Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «клевать»
Шукати «клевать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Клева́ть, Клю́нуть – клюва́ти, клю́нути, дзю́[ьо́]ба́ти, дзю[ьо]бну́ти, (сильно) дзю[ьо]бону́ти. [На ма́ківці сиді́ла, дрі́бен мачо́к дзюба́ла (Пісня). Клюю́ть о́чі коза́цькії, а тру́пу не хо́чуть (Шевч.)]; (о рыбе) клюва́ти, клю́нути, (брать приманку) заїда́ти, заї́сти червяка́, (ловиться) бра́тися, йня́тися (несов.) [Сього́дні ри́ба не йме́ться (Полт.). Клює́ – а не бере́ться (Київщ.). Ри́ба клюва́ла (Коцюб.) Ще не клюва́ло (безлич.). Коли́ поплаве́ць дрижи́ть, це ри́ба заїда́є червака́ (Звин.)].
• -ва́ть носом (сидя дремать) – куня́ти, клюва́ти но́сом, о́куні лови́ти. [Хто слу́хає, а хто о́кунів ло́вить (Квітка)].
• Клю́нуть носом – (шутливо) о́куня впійма́ти.
• Денег куры не клюю́т – гро́шей без лі́ку; грошви́ не впрого́рт.
• Клё́ванный – кльо́ваний, дзю́[ьо́]баний.
• -ться – клюва́тися, клю́нутися, дзю́[ьо́]ба́тися, дзю[ьо]бну́тися; срвн. Лови́ться.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КЛЕВА́ТЬ похідн. дзьоб, (про рибу) сми́кати, похідн. смик;
клевать на дармови́ну лови́тися на дурни́чку;
клевать но́сом поку́нювати, куня́ти си́дячи, клюва́ти но́сом мак;
клюю́щий що /мн. хто/ клює́ тощо, прикм. клюва́льний, дзюба́стий, стил. перероб. знай дзьоб та дзьоб;
клюющий но́сом = дремлющий стил. перероб. закуня́вши си́дячи;
ИСКЛЕВА́ТЬ (віспою) подовба́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Клевать – клюва́ти (клюю́, клює́ш), дзьо́бати, -баю, -баєш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Клевать
• Денег у него куры не клюют (разг.) – у нього грошей і кури не клюють (і свині не їдять); він грошей має без ліку; грошей без ліку в нього; грошей невпрогорт у нього; він має грошей, як сміття; у нього грошей, як сміття.
• Клевать носом (разг. шутл.) – куняти; дрімати; окуні ловити.
• Клюёт! (перен. разг. шутл.) – діло йде добре (гаразд); справа (діло) в (на) лад іде.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

клева́ть клюва́ти

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Клева́ть, ся = клюва́ти, ся (С. Л.), дзю́бати (С. Л. З. Аф.), дзьо́бати (С. Л. З. Аф.), клю́кати (С. Л. З.). — На маківцї сидїла, дрібен мачок дзюбала. н. п. — Пшеницї не дзюба, водицї не пьє. н. п. — Клюють очі козацькії, а трупу не хочуть. К. Ш. — Щось сьогодня риба зовсїм не клює.

Запропонуйте свій переклад