Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «делать»
Шукати «делать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Де́лать, -ся – роби́ти, -ся; а отвлечённее – ді́яти, -ся, проді́яти, -ся, чини́ти, -ся; виробля́ти, -ся. [Що́ він, стари́й, тепер ді́ятиме за сві́ті? (Грінч.). Ма́ти ду́же турбува́лася: що́ таке проді́ється з її́ си́ном? (Крим.). Ой, бо́же, що чини́ти? Благослові́ть нас, ма́мо, корова́й виробля́ти].
• Де́лать плохое что-либо – ко́їти, витворя́ти. [Спусти́ їм, то таке́ зако́ють! (Котл.)].
• Де́лать своё дело исправно – справля́ти, -ся, пра́вити. [Ат собі́ чолові́чок був; а проте́ – своє́ ді́ло пра́вив (Конис.)].
• Де́лать усердно – роби́ти щи́ро, припада́ти до робо́ти, пильнува́ти.
• Де́лать лениво – роби́ти як не свої́ми.
• Де́лать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело – парта́чити, парто́л[р]ити, ба́зграти, пога́нити, паску́дити, (реже) капа́рити, кре́мсати, глемузда́ти. [Роби́ до́бре, не паску́дь].
• Изо всех сил де́лает – як не пере́рве́ться!
• Де́лать очень энергично (шутл.) – перцюва́ти.
• Де́лать медленно, мешкотно – длу́батися, мару́дитися, ма́цатися, мо́мсатися, роби́ти як мо́кре гори́ть, як че́рез пень коло́ду тягти́.
• Де́лать легко, как бы играя – за и́грашки роби́ти. [Та це вона́ за и́грашки зро́бить!].
• Де́лать иначе – ина́чити, переина́чувати, переина́кшувати.
• Де́лать не спеша, с толком – поклада́ючи роби́ти.
• Де́лать с оглядкой (шутл.) – позира́ти на за́дні коле́са. [Позира́й, ді́вко, на за́дні коле́са (Конис.)].
• Де́лать по своему – чини́ти свою́ во́лю, свої́м ро́бом (ладо́м) ходи́ти, свої́м бо́гом роби́ти (піти́), узя́ти свою́ во́лю, роби́ти по-вподо́бі.
• Де́лать кому приятное – догоджа́ти, чини́ти кому́ вті́ху.
• Де́лать наперекор – насупереки́ йти з ким, борозди́ти кому́, що.
• Де́лать по примеру – у слід іти́. [У слід старо́ї попаді́ йде (Конис.)].
• Он может де́лать, что хочет – йому́ ві́льний світ (ві́льно) роби́ти що хо́че.
• Что будешь де́лать? – що ма́єш роби́ти?
• Ничего не де́лать – ба́йдики би́ти, ле́жня (ле́жники) справля́ти, посиде́ньки справля́ти, ханьки́ м’я́ти, бимбува́ти. [Бимбу́є, як жид у шаба́ш].
• Решительно ничего не де́лает – і за холо́дну во́ду не бере́ться (не ві́зьметься), а́ні до холо́дної води́, ні кує́, ні ме́ле.
• От нечего де́лать – зніче́в’я, від ні́чого роби́ти.
• Де́лать кого чем – наставля́ти, настанови́ти кого́ за [на] ко́го. [Настано́влено його́ за со́цького].
• Де́лать, -ся, сде́лать, -ся – става́ти, -ся, ста́ти, -ся (о многих – поста́ти). [Хто стає́ться вівце́ю, того́ вовк з’їсть (Ном.). Ході́м, се́стро, луга́ми та поста́нем квітка́ми (Чуб.)].
• Де́латься каким-л. – …і́шати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурні́шати – де́латься глупым, гла́дшати – д. жирным, гі́ршати – д. хуже. Де́лающий, -щая всё по своему – своєу́мець, -мка. [Така́ вона́ своєу́мка, непокі́рлива (М. Вовч.)].
• Де́лающий, -щая за раз несколько дел – семиді́льник, -ниця.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Делать – роби́ти, -блю́, -биш; (отвлеченно) ді́яти (ді́ю, ді́єш), чини́ти, -ню́, -ниш; -ться – роби́тися, ді́ятися, чини́тися.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Делать – робити: діяти; чинити. Делать (свое дело) исправно – справлятися; правити діло. Делать скачками – прихапцем робити. Делать усердно – робити щиро; припадати до роботи; пильнувати роботи, праці. Делать что-либо плохо, неумело, неаккуратно, нетщательно – партачити; базграти; поганити. Делать очень медленно – длубатися; марудитися; робити як мокре горить. Делать легко, как бы играя – за іграшки робити. Делать иначе – переиначувати, переинакшувати. Основательно делать – покладаючи робити. Делать по-своему – чинити свою волю; своїм робом (ладом) ходити; узяти свою волю. Делать по чьему приказанию – робити, чинити з чийого наказу. Делать кому приятное – догоджати кому; робити кому приємність. Делать дурно – зле чинити. Делать наперекор – всупереч іти кому. Делать большие шаги – широко ступати. Что будешь делать? – що маєш робити? Решительно ничего не делает – нічогісінько не робить; і за холодну воду не береться, не візьметься. От нечего делать – знічев’я. Делать кого чем – наставляти, настановляти кого за (на) кого. Делать круг – колувати; круга накидати. Ничего не поделаешь – нічого не вдієш; немає ради.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Делать – роби́ти;
• делать влажным – відволо́жувати;
• д. войлок – би́ти повсть;
• д. испытание – випробо́вувати, ви́пробувати;
• д., сделать надпись – надпи́сувати, надписа́ти;
• делаться, сделаться жидким – течні́ти, стечні́ти;
• д. твердым – тверді́ти, тве́рднути.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Делать
• Делай, что хочешь – роби, що хочеш; чини, що [твоя] воля.
