Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «ломать»
Шукати «ломать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лома́ть, ломну́ть –
1) лама́ти (-ма́ю, -ма́єш и ламлю́, ла́млеш), ломи́ти (-млю́, -миш), ло[а]мну́ти; (крушить) тро́щити; срв. Ломи́ть 1. [То не ві́тер, то не бу́йний, що ду́ба лама́є (Шевч.). Страх ла́мле життя́ (Коцюб.). Ду́рень і м’я́ло ло́мить (Номис). Ки́далися трощи́ти все, що нага́дувало їм про ї́хню ганьбу́ (Єфр.)].
• -ма́ть себе над чем голову – моро́чити, лама́ти, суши́ти собі́ го́лову (мо́зок), мізкува́ти, крути́ти мо́[і́]зком над чим, моро́читися коло чо́го, над чим. [Бідола́шна Мару́ся моро́чила собі́ го́лову і з ту́гою безнаді́йною впевня́лася, що пособи́ти вона́ нічи́м не мо́же (Грінч.). Мірку́ю собі́, го́лову лама́ю, а не тя́млю, як дійти́ до кра́ю (Кониськ.). Даре́мне крути́в мі́зком над загадко́вою спа́дщиною, що мені́ діста́лася (Крим.)].
• -ма́ть дверь – лама́ти, би́ти две́рі. [Одчиня́й! Лама́йте две́рі! (Шевч.)].
• -ма́ть камень, соль – лама́ти, би́ти, лупа́ти ка́мінь, лупа́ти сіль. [Би́ли ка́мінь під горо́ю, хра́ми будува́ли (Рудан.). Оста́вся він у Криму́, лупа́є сіль вагову́ (Рудч.)].
• -ма́ть комедию, см. Коме́дия 3.
• -ма́ть коноплю – би́ти, те́рти, лама́ти коно́плі.
• -ма́ть копья – лама́ти, трощи́ти спи́си; см. Копьё́ 1.
• -ма́ть на куски что – трощи́ти, лама́ти (и трощи́ти) на дрі́зки́ (диал. на дру́зки́), на дрі́[у́]зочки, на скалки́, на г[к]аму́з що. [Трощі́те со́сну на дрізки́ (Чуб.)].
• -ма́ть мёд – підрі́зувати ву́лика.
• -ма́ть овёс, яровое – двої́ти, (бороной) боронува́ти, борони́ти, скоро́дити, (ралом) перера́лювати ове́с, ярину́.
• -ма́ть (заламывать) руки – лама́ти, ломи́ти, зала́мувати ру́ки. [Лама́є ру́ки ста́рець (Франко). Умліва́є, ло́мить ру́ки (Рудан.). Блага́ла, зала́муючи ру́ки (Коцюб.)].
• -ма́ть старые порядки – лама́ти, (сильнее) ни́щити старі́ зви́ча́ї.
• -ма́ть строение, дом – розбира́ти, буря́ти буді́влю, буди́нок (ха́ту).
• -ма́ть (собирать) табак – руба́ти тютю́н, (обрывать листья) обрива́ти тютю́н.
• -ма́ть целину – ора́ти (вору́шити) цілину́, ора́ти пар, облі́г (-ло́гу).
• -ма́ть язык – лама́ти язи́к (язика́). [Та говори́-бо по-лю́дському, не лама́й язика́ (Богодух.)];
2) безл. Ветром -ет лёд – ві́тер лама́є лід (кри́гу).
• Меня -ет – мене́ ло́мить, мне, тре, (корчит) судо́мить; срв. Ломи́ть 2.
• Ло́ман(н)ый, нрч. – ла́маний, ло́млений; тро́щений; би́тий, лу́паний и т. п.; срв. Ло́ман(н)ый, прлг. -ная посуда – би́тий по́суд.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛОМА́ТЬ (хліб) розла́мувати, (гілля) /обламувати/;
ма́стер ломать ма́йстер-лама́йстер;
ломать дрова́ перен. перебива́ти че́рез колі́но;
ломать зу́бы на чём лама́ти зу́би об що;
ломать ко́пья ще воюва́ти, змага́тися;
ломать – не стро́ить руйнува́ти – не мурува́ти;
ломать ша́пку (перед ким) шапкува́ти;
ПОЛОМА́ТЬ, поломать зу́бы перен. не ма́ти у́спіху, зазна́вати невда́чі;
по криво́й доро́ге полома́ешь но́ги не зверта́й з доро́ги, бо поло́миш но́ги;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ломать – лама́ти, -ма́ю, -ма́єш; -ся –
1) лама́тися;
2) (важничать) чва́нитися, -нюся.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ломать, сломать – лама́ти, полама́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ломать
• Ломать голову над чем (разг.) – сушити (морочити, клопотати) [собі] голову над чим; морочитися коло чого, над чим; у голову заходити.
• Ломать дурака (фам.) – строїти (клеїти) дурня (дурника); робити дурниці.
• Ломать комедию (разг.) – удавати (грати) комедію; удавати штуку.
• Ломать копья – ламати (трощити) списи; кресати шаблями.
• Ломать строение, дом – розбирати будівлю, будинок (хату).
• Ломать шапку перед кем (разг.) – шапкувати перед ким, кому.
• Ломать язык – калічити (іноді ламати) мову.
• Меня, его… ломает (разг.) – мене, його… ломить (мне, тре).
• Нечего над этим руки ломать (разг.) – нема чого (нічого) над цим ламати (ломити, заламувати) руки.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

лома́ть лама́ти, ломи́ти

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ломать, сломать – лама́ти, злама́ти; (о постройке) – розкида́ти, розкидати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лома́ть = 1. лама́ти, (що сухе) – трощи́ти (С. Л. Ш.). – Гуде вітер вельми в полї, реве, ліс ламає. В. Забіла. – Трощіте сосну надрізки. н. п. 2. трясти́, мня́ти, те́рти, ко́рчити. — Мне, як гостець бабу. н. пр. — Усього мене корчить, неначе в лихоманцї. — Лома́ть надъ чѣ́мь го́лову = моро́чити ся, мізкува́ти. — Лома́ть коно́плю = би́ти, те́рти, тїпати коно́плї (С. Ш.). — На горо́дї терлиця сама тре. н. п. — Лома́ть мёдъ = підрі́зувати стільники́. — Лома́ть хлѣбъ = перео́рювати (засїяне поле, як нїчого не зійшло).

Запропонуйте свій переклад