Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «из»
Шукати «из» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Из и Изо, предл. с род. пад. –
1) (на вопросы:
а) откуда;
б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чо́го. [Ви́йшов з води́ (Єв.). А тим ча́сом із дібро́ви коза́к виїжджа́є (Шевч.). Не дай, Бо́же, з Іва́на па́на, з кози́ кожу́ха, з свині́ чобі́т (Номис)].
• Смотреть из окна – диви́тися, вигляда́ти з вікна́.
• Из какого он звания – з яко́го він ста́ну, з ко́го він, з яки́х він.
• Её вырвали из его рук – її́ ви́рвали (ви́дерли) з його́ рук или йому́ з рук.
• У него и́з носу кровь идёт – у йо́го (йому́) з но́са кров іде́.
• Вычитать из жалованья – виверта́ти з платні́.
• Черпать воду из источника – черпа́ти во́ду з джерела́.
• Цитата из Шевченка – цита́та з Шевче́нка.
• Выйти из себя – знесамови́тіти, знетя́митися.
• Из года в год – від ро́ку до ро́ку.
• Из рода в род – від ро́ду до ро́ду.
• Из конца в конец – від кра́ю до кра́ю.
• Так что ж из этого? – то що ж (і)з то́го?
• Что из того, что… – що з то́го, що…; що по то́му, що… [Що-ж по то́му, що коха́ю, коли́ в не́ї не бува́ю (Грін. III)].
• Он хорошо отвечал из географии – він до́бре відка́зував з геогра́фії.
• Изо всех сил – з усіє́ї си́ли (снаги́), що-си́ли, що було́ си́ли (снаги́), чим дуж, як ті́льки мо́га.
• Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) – з вас (з них, з усі́х), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи́) вас (їх, усі́х). [Хто з вас не грі́шний, неха́й пе́рший ки́не на не́ї ка́мінь (Єв.). Хто з-поміж нас городя́н тепе́р не нерво́вий? (Крим.). З-межи́ всіх найкра́ща (Свидн.)].
• Большая часть из них, из среды их – (най)бі́льша части́на, бі́льшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх.
• Из средины, из среды чего – з середи́ни чого́, (і)з-серед, (і)з-посеред чо́го. [Озва́всь до нас із-посере́д чужини́ знако́мий го́лос (Куліш)].
• Посуда из чистого золота, серебра – по́суд із чи́стого (щи́рого) зо́лота, срі́бла.
• Дом построенный из брёвен, из кирпича – буди́нок збудо́ваний з де́рева, з[ви́]муро́ваний з це́гли.
• Обед из пяти блюд – обід на п’ять страв.
• Эскадра из семи кораблей – еска́дра на сім кораблі́в;
2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чо́го.
• Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения – із стра́ху́, з бо́ясти, з нена́висти, з почуття́ самоохоро́ни.
• Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам – з ми́лости, з жалю́, із співчуття́ до нас.
• Из своекорыстных побуждений – з своєкористо́вних моти́вів.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗ фраз. на [из пяти́ ко́мнат на п’ять кімна́т;
из двух блюд на дві стра́ви];
не из каких дале́ко не який, не якенький [зада́ча не из лёгких завдання́ далеко не легке́ /нелеге́ньке/].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Из, изо, пред. – з, із, зо; из-под – з-під.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Корчить из себя – удавати з себе.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

из-, изо- із-, ізо- (префікс, що у складних словах означає однаковість за формою чи призначенням)

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Из(о) – (і)з, зі, зо; изо всех сил – як мо́га, чимдужч, з усієї сили, щосили; изо дня в день – день-у-де́нь, день-придні; из своего состава – у-помі́ж се́бе, у-помі́ж сво́го скла́ду; из среды кого – -помі́ж, -посере́д ко́го.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Вместе с водой выплеснул из корыта и ребенка. —
1. Піп дитину христив і в купелі втопив.
2. Церков покрив, а дзвіницю обдер.
3. Узялися варити - запалили хату.
4. Виливали воду й дитину вивернули.
Вышел сухим из воды. —
1. Ускочив і вискочив.
2. Вислизнувся, як піскар із матні.
3. Його і в корці не піймаєш.
Для милого дружка и сережка из ушка. —
1. Для милого друга й вола з плуга.
За что не возмется, - все из рук валится. —
1. Все йде в так, пішло на пси.
2. Ні кує, ні меле.
Из искры возгорится пламя. —
1. З малої хмари великий дощ буває.
2. Лиха іскра поле спалить, а сама щезне.
Из кожи лезет вон. —
1. Із шкури виринає.
2. Аж очі йому рогом лізуть.
3. Узялися за діло, як воші за тіло.
Из огня да в полымя. —
1. З дощу та під ринву.
2. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя.
3. Від огню біжу, а в воду скачу.
4. Пожививсь, як сірко паски.
5. Пожививсь, як пес макогоном.
6. Поправився з печи на лоб.
Из песни слова не выкинешь. —
1. Із пісні слова не викидають.
2. К слову іде й прислів’я.
Из рук все валится. —
1. Робить, як мокре горить.
2. Ні куєш, ні мелеш.
3. Береться, наче не своїми руками.
4. З рук паде все.
Не виноси сора из избы. —
1. Замотати, зав’язати та й нікому не казати.
2. Утрись і запрись, щоб ні сич, ні сова не знали.
3. Як камінь у воду так жеби з твого дому не вийшло нічого непотрібного.
4. Побалакаєш, як у піч укинеш.
От добра добра не ищут. Див. Из огня да в полымя. —
1. Добра добувши, кращого не шукай.
2. Не треба плахти, що і в запасці гарно.
3. Лучче маленька рибка, як великий тарган.
4. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник.
Переливать из пустого в порожнєє. —
1. З пустого в порожнє переливає.
2. Після тієї, та знов тієї.
3. Кидаєш словами, як пес хвостом.
4. Бесіди багато, а розуму мало.
Стрелять из пушек по воробьям. —
1. Коли віслюк хвисне, у поліцію не біжать.
2. Велика хмара, та малий дощ.
3. З гармати горобців бити.
Чем чорт не шутит: из дубинки выпалит. Чем чорт не шутит, когда Бог спит. Див. Не ровен час. —
1. Чим чорт не шутить.
2. Чим чорт не жартує.
3. Як пить дасть.
4. Чого доброго з цього, як води.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Из снега окоп — ша́нець (шанця) зі сні́гу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изъ = з, зі, зо. — Приїхав з города. — Та й ішов чумак з Дону, гей з Дону до дому. н. п. — Він зо всього бере процент. — Изъ всѣ́хъ силъ = я́ко мо́га, чим ду́жч, з усїєї си́ли, що си́ли. — Изъ-за́ = зза, с поза́. — Зза стїни виглядає. — Вийшов с поза хати. — Изъ за васъ я посо́рился съ нимъ = через вас я з ним посвари́в ся. — Изъ-подъ = с під. — Я витягну тебе с під споду. Кот. — У його с під носа крадуть, а він не бачить. — Рабо́тать изъ барыша́ = працюва́ти для зи́ску. — Изъ-по́лу = з полови́ни.
По́лымя = д. Пла́мя. — Изъ огня́ да въ по́лымя. н. пр. = з дощу́ та під ри́нву. н. пр.

Запропонуйте свій переклад