Знайдено 9 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Жа́рить –
1) прягти́ (-жу́, -жеш), пря́жити, сма́жити, шква́рити, пекти́; (на жиру) сма́жити, шква́рити. [Прягти́ (пря́жити, сма́жити) яє́шню. Пря́жити (прягти́) горо́х. Пекти́ карто́плю в гра́ні. Пря́жуть са́ло на вогні́, на шпи́чку настроми́вши. Сма́жити ри́бу]; (жарко топить) жа́рити. [Жа́рять у пе́чах]. • Жа́рить (вм. топить) молоко – прягти́ (пря́жити) молоко́. • Жа́реное (топлёное) молоко – пря́жене молоко́. См. Топи́ть; (о солнце: сильно греть) – жа́рити, пекти́, пали́ти, пря́[а́]жити, смали́ти. [Як підняло́ся со́нечко, що-то вже жа́рило (Квітка). Со́нечко пече́, мов огне́м пря́жить (Фр.)]; 2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жа́рити, шква́рити, смали́ти, чеса́ти, чухра́ти, тя́ти і ин. См. ещё Колоти́ть, Дуба́сить, Тузи́ть, Мча́ться, Тарато́рить и т. п. [Взяли́-ж вони́ жа́рити ді́да поліня́кою. Дава́й його́ шква́рити по спи́ні. Чо́боти в рука́х несе́ш, а до ме́не бо́сий че́шеш (спешишь). А ну, но́ги на пле́чі та й чухра́й. Він по-по́льськи так і че́ше. Музи́ка шква́рить (че́ше, тне). Ці́лу дни́ну в ка́рти смали́ли (дулись). А він усе́ сма́лить та й сма́лить вишні́вку. З гарма́т жа́рять (чи́стять, гатя́ть)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЖА́РИТЬ, ще підсма́жувати, (робити з жаром) ще креса́ти; жа́рящий, що сма́жить тощо, за́йнятий сма́женням, ра́ди́й підсма́жити, смажі́й, прикм. жарки́й, палки́й, пеку́чий, палю́чий, книжн. спеко́тний, тех. смажи́льний; жа́рящийся, сма́жений, пря́жений, /на сонці/ ще пе́чений; па́лений, сма́лений. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Жарить –
1) (на жиру) сма́жити, -жу, -жиш, шква́рити, -рю, -риш; 2) (о солнце) пекти́ (печу́, пече́ш), пали́ти, -лю́, -ли́ш; 3) (бить, колотить) шква́рити, -рю, -риш, жа́рити, -рю, -риш. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Жарить – жа́рити; • ж., поджаривать – сма́жити. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Жарить
• Жарить в карты (разг.) – різати, -ся (тнути, смалити) в карти. • Жарить во все лопатки (вульг.) – бігти (чухрати, гнати, чесати, чкурити) на всі заставки (чимдуж, з усієї сили). • Жарить на велосипеде (вульг.) – гнати (котити, катати, вульг. махати, драти, чесати) велосипедом. • Жарить на гармошке (вульг.) – шкварити (чесати, тнути) на гармонії; вигравати на гармонії. • Жарь отсюда! (вульг.) – катай (чухрай, махай) звідси! |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
жа́рить жа́рити, розпіка́ти |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Жа́рить, ся = 1. жа́рити, пекти́, ся, (в маслї) — сма́жити, ся, (на салї) — шква́рити, ся (ковбаси, яєшню) — пря́жити, ся, (в закритій посудинї) — души́ти. — Як з кабанів топилось сало, так шкварили ся сї в огнї. Кот. 2. (про сонце) — пали́ти, пекти́. 3. (різками) — па́рити, шмага́ти, чу́стрити, сїкти, шква́рити. 4. па́рити ся. |
Нажа́ривать, нажа́рить, ся = 1. напіка́ти, насма́жувати, напекти́, насма́жити, напря́жити, ся. (Д. Жа́рить, ся). — Наварила й напекла не для кого, для Петра. н. п. 2. нато́плювати, напа́лювати, натопи́ти, напали́ти, ся. — Ото напалили грубу, аж пашить. 3. виграва́ти, затина́ти (С. Л.), у(в)тина́ти (про гру на якому струментї). — Здорово виграває піснї на скрипцї. Кр. |
Отжа́рить = 1. зжа́рити, пожа́рити, попекти́, посма́жити і т. д. д. Жа́рить. 2. од(від)чухра́ти, од(від)шмага́ти, ви́парити, ви́шпарити, од(від)дюба́рити. — Вишпарили його різками. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)