Знайдено 11 статей
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Бу́ба, -би, ж. Дѣтск.
1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8. 2) Ягода. О. 1862. IX. 118. 3) = Бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. Бу́бу зроби́ти. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7. |
Во́ля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. Чи по во́лі, чи по нево́лі. По собственному желанію или по принужденію. Рудч. Ск. І. 93. Во́лею зроби́ти. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15. 2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. Мет. 57. В своїй хаті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211. 3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. В сво́ю во́лю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. Про мо́ю во́лю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. НВолын. у. Чини́ти чию́ во́лю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. Шевч. 15. Чини́ти свою́ во́лю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. Уволи́ти, учини́ти во́лю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. Ум. Во́ленька. |
Га́на, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. Задава́ти, зроби́ти га́ну. Хулить, охулить. |
Ду́жий, -а, -е.
1) Сильный, мощный. Не дужий б’є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. Ду́жий, не ду́жий зроби́ти щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Єв. Мт. IX. 12. Ум. Дуже́нький. |
Зроби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать, произвести. Хата, 164. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Мет. 112. Гуси зробили великий крик. Грин. II. 239. — свої́м бо́гом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. Св. Л. 287. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3) — во́лю кому́, чию́. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. Чуб. V. 1031. 4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку мені зроби, послухай. МВ. II. 112. 5) — собі́ смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сама собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити. Чуб. V. 117. |
Коца́бки зроби́ти. Перекувыркнуться (о пораженномъ выстрѣломъ зайцѣ). Вх. Уг. 246. |
Лад, -ду́, м.
1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. В оди́н лад. Подъ одну стать. Константиногр. у. Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. Зроби́ти лад. Привести въ порядокъ. Желех. Через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. Став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. Без ладу́ живе́. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. Чи бу́де з сьо́го яки́й лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. Без ладу́. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. В лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. До-ладу́. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. Ладо́м. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятыя правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Коли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. Ладо́м = Лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303. 5) Стройность, ладъ; тактъ. Співа́ють в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244. 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. Неха́й іде́ свої́м ладо́м. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. На всі лади́. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607. |
Міня́к, -ка́, м. Зроби́ти міняка́. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. См. Мінька, міньки. |
Настра́шка, -ки, ж. Устрашеніе. Зроби́ти настра́шку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. (Залюбовск.). |
Неси́ла, -ли, ж. Безсиліе, немочь. Неси́ла мені́ це зроби́ти. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила. МВ. (О. 1862. III. 46). |
Свини́й, -а́, -е́. Свиной. Ном. № 887. В свини́й го́лос прийти́, зроби́ти. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать). Ном. № 7797. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)