Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «зуб»
Шукати «зуб» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зуб
1) (
dens) зуб (-ба), (шутл.) руба́к, їда́к (-ка), макої́д (-да); мн. (у челов., животн.) зу́бы (dentes) – зу́би (-бів). [До́брі зу́би і ка́мінь перегризу́ть (Номис)].
Передний зуб – пере́дній зуб.
Коренной зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́), (у жив.) жвач (-ча).
Коренной задний зуб, зуб мудрости – чере́ній зуб, череня́к, зуб му́дрости.
Молочный зуб – моло́чний зуб, теля́чий зуб, мн. телячки́ (-кі́в).
Глазной зуб – о́чний зуб.
Волчий зуб – во́вчий зуб.
Зуб резец – сміюне́ць (-нця́), (у жив.) різа́к (-ка́), сіка́ч (-ча́).
Зуб клык – і́кло и кло, клива́к, мн. і́кла, кла (р. клів), кливаки́ (-кі́в).
Вставной зуб – вставни́й зуб.
Искусственный зуб – шту́чний зуб, ро́блений зуб.
Мелкие -бы – дрібні́ зу́би.
-бы выпали – зу́би повипада́ли, ви́пали, посхо́дили.
Рвать -бы – рва́ти зу́би, тягти́, тягну́ти зу́би, бра́ти зу́би.
-бы прорезываются – зу́би рі́жуться.
-бы шатаются – зу́би хита́ються.
-бы болят у кого – зу́би боля́ть кого́.
У меня болят -бы – мене́ боля́ть зу́би.
Лишить -бо́в кого (обеззубить) – збеззу́бити кого́, (перен.) підрі́зати кому́ зу́би.
Лишиться -бо́в – позбу́тися зубі́в, збеззу́біти.
Проесть, с’есть -бы на чём – з’ї́сти зу́би на чо́му.
Положить -бы на полку (голодать) – покла́сти зу́би на поли́цю.
Ударить по -ба́м – да́ти в зу́би кому́, заги́ли́ти по зуба́х кому́.
Посчитать кому -бы – повибива́ти, порахува́ти зу́би кому́.
Оскаливать, -лить -бы – вищиря́ти, ви́щирити зу́би, вишкіря́ти (и шкі́рити), ви́шкірити зу́би, (диал.) зашкі́рюватися до ко́го (Стеф.), (огрызаться) відз(в)іря́тися. [Лежи́ть соба́ка, та й відзіря́ється (Полт.)].
-бы скалить (насмехаться) – скалозу́бити, смішкува́тися з ко́го, бра́ти на глум кого́, глузува́ти з ко́го; см. Насмеха́ться.
Полно -бы скалить – го́ді тих смі́шків, го́ді зу́би ясни́ти, до́сить глузува́ти.
Что -бы скалишь (кажешь)? – по чім зу́би продає́ш?
Ему на зуб не попадайся – йому́ на зуб не дава́йсь!
Точить, острить скалить -бы на кого – гостри́ти зу́би на ко́го.
Острить -бы на что – ла́ситися на що.
-бы чесать (болтать вздор) – тереве́ні пра́вити; см. Вздор.
Говорить сквозь -бы – ціди́ти (сов. проціди́ти) крізь зу́би. [Стрепену́вся і крізь зу́би проціди́в (Кониськ.)].
Щёлкать, щёлкнуть -бами – кла́цати, кла́цнути зуба́ми. [Вовк як кла́цне зуба́ми (Рудч.). Зуба́ми кла́цав, мов-би пес (Котл.)].
Скрежетать -ми – зуба́ми скрегота́[і́]ти, скрипі́ти, скрипоті́ти.
Стучать -бами (от дрожи) – зуба́ми цокоті́ти, зуба́ми дзвони́ти. [Дрижи́ть, як мо́крий хірт, зуба́ми, знай, цоко́че (Греб.)].
Зуб на зуб не попадает у кого – зу́б(а) з зу́бом не зведе́ хто, зу́би цоко́чуть у ко́го, зуба́ми цоко́че хто. [А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Квітка)].
Око за око, зуб за зуб – о́ко за о́ко, зуб за зуб.
Сжать -бы – зціпи́ти зу́би. [А вона́ ті́льки зу́би зціпи́ла (М. В.)].
Разжать -бы – розня́ти, розці́пити зу́би.
Хватить -бами – гризну́ти кого́. [А як гризне́ його́ соба́ка (Звин.)].
Крошить -бами – трощи́ти що.
