Знайдено 10 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Дро́гнуть –
1) см. Дрожа́ть; 2) (вздро́гнуть) здвигну́ти, здвигну́тися, стену́тися, стрясти́ся, зру́шитися; (о живом существе) здригну́тися, ки́нутися, тіпну́тися. [Уда́рив кулако́м по столу́, аж ві́кна здвигну́ли (Мирн.). Здвигну́лися, стену́лися сі́ни, як боя́ри сі́ли, ще й не так стену́ться, як горі́лки нап’ю́ться. Уве́сь Ки́їв здвигну́вся (Куліш). Ве́рби стоя́ть – не стену́ться. Вулка́н зру́шивсь. Він аж ки́нувся з переля́ку. Рука́ тіпну́лася, ча́рка впа́ла додо́лу (Л. Укр.)]. • Неприятель дро́гнул – во́рог пода́всь, завага́всь, стену́вся. [Воро́жі ла́ви завага́лися]. См. Дрожа́ть, задрожа́ть. |
Дрожа́ть, дро́гнуть, задрожа́ть – тремті́ти, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти, труси́тися, затруси́тися, колоти́тися, заколоти́тися; (о слёзах, струнах) брені́ти, забрені́ти; (сотрясаться) дриготі́ти (гал. дриголі́ти), задриготі́ти, движі́ти, задвижі́ти, двигті́ти, задвигті́ти, ті́патися, заті́патися, тіпну́тися; (о свете) миг(о)ті́ти. [Тремти́ть душа́ моя́ і ті́ло (Самійл.). Сльо́зи брені́ли на оча́х (Грінч.). Гу́би в йо́го почали́ нерво́во ті́патися (Грінч.). Аж земля́ двигти́ть. І движи́ть земля́, і сто́гне]. • -ать подобно студенистому веществу – драглі́ти, дрягті́ти. [Са́ло на їх так і дрягти́ть. Підборі́ддя м’я́ко драглі́ло за ко́жним сло́вом]. • -ать как в лихорадке – труси́тися, як на ножі́, як в пропа́сниці. • -ать так, что зуб на зуб не попадёт – зуба́ми сі́кти (кла́цати, цокоті́ти), (вульг.) третяка́ вибива́ти. • -ать от холода – тремті́ти (труси́тися) з хо́лоду, (шутл.) дрижаки́ ї́сти. • Он дрожи́т от холода – дро́жі (шутл. дрижаки́) беру́ть його́. См. Дро́гнуть, Дрожь. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ДРО́ГНУТЬ, ще ті́пнутися, (про ворога) заті́патися, хитну́тися, фраз. тьо́хнути [се́рдце дро́гнуло = се́рце тьо́хнуло]; враг дро́гнул, во́рог заті́пався /став здава́ти/; дро́гнувший, (голос) тремтя́чий, (перед ворогом) споло́ханий, ОКРЕМА УВАГА; дро́гнувшие ряды́, споло́хані ла́ви. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Дрогнуть –
1) (о предметах) здвигну́тися, стрясти́ся; 2) (о человеке) здригну́тися, ки́нутися. |
Дрожать, дрогнуть –
1) дрижа́ти, задрижа́ти, -жу́, -жи́ш, тремті́ти, затремті́ти, -мчу́, -мти́ш; 2) (о струнах) брені́ти, забрені́ти, -ню́, -ни́ш; 3) (о свете) миг(о)ті́ти (мигчу́, мигти́ш); 4) (сотрясаться) двигті́ти, задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Дрожать, дрогнуть, задрожать – тремті́ти, затремті́ти; • д. (сотрясаться) – двигті́ти; • д. (о свете) – миг(о)ті́ти. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Дрогнуть
• Вода дрогнула (пошла на убыль) – воду смикнуло; вода на спад пішла. • Голос дрогнул – голос затремтів. • Дрогнула у кого рука – рука задрижала (здригнулася) у кого; рука зрадила кого; (іноді) рука не піднялася в кого. • Дрогнули брови – ворухнулися (рухнулися) брови. • Дрогнуло пламя – мигнуло (блимнуло) полум’я. • Рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригнеться в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто. • Сердце дрогнуло – серце тьохнуло (кинулося, тіпнулося). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
дро́гнуть здригну́тися |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
Дрогнуть — подава́тися. завага́тися; неприятель дрогнул — во́рог пода́всь, завага́всь. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Дро́гнуть = д. Дрожа́ть. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)