Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «лавка»
Шукати «лавка» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ла́ва, -ви, ж.
1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежить). Ном. № 11939. Лягти́ на ла́ву. Умереть (такъ какъ покойниковъ кладутъ, согласно обычаю, на ла́ві). Положи́ти на ла́ву. Хоронить. Отсюда проклятіе: Щоб тебе положи́ли на ла́ву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: А щоб мене́ до ве́чора на ла́ві положи́ли! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. Ки́нути під ла́ву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех.
3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лава. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як лава. Грин. III. 133. Іти́ ла́вою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. Става́ти ла́вою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574.
4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12.
5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351.
6) Часть снаряда лиси́ці (см.). Вас. 164.
7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ.
8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. Ла́вка, ла́вонька, ла́вочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок-неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.
Ла́вка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ла́ва.
2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха. Константиногр. у.
3) Ткацкій снарядъ для вязанія начи́ння, то-же, что и стіле́ць (см.) Константиногр. у.
4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавча́стого замка́ (см.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе. Шух. І. 9.
5) мн. Ла́вки. Длинный рубанокъ. Шух. І. 87, 249.
6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що ла́вки в місті тримали, а тепер чи й лавки́ у хаті є (т. е. обѣднѣли). Ном. № 10562.
Стіле́ць, -льця́, м.
1) Стулъ. З стільця́ зіпхну́ти. Спихнуть со службы. Ном. № 959. На дво́х стільця́х сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964.
2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается.
3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепо́нці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпу́га), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушка́х, параллельно шо́хтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шо́хти. Конст. у. Б. Г.
4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стіле́ць. См. Керма. Шух. І. 181.
5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. Стільчик.