Заговаривать -бы кому – замовля́ти зу́би кому́. [Зубі́в ви не замовля́йте (Мирн.)].
В -ба́х навязнуть у кого (надоесть) – в зуба́х нав’я́знути кому́.
В -ба́х завязнуть – в зу́би зав’я́знути, у зуба́х застря́(г)нути. [Взя́ла та в зу́би і зав’я́зла (лушпи́на) (Звин.)].
С густыми -бами – густозу́бий.
С редкими -бами – рідкозу́бий.
С гнилыми -бами – гнилозу́бий.
С волчьим -бом – вовкозу́бий.
Без одного или нескольких -бо́в – несповназу́бий, щерба́тий. [Мене́ в москалі́ не ві́зьмуть, бо я несповназу́бий (Звин.). Щерба́тий рот].
Вооружённый до -бо́в – озбро́єний (геть, аж) до зубі́в;
2) (
часть снаряда) зуб, зубо́к (-бка́); мн. зу́бья – зу́б’я (-б’я, ср. р.), зубки́; см. Зубе́ц 1;
3) (
злоба) храп (-пу).
Иметь на (против) кого зуб – ма́ти храп на ко́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗУБ, ни в зуб (не знати) ні бум-бу́м; зменш. зубо́к, мн. зубеня́та.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зуб – зуб (зу́ба); (в зубчатом колесе) па́лець, -льця.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Волчий зуб (в пиле) – во́вчий зуб (-ба);
в. лапа, стр. – в. ла́па.
Зуб, плотн. – зуб (-ба);
• з. (берда),
текст. – тро́сть (-сти);
• з. (бороны
) – зубо́к (-бка́);
• з. вставной
– зуб вставни́й;
• з. волчий (в пиле
) – з. во́вчий;
• з. голандский,
стр. – з. гола́нський;
• з. грабельный
– зубо́к грабе́льний;
• з. деревянный, кулак (в цевоч. зац.
) – па́лець (-льця);
• з. сплющенный (в бороне
) – зубо́к плеско́ватий;
• з. угловой (зубч. колеса
) – зуб кутови́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Зуб
• Без одного, без нескольких зубов кто
– щербатий (неповнозубий) хто; недолік зубів у кого.
• Был бы хлеб, а зубы сыщутся
– аби зуби, а хліб буде. Пр. До хліба зуби знайду. Пр.
• В зубах навязло у кого
(разг.) – у зубах нав’язло кому, в кого; має вже цього по саму зав’язку (по шию) хто.
• Видит око, да зуб неймёт
– хоч бачить око, та зуб не впійма (не вловить, не йме, не достане). Пр. Їв би паляниці, та зубів немає. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Так близько, а не достанеш. Пр.
• Вооружённый до зубов
(книжн.) – озброєний по зуби (до зубів).
• Вы мне зубы не заговаривайте
– ви мені зуби не замовляйте; ви мені не забивайте баки; ви мене не забалакуйте.
• Давать, дать в зубы (по зубам)
– давати, дати в зуби кому; загилювати, загилити по зубах кому.
• Держать язык за зубами
– тримати (держати) язик (язика) за зубами. [Їж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пр.]
• Зуб на зуб не попадает у кого
(разг.) – зуб на зуб не попадає кому, в кого; зуба з зубом не зведе хто; зуби цокочуть у кого; зубами цокоче хто; зуб на зуб скаче в кого; зуб на зуб не налучить у кого.
• Зубы скалить
– шкірити (вишкіряти, вищиряти) зуби; (образн.) продавати (сушити) зуби; (лок.) зуби надворі тримати; (перен.) брати на глум (на глузи, на сміх, іноді на кпини) кого; глузувати з кого; сміх збивати з кого; сміх собі робити (смішкувати) з кого; (іноді) кпити з кого.
• Иметь зуб на кого (против кого)
(разг.) – мати зуб на (проти) кого; мати храп на кого.
• Лишиться зубов
– лишитися без зубів; збутися зубів; збеззубіти.
• Ломать зубы на чём
– ламати зуби на чому.
• На голодные зубы
– на порожній (на голодний) шлунок.
• Не по зубам кому что
(разг.) – не на чиї зуби (не про зуби чиї) що; несила (не під силу), не до сили, не до снаги кому що.
• Не по зубам мне эти орешки
– не на мої зуби горіх.
• Око за око, зуб за зуб
– око за око, зуб за зуб.
• Полно зубы скалить
– годі тих смішків; годі зуби яснити; досить глузувати.
• Положить зубы на полку
(разг.) – покласти зуби на полицю; не мати чого укусити; не мати чого на жорна кинути.
