Знайдено 1 статтю
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Грин. ІІІ. 437. Алв. 64, 96. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Грин. ІІІ. 457. Чи ти вже дружкувала коли? Полт. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)