Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «кийок»
Шукати «кийок» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Булава́, -ви́, ж.
1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства,
Оттогді то козаки добре дбали, бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булави треба голови. Посл.
2)
= Кийо́к. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Була́вка. Ном. № 3944, Була́вочка. Чуб. V. 1086.
І. Кий, ки́я, м.
1) Палка, трость.
Язик доведе до Київа і до кия. Ном. № 1125. Один тілько мій Ярема на кий похилився. Шевч. 207.
2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня.
Приходить багато народу з мечами й киями. Єв. Мр. XIV. 43. Ум. Кийо́к, кийо́чок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип’ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. Мет. 391, 392. Ув. Кию́ра, кия́ка, кия́ра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш. К. ЧР. 273.
Кийо́к, кийка́, м. Ум. отъ І. Кий.