• Делать лениво – робити ліниво (поволі); робити, як (мов) не своїми [руками].
• Делать на авось что – робити навмання (на гала(й)-бала(й)) що.
• Делать не спеша, с толком – не поспішаючи робити; покладаючи робити.
• Делать нечего; что делать (так и быть) – нічого не вдієш; (не)хай і так; що маю (що маєш, що маємо) робити.
• Делать плохо, неаккуратно, неумело – партачити (спец. парторити, лок. партолити, партьорити); базграти (поганити, паскудити); (іноді) капарити; (про шиття та ін. - кремсати, глемуздити).
• Делать по примеру – робити за прикладом чиїм; робити як хто; (іноді) іти у слід кого; (давн.) робити чиїм робом.
• Делать, сделать в (за) один приём, в два приёма – робити, зробити за одним заходом, за двома заходами (одним нападом, двома нападами).
• Делать, сделать вид – удавати, удати; робити, зробити вигляд.
• Делать, сделать возможным – уможливлювати, уможливити.
• Делать, сделать всё по чьему указанию – робити, зробити (чинити, учинити) все з чийогось наказу (за чиїм наводом); (ірон.) перевестися на чий розум.
• Делать, сделать выговор – робити, зробити догану (іноді зробити нагану, наганити); висловлювати, висловити догану; вимовляти, вимовити (вичитувати, вичитати) [догану] кому.
• Делать, сделать добровольно по собственному желанию – робити, зробити [своєю] волею (самохіть, доброхіть, з доброї волі, з своєї волі, з власної волі, [своєю] охотою, по охоті).
• Делать, сделать зло – лихо (зло) чинити, учинити (робити, зробити); лихо коїти, скоїти.
• Делать, сделать иначе – робити, зробити інакш(е); переіначувати, переіначити (переінакшувати, переінакшити).
• Делать, сделать кое-как, как попало что – робити, зробити абияк що.
• Делать, сделать круг – накидати, накинути (надавати, надати) круга; кодувати (докон. іноді окружляти); (гіперболізоване) іти, піти кругасвіта (галасвіта). [Хто колує, той дома не ночує. Пр.]
• Делать, сделать легко, как бы играя что – за іграшки робити, зробити що.
• Делать, сделать на зло – робити, зробити на зло (на прикрість, на лихо, на пеню, на збитки).
• Делать, сделать несчастным кого – робити, зробити нещасним кого; знещасливлювати, знещасливити (недолити, знедолити) кого.
• Делать, сделать одолжение кому – робити, зробити (чинити, учинити) ласку (послугу) кому.
• Делать, сделать подарки – давати, дати подарунки; дарувати, подарувати що.
• Делать, сделать покупки – накуповувати, накупувати, накупити чого.
• Делать, сделать по-своему – чинити, учинити свою волю; брати, узяти свою волю; своїм ладом (давн. робом) ходити; робити, зробити своїм розумом.
• Делать, сделать по своему усмотрению что – робити, зробити на свій розсуд що; робити, зробити на свою волю (по своїй волі, іноді на свою вподобу) що.
• Делать, сделать ссылку на что – посилатися, послатися (покликатися, покликатися) на що.
• Делать, сделать счастливым, осчастливливать, осчастливить кого – у[о]шасливлювати, у[о]щасливити кого.
• Делать с оглядкой – робити обережно (оглядаючись, з оглядом, з осторогою); (образн. жарт.) поглядати (позирати) на задні колеса.
• Делать усердно что – робити щиро (щирим серцем) що; припадати до якоїсь роботи; пильнувати чого.
• Делать что-либо медленно, не спеша, мешкотно – робити повільно (звільна, спроквола, покволом); марудитися (длубатися, діал. момсатися); (образн.) робити як мокре горить; як через пень колоду тягти.
• Изо всех сил что-либо делать – робити що як не перерватися.
• Меньше говори, а больше делай – менше говори — більше діла твори. Пр. Менше слів, а більше діла. Пр. Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати. Пр.
• Не делает погоды кто, что (разг.) – багато не важить хто, що; не багато (не велико) важить хто, що; не що й важить хто, що; не має великої сили (ваги) хто, що; мало що залежить від кого, від чого; (іноді) не робить погоди хто, що.
