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Грець, -еця́ –
1) музыкант, игрок;
2) см. Герць;
3) апоплексический удар, паралич, пострел.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

грець, гре́ця, -цеві

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гре́ць, -ця, м.
1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965.
2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166.
3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Апопле́ксія, апоплекси́ческій уда́ръ, мед. Apoplexia = грець. — А щоб тебе грець побив!
Жнецъ = жне́ць, здр. же́нчик, мн. женцї, же́нчики. — Нї швець, нї жнець, нї в дуду грець. н. пр. — Ой на горі та женцї жнуть. н. п. — До двору женчиків займає. н. п. С. З.
Пострѣ́лъ = 1. уда́р, грець (д Апопле́ксія). 2. ши́беник, пали́вода, пусту́н, брику́н, здр. пу́стунчик, брикуне́ць. 3. рос. Anemone patens L. = сон, сон-трава́, сон блакі́тний, Бѣ́лый пострѣ́лъ, А. sylvestris L. — бі́лий сон, бі́ла ку́ряча слїпота́. С. Ан.
Уда́ръ = 1. уда́р, уда́рення (С. Ш.), кулаком в спину, в боки — стуса́н, стуса́к, буха́н, бухане́ць, духопе́л, штовха́н, в потилицю — поти́лишник, товче́ник, в лице — лящ, ля́пас, в ніс — носа́к. — Я тобі таких духопелів дам, що й не стямиш ся. — Дав йому добрих два лящі. — Пр. д. ще під сл. Тума́къ 2. — Уда́ры наноси́ть = дава́ти духопе́лів, духопе́лу, стусані́в і т. д. — Як почали давати йому духопелу, то він вже й не встав. н. о. Грін. Чайч. — Быть въ уда́рѣ, не въ уда́рѣ = в до́брому настро́ї бу́ти, не в до́брому настро́ї, не до́бре себе́ почува́ти. 2. уда́р, грець і д. Апопле́ксія.