• Поневоле станешь ворожить, коли нечего на зуб положить
– навчить біда ворожити, коли нема чого у рот (на губу) положити. Пр.
• Попасться кому на зубы
– попастися (потрапити, датися) на зуби кому.
• Разгорелись зубы у кого на что
– загорілося кому чого; закортіло кому чого; аж слина (слинка) потекла (котиться) кому; у кого до чого.
• Разжать зубы
– розняти (розціпити) зуби.
• С гнилыми зубами
– з гнилими зубами; гнилозубий.
• С густыми, с редкими зубами
– з густими зубами; густозубий; з рідкими зубами; рідкозубий.
• Сжать, стиснуть зубы
– зціпити (стиснути, склепити) зуби.
• Сквозь зубы говорить, сказать
– крізь зуби цідити, процідити (говорити, казати, сказати); крізь зуби точити, проточити.
• Скрежетать зубами
– скреготати (скреготіти, скрипіти, скрипотіти) зубами.
• Стучать зубами (от холода)
– зубами цокотіти; зубами дзвонити.
• Съесть зубы на чём
– зуби на чому стерти (з’їсти).
• Точить зуб (зубы) на кого, на что
(разг.) – гострити зуби на кого, на що. [Гострити зуби на мою працю. Пр.]
• Чесать зубы
(разг.) – молоти язиком; теревені правити.
• Щёлкать (ляскать) зубами
(разг.) – клацати зубами.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

зу́б зуб,-ба, триб,-ба (гострий виступ на чому-небудь (у знарядді, машині))
з. ва́ла зуб ва́ла
з. винтово́й триб ґвинтови́й
з. вту́лки зуб вту́лки [ма́точини]
з. калибру́ющий зуб калібрува́льний
з. косы́й зуб ко́сий [скісни́й, навскі́сний]
з. кругово́й зуб колови́й
з. ле́вый зуб лі́вий
з. перифери́йный зуб перифері́йний
з. пра́вый зуб пра́вий
з. прямо́й зуб прями́й
з. ре́жущий зуб рі́зальний
з. торцо́вый зуб торце́вий [сторчови́й]
з. упо́рный зуб упірни́й
з. эвольве́нтный зуб евольве́нтний [розго́рнутий]

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Близок локоть, да не укусиш. Див. Видит око, да зуб неймет.
1. Близько лікоть - та не вкусиш.
2. Хороше, та не наше.
3. Видно, та не під пеньком губка.
4. Солодкий мед, але пальців не обгризти.
5. Видно й хати, та далеко чухрати.
6. Любить солодко, та морда коротка.
7. Якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав.
Видит око, да зуб неймет. Див. Близок локоть, да не укусишь.
1. Носом чую, та руками не впійму.
2. Є сало, та не можна достати - високо висить.
3. Їв би паляниці, та зубів нема.
4. Бачить корова, що на повітці солома.
5. Де вже нашому теляті та вовка піймати.
6. Побачимо, як свою потилицю.
Око за око, зуб за зуб.
1. Зуб за зуб стялися.
2. Дар за дар, слово за слово.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Зуб — зуб, -ба; З. барабана — зуб бараба́на; З. магазина — зуб магази́на; З. отсекающий — зуб-ві́друб; З. чашки — зуб ча́шки; Зубья для сцепления с гребенкой — зу́б’я, щоб зчі́плювати із гребі́нкою.
*Отсекающий зуб — зуб-відруб.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́бій зубъ, гриб, Sclerotium clavus = ріжки́, чорні ріжки́ (гал.) — ма́тка, стари́й хлїб. С. Ан.
Зубъ = зуб, здр. зу́бик. — Зу́бы пере́дніе, рѣзцы́, Dentes anteriores s. incisores — пере́дні зу́би, сьміюнцї. — З. боковые, клыки́, D. canini — и́кли. — З. коренны́е, D. morales — кутні́ зу́би. — Сьмій ся, сьмій ся — засьмієш ся на кутнї. — З. моло́чные, D. lactei s. temporarii — моло́шні. — Зу́бы остри́ть = ла́ситись. — Ласить ся, як кіт на сало. н. пр. — Подня́ть на зу́бы = ви́сьміяти, підня́ти на глу́м. — Сжать зу́бы = зцїпити зу́би. — Точи́ть зу́бы = гостри́ти зу́би, ма́ти зу́би на ко́го. — Щёлкать зуба́ми = кла́цати зуба́ми. — Вовк як клацне зубами. Чайч.

Запропонуйте свій переклад