Знайдено 5 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Звуча́ть – гуча́ти, звуча́ти, брині́ти; (звенеть) дзвені́ти; (раздаваться) луна́ти, розляга́тися, розтина́тися; срвн. Раздава́ться. [Брини́-ж у се́рці, мрі́є золота́, на рі́зні то́ни (Тичина)]. • Это -чит странно – це звучи́ть ди́вно. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЗВУЧА́ТЬ, звуча́щий що брини́ть тощо, по́вен зву́ків [звучащий как марш повен ма́ршових зву́ків], ста́вши луна́ти, прикм. лунки́й, дзвінкий, зву́чни́й, звучи́стий, образ. із зву́ком /звуча́нням/, складн. громкозву́кий [звучащий как гром громозву́кий], щироголо́сий [и́скренне звучащий щироголо́сий], солодкозву́чний [сла́дко звучащий солодкозву́чний]; неприя́тно звучащий (голос) деру́чий; ОТЗВУЧА́ТЬ оказ. відгомоні́ти і похідн.; отзвуча́вший відгомоні́лий, ОКРЕМА УВАГА; ПРОЗВУЧА́ТЬ, прозвучи́т вы́стрел впа́де́ стріл; прозвуча́вший (з уст) ви́голошений, ви́словлений, ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Звучать –
1) (производить звуки) звуча́ти (звучу́, -чи́ш), гуча́ти, -чу́, -чи́ш; 2) (слышаться) розляга́тися, луна́ти. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
звуча́ть звуча́ти, брині́ти |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Звуча́ть = гуча́ти, дзизча́ти, бря́зкати. — Порожня бочка гучить, а повна мовчить. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)