Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «корень»
Шукати «корень» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́рень –
1) ко́рінь (-реня), ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
• -рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
• -рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
• -рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
• -рень книги, см. Корешо́к 3.
• -рень дела – поча́ток спра́ви.
• -рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
• Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
• Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
• Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
• Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
• До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
• Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
• Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
• С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
• С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
• Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
• Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
• Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
• Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
• Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
• В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
• При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
• Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
• -рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
• -рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
• -рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
• -рень винный –
а) (копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
• -рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
• -рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
• -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
• -рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
• -рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
• -рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
• -рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
• -рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
• -рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
• -рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
• -рень железный, см. под Желе́зный.
• -рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
• -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
• -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
• -рень золотой –
а) Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б) Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
• -рень зубной, см. Камнело́мка.
• -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
• -рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
• -рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
• -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
• -рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
• -рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
• -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
• -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
• -рень параличный, см. Пере́ступень.
• -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
• -рень пьяный, см. Белена́.
• -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
• -рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.
• -рень сальный, см. Око́пник.
• -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
• -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
• -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
• -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
• -рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
• -рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
• -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
• -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
• -рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
• -рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
• -рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4) запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
• Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5) грам. – ко́рінь.
• -рень слова – ко́рінь сло́ва;
6) мат. – ко́рінь.
• -рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́РЕНЬ (зла) причи́на; зменш. коріне́ць, корі́нчик;
корень уче́ния го́рек, а плод сла́док ко́рінь нау́ки гірки́й, зате́ плід соло́дкий;
до корне́й воло́с (який) на́скрізь, (почервоніти) аж до вух;
до корня́ до ноги́ /пня/;
хлеб на корню́ хліб у по́лі;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Корень – ко́рінь (род. ко́реня); (собир.) корі́ння, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Корень – ко́рінь (-реня);
• к. дубильный – корна́к (-ку́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Корень
• В корне – [Геть] цілком (зовсім); (іноді) у корені.
• Вырвать с корнем что – вирвати з корінням що: викоренити (про багатьох повикорінювати) що.
• До корня (в корень) истребить кого, что – до кореня (до накоренку, упень, дощенту, до ноги) знищити (винищити, повинищувати) кого, що.
• Корень учения горек, а плоды его сладки – учитися гірко, а знати солодко. Пр. Корінь науки гіркий, а плід смачний. Пр. Без муки нема науки. Пр. Доки не намучиться, доти не навчиться. Пр. Хто хоче багато знати, тому треба мало спати. Пр. Поки не впрієш, доти не вмієш. Пр. Працюй гірко, а з’їси солодко. Пр. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр.
• Краснеть, покраснеть до корней волос – червоніти, почервоніти по саме волосся (по самісінькі вуха).
• На корню – на пні; в накоренку.
• Пресечь в корне что – знищити в зародку (при корені) що.
• Пускать, пустить корень, корни (перен.) – пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння; укорінятися (укорінюватися), укоренитися; закорінятися (закорінюватися), закоренитися.
• Смотреть, глядеть в корень (перен.) – дивитися в корінь [речей]; сягати в суть [речей].
• Уходит корнями во что – сягати (засягати) далеко в що; (іноді) мати коріння своє в чому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

извле́чь ко́рень мат. добу́ти ко́рінь
ко́рень мат. ко́рінь,-реня (величина, яка при піднесенні до певного степеня дає дане число)
к. квадра́тный ко́рінь квадра́тний
к. кра́тный ко́рінь кра́тний
к. куби́ческий ко́рінь кубі́чний
к. приближённый ко́рінь набли́жений
к. уравне́ния ко́рінь [ро́зв’язок] рівня́ння
к. характеристи́ческий ко́рінь характеристи́чний

