Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «зробити»
Шукати «зробити» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бу́ба, -би, ж. Дѣтск.
1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8.
2) Ягода. О. 1862. IX. 118.
3)
= Бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44.
4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4.
Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. Бу́бу зроби́ти. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7.
Во́ля, -лі, ж.
1) Воля, свобода.
Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. Чи по во́лі, чи по нево́лі. По собственному желанію или по принужденію. Рудч. Ск. І. 93. Во́лею зроби́ти. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15.
2) Власть, сила.
Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. Мет. 57. В своїй хаті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211.
3) Желаніе, соизволеніе.
Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. В сво́ю во́лю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. Про мо́ю во́лю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. НВолын. у. Чини́ти чию́ во́лю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. Шевч. 15. Чини́ти свою́ во́лю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. Уволи́ти, учини́ти во́лю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. Ум. Во́ленька.
Га́на, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. Задава́ти, зроби́ти га́ну. Хулить, охулить.
Ду́жий, -а, -е.
1) Сильный, мощный.
Не дужий б’є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. Ду́жий, не ду́жий зроби́ти щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216.
2) Здоровый.
Дужим не треба лікаря. Єв. Мт. IX. 12. Ум. Дуже́нький.
Зроби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать, произвести. Хата, 164.
Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Мет. 112. Гуси зробили великий крик. Грин. II. 239. — свої́м бо́гом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. Св. Л. 287.
2) Повредить кому колдовствомъ.
Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено.
3)
во́лю кому́, чию́. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. Чуб. V. 1031.
4)
ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку мені зроби, послухай. МВ. II. 112.
5)
собі́ смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сама собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити. Чуб. V. 117.
Коца́бки зроби́ти. Перекувыркнуться (о пораженномъ выстрѣломъ зайцѣ). Вх. Уг. 246.
Лад, -ду́, м.
1) Порядокъ, устройство, строй.
У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. В оди́н лад. Подъ одну стать. Константиногр. у. Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. Зроби́ти лад. Привести въ порядокъ. Желех. Через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. Став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. Без ладу́ живе́. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. Чи бу́де з сьо́го яки́й лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. Без ладу́. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. В лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. До-ладу́. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. Ладо́м. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717.
2) Обычай, общепринятыя правила приличія.
Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Коли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113.
3) Распоряженіе.
То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума.
4) Ладъ, взаимное согласіе.
Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. Ладо́м = Лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303.
5) Стройность, ладъ; тактъ.
Співа́ють в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244.
6) Образъ, способъ.
Таким ладом се зроблено. Неха́й іде́ свої́м ладо́м. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. На всі лади́. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.
Міня́к, -ка́, м. Зроби́ти міняка́. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. См. Мінька, міньки.
Настра́шка, -ки, ж. Устрашеніе. Зроби́ти настра́шку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. (Залюбовск.).
Неси́ла, -ли, ж. Безсиліе, немочь. Неси́ла мені́ це зроби́ти. Я не въ силахъ это сдѣлать. Така її досада гризе, що вони вкупці, а розлучити несила. МВ. (О. 1862. III. 46).
Свини́й, -а́, -е́. Свиной. Ном. № 887. В свини́й го́лос прийти́, зроби́ти. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать). Ном. № 7797.