Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «замечать»
Шукати «замечать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Замеча́ть, заме́тить –
1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбо́вувати, закарбува́ти що, кла́сти, покла́сти карб на чім, (сов.) закмі́тити, (отмечать) нотува́ти, заното́вувати, занотува́ти що, (помечать) значи́ти, позначи́ти що. [Неписьме́нні лю́ди закарбо́вують на па́лічці хре́щиками або карба́ми, скі́льки і чого́ кому́ про́дано (Єфр.). Позначи́в ди́ню, щоб хло́пці не зірва́ли. Закмі́ть у голові́ собі́. Як худо́жник – ноту́є й запи́сує він, ча́сто несвідо́мо, всі життьові́ з’я́вища «як матерія́л» (Єфр.)];
2) (примечать, подмечать) поміча́ти, помі́тити, при[за]міча́ти, при[за]мі́тити, прикміча́ти, прикмі́тити, кмітува́ти, кмі́тити (кмети́ти), покмі́тити, у(к)міча́ти, у(к)мі́тити, (наблюдать) (с)постерега́ти, (с)постерегти́, зауважа́ти, заува́жити, уважа́ти, ува́жити; (видеть) ба́чити, поба́чити, убача́ти, уба́чити, добача́ти, доба́чити, за(в)бача́ти, за(в)ба́чити, догля́нути, догле́дітися, (распознать) угада́ти. [Кра́дуть з-під но́са, а він не поміча́є (Звин.). Уже́ давно́ я мо́вчки поміча́ю: захма́рює нудьга́ твоє́ чоло́ (Грінч.). Як се він не примі́тив тако́ї га́рної ді́вчини? (Коцюб.). Лю́ди укміча́ли, що пога́не ді́ється в їх у ха́ті (Н.-Лев.). Я й не вкмі́тив, як він увійшо́в (Сл. Гр.). Постерега́в він, що в йо́го в се́рці вору́шиться коха́ння (Коцюб.). І пішо́в собі́, на́че він не завва́жив і не чув сло́ва її́ блага́щого (М. Вовч.). До́вго сиді́ла у садку́, не вгада́ла, як і зіроньки́ похова́лись (Полтавщ.). Вбача́ю – марні́є та й марні́є Пара́ся моя́ (М. Вовч.). Догля́нули мене́ соба́чі ді́ти (жандарі́), пусти́лися навздогі́н (Франко). Зо мно́ю зустрі́нуться, мов не добача́ють (Шевч.)].
• -тить за кем что – догля́нути що, підзори́ти, пристрі́тити кого́. [Чи мене́ коли́ хто підзори́в, що я чуже́ вкрав? (Бердянськ. п.)].
• Дать -тить кому – да́ти навзнаки́ кому́. [А як звістки́ ми бу́дем подава́ти, щоб ворога́м не да́ти навзнаки́? (Грінч.)].
• И не -ча́ет кто – і не в замі́тку кому́, невмі́тно, невкмі́ту кому́. [Сього́ невмі́тно мені́, щоб таке́ було́ в йо́го ра́ло (Сл. Гр.)].
• Сам того не -чая – не в замі́тку собі́. [Отак, не в замі́тку собі́, він дійшо́в до млина́ (Звин.)].
• И не -ча́ть, и не -тить как – і не зчува́тися, і не зчу́тися, як; і не зогле́[я́]дітися, як. А сама́ і не зчува́ється, як сльо́зи старе́ її́ обли́ччя рося́ть (М. Вовч.)];
3) (отмечать) зауважа́ти, заува́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, заприміча́ти, запримі́тити що. [Заува́жу, що в обо́х ци́клах ві́ршів нема́є нічогі́сінько автобіографі́чною (Крим.)].
• Следует -тить – тре́ба (или ва́рто) сказа́ти, заува́жити, зазначи́ти, запримі́тити;
4) (поставить на вид кому) зауважа́ти, заува́жити кому́. [Я йому́ заува́жив, що так роби́ти не годи́ться (Київ)].
• Заме́ченный – закарбо́ваний, позна́чений, помі́чений, покмі́чений, постере́жений, заува́жений и т. д. -ный в чём дурном – підзо́рений, (пров.) пристрі́чений.
• Он ни в чём дурном не -чен – за ним нічо́го нега́рного не помі́чено, нема́є; (пров.) він не пристрі́чений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАМЕЧА́ТЬ, укр. постеріга́ти, завважа́ти, (на чому) роби́ти знак, назна́чувати;
замеча́ющий, що завважа́є тощо, зда́тний заува́жити, ско́рий на замі́тку, прикм. завва́жливий, спостере́жливий, замі́тливий, доба́чливий, пам’ятки́й, постере́жувальний, доба́чувальний, заува́жувальний; (на чому) карбува́льний, назна́чувальний;
замеча́ющий схо́дство, зда́тний помі́тити схо́жість;
замеча́ющийся/замеча́емый, постере́жуваний, доба́чуваний, заува́жуваний, (на чому) карбо́ваний, назна́чуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Замечать, заметить –
1) (метить что) познача́ти, -ча́ю, позначи́ти, -чу́, -чиш;
2) (наблюдать) постеріга́ти, постерегти́, -режу́, -реже́ш, зауважа́ти, -жа́ю, заува́жити, -жу, -жиш;
3) (делать замечание, выговор) зауважа́ти, заува́жити.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Замечать – зауважувати; помічати; примічати. Замечу при этом, что – зауважу до цього, що. Заметьте себе – затямте собі.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Замечать
• Замечу при этом, что… – зауважу (зазначу, скажу) до цього, що…

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Замечать, -метить –
1) (отмечать) – зазнача́ти, зазна́чити, познача́ти, позна́чити;
2) (видеть, наблюдать) – поміча́ти, помі́тити, спостеріга́ти, спостерегти, заува́жувати, заува́жити; замечу при этом – скажу́ до цьо́го, заува́жу до цьо́го;
3) (делать замечание) – робити, зробити заува́ження, заува́жувати, заува́жити.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Замечать, заметить — заува́жувати, заува́жити, спостеріга́ти, спостерегти́, поміча́ти, помі́тити.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Замѣ́тить, замѣчат́ь = 1. замі́тити, помі́тити, позначи́ти, прикмі́тити, назначи́ти, заміча́ти, поміча́ти, значи́ти, прикміча́ти, назнача́ти. — Позначив усї дубки, що має рубати — Замѣ́тить на би́ркѣ = накарбува́ти, закарбува́ти. 2. завва́жити, постерегти́, спостерегти́, наба́чити, нагля́нути, наглядїти, помі́тити, доба́чити, призна́чити, завважа́ти, постерега́ти, нагляда́ти, поміча́ти, добача́ти і т. д. — Вони постерігши зраду, одступили. С. З. — Аби тільки спостеріг в неї хоч яку небудь прихильність. — Я вже давно добачаю, що тут щось не добре. С. Л. — Багатого, чубатого люди поважають, а зо мною зустрінуть ся — мов не добачають. К. Ш. — Старі люди помічали: нехай, кажуть, люблять ся молодята. М. В. — Такі маленькі, що їх не призначиш. Чайч. — Ходив по лїсу, та й наглядїв яму. н. к. 3. заува́жити, ви́значити, ви́казати, ви́мовити, зав(у)важа́ти, визнача́ти, вика́зувати, вимовля́ти. – Почав виказувати, чого не слід робити. — Вимовляв за всї непорядки.
Замѣча́ть = д. Замѣ́тить.

Запропонуйте свій переклад