• Не знать, что делать, как поступить – не дати собі ради; не знати, на яку (на котру) ступити.
• Не следует так делать – не годиться (не гоже, не личить, не слід) так робити.
• Нечего было делать – не було чого робити; не мав чого робити; нічого було робити.
• Нечего делать – нема чого (що, нічого) робити; діла ніскільки (ніякісінького).
• Ничего не делать – нічого не робити; (образн. розм.) байдики бити; походеньки та посиденьки справляти; лежні справляти; ханьки м’яти; мухи (лок. бомки) бити.
• Он может делать, что хочет – йому вільно (він може) робити, що хоче; йому вільний світ.
• От нечего делать – знічев’я; аби скоротати час. [Півень… знічев’я смітник розгрібав… Глібов.]
• По неволе, по принуждению делать что – з неволі (неволею) робити що; з примусу (з принуки) робити що.
• Решительно ничего не делать – (а)нічогісінько не робити; (образн.) ні кує, ні меле; і за холодну воду не береться (не візьметься); ані до холодної води.
• Хорошо, аккуратно сделать вещь – добре, акуратно зробити річ; як з воску вилив.
• Что делать! (разг.) – що маєш (що маю…) робити (діяти)!; що тут робити (чинити)!; нічого не вдієш!

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

де́лать, сде́лать роби́ти, зроби́ти

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Делать, сделать, -ся – робити, зробити, ді́яти, чинити, учинити, -ся; д. вид (для виду) – вдава́ти про о́ко; д. возможным – уможливлювати, уможливити; д. вред – шко́ду робити, шко́дити; д. давним – давнити, задавнити, удавнити, -ся; д. наглядным – унао́чнювати, унао́чнити; д. наперекор кому – перекі́р робити, робити наперекі́р; д. невозможным – унеможливлювати, унеможливити; д. не спеша, толком – поклада́ючи, пові́льно робити, не поспіша́ючи робити; д. по своему – чинити свою во́лю, свої́м ро́бом (ладо́м) робити.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Делать, -ся — роби́ти, -ся, ді́яти, -ся; „Делай раз“ — „Ро́би раз“.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дѣ́лать, ся = дїяти, ся, роби́ти, ся, чини́ти, ся, твори́ти, ся, (що лихе) — ко́їти, ся, витворя́ти, ся, виробля́ти, ся, (аби як, не вміло) – ба́зграти, ма́згати, парта́чити, (в один раз) — разува́ти, (на перекір) — перешкожа́ти, (що зайве) — переборща́ти. — Ой я нещасний, що маю дїяти? полюбив дївчину та не можу взяти. н. п. — Ой, дївчино, що маю робити, що нї тебе набути, нї без тебе жити? н. п. — Скажи мінї правду, мій добрий козаче, що дїяти серцю, як серце болить? Аф. — Не чини лихого, не бій ся нїкого. н. пр. — Слава не поляже, а роскаже, що дїялось в сьвітї. К. Ш. — Роби те, що піп каже, а не роби того, що він робить. н. пр. — Ти один все лихо коїш. К. X. — Дѣ́ланный = ро́блений. — Дѣ́лающій = ро́блячий, дїючий, (на раз кільки дїл) – сїмидїльник. – А что мнѣ́ дѣ́лается? = а що мінї дїється? — Дѣ́лать кругъ = колува́ти, кру́гу накида́ти. — Хто колує, той дома не ночує. н. пр. — Ходїм напрямець, — чого нам стільки кругу накидаги. Чайч. — Дѣ́лается ху́же = гі́ршає. — Слабому гіршає. — Отъ не́чего дѣ́лать = з нїчого роби́ти, знечевя́. (С. Аф.). — Дѣ́латься лѣни́вымъ — ледащі́ти, ми́лымъ — милїшати, него́днымъ — нїкчемнїти, хру́пкимъ = круші́ти.
Стра́сть = 1. му́ка, стражда́ння, скорбо́та, п́асия. — Стра́сти Госпо́дин = стра́стї, па́сия. С. Жел. 2. жада́ння, жага́, жаго́та, зага́ра (С. Жел.), паси́я, страсть, при́страсть, до чого — уна́да, кортя́чка (С. Жел.). — З жагою приставав він до спільної працї. Лев. В. — І була палка жагота до громадської роботи. Мова. — Тиж дїдові загари додаси. Ст. Б. X. — С. любо́вная = лю́бощі, любки́. — З любощів він загубив душу, з любків і голову поклав. Греб. 3. страх, жах, ляк, боя́сть. — С. взяла́ = страх, жах напа́в, опанува́в. – Со страсте́й не зна́лъ, что дѣ́лать = з ля́ку не зна́в, що й роби́ти. 4. ду́же, на́дто, страх, страше́нно. — Мнѣ страсть хо́чется = мінї дуже хо́четь ся. — Страсть какъ бо́ленъ = страше́нно хво́рий. — Страх мінї не хочеть ся з старим дїдом ворочать ся. н. п.

Запропонуйте свій переклад