Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «коловорот»
Шукати «коловорот» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коловоро́т –
1) коло́вертень (-тня), вир (-ру), нурт (-ту), круті́ж (-тежу́); срвн. Водоворо́т;
2) све́рдел (-дла), све́рдло; срвн. Сверло́;
3) (ворот) ко́ло́воро[і]т, ко́ворот (-ту), коли́воро́т, бара́н (-на́), ба́ба. [Язи́к як на ко́вороті гуля́є (Номис)].
• Ручка -та – ко́рба;
4) (непостоянный человек) неста́ла, нестанови́та люди́на.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Коловорот – коло́воріт (-рота);
• к. грудной (с нагрудником) – к. натискни́й;
• к.-скоба – ценди́бор (-ра).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

коловоро́т тех. коловоро́т,-та (1. інструмент для ручного свердління отворів у дереві, іноді металі; 2. вантажопідіймальний пристрій у вигляді вала, на який намотується линва чи ланцюг)

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Коловорот — коло́воріт, -рота.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Коловоро́тъ = 1. све́рдел, све́рдло (коловоротне). 2. д. Водоворо́тъ.

Запропонуйте свій переклад