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

ду.Корень учения горек, да плод сладок. —
1. Нема муки без науки.
2. Доки не намучиться, доти не научиться.
3. Не терши, не м’явши, не їсти калача.
4. За невміння деруть реміння.
5. Ведмедя, коли вчать танцювати, то 'му на сопілку грають.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Корень (в арт. запряжке) ди́шельна па́ра.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Завя́зникъ, завя́зный ко́рень, рос. Tormentilla erecta = деревя́нка, вязїль.
Змѣеви́къ ко́рень, рос. Polygonum bistoria = д. Горе́цъ.
Зо́бный ко́рень, рос, Scrophulavia aquatica L. = ра́нник. С. Ан.
Ко́рень = ко́рінь, здр. коріне́ць, корі́ньчик, зб. — корі́ння. – Или по́лонь дворъ, или ко́рень вонъ = або пан, або пропа́в. н. пр. (Або велике щастя або велике лихо). — Запря́чь въ ко́рень = запрягти́ в голо́блї. — Ко́рень во́лчій бѣ́лый, рос. Aconitum lycoctonum luteum = царь-зїлля, царь трава́. С. З. — К. громо́вый, рос. Asparagus sylvestris = шпара́га, за́ячий холодо́к. — К. живо́тный = д. Горе́цъ. — К. кра́сный, рос. Anchus officinalis L. = меду́ниця, медени́шник, красноко́рінь, румя́нка, румя́нчик, свиню́шник. — К. мака́ршинъ = д. Горе́цъ. — К. соло́дковый, рос. Glycyrrhiza echinata L. = соло́дкий ко́рінь, вербе́ць соло́дкий, солоде́ць, солоди́ка, лякори́ця. — К. скипида́рний = д. Ко́петень. — К. сухо́тный, рос. Arum maculatum L. = ко́зяча борода́. — К. ца́рскій, рос. Imperatoria Ostruthium L. = царь-зїлля, староду́б. С. Ан.
Кра́сный = 1. черво́ний (С. З. Л.), кра́сний. — Та виконай глибоку могилу, та посади червону калину. н. п. — Ой у лузї червона калина, ой тож не калина, то моя дївчина. н. п. — Черевички мої червоненькії. н. п. — Червоне сонечко зійшло. К. Ш. — Сонце піднялось ще вище і його красне проміння осьвітило верби зелені. Ст. X. 2. д. Краси́вый. — Кра́сная го́рка = про́води, провідна́ недїля, особливо — понедїлок провідно́ї недїлї. — Проводи у перший понедїлок після Великодня. С. З. — Се було на проводи або на провідній. — Кра́сная дѣ́вица = красу́ня, дївчина, дївка го́жа, кра́сна. — Дївчино гожа! хай тобі ласка божа! н. п. — Ой місяцю, місяченьку, і ти зоря ясна! Ой, сьвіти там по подвірю, де дївчина красна. н. п. — Засни, засни, красна дївко, заплющ свої очі. н. п. — Кра́сный дворъ = дві́р, а чорний — задві́рок. — Кра́сные дни = до́бра годи́на, щасли́ві днї. — При добрій годинї — куми й побратими, а при лихій годинї — не має й роди́ни. н. пр. — Кра́сный желѣзня́къ = черво́на руда́ С. Пар. — Кра́сный звѣрь = во́вки, лиси́цї то-що. — Кра́сный ко́рень, рос. Anchusa officinalis L. = меду́ниця, медини́шник, красноко́рінь, румя́нка, румя́нчик, воло́вий язи́к, свиню́шник. С. Ан. — Кра́сный лѣсъ = бір, здр. бо́рик (сосна, ялина то-що). — Бір шумить. С. Ш. — Кра́сное окно́ = вели́ке вікно́ посере́д стїни́. – Кра́сная ры́ба = безко́ста, хрящова́ (осятри білуги, сїрюги тощо). — Кра́сное со́лнышко = я́сне со́нце, со́нечко. — Кра́сное словцо́ = ви́гадка, при́кладка, доте́пне слівце́ (С. Пар.). — Кра́сная строка́ = нови́й рядо́к в письмі́. — Кра́сный това́ръ = крамни́й товар (що продаєть ся на аршини). — Кра́сный уѓолъ = по́куть, по́куття, (для молодих) — поса́д. С. З. — Кутя на покутї, а узвар на базарь. н. пр. — Сидить на покутї. — Пора вже молодим сїдати на посад. н. к. — Кра́сный цвѣтъ, рос. Phaseolus multiflorus Willd. = короїв цьвіт, черво́на квасо́ля. С. Ан. — Кра́сное крыльцо́ = переднїй ґа́нок. — Кр. хлѣбъ = пшени́ця. – Кра́сная изба́ = сьвітли́ця.
Сале́нъ, сале́нный ко́рень = рос. Orchis Latifolia L. — зозулїни рушники́, лю́бка, лю́бжа, С. буха́рскій, O. Mario L. = зозу́льки, зозу́лїни сльо́зки, лю́бка, люби́ мене́-не поки́нь. С. Ан.
Са́льникъ = 1. Анат. Omentum — са́льник, чепе́ць. 2. са́льник (страва — сальник з начинкою) 3. д. Са́льный ко́рень.
Са́лъный ко́рень, рос. Symphytum officinale L. = живокі́ст(ь), правокі́ст, костоло́м, воло́вий язи́к, C. Ап.
Серде́чный ко́рень, рос. Polygonum bistorta = ра́кові ши́йки, рачки́, леву́рда, дику́ша С. Ан.
Сла́дкій, ко = соло́дкий, со́лодко, — Не будь гірким, бо виплюнуть, не будь солодким, бо проковтнуть. н. пр. — Сла́дкое = соло́дке: лагоми́ни, пу́ндики, марципа́ни і т. д. — Сла́дкимъ развести́ = розсолоди́ти. — С. сдѣ́латься = осолодїти, посолодїти. – Сла́дкая трава́, рос. Heracleum sphondylium L. = борщівни́к. С. Ан. — Сла́дкій ко́рень, с. па́поротникъ, рос. Polypodium vulgare L. = па́пороть (укр.), солоди́ш (гал.). С. Ан.
Соба́чій = соба́чий, песїй, пе́ський (С. З.), псїй. — Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче. н. п. — Лає, як псїх синів. Граб. — Він на Ірода кару посилає псю пару. З різдвяної вірші. — Соба́чій зубъ = д. Канды́къ. — С. ко́рень, язы́къ, рос. Cynoglossum officinale L. = живокі́ст, чорноко́рінь, соба́чка, соба́ча меду́нка, воло́вий язи́к. С. Ап.
Солодко́вый ко́рень, рос. Glycyrrhiza glabra, echinata L. = соло́дкий ко́рінь, вербе́ць соло́дкий, солоде́ць, солоди́ка, ля́кориця. С. Ан. — С. па́поротникъ, рос. Polypodium vulgare L. = па́пороть (укр.), солоди́ш (Гал.). С. Ан.
Стручко́вый = стру(ю)чкови́й. — С. пе́рецъ = д. під сл. Пе́рецъ. — С трава́ = д. Ко́рень соло́дковый.
Сухо́тний ко́рень, рос. Arum maculatum L. = ко́зяча борода́. С. Ан.
Чертогры́зъ, чёртовъ обгры́зокъ, ч. ко́рень, чёртова борода́, чертого́нъ трава́, рос. Scabiosa Succisa L. = лю́бка, ра́нник. С. Ан.

Запропонуйте